2. Завдання  економічного аналізу, його принципи:
1. Завдання економічного аналізу.

   Необхідністю, змістом і предметом економічного аналізу визначаються завдання, поставлені ним. При цьому слід мати на увазі, що за сучасних умов функціональна роль економічного аналізу посилюється, в основному, у таких сферах дослідження: аналіз ринкового середовища (маркетингові дослідження), виробничо-господарського потенціалу, ефективності управління фінансовими ресурсами, обґрунтованості й дієвості механізму реалізації управлінських рішень.

   Аналітичні  дослідження мають бути направлені на розширення зони діагностики і  пошуку, можливості швидкої адаптації до зміни ринкової кон'юнктури, передбачення зміни поведінки партнера, уникнення невиправданих ризиків.

   Сформулюємо найважливіші завдання економічного аналізу.

   1. Забезпечення науково-економічної  обґрунтованості бізнес-планів (у процесі їх розробки), що досягається шляхом проведення маркетингових досліджень ринку і всебічного ретроспективного аналізу господарської діяльності об'єкта аналізу.

   Особлива  увага приділяється аналізу господарської  діяльності за поточний період, що є  одночасно і передплановим. Висновки ретроспективного аналізу суміщаються з поточними спостереженнями та результатами вивчення ринку і в узагальненому виді використовуються в планових розрахунках. Ретроспективний і поточний аналіз завершується перспективним (прогнозним) аналізом, що дасть прямий вихід на планово-наближені показники. В усіх випадках використовуються результати порівняльного аналізу кінцевих виробничо-фінансових показників передових підприємств і організацій (вітчизняних і зарубіжних). Таким чином, бізнес-плани докладно обґрунтовуються необхідними економічними розрахунками.

   2. Об'єктивне і всебічне вивчення  виконання бізнес-планів, здійснення  оперативного і поточного (періодичного) аналізу перебігу виконання плану  за звітні періоди за кількісними  та якісними показниками.

   3. Здійснення факторного аналізу  ефективності використання виробничих  ресурсів (виробничого потенціалу) - трудових ресурсів, основних виробничих  фондів і матеріальних ресурсів.  Визначення резервів можливого поліпшення економічного становища підприємства.

   В економіці розрізняють два поняття  резервів:

• резервні запаси (наприклад сировини, матеріалів), наявність яких необхідна для безперервного планомірного розвитку господарства;
• резерви, що є невикористаними можливостями зростання виробництва, поліпшення його якісних показників (зниження собівартості, збільшення прибутку), тобто, по суті, тільки витрат у використанні ресурсів.

   Правильніше під резервами розуміти невикористані  можливості зниження поточних затрат, що авансуються: матеріальних, трудових і фінансових ресурсів при даному рівні розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Усунення всілякого роду витрат і нераціональних затрат - це один шлях використання резервів. Інший шлях пов'язаний із більшими можливостями використання науково-технічного прогресу (впровадження нової техніки, нової технології тощо).

   4. Аналіз фінансових результатів  (доходності) діяльності об'єкта  дослідження, визначення резервів  оптимізації прибутку для забезпечення  тривалого функціонування підприємства.

   5. Аналіз фінансової діяльності: стабільності  фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності  й ефективності використання  фінансових ресурсів (капіталу). Виходячи  із загальних критеріїв господарювання  за умов ринку, виробничу діяльність оцінюють з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів і економічної стабільності. Водночас фінансова діяльність, управління фінансовими ресурсами розглядаються через призму оптимізації виробництва, пошуку найбільш вигідних галузей підприємництва, раціонального маневрування грошовими потоками.

   6. Оцінка ефективності системи  управління об'єктом аналізу,  обґрунтованості управлінських  рішень, що приймаються. 

   7. Підсумкова оцінка економічної  заможності об'єкта, що аналізується, тобто його економічного зростання, конкурентоспроможності, фінансової стабільності, а також розробка заходів щодо зміцнення економічної заможності підприємства.

