МІНІСТЕРСТВО
АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА
УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АПВ ТА РОЗВИТКУ
СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ
ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
З ДИСЦИПЛІНИ
“ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ”
Укладачі: |
Бойко Л.А., Семченко О.В.,
викладачі Лубенського фінансово-економічного
коледжу Полтавської ДАА
|
| |
|
Рецензенти: |
Зарівна Б.П., викладач ВП
НУБіП України “Заліщицький аграрний
коледж ім. Є. Храпливого”;
Ткаченко А.Л., викладач ВП НУБіП
України “Бобровицький коледж економіки
та менеджменту
ім. О. Майнової”;
Перепьолкіна Л.Є., викладач Верхньодніпровського
коледжу Дніпропетровського ДАУ;
Зубар К.І., викладач Сосницького сільськогосподарського
технікуму бухгалтерського обліку;
Ружицька А.А., викладач ВСП “Новокаховський
коледж Таврійського ДАТУ”;
Соботницька К.Н., викладач Житомирського
агротехнічного коледжу; |
| |
Муц М.Р., викладач Хорольського
агропромислового коледжу Полтавської
ДАА;
Самчук Л.І., викладач
Технікуму землевпорядкування Житомирського
НАЕУ;
Покутня Н.О., викладач Коледжу
Сумського НАУ |
| |
|
Редактор |
Світельська С.Ф. |
| |
|
Відповідальна
за випуск |
Кураченко Г.М. |
1. Аналіз – це:
- вивчення економічних явищ і процесів, які здійснюються на підприємстві
- оцінка економічних результатів роботи
- виявлення резервів виробництва
- + розподіл, розподілення об’єкта, що досліджується, на складові частини, елементи, які внутрішньо притаманні цьому об’єкту
2. Предметом
економічного аналізу є:
- оцінка ефективності управлінських рішень у бізнесі
- + фінансово-господарська діяльність підприємств, її ефективність, що відображається у системі плану, обліку, звітності і даних позаоблікової інформації
- вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків збуту готової продукції, попиту і пропозиції
- оцінка ефективності іноземних інвестицій в економіку підприємства
3. Об’єктом економічного
аналізу є:
- + окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники
- виробничі відносини підприємства з фінансовими, кредитними та іншими організаціями
- планування та облік фінансових результатів
- фактори і резерви виробництва
4. Які причини впливають на
зміну посівних площ сільськогосподарських
культур?
- + природні фактори, пошкодження шкідниками,
зміна виробничих потреб, недостача засобів
виробництва та робочої сили
- природні фактори, агротехнічні фактори, організаційні фактори
- забезпеченість насінням, засобами механізації, її технічний
стан
- дотримання ліміту затрат, виконання норм виробітку
5. Відносні
показники характеризують:
- роботу окремої галузі чи підрозділу
- + співвідношення між абсолютними показниками
- розмір (величину, обсяг) аналізованого показника
- наслідки здійснення процесу, господарської операції
6. Під
терміном “фактор” розуміють:
- показники, що характеризують результати діяльності
- + причину, яка впливає на певний результат
- невикористані можливості росту та удосконалення виробництва
- спосіб зовнішнього вираження й закріплення норм
7. Резерви виробництва
– це:
- показники, що характеризують результати діяльності
- + невикористані можливості зростання та удосконалення виробництва
- затрати, використані в процесі виробництва
- причину, яка впливає на певний результат
8. Загальносистемний
аналіз поділяється на:
- соціально-екологічний, виробничо-технологічний, економіко-правовий, маркетинговий
- + внутрішній (управлінський) та зовнішній (фінансовий)
- аграрний та промисловий
- попередній, поточний і наступний
9. Аналіз, суть якого
полягає у зіставленні явищ, процесів,
показників у часі і просторі називається:
- зовнішній
- внутрішній
- факторний
- + порівняльний
10. За допомогою
яких величин досягається узагальнення
відповідних сукупностей типових, однорідних
явищ, процесів, показників:
- + середніх
- абсолютних
- відносних
- індексів
11. Прийом аналізу,
який полягає у формуванні з масиву даних,
що аналізуються, класифікаційних груп
за ознаками називається:
- побудова рядів динаміки
- + групування
- порівняння
- балансовий метод
12. Яка мета порівняння
фактичних даних з плановими?
