Аналіз використання земельних ресурсів підприємства (на матеріалах СВК "Україна" Зміївського району Харківської області)

[ Дод. 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9 ]

Задля кращого сприйняття, дані таблиці 3.4 проілюстровано в наступнихрграфіках:

Рисунок 3.1

Рисунок 3.2

Рисунок 3.3

Рисунок 3.4

Рисунок 3.5

Рисунок 3.6

Рисунок 3.7

Рисунок  3.8

Рисунок 3.9

Рисунок 3.10

З розрахованих, та проілюстрованих  графічно даних ми бачимо, що урожайність  по кожній із культур які виробляються в досліджуваному господарстві коливається  з року в рік. Зокрема ми спостерігаємо тенденцію до підвищення урожайності по таким культурам, як: жито, кукурудза на зерно, овес, сорго, ячмінь, соняшник проте ми бачимо що урожайність по групі зернових має протилежний напрям.

На підставі аналізу виробництва валової продукції рослинництва, можна стверджувати, що спостерігається тенденція до зростання вартості валової продукції сільського господарства, також просліджується тенденція до збільшення урожайності майже по всім культурам, які вирощувались в СВКп"Україна"пзапдосліджуванийпперіод.  

4. Оцінка ефективності  використання с/г угідь

Аналіз земельних ресурсів закінчують оцінкою ефективності їх використання. Ефективність (результативність) — складний синтетичний показник, величина якого акумулює використання природної родючості ґрунту, структури земельних угідь і структури посівних площ, освоєння сівозмін, віддачу живої і уречевленої праці, досягнення селекції тощо. Складність показника «ефективність» вимагає різнобічної оцінки, яка стосовно земельних ресурсів може бути: технологічна (фізична), економічна, соціальна і екологічна.

Технологічну ефективність вимірюють натуральними показниками, а саме урожайністю, виходом окремих видів продукції як рослинництва, так і тваринництва. До технологічної ефективності відносять також показники виробництва продукції в натуральному вигляді на одиницю добрив (в діючій речовині), одиницю маси насіння, в умовах енергетичної кризи — на одиницю палива тощо.

Економічна ефективність пов'язана з вартісною оцінкою виходу продукції, яку зіставляють з площею земельних ресурсів та витраченими ресурсами на її виробництво — матеріальними витратами, загальними затратами живої і уречевленої праці. Крім того, виробництво валової продукції доповнюють показниками виручки від реалізації продукції, валовим і чистим доходом, прибутком як загальним, так і за вирахуванням плати і податку за землю, воду тощо, що доповнює нашу уяву про економічну ефективність використання землі. Оцінка економічної ефективності структури посівної площі представлена а таблиці 4.2.

Оскільки земля — першооснова  життя людини, а для сільськогосподарських працівників і основний засіб виробництва, то її використання повинно супроводжуватись підвищенням соціальної ефективності. Останню оцінюють такими показниками, як рівень і тенденції зміни оплати праці, рівень соціального комфорту житла, культурно-побутових приміщень і населених пунктів, динаміка виробництва екологічно чистої продукції тощо.

Для оцінки екологічної ефективності землеробства вивчають динаміку вмісту шкідливих речовин у ґрунті і  виробленій продукції, інтенсивність ерозійних процесів, темпи відновлення природної родючості ґрунту та ін.

Всі заходи, спрямовані на підвищення, технологічної, економічної, соціальної і екологічної ефективності, є і резервами поліпшення використання земельних ресурсів.

