Шпаргалка по "Політекономії"

  9. Потреби  та інтереси – рушійні сили  економічного прогресу. Закон зростання  потреб.

  Економічні  потреби – це ідеальний внутрішній мотив людини,  що спонукає  її  до  економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту та добробуту членів своєї сім’ї.

  Вони  проявляються як необхідність у життєвих благах, як стимул до споживання. Потреби  поділяються на потреби

• фізіологічного  характеру – одяг, взуття, житло…
• визначені  суспільними умовами існування – потреба у здобутті освіти, мед.послуг, соцстрахування, виховання дітей, транспорт…
• духовні (книги, телебачення).

  За  ступенем задоволення розрізняють:

• абсолютні економічні потреби визначаються максимально можливим обсягом виробництва, та послуг за найбільш сприятливих умов, які могли б бути спожиті суспільством.
• дійсні економічні потреби – це ті, які задовольняються при оптимальних розмірах виробництва, у даному разі при значній недовантаженості виробничих потужностей та існуванні армії безробітних. Але вони є оптимальними для даної економічної системи.
• фактичні економічні потреби – виступають у формі задоволеного платоспроможного попиту. Вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення.

  Розвиток  та  задоволення  потреб  залежить  від  ступня  зрілості  економічної  системи.

  Потреби - це мотив людини,  що спонукає  її  до  діяльності.

  Прогрес (рух вперед) - це  поступальний  розвиток  суспільства по  висхідній лінії від менш досконалих  до  більш досконалих  форм.

     Економічний  прогрес  є  основою  суспільного  прогресу  складовим  елементом  якого  є  (крім економічного) соціально  – правовий,  духовний,  національно - культурний  прогрес. У своїй  сукупності такий прогрес виражається  у послідовній зміні суспільно-економічних формацій.

  Закон зростання  потреб.

  Зростання маси і різноманітності споживчих вартостей у результаті зростання продуктивних сил призводить до зміни структури виробництва і витіснення старих потреб новими. Цей процес безперервний.

  Постійне  розширення потреб за час існування  людської цивілізації свідчать про  дію закону всезагального економічного зростання потреб.

  Він  відображає внутрішньо – необхідні, суттєві і сталі зв’язки  між  виробництвом  і  особистим споживанням, потребами і можливостями людини. Дія цього закону зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією відносин власності.