   Завдання  економічного аналізу не вичерпуються повністю наведеним вище переліком. Багатогранність і багатоваріантність підприємницьких ситуацій порушують перед ним чимало завдань автономного характеру, їх можна вирішувати за допомогою загальних і окремих аналітичних методик. Досвід економічного розвитку показує, що перед економічною наукою в цілому і перед економічним аналізом зокрема на різноманітних етапах порушувались нові завдання, посилювались раніше поставлені, по-новому визначалися відповідні акценти. Цей процес, природно, відбуватиметься й надалі. 

2.  Принципи економічного аналізу.

   Для реалізації мети, змісту і завдань економічного аналізу необхідно дотримуватись певних принципів. Таких як:

• Оперативність;
• Конкретність;
• Систематичність;
• Комплексність;
• Об'єктивність;
• Плановість;
• Ефективність;
• Демократичність.

   Оперативність аналізу передбачає чітке і швидке його здійснення і негайне втілення в господарську діяльність підприємств та організацій. Це дає змогу активно і своєчасно впливати на хід виробничого процесу з метою його поліпшення.

   Конкретність аналізу вимагає його конкретної спрямованості і прив'язки до потреб аналізованого підприємства. Це означає, що аналіз повинен здійснюватися на конкретних даних господарської діяльності підприємства, у процесі аналізу треба виявити реальні резерви і розробити конкретні пропозиції (рекомендації) для виробництва.

   Систематичність аналізу означає, що він повинен здійснюватись регулярно як по підприємству в цілому, так і по окремих його структурних підрозділах.

   Комплексність аналізу вимагає розгляду всіх економічних явищ і процесів виробничо-господарської діяльності як складових частин єдиної системи, взаємозв'язаних і у комплексі.

   Об'єктивність аналізу передбачає використання при його проведенні достовірних джерел інформації, наукової методології; висновки, пропозиції та рекомендації повинні бути достатньою мірою обґрунтовані.

3. Види економічного аналізу.

   Класифікація  економічного аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань.

   Економічний аналіз класифікується на окремі види за такими основними ознаками:

• За широтою (характером) порівняння економічний аналіз поділяється на:
• Внутрішньогосподарський. При проведенні внутрішньогосподарського аналізу досліджується виробничо-експлуатаційна діяльність тільки одного господарства (комунального підприємства, служби, дільниці, бригади, ланки);
• Міжгосподарський (порівняльний). При здійсненні міжгосподарського аналізу вивчається діяльність декількох господарств одного рівня управління, що дозволяє виявити невикористані резерви і кращий досвід господарювання.
• За охопленням аналізованих об'єктів (показників, питань), що вивчаються, аналіз підрозділяється на:
• Загальний (комплексний, повний) - охоплює вивченням усі сторони діяльності підприємства;
• Тематичний (частковий, цільовий, локальний, спеціальний) – охоплює тільки окремі сторони діяльності підприємства.
• За ступенем повторення аналітичної роботи  виділяють:
• Одноразовий (епізодичний) аналіз - здійснюють епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних або технічних завдань (обґрунтування зносу житлового фонду, проведення комплексного капітального ремонту будівель та ін.),
• Систематичний аналіз - здійснюють регулярно через певні проміжки часу (зміна, доба, тиждень, декада, місяць, квартал, рік).
• За часом проведення аналізу поділяється на:
• Попередній (перспективний) - передує господарським операціям, прийняттю управлінських рішень. Він призначений для розгляду економічних явищ і процесів з позиції їх майбутнього розвитку. На підставі даних цього аналізу розробляють науково обґрунтовані плани соціально-економічного і технічного розвитку підприємства, приймають оптимальні управлінські рішення.
• Наступний (ретроспективний, підсумковий) - проводиться після закінчення відповідного звітного періоду, одержання результатів господарювання (продукції, прибутків тощо). Він дозволяє глибоко і всебічно вивчати вплив окремих факторів на зміну аналізованих показників, однак це робиться вже після закінчення виробничого процесу за певний період часу. Наступний (ретроспективний) аналіз, у свою чергу, поділяється на:

   а) Оперативний аналіз - проводиться безпосередньо у процесі виробництва для швидкої об'єктивної оцінки одержаних результатів господарювання і дає змогу щодекадно, щотижня, а в разі потреби і щоденно підбивати підсумки роботи. За підсумками цього аналізу приймають відповідні оперативні управлінські рішення.

