Шпаргалка по "Звітністи підприємства"

- ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

- реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції);

- реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування;

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат.

Не  підлягають оподаткуванню та\або звільняються від оподаткування наступні операції з підакцизними товарами:

- вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції)  платником податку за межі митної території України;

- ввезення на митну територію  України раніше експортованих  підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що  перешкоджають реалізації цих  товарів на митній території  країни імпортера, для їх повернення  експортеру.

- реалізації легкових автомобілів для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення;

- ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав;

- безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду;

- ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції);

- ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом;

- реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі;

- ввезення на митну  територію України підакцизних  товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги та ін.

Встановлені ставки податку: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.

База оподаткування залежить від застосування ставок податку (п.215.2.2. ПКУ):

- із застосуванням адвалорних ставок :

вартість реалізованого  товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

- із застосуванням специфічних ставок базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках;

- із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до попередніх пунктів.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території  України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції).

Датою виникнення податкового  зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта.

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством.

 

 

 

 

 

26. Звітність  підприємства по фіксованому  сільськогосподарському податку

Відповідно  до розділу XIV ПКУ «Спеціальні податкові режими» платниками ФСП є сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % . Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 % за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

• усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
• кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;
• особу, утворену шляхом перетворення.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, перетворення, новостворення  можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 %;

Не  може бути зареєстрований як платник  фіксованого сільськогосподарського податку:

1) суб’єкт господарювання, у якого понад 50 % доходу, отриманого від продажу с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

2) суб’єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

3) суб’єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Об’єктом  оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є: нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь * Площу.

Розмір  ставок ФСП (з 1 га) залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім тих, що у гірських зонах та на поліських територіях)- 0,15 %;

б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських  територіях, - 0,09 %;

в) для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають  у власності сільськогосподарських  товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, - 1,0 %.

г) для багаторічних насаджень (крім тих,що у гірських зонах  та на поліських територіях) - 0,09 %, для тих, що у гірських – 0,03%;

ґ) для земель водного фонду - 0,45 %;

Базовим податковим (звітним) періодом для ФСП є календарний рік, що починається з 1 січня і закінчується 31 грудня.

Сплата  податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:у I кварталі - 10 %;у II кварталі - 10 %; у III кварталі - 50 %; у IV кварталі - 30 %.

Платники податку  перераховують в установлений строк  загальну суму коштів на відповідний  рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Платники  ФСП не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для  ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження  деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Сільськогосподарські  товаровиробники для набуття  і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного  року:

– загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

– звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

– розрахунок частки с/г товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

– відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Довідка про  набуття або підтвердження статусу  платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

У разі, якщо у  податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 %, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Облік нарахування  ФСП: Дт23 – Кт641/фсп – сума податку списується на виробничі витрати сільськогосподарського підприємства.

 

 

 

27. Звітність  підприємства по платі за землю

Відповідно  до р. ХІІІ ПКУ «Плата за землю» платниками податку є власники та землекористувачі земельних часток (паїв). Об’єкти оподаткування: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки  податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних  підприємств для видобування  корисних копалин та розробки родовищ  корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку.

Ставка податку за один гектар несільськогосподарських  угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність  або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного  та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь  та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі  
5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області тощо.

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного  фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного  фонду, а також за земельні ділянки  лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Пільги  щодо сплати податку мають наступні юридичні особи: заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських); дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів с/г профілю та професійно-технічних училищ; бюджетні установи, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України; релігійні організації України, діяльність яких не передбачає одержання прибутку; неприбуткові організацій, які не мають прибутку і не проводять операцій підприємницького характеру та ін.

Не  сплачується податок за: сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій; землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць; земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками та ін.