Оптимізація складу і структури кадрового потенціалу в аграрних підприємствах

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.7, можна зробити висновок, що показники використання робочого часу на підприємстві у 2010р. порівняно із 2008р. змінилися, зокрема збільшились середньооблікова чисельність працівників на 8 осіб (1,9 %), зменшились відпрацьовано всіма працівниками за рік людино-днів на 13275,7 (10,6 %), людино-годин – на 95585 (10,6 %), кількість днів відпрацьованих одним середньообліковим працівником за рік – 36,4 дня (12,2 %), середня тривалість дня не змінилася,коефіцієнт використання робочого дня теж не змінився,зменшилися коефіцієнт використання річного фонду робочого часу – 12,9 %, загальний коефіцієнт використання робочого часу – на 12,9 %.

Заробітна плата – це винагорода , обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Розглянемо склад фонду оплати праці на підприємстві на основі таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Склад фонду оплати праці у ДПДГ  «9 Січня», 2008-2010 рр.

Продовження таблиці 2.8

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.8, можна зробити висновок, що склад фонду оплати праці у господарстві у 2010р. порівняно із 2008р. має тенденцію до зростання, зокрема: фонд оплати праці штатних працівників зріс на 2062,2 тис. грн. (41,8 %), у тому числі фонд основної заробітної плати – на 1668,1 тис. грн. (37,2 %), фонд додаткової заробітної плати – на 394,1 тис. грн. ( 87,9 %), премії та винагороди – на 55,1 тис. грн. (39,7 %), оплата за невідпрацьований час – на 25 тис. грн. (у 2 рази).

2.3. Аналіз ефективності використання кадрового потенціалу

Ефективність виробництва на підприємстві тісно пов’язана з проблемою економії всіх видів ресурсів, бо вони є обмеженими. Раціональне використання трудових і виробничих ресурсів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва, збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі.

Робоча сила підприємств, організацій, як і трудові ресурси в цілому, перебувають у русі. Тому поряд з вивченням чисельності і складу працівників статистика відбиває зміни кількості працівників і вивчає рух їхньої чисельності на кожному підприємстві, в об’єднанні, галузі. Для вивчення руху робочої сили окремих підрозділів економіки статистика праці використовує систему абсолютних показників, призначення яких полягає в тому, щоб відбити загальну динаміку чисельності працівників, обіг робочої сили, плинність, змінюваність, сталість кадрів, оборотність робочих місць [5, c.319].

Проаналізуємо систему руху робочої сили на підприємстві на основі таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Показники руху робочої сили у ДПДГ ім. «9 Січня»

у 2008-2010 рр.

Проаналізувавши дані таблиці 2.9, можна зробити висновок, що у 2010р. порівняно із 2008р. показники руху робочої сили у господарстві мають такий вигляд: зросла середньооблікова чисельність працівників на 8 осіб, загальний оборот робочої сили зменшивсь на 13 осіб, також зменшилась кількість прийнятих на роботу – на 13 осіб. Зменшилась кількість звільнених на 17 осіб.

Продуктивність праці – це показник економічної ефективності трудової діяльності працівників підприємства. Рівень продуктивності праці характеризується показником «виробіток», що показує яка кількість продукції вироблена за одиницю часу. Оберненим показником до виробітку є показник «трудомісткість». Проаналізуємо показники продуктивності праці у господарстві на основі таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Вартісні показники продуктивності праці

у ДПДГ ім. «9 Січня», 2008-2010 рр.

Отже, проаналізувавши дані таблиці 2.10, можна зробити висновок, що вартісні показники продуктивності праці у 2010р. порівняно із 2008р. мають тенденцію до зростання, а саме виробництво ВП на 1 середньорічного працівника зросло на 5,4 тис. грн. (13,3 %), на 1 людино-годин – на 0,01 тис. грн.; кількість товарної продукції зросла на 6233 тис. грн. (49,2 %), на 1 середньорічного працівника – на 5,9 тис. грн. (15,6 %);чистий прибуток зріс на 5 тис. грн. (1,7 %), на 1 середньорічного працівника – на 0,2 тис. грн. (76,2 %).

Таким чином, для аналізу ефективності використання кадрового потенціалу на підприємстві слід врахувати ряд показників, головними з яких є продуктивність праці, трудомісткість, плинність кадрів, загальний оборот робочої сили та інші.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Оптимізація складу і структури кадрового потенціалу в аграрних підприємствах

Одним з пріоритетних напрямків забезпечення якості системи управління підприємством є удосконалення взаємодії керуючої та керованої систем в рамках обраної стратегії розвитку. За таких умов виникає необхідність у визначенні основних засад кадрового забезпечення якості системи управління підприємством. Теоретико-методологічні й економіко-організаційні аспекти формування та використання кадрового потенціалу розглянуто в працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як С.І. Бандури, Д.П. Богині, М.І. Диби, М.С. Вороніної, Дж. Кейнса, В.Г. Костакова та ін. В Україні, нажаль, не на всіх підприємствах розуміють значущість розвитку кадрового потенціалу, але Захід вже визнав, що єдина стійка конкурентна перевага, яку підприємство буде мати в майбутньому – це її люди [15, c.59].

Проведений аналіз кадрового потенціалу аграрного підприємства показав, що ситуація, яка склалася у сфері праці, практично вийшла з-під контролю керівництва підприємств. На підприємстві погіршуються як якісні, кількісні характеристики, так і якість кадрового потенціалу. Підприємства практично не займаються проблемами кадрового потенціалу. Адже при усій важливості матеріально-речових елементів виробництва на підприємстві саме його персонал є визначальним чинником зростання продуктивності праці, поліпшення використання основних та оборотних фондів.

Для визначення ефективності управління трудовим потенціалом розглянемо задачу, з розв'язку якої дізнаємось потрібний рівень обслуговування при найменших витратах на оплату праці.

У господарстві тижневий заробіток працівника становить 110 грн. середньооблікова кількість штатних працівників становить 432 особи. Потрібно скласти графік зайнятості персоналу з п’ятиденним робочим тижнем і двома вихідними, що йдуть підряд, який забезпечував би необхідний рівень обслуговування при найменших затратах на оплату праці. Розв’язок задачі, виконаної за допомогою засобу Поиск решения в Ехсеl знаходиться в додатку А.