   б) Поточний (періодичний) аналіз - призначений для всебічного вивчення господарської діяльності підприємства на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (рік, півріччя, квартал, місяць) наростаючими підсумками. Поточний (ретроспективний) аналіз є базисом для попереднього (перспективного).

• За ступенем охоплення аналізом досліджуваного об'єкта (показника) він поділяється на:
• Суцільний аналіз, при якому вивчають усі без винятку одиниці аналізованого об'єкта (сукупності);
• Вибірковий, при якому - частину одиниць даного об'єкта (сукупності).
• За аспектами (напрямами) дослідження аналіз поділяється на :
• Загальноекономічний (фінансово-економічний, статистико-економічний, бухгалтерський, соціально-економічний) - досліджує узагальнюючі економічні показники (доходи, прибуток та ін.) без детального вивчення впливу на зміну цих показників технічних факторів;
• Техніко-економічний аналіз - досліджує технічні процеси всіх структурних підрозділів і окремих виконавців техніко-економічних операцій. Він вивчає вплив техніко-технологічних факторів на зміну узагальнюючих економічних показників, що характеризують кінцеві результати виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства;
• Фінансово-економічний аналіз - здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності, звертаючи головну увагу на фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансовий стан і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться одночасно з аналізом виконання виробничої програми.
• Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції. ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.
• За суб'єктами (користувачами) аналізу він поділяється на:
• Внутрішній аналіз, що проводиться  безпосередньо працівниками аналізованого підприємства для потреб оперативного та стратегічного управління його виробничо-експлуатаційною діяльністю. Користувачами цього виду аналізу є адміністративно-управлінські кадри підприємства;
• Зовнішній аналіз здійснюється на основі офіційної інформації підприємства відповідними органами державного управління, банками, інвесторами, акціонерами, фінансовими та податковими органами, які є його безпосередніми користувачами.
• За способом проведення виділяють аналіз:
• Коефіцієнтів - це набір різноманітних коефіцієнтів-індикаторів (мультиплікаторів), за допомогою яких більш детально вивчаються окремі сторони господарської діяльності підприємства;
• Горизонтальний аналіз - це аналіз виконання планових завдань і динаміки економічних показників за ряд періодів;
• Вертикальний аналіз передбачає вивчення структури економічних показників (структури основних фондів, собівартості продукції, працівників підприємства тощо).

   Крім  зазначених вище ознак, за якими здійснюється розчленування економічного аналізу, в практиці аналітичної роботи зустрічаються також інші. Наприклад, існує класифікація видів аналізу за переважаючим застосуванням того чи іншого прийому: порівняльний,   динамічний, кореляційний, індексний тощо.

  Кожний  з наведених видів економічного аналізу є своєрідним за змістом, організацією і методикою проведення.

4. Зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами.

   Теоретичною основою економічного аналізу є  політична економія, а загальним  методом пізнання, як і для всіх інших наук – діалектика. Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік та статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.В економічному аналізі широко застосовуються сучасні обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва. Економічний аналіз як спеціальна галузь знань сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Сформувавшисю в самостійну науку економічний аналіз комплексно, системно використовує дані, а в ряді випадків способи і прийоми дослідження, властивій статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці й іншим безпосередньо пов'язаним з ним наукам. Але дотепер немає чітко виражених границь між економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами. Найбільш тісні зв'язки існують між бухгалтерським обліком і економічним аналізом.

   4.1. Економічний аналіз і бухгалтерський облік.

   Бухгалтерський облік був і є основним “постачальником” економічної інформації на підприємстві. Бухгалтерський облік відбиває господарські операції в первинній документації, записує їх у регістрах синтетичного й аналітичного обліку й у бухгалтерській звітності. Складання балансу допомагає проаналізувати стан господарських засобів і джерел їхнього утворення, з'ясувати, чи всі резерви використані підприємством для збільшення прибутку, з'ясувати, які недоліки гальмували господарську діяльність у минулому звітному періоді. Упровадження комерційного розрахунку і строге дотримання державної дисципліни в області оподатковування помітно підвищує значення “аналітичної діяльності” головних бухгалтерів акціонерних об'єднань, пайових суспільств з обмеженою і необмеженою відповідальністю, державних і часток підприємств.