Сертификация продукции предпринимательства

 

  СЕРТИФІКАЦІЯ  ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      В умовах формування ринкових відносин кожне підприємство повинно орієнтуватися  на досягнення максимальних результатів  своєї діяльності. Наявність на ринку  жорсткої конкуренції значно знижує можливість підприємства в досягненні поставленої мети. В цьому випадку підприємство повинно створювати та підтримувати суттєві переваги перед конкурентами, основні з яких спрямовані на виробництво продукції високої якості, здатної щонайкраще задовольняти потреби споживачів. Це обумовлює необхідність приділяти на підприємствах велику увагу питанням якості, орієнтуючись на світовий досвід створення сучасних систем менеджменту якості.

  Сертифікація, як форма підтвердження відповідності, проведеної незалежною стороною, одержала широке визнання суспільства, ставши дієвим механізмом захисту прав споживачів і невід'ємною частиною системи технічного регулювання.

  В даний час сертифікація охопила  майже всі галузі народного господарства України і є одним з інститутів регулювання взаємостосунків між споживачами, розробниками і продавцями в умовах ринку.

  Всі види робіт по сертифікації і підтвердженню  відповідності базуються на високій  компетенції фахівців, що реалізовують їх процедури і розробляючих нормативно-методичні документи. Досвід робіт в цій сфері вказує на необхідність підготовки фахівців з питань стандартизації, сертифікації, підтвердження відповідності і управління якістю не тільки для органів по сертифікації і випробувальних лабораторій, а і для підприємств промисловості і сфери послуг, тобто для тих, хто працює на стадії забезпечення відповідного рівня якості і займається підготовкою до сертифікації результатів своєї праці.

      Актуальність  теми. Для успішного розвитку економіки України, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках суттєвого значення набуває впровадження та сертифікація продукції за міжнародними стандартами. Стандарти ІСО серії 9000 добре зарекомендували себе в промислово розвинутих країнах і вплинули на поліпшення якості продукції та підвищення економічних результатів діяльності тих підприємств, на яких були впроваджені. На даний час склалася така ситуація, що для укладення контракту з закордонним замовником підприємству обов'язково необхідно мати сертифікат якості, причому, виданого визнаною в усьому світі організацією з сертифікації. Дана обставина виступає як основна передумова розвитку в Україні якості відповідно до міжнародних стандартів ІСО серії 9000.

      Недостатність практичного досвіду і теоретичної бази в галузі впровадження сертифікації в значній мірі обмежують дані процеси на підприємствах України. Тому це обумовлює необхідність теоретичного узагальнення й методичного забезпечення процесів, пов'язаних із впровадженням та сертифікацією продукції за міжнародними стандартами.

      Актуальність  проблеми і недостатність в Україні  теоретичної бази з даного питання  обумовили вибір теми дипломної, дали можливість визначити мету, задачі й основні напрямки досліджень.

      Мета  і задачі дослідження. Метою диплоної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності впровадження і постійного вдосконалення сертифікації продукції за міжнародними стандартами.

     Об'єктом  дослідження є діяльність ЗАТ «Хадлер», у відповідності до сертифікації продукції за міжнародними стандартами.

      Предметом дослідження є економічні аспекти, теоретичне і методичне забезпечення впровадження та вдосконалення сертифікації продукції за міжнародними стандартами.

      Методи  дослідження. Теоретичною і методологічною основою дипломної є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, міжнародні стандарти ІСО серії 9000, закони і нормативні акти України, що регулюють економічні процеси.

      Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі методи дослідження: теоретичне узагальнення – для визначення теоретичних основ і тенденцій розвитку; системного підходу – для узагальнення основних мотивів впровадження і сертифікації; методи позитивного і нормативного аналізу – для вироблення рекомендацій з державного регулювання впровадження і сертифікаціїі; порівняння – для зіставлення фактичних даних про економічні показники діяльності підприємств звітного періоду з даними попередніх років; графічний – для наочного представлення результатів дослідження.

      Практичне значення одержаних  результатів полягає в тому, що їх реалізація на вітчизняних підприємствах дозволить з більшим успіхом впроваджувати й розробляти заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства, а також обґрунтовано приймати рішення у відношенні доцільності сертифікації продукції за міжнародними стандартами.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. огляд існуючих систем сертифікації

  1.1. Міжнародні системи сертифікації. 

1) Сертифікація на міжнародному рівні.

  Розвиток  міжнародної торгівлі і міжнародної співпраці у всіх галузях людської діяльності об'єктивно вимагає подальшого вдосконалення робіт в області міжнародної сертифікації.

  Системи і органи по сертифікації за рубежем  створюються на трьох рівнях: міжнародному, регіональному і національному.

  Міжнародна  сертифікація розробляється і проводиться  під керівництвом урядових і неурядових міжнародних організацій, членом яких може стати будь-яка країна світу. Міжнародні системи сертифікації базуються на міжнародних стандартах і технічних умовах.

  Міжнародними  організаціями, які проводять велику науково-методичну і організаційно-технічну роботу в області сертифікації продукції, оцінки систем управління якістю постачальників і взаємного визнання результатів  випробувань продукції, є ISO і IEC. Питаннями сертифікації в рамках ISO займається її спеціалізований орган CASCO, який на основі вивчення способів оцінки відповідності продукції технічним умовам готує керівництво з усіх питань сертифікації.

