Тіньова економіка

Справжня стабілізація вітчизняної  економіки, вихід підприємницьких  структур з тіньового сектора  є можливими лише за умови забезпечення політичної та законодавчої стабільності в Україні. На думку багатьох дослідників  цього питання, саме ці фактори спричиняють  невпевненість підприємницьких  структур у доцільності легальної  діяльності у межах національного  ринку, "заганяючи" капітали "в  тінь" або за кордон. Певні сподівання підприємницьких кіл на вирішення  цих проблем пов'язуються з успішним здійсненням в Україні адміністративної реформи. Безперечно, кількісне скорочення апарату управління і контролюючих органів значно спростить систему  реєстрації господарюючих одиниць  та адміністративний нагляд за бізнесом, а також ліквідує перешкоди на шляху його розвитку.

Наступним кроком у створенні  в Україні сталого середовища для поширення ринкових відносин має стати проведення правової реформи. Усунення суперечностей у чинному  законодавстві, кардинальний перегляд Кримінального і Цивільного кодексів України, основи яких було закладено  ще в 1963 році, приведення чинних процесуальних  законодавчих актів і підзаконних  норм у відповідність сучасним вимогам  розвитку суспільства — потреба  нашого часу. Правова реформа в  Україні передбачає також відхід від посилення контрольних і фіскальних функцій держави, напрацювання законодавчої бази, здатної забезпечити вільний демократичний розвиток правового суспільства. Лише за таких умов національна економіка вийде "з тіні", а вітчизняні капітали працюватимуть на потреби українського ринку. Це, у свою чергу, безперечно, створить нові робочі місця та сприятиме залученню іноземних і інвестицій в українську економіку. Отже, ліквідація тіньового сектораза рахунок демократичних перетворень у суспільстві та подальшого розвитку ринкових відносин є для України єдиним шляхом і запорукою рівноправного входження нашої держави і до ЄС.

Зрозуміло, що жодні морально-патріотичні  заклики не в змозі запобігти  поширенню тіньової економіки. Тому це явище навряд чи колись буде викоренене повністю.

Панування “тіні” в економіці  держави формує негативний імідж  нашої держави в очах світового  співтовариства, стримує потік іноземних  інвестицій в економіку, так необхідних для структурної перебудови господарського комплексу. Позбавлена широкої та надійної податкової бази, держава нездатна виконувати ефективно свої функції  по соціально-економічному захисту  найбільш вразливих верств населення, що викликає соціальне напруження, не сприяє розвитку реформ. Тобто, майбутнє України багато в чому залежить від  того, чи вдасться владним структурам, діючим цивілізованими методами, повернути  бодай найменш криміногенну частину  тіньової економіки в русло нормального  розвитку. В іншому ж разі, попередження про можливість “латиноамериканського” чи “африканського” шляху розвитку України є реальністю.

 Слід зазначити, що  учасники "тіньової" економіки  не можуть і не бажають легалізувати свою діяльність також і з тієї причини, щоб у кінцевому випадку не попасти у своєрідну економічну пастку, тобто продовжувати платити нелегальні побори за особистий захист, що здійснюють по відношенню до них кримінальні структури, та розпочати в повному обсязі сплачувати податки державі, яка до того ж неспроможна захистити їх ні від поборів корумпованих чиновників, ні від "економічно активних стражів" правопорядку, ні від кримінальних структур.

 Тому здійснення конкретних  та ефективних правових та  організаційно-процедурних заходів,  спрямованих на захист і звільнення  підприємців з лещат тотальної  корупції, з одного боку, і кримінально-мафіозного  рекету, з іншого, є одною з  головних і необхідних умов  обмеження небажаної тінізації  економіки. 

 Можна сподіватись,  що тільки при системному масованому  і чітко сконцентрованому наступі  на мафіозно-терористичну злочинність  і відпо-відному делегуванні повноважень  по боротьбі з економічною  і тіньовою організованою злочинністю  іншим, спеціально створеним для  цього державним органам, можливо  добитися позитивних результатів,  як у боротьбі із злочинністю,  так і стосовно легалізації  "темно-сірих" сегментів "тіньової" економіки. Дотримуючись цього  шляху, Україна може і повинна  стати цивілізованою правовою  державою, що поважає і створює  необхідні умови законослухняним,  сумлінно і плідно працюючим  підприємцям.

3.2 Шляхи детінізації  економіки в Україні

 Детінізація економіки  вимагає злагодженої дії всіх  гілок влади: законодавчої, виконавчої  та судової. Саме тому повинна  бути затверджена державна програма  детінізації екноміки, яка би  передбачала цілий ряд реформ  усіх трьох гілок влади, що  створила би умови для детінізації  економіки.

 До таких умов слід  віднести:

• легалізація вже існуючого тіньового сектору;
• недопущення тінізації легальних підприємств;
• стимулювання підприємницької діяльності;
• застосування жорстких адміністративних та каральних заходів;
• подолання корупції.

Реальні дії повинні бути спрямовані на вдосконалення законодаства задля усунення бюрократії та корупції. Законодавство повинно демотивовувати від переходу до тіньової діяльності. В цьому повинна бути зацікавлена  передусім влада. Оскільки на даний  момент не рідким є лобіювання інтересів  певних бізнес-груп при прийнятті  тих чи інших законопроектів.

