Анализ систем высших учебных заведений Украины

• виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

    -  проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхові компанії - це юридичні особи і дієздатні фізичні особи, які уклали із страхувальниками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страхувальниками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, окрім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть придбавати права і обов'язки страхувальника згідно з договором страхування.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Банківська сфера – сукупність різних видів національних банків, банківських інститутів і кредитних установ, діючих в країні в рамках загального грошово-кредитного механізму; складова частина кредитної системи. Включає центральний банк, мережу комерційних банків і ін. кредитно-розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику, є ядром резервної системи. Комерційні банки здійснюють всі види банківських операцій.

Кваліфікаційні вимоги до працівників  бюджетної сфери:

1. Належна сукупність теоретичних знань та практичних вмінь
2. Знання термінології міжнародних стандартів
3. Вміння роботи з комп’ютером
4. Професійна відповідальність
5. Здатність самостійно приймати рішення
6. Розвинуті аналітичні здібності
7. Ініціативність
8. Організаторські здібності
9. Старанність

10) Орієнтація на результат.

Отже, після ознайомлення з законодавчою базою освітньої сфери, можна  зробити висновок щодо її взаємообумовленості  з подальшими результатами освітнього процесу, зокрема у фінансовій сфері. Важливо було відзначити усі складові бюджетно-фінансової структури та кваліфікаційні вимоги до працівників бюджетної-фінансової сфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ТА ЇЇ МІСЦЕ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТА

 

Система науково-дослідної роботи є невід'ємною складовою частиною підготовки кваліфікованих фахівців, здатних творчо вирішувати професійні наукові, технічні і соціальні задачі, швидко орієнтуватися в економічних  ситуаціях, тобто є одним з найперспективніших і актуальних напрямів підготовки фахівців.

Комплексний характер науково-дослідницька робота студента припускає послідовність засвоєння і використовування методів і техніки виконання наукових досліджень і реалізації їх результатів, спадкоємність науково-дослідної роботи по курсах і рівнях освіти, логічність ускладнення методів, видів і форм наукової творчості. НІРС ведеться на всіх стадіях учбового процесу і організаційних рівнях (університетському, факультетському, кафедральному).

Основні задачі НДРС:

• збагачення учбового процесу останніми досягненнями науки  і техніки, результатами НДРС вузів, у тому числі використовування на заняттях з дисциплін учбових програм  результатів,  отриманих  в ході виконання  НДР самими студентами, - сумісна участь студентів, викладачів і наукових співробітників  у  виконанні  різних НДРС;
• проведення студентами прикладних,  методичних,  пошукових і фундаментальних наукових робіт  як неодмінної складової частини професійної підготовки фахівців з університетською освітою;
• створення умов для підтримки і розвитку  наукових  шкіл  і напрямів у  вузі в руслі спадкоємності поколінь і розробки певних проблем;
• забезпечення умов для виявлення,  розкриття і розвитку здібностей і талантів серед студентів і молоді вузу;
• сприяння всесторонньому розвитку особи студента, формуванню його об'єктивної самооцінки,  придбанню  навиків  роботи  в творчих колективах, залученню до організаторської діяльності;
• розвиток у студентів здібностей до  самостійних  обгрунтованих думок і висновків;
• надання студентам можливості випробувати при навчанні свої сили в рішенні актуальних задач по різних напрямах науки, економіки, техніки і культури;
• розширення наукової і творчої співпраці із студентами інших вузів і вузів зарубіжних країн;
• розвиток науково-творчої активності професорсько-викладацького складу університету по участі в організації і керівництві НДРС;
•   виховання,  формування і розвиток у майбутніх фахівців наступних якостей: уміння вести науково-обгрунтовану професійну  роботу  на    підприємствах; здібностей використовувати наукові знання в практичній діяльності, уміння визначитися в житті відповідно до особистих  здібностей, знань, навиків і прагнень;
• забезпечення найефективнішого професійного  відбору здатної і талановитої молоді для подальшого навчання студентів в магістраті і аспірантурі,  поповнення наукових і  педагогічних кадрів;

В межах ДонНУ ці задачі виконує Молодіжний центр наукових досліджень. Ця організація має мету об’єднання творчої молоді – студентів, аспірантів і викладачів з метою розвитку і зміцнення ролі науки в житті університету.

Задачі та інтереси Молодіжного  центру наукових досліджень:

-   участь у роботі наукових семінарів, симпозіумів, науково-практичних конференцій, олімпіад, круглих столів і т.п.;

-  організація і проведення молодіжних наукових заходів, що охоплюють широкий спектр питань теорії і практики фінансів, банківської справи, інвестиційної діяльності, страхування, обліку й аудита, економічного аналізу, економічної статистики, функціонування фінансових ринків, казначейської справи, податкового права, розвитку інформаційних систем у фінансовому і банківському менеджменті;

- співробітництво з місцевими органами самоврядування і суб’єктами господарської діяльності з питань розробки і впровадження заходів для удосконалення діючої практики функціонування фінансових і банківських установ;

- встановлення контактів з науковими спілками, центрами, лігами й організаціями України і зарубіжжя.

Реалізація освітніх програм вимагає  розробки навчально-методичного забезпечення, заснованого на інтерактивних повчальних програмах з приміненням засобів мультимедіа і на педагогічних технологіях організації самостійної роботи студентів.

Розробка навчально-методичного  забезпечення програми підготовки кадрів для системи відкритої і дистанційної освіти припускає створення навчально-методичних комплексів (НМК) по учбових дисциплінах програми.