  До  міжнародних органів відносяться  також Керівний комітет із сертифікації і Координаційний комітет із нагляду.

  Організацією ISO були розроблені стандарти ISO серії 9000 для сприяння підприємствам, організаціям по упровадженню і забезпеченню функціонування ефективних систем управління якістю (СУЯ). Ці стандарти в Україні введені методом прямого упровадження і затверджені як національні.

  У таблиці 1.1 наведено статистичні дані, які засвідчують неухильне зростання  привабливості для бізнесу сучасних систем управління.

 

  Таблиця 1.1

    Світові показники зростання кількості сертифікованих СУЯ з 2002 по 2006 рік.

 

  Регіональна система сертифікації передбачає об'єднання організацій, що займаються одним видом діяльності. Така система сертифікації зустрічається досить рідко, наприклад, в Англії існують організації, з'єднані по регіону.

  Національна система сертифікації базується на стандартах і технічних умовах, прийнятих за основу в даній державі, і всі організації керуються цими національними правилами. Обов'язковою умовою для національної системи сертифікації є наявність наступних організацій: національної головної організації, національної організації по стандартизації, національної служби контролю. 

2) Сертифікація в Європі.

  Європейський  Союз (ЄС) бере свій початок від заснованого  в 1957 році європейського економічного співтовариства, яке в 1992 році було перейменоване в європейське співтовариство.

  Для реалізації прийнятої Радою ЄС в 1989 році Глобальної концепції по сертифікації і створення європейської інфраструктури в рамках єдиного внутрішнього ринку  в 1990 році була створена європейська  організація по випробуваннях і  сертифікації (ЕОТС).

  Основні рекомендації глобальної концепції  можна сформулювати в таких тезах:

1. заохочення загального вживання стандартів по забезпеченню якості серії EN 29000 і сертифікація на відповідність цим стандартам;
2. вживання стандартів серії EN 45000, що встановлюють вимоги до органів по сертифікації і випробувальним лабораторіям при їх акредитації;
3. гармонізація інфраструктури випробувань і сертифікації в країнах ЄС;
4. укладення договорів з третіми країнами (не членами ЄС) про взаємне визнання випробувань і сертифікатів.

  За  рубежем, зокрема, в країнах європейського  Союзу, задачі сертифікації в законодавчо  регульованій області абсолютно  такі ж, як на Україні. Відмінність полягає  в порядку проведення сертифікації: випробування і подальша оцінка продукції  проводяться на відповідність гармонізованим для країн ЄС вимогам директив по безпеці.

  В країнах ЄС застосовуються методи оцінки відповідності, що мають модульну побудову і специфічні особливості вживання. Це пояснюється Глобальною концепцією по сертифікації і контролю. Директиви ЄС по безпеці продукції наказують використовувати певний модуль для оцінки відповідності її на підприємстві-виробнику. Вживання одного з модулів А, B, G, H або їх комбінації служить доказом правильності оцінки показників безпеки. Якщо встановлено, що продукція відповідає вимогам гармонізованих директив, виробник здійснює її маркування спеціальним знаком СЄ (знак відповідності вимогам гармонізованих директив ЄС по безпеці).

  Модулі  оцінки відповідності охоплюють  обидві стадії створення продукції: проектування і виробництво.

  1.2. Система сертифікації УкрСЕПРО

  Система сертифікації УкрСЕПРО (далі - Система) - державна система сертифікації продукції  на Україні, призначена для проведення обов'язкової і добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг).

  Основні принципи, структура і правила  Системи регламентовані в ДСТУ 3410.

  В Системі здійснюються наступні види діяльності:

• сертифікація продукції (процесів, послуг);
• сертифікація систем управління якістю;
• сертифікація систем управління навколишнім середовищем;
• сертифікація систем управління безпекою харчових продуктів;
• атестація виробництв;
• атестація аудиторів по сертифікації.

  Загальне  керівництво Системою, організація  і координація робіт по сертифікації здійснюються національним органом  України по сертифікації - спеціально уповноваженим центральним органом виконавської влади, яким є Державний комітет України із питань технічного регулювання і споживацької політики.

  Сертифікація  в Системі передбачає підтвердження  третьою стороною показників (характеристик) продукції (процесів, послуг) на основі випробувань, обстеження, атестації виробництва і оцінки СУЯ.

  Сертифікацію  продукції ділять на обов'язкову і  добровільну.

  Обов'язкову сертифікацію проводять на відповідність  вимогам нормативних документів, визначених законодавчими актами України, та нормативних документів, включених в Перелік продукції, належній обов'язковій сертифікації на Україні, який затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавської влади у сфері підтвердження відповідності.

  Добровільну сертифікацію проводять в порядку, визначеному договором між замовником (виробником, постачальником) і органом  по сертифікації. При цьому підтверджується  відповідність продукції (товарів, послуг) заявленим вимогам.

  Системою  окремо передбачена сертифікація продукції, що імпортується. Сертифікація такої продукції відповідно до ДСТУ 3417 проводиться за тими ж процедурами, що і вітчизняної. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується, здійснюється шляхом укладення міжнародної угоди про визнання результатів сертифікації і оформлення відповідного свідоцтва про визнання.