Правове регулювання аудиторської діяльності

2.2. Сертифікація аудиторів і реєстр аудиторських фірм та аудиторів

Сертифікація (визначення кваліфікаційної  придатності на зайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України. Порядок  сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть  аудит банків, затверджується Аудиторською палатою України за погодженням  з Національним банком України. Право  на отримання сертифіката мають  фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох  років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора. Наявність  необхідного обсягу знань для  отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України. Термін чинності сертифіката  не може перевищувати п