- виявлення резервів виробництва
- виявлення тенденцій розвитку економічних процесів
- + встановлення ступеня виконання плану
- виявлення впливу факторів
13. Для аналізу
показників, які характеризують явища
як певні моменти, застосовують величину:
- середню арифметичну просту
- середню арифметичну зважену
- + середню хронологічну
- середню квадратичну
14. Для відображення
розвитку аналізованого показника у часі
застосовують:
- середні величини
- + побудову рядів динаміки
- групування
- балансовий метод аналізу
15. Для
відображення результатів аналізу використовують
такі таблиці:
- + аналітичні
- оперативні
- накопичувально-групувальні
- не використовуються
16. Елімінування
означає виключити вплив на величину результативного
показника:
- одного фактора
- порівняльного фактора
- + всіх, крім одного
- внутрішнього фактора
17. При використанні
методу повних ланцюгових підстановок,
в першу чергу, розраховують вплив факторів:
- + кількісних
- якісних
- основних
- додаткових
18. Застосування
прийому абсолютних різниць дозволяє:
- визначити ступінь виконання плану
- оцінити обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі
- оцінити тенденцію зміни економічних показників
- + визначити вплив окремих факторів на зміну результативного показника
19. Метод абсолютних
різниць дозволяє знайти:
- кількісний зв’язок між факторами
- величину результативного показника
- + кількісний вплив факторів на результативний показник
- зміну результативного показника в динаміці
20. Метод ланцюгових
підстановок дозволяє знайти:
- кількісний зв’язок між факторами
- величину результативного показника
- + кількісний вплив факторів на результативний показник
- зміну результативного показника в динаміці
21. Яку модель можна
застосувати для розрахунку впливу кількісного
фактора на результативний показник (при
застосуванні способу абсолютних різниць),
якщо:
А1 – фактичний кількісний показник
А0 – плановий кількісний показник
Б1 – фактичний якісний показник
Б0 – плановий якісний показник
- + (А1 – А0) × Б0
- (А1 – А0) × Б1
- (Б1 – Б0) × А0
- (Б1 – Б0) × А1
22. Яку модель можна
застосувати для розрахунку впливу якісного
фактора на результативний показник (при
застосуванні способу абсолютних різниць),
якщо:
А1 – фактичний кількісний показник
А0 – плановий кількісний показник
Б1 – фактичний якісний показник
Б0 – плановий якісний показник
- (А1 – А0) х Б0
- (А1 – А0) х Б1
- (Б1 – Б0) х А0
- + (Б1 – Б0) х А1
23. Якщо різницю
між фактичним і плановим значенням кількісного
фактора помножити на значення планового
якісного показника, то можна виявити:
- вплив якісного фактора на результативний показник
- + вплив кількісного фактора на результативний показник
- вплив якісного фактора на кількісний показник
- вплив кількісного фактора на якісний показник
24. Якщо різницю
між фактичним і плановим значенням якісного
фактора помножити на значення фактичного
кількісного показника, то можна виявити:
- + вплив якісного фактора на результативний показник
- вплив кількісного фактора на результативний показник
- вплив якісного фактора на кількісний показник
- вплив кількісного фактора на якісний показник
25. На якому етапі
аналітичної роботи приймаються обґрунтовані
рішення?
- планування аналітичної роботи
- інформаційне та методичне забезпечення економічного аналізу
- + аналітична обробка даних про процес і результати господарювання
- оформлення результатів аналізу
26. До джерел внутрішніх
облікових даних належать:
- + бухгалтерський, статистичний та оперативний облік і звітність
- постачальники, замовники, конкуренти
- наукові публікації, аналітичні журнали, довідники та списки
- інформаційна індустрія
27. За способом фіксації
інформація поділяється на:
- зовнішню і внутрішню
- + усну і письмову
- постійну і змінну
- аналітичну і статистичну
28. Які виконавці
аналізу відносяться до внутрішніх?
- банківські установи
- + головні економісти
- аудиторські фірми
- статистичні органи
29. Інформація про
елементи витрат на основне виробництво
міститься в:
- формі № 1 “Баланс”
- формі № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”
- формі № 2 “Звіт про фінансові результати”
- + формі № 50 “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”
30. Рівень розораності
земель визначається як відношення:
- площі с.-г. угідь до загальної земельної площі
- площі посіву до площі ріллі
- + площі ріллі до площі с.-г. угідь
- площі ріллі до загальної земельної площі