 Наступним кроком повинна  стати зміна фіскальної політики, спрямована на диференціацію  ставок податку залежно від  бази оподаткування (як це відбувається  у США та інших країнах з  розвиненою ринковою економікою). Наведу декілька прикладів легалізації тіньової економіки (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 – Концепція легалізації тіньової економіки України

Необхідними є також кроки  з підвищення штрафних санкцій та кримінальної відповідальності за скоєння  злочинів у економічній сфері, особливо за ухилення від сплати податків. Але  ці заходи повинні бути поступовими  задля того, щоб вже існуюча  тіньова економіка встигла “вийти з тіні”.

 Важливими є також  кроки із зменшення частки  готівкових розрахунків шляхом  здешевлення банківських послуг  та інших шляхів заохочення  до безготівкових розрахунків.  Цей крок є дуже важливим, оскільки  більшість готівки знаходиться  поза банками, тобто не піддається  контролю.

 І наостанок хочеться  сказати, що необхідно змінити  власне ставлення до тіньової  економіки не як до реалій  життя, а як до ненормального  функціонування суспільства. І  чи вилікуємо його чи залежить  від кожного з нас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, під поняттям «тіньова економіка» у даний час розуміють усю сукупність економічної діяльності, що не враховує офіційна статистика, і не включають у валовий національний продукт країни.

Основними причинами виникнення тіньової економіки є:

• виділення зони виникнення надприбутків;
• утворення на цій основі бази формування корпоративно-бюрократичних структур, неекономічне суперництво, між якими підмінює собою, сьогодні, механізм державного керування;
• розкол суспільства на дві нерівні частини – зайнятих у привілейованому, сильно корпоратизованому «секторі», і працюючих у регресуючому не монополізованому «секторі» економіки;
• поява реальних передумов для загострення в суспільстві боротьби за перерозподіл украй доходів, що розподіляються нерівномірно на всіх рівнях.

У цілому ж, якщо зробити  спробу комплексно розглянути проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити низку об’єктивних  факторів, які пояснюють такі значні обсяги тіньової економіки:

• високі податки і нерівномірність податкового навантаження;
• недостатня прозорість податкового законодавства і постійне внесення змін до нього;
• повільні й непрозорі приватизаційні процеси;
• втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб’єктів господарювання;
• корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Саме ці чинники багато в чому визначають конкретні механізми  функціонування тіньового сектора  української економіки на сучасному  етапі.

Легалізувати тіньову  економіку можливо шляхом зацікавлення виробника у швидкій побудові "чистої" економіки, можливістю працювати на себе, не живлячи продуктами своєї праці жодних паразитуючих кримінальних елементів, незалежно від їхнього статусу, яким вони прикриваються (чи державою, чи мафією). Слід також здійснити комплекс заходів соціального характеру, серцевиною яких має бути реформа оплати праці та реальні дії влади в напрямі подолання бідності в Україні.

 На завершення слід  наголосити, що ефективне обмеження  та легалізація "тіньової" економіки  можливі лише за умов громадської злагоди, стабільності і зміцнення довіри до всіх гілок влади в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Кужель О. Корупція і розвиток малого бізнесу // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 2. – С.137-148;
2. Княжанский В. Лёгкие деньги // День – 2003. – 28.02. – С.5;
3. Мяновский Б. Зерновой “Комбінатор” // Деловая Украина. – 2003. – № 20. – С.4;
4. Корабейник Л. Зерно в казённом доме // Деловая столица. – 2003. – № 13. – С.1,5;
5. Дикаленко М. Жертвы продрозверстки // Бізнес. – 2003. – № 13. – С.22-23; Княжанский В. “Хлебная” тема // День. – 2003. – 26.03. – С.1,4;
6. Баюра Д. Генпрокуратура начала проверку участников зернового рынка // Украинская Инвестиционная Газета. – 2003. – № 11. – С.17,22;
7. Рябченко А. Всех не купят / Беседу вела Герасимова Е. // Деловая Украина. – 2003. – № 17. – С.7;
8. Кибовская А. Проходной бал // Бізнес. – 2003. – № 9. – С.54-55;
9. Гальченко Я. “Не продаси – знищимо” // Голос України. – 2003. – № 49-50. – С.1,4;
10. Рачок А. “Комбинат Приднепровский” обвиняет “Галактон” // Украинская Инвестиционная Газета. – 2003. – № 11. – С.21;
11. Лаврик А. Горілчані війни: дніпропетровський фронт // Галицькі Контракти. – 2003. – № 13. – С.38-39;
12. Блуждающие в тростниках // Бизнес. – 2003. – № 8. – С.131-136
13. Снигурский А. Почему закрылись магазины сети “Эльдорадо” // Деловая столица. – 2003. – № 1-2. – С.1,19;
14. Снигурский А. Генпрокуратура обвиняет “Fozzy Group” // Деловая столица. – 2003. – № 6. – С.1,20;
15. Осипова Л. Риэлторы хотят эксклюзива // Деловая столица. – 2003. – № 6. – С.20-21;
16. http://sts.gov.ua/
17. Тіньова економіка в Україні: Масштаби та напрями подолання – Київ 2011
18. Шайгородская Л. Факты о контракте // Бизнес. – 2003. – № 11. – С.102;
19. Рік позаду: протистояння криміналітету більш жорстке і маневрене // Іменем закону. – 2003. – № 6. – С.3,6;
20. Яновський С. Патриотичные сутенёры // Киевские Ведомости. – 2003. – 17.03. – С.7