Кожний НМК є призначений для надання допомоги у вивченні і систематизації знань з навчальних дисциплін, формування практичних навиків з використанням інформаційних технологій. Структура кожного навчально-методичного комплексу припускає розробку наступних компонент.

1) Навчальний план дисципліни;

2) Робоча програма дисципліни з виділенням модулів;

3) Електронний підручник (мережна версія), що включає:

    - теоретичний матеріал;

    - практичні завдання;

    - тести;

    - глосарій.

4) Методичні матеріали по вивченню учбової дисципліни:

    - керівництво для користувачів;

              - методичний посібник з вивчення дисципліни і виконання практичних          завдань.

Чугунок І. Я., Запатріна  І.В. РОЗВИТОК ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТУ // Фінанси України.-2008.- №5 (150).- с. 3-15.

 

ПЛАН 

1. Застосування ефективних  моделі бюджетного регулювання,  як важлива    функція держави

      1.1. Загальні  засади вдосконалення фінансово-бюджетного  регулювання

                 1.2. Видатки, як важливий інструмент впливу збоку бюджету на економічні       і соціальні процеси в державі

2. Програмно-цільовий  підхід у бюджетному процесі

2.1. Запровадження показників ефективності в бюджетному плануванні

2.2. Вдосконалення механізму  результативного використання бюджетних   коштів

 3. Основні етапи бюджетного процесу

     3.1. Принципи  планування бюджетних програм

        3.2. Розглядання та визначення пріоритетних напрямів використання   бюджетних коштів

                       3.3. Оцінка бюджетних програм та їх затвердження

      3.4. Реалізація проекту з урахуванням паспорту бюджетних програм

4. Запровадження ПЦМ  планування бюджету у країнах світу

                        4.1. Система моніторингу й оцінки бюджетних витрат в США

                   4.2. Принципи застосування ПЦМ у бюджетному процесі Великобританії

                         4.3. Закон „Про державні фінанси” у Новій Зеландії

                          4.4. Напрями розвитку ПЦМ у країнах – членах ЄС і СОТ

                                                   

 

                                                  ТЕЗИ

 

Важливою функцією держави  є стимулювання економічного зростання. Ефективність застосування моделі бюджетного регулювання з огляду на необхідність забезпечення економічного зростання залежить від низки факторів, зокрема стану економічного розвитку країни.

Дієвість бюджетного регулювання визначається рівнем інституційного розвитку середовища, розвиненістю системи державного управління, тенденціями розвитку суспільства, функціонуванням певних технологічних укладів. Нинішній етап розвитку України відрізняється відновленням уваги з боку держави до побудови моделі сталого економічного розвитку, що має довгостроковий характер, необхідністю запровадження економічної та фінансової політики, що сприятиме прискореному зростанню економіки.

Загальними засадами вдосконалення фінансово-бюджетного регулювання на середньо- й довгострокову перспективу є такі:

• трансформація бюджетних ресурсів у чинник соціально орієнтованого економічного зростання, перетворення бюджетного механізму на ефективний інструмент соціаньно-економічної стратегії;
• узгодження бюджетно-податкової політики із завданнями інвестиційної стратегії; зниження податкового навантаження, запровадження податкових стимулів інноваційної діяльності та нагомадження капіталу;
• вдосконалення системи державних фінансів із урахуванням необхідності зміцнення фінансів передусім суб’єктів підприємницької діяльності, домашніх господарств.

Метою запровадження  програмно-цільового методу бюджетного регулювання є встановлення безпосереднього  зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання на основі визначених цілей і результативних оказників. Програмно-цільовий підхід у бюджетному процесі передбачає формування й виконання бюджету в розрізі бюджетних програм головних розпорядників бюджетних коштів, що включає визначення загальної мети кожної бюджетної програми на довго- й середньострокові періоди; цілей і завдань прогами на короткостроковий період; видів і напрямів діяльності, яка забезпечує реалізацію програм. Такий підхід має грунтуватися на ретельному аналізі необхідних і можливих бюджетних ресурсів для фінансування програми у плановому й наступних роках та отримння від реалізації бюджетної програми очікуваного результату.

Подальший позвиток ПЦМ  із огляду на необхідність посилення  впливу бюджетної політики на економічне зростання та приветення системи  бюджетної підтримки в Україні у відповідність до принципів, що застосовуються у країнах – членах ЄС і СОТ, має здійснюватися в таких напрямах:

• проведення класифікації бюджетних програм залежно від їх спрямованості;
• розробка відповідної системи результативних показників, які можуть бути кількісно віміряні та відображають особливості певної бюджетної програми;
• визначення порядку й особливостей використання бюджетних коштів щодо реалізації бюджетних програм;
• визначення можливостей і шляхів застосування ПЦМ для планування місцевих бюджетів шляхом реалізації проектів із метою вдосконалення на цій основі відповідної методології та поступового вповадження позитивних результатів у бюджетний процес;
• вдосконалення механізму бюджетного розвитку, який є основою бюджетного механізму економічного зростання як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні;
• приведеня принципів и процедур надання бюджетної підтримки до законодавства ЄС і норм СОТ, у тому числі шляхом розподілу їх за відповідними напрямами;

• належне виконання бюджетних програм згідно з паспортом програм.

 

                                  АНОТАЦІЯ 

 

Стаття присвячена розробці нового методу планування бюджету, який ефективно застосовується у найрозвинутіших  країнах світу. Тема бюджетного регулювання  є досить актуальною завдяки тому що визнається одним з провідних факторів забезпечення економічного зростання країни.