Таблиця 4.1

Комплексна оцінка ефективності використання землі на СВК "Україна"

Показники	2009р.		2010р.		2011р.
	Абсолютне значення	Бал	Абсолютне значення	Бал	Абсолютне значення	Бал
Питома вага с.-г. угідь  у загальній земельній площі, %	3958	100	3958	100	3958	100
Питома вага ріллі в  площі с.-г. угідь, %	74,8	100	74,8	100	74,8	100
Питома вага посівів у  площі ріллі, %	38,5	100	26,7	69,4	48,0	124,7
Виробництво на 100га с.-г. угідь, ц: -приросту ВРХ	21,7	100	16,3	75,1	16,7	77,0
-молока	278,8	100	289,0	103,7	262,3	94,1
Виробництво на 100га ріллі, ц: -зерна	677,5	100	180,9	26,7	1014,4	149,7
-соняшнику	172,3	100	232,0	134,6	213,1	123,7
Вихід з розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.: -валової продукції с.-г. (в постійних цінах 2010р.)	195,5	100	170,4	87,2	236,4	120,9
-товарної продукції (чистого  доходу)	143,6	100	167,7	116,8	215,9	128,7
-чистого прибутку (збитку)	19,3	100	-8,8	-45,6	17,3	89,6
Разом	Х	1000	х	767,9	Х	11077,7

[ Дод. 1; 7; 8; 9; 10; 11; 12 ]

На підставі проведених розрахунків  ми бачимо, що найбільша сума балів  спостерігалась у 2011 р. - 11077,7 бали ( у 2009 р. - 1000 балів; 2010 - 767,9 балів ), це свідчить про те що досліджуване господарство за період з 2009 р. по 2011 р. найкраще спрацювало саме у 2011 р. Цьому сприяло збільшення у 2011 р. в порівнянні до 2009 р. та 2010 р. питомої ваги посівів у площі ріллі на 9,5% і 21,3% відповідно; зерна на 100 га. ріллі на 49,7% і у 5,6 рази; валової продукції у постійних цінах 2010 р. на 20,9% і 38,7%; товарної продукції на 50,3% і 28,7% відповідно. Проте ми спостерігаємо зменшення у 2011 р. в порівнянні до попередніх досліджуваних років, виробництва молока на 100 га. с.-г. угідь на 5,9% і 9,2% відповідно, яке не вплинуло негативно на результати діяльності підприємства, так як його негативні наслідки були перекриті іншими показниками.

Таблиця 4.2

Оцінка економічної ефективності структури посівної площі СВК "Україна"

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	2011р. у % до
				2009р.	2010р.
Виробництво на 100 га посівної площі, грн: валової продукції с/г ( в  постійних цінах 2010р. )	195.5	170.4	236.4	120.9	138.7
товарної продукції	143.6	167.7	215.9	150.3	128.7
чистого прибутку	19.3	-8.7	17.3	89.6	Зб. у 3 рази

[ Дод. 7; 8; 9; 10; 11; 12 ]

У досліджуваному господарстві структура посівної площі була найбільш економічно вигідною у 2011 р. у порівнянні до 2009 р. та 2010 р., так як виробництво  валової продукції на 100 га. посівної площі у 2011 р. збільшилось на 20,9% і 38,7%; товарної продукції на 50,3% і 28,7% відповідно; чистого прибутку було отримано у 3 рази більше ніж у 2010 р. в якомурпідприємстворзазналорзбитків.

Оцінка ефективності с/г  угідь показала, що досліджуване господарство найкраще спрацювало у 2011р., так як структура  посівних площ була найбільш економічно вигідною саме в цьому році, що дало змогу отримати чистого прибутку в 3 рази більше ніж за попередній рік.

 

5. Стан та організація  оперативного аналізу використання  земельних ресурсів підприємства  в процесі виробництва продукції  рослинництва

На кожному підприємстві щодня приймається безліч рішень, для обгрунтування яких використовуються різні види економічного аналізу. Основою  прийняття рішень щодо регулювання  виробництва є оперативний аналіз. Для даного виду аналізу характерним  є застосування стандартних рішень та експериментування. Оперативний  аналіз використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в  загальному обсязі управлінських рішень зростає в міру наближення безпосередньо  до процесу виробництва на підприємстві. Оперативний аналіз отримав свою назву, тому що він спрямований на вирішення завдань, які стоять перед  оперативним управлінням господарською  діяльністю організації.

Головне завдання оперативного аналізу - постійний контроль раціональності функціонування господарської системи, за виконанням планових завдань, процесами  виробництва і реалізацією продукції, а також своєчасне виявлення  та використання поточних внутрішньовиробничих резервів з метою забезпечення виконання  і перевиконання бізнес-плану.

 Оперативний економічний  аналіз близький у часі до  моменту здійснення господарських  операцій.  Він грунтується на  даних первинного обліку (оперативно-технічного, бухгалтерського і статистичного)  і безпосереднього спостереження  за процесом виробництва, бесідах  з працівниками. Тому згодом легше  розкривати причини недоліків  у роботі та їх конкретних  винуватців, виявляти резерви і  своєчасно вживати відповідних  заходів. 

Оперативний аналіз має на меті швидке втручання у необхідних випадках у процес виробництва для забезпечення безперервного й ефективного функціонування господарського процесу внаслідок повсякденного вивчення виконання планових завдань.

 

Зміст оперативного економічного аналізу:

1. Визначення відхилень  від бізнес-плану за основними  якісними та кількісними показниками  роботи підприємства в цілому  і його підрозділів за зміну,  добу, п'ятиденки, декади і т.д.;

 2.  Оцінка ступеня впливу різних факторів на відхилення від плану (норм) за цими показниками;

3. З'ясування конкретних  причин дії окремих факторів, встановлення винуватців недоліків; 

4. Швидка розробка і  здійснення заходів, спрямованих  на усунення негативних чинників, поширення передового досвіду. 

 Джерела інформації для оперативного аналізу:

 · Первинна документація;

 · Дані бухгалтерського  обліку;

 · Дані оперативно-технічного обліку;

 · Матеріали особистого спостереження;

Аналізу господарської діяльності в кооперативі ніколи не приділяли  достатньої уваги. Це було зокрема, зумовлено  тим, що не було спеціаліста з аналітичної  роботи. В період з 2005р. по 2008р. на підприємстві працював економіст, який і займався аналітичною роботою. В даний  час, з 2008 року в кооперативі відсутня посада економіста, зараз його обов'язки виконує головний бухгалтер, а оперативний аналіз проводять керівники підрозділів на чолі з головним бухгалтером.

Оперативний аналіз виробництва  продукції рослинництва на СВК "Україна" проводиться протягом року, при цьому в кожному підрозділі  ведуться такі документи: графік  виконання робіт по  кожному їх виду і  виконання плану по цим роботам.

Особливу увагу приділяють оперативному аналізу під час  здійснення посівних робіт та збирання урожаю. За календарем проведення агротехнічних заходів, головним агрономом Копитченко Сегрієм Миколайовичем оперативно контролюється оранка , сівба,  внесення органічних добрив, підкорм мінеральними добривами, міжрядний обробіток ґрунту, збирання врожаю.

Починають оперативний аналіз з перевірки виконання робіт  по приготуванню і передпосівному обробітку  ґрунту, та посіву  сільськогосподарських  культур, який здійснює головний агроном.

Аналіз машинно-тракторного  парку та наявності нафтопродуктів здійснює бригадир тракторної бригади  Саприкін Олексій Григорович, який до початку с/г робіт аналізує виконання плану капітального ремонту  машин, завезення паливо-мастильних матеріалів в цілому і за окремими видами.

До початку і в процесі  збирання врожаю, бригадир тракторної бригади разом з обліковцем тракторної бригади Воробйовою Лідією Миколаєвною, аналізують справність збиральних машин та забезпеченість ними господарства, визначають наявність потрібних пристроїв для них. Бригадиром перевіряється, чи відповідає захват комбайнів потужності тракторів, а закріплені транспортні засоби – продуктивності збиральних машин. У перші ж дні збирання врожаю аналізують, чи не допускають втрат при збиранні врожаю на полі і під час транспортування в наслідок несправності машин.

Обов’язково, комірник центральної комори Савчук Людмила Василівна та завідувач током Косточко Андрій Євгенійович, ще до початку збирання культур з поля, перевіряють готовність до приймання врожаю, забезпеченість господарства тарою. Вагар, Самофалова Валентина Миколаївна перевіряє наявність та справність зважувальних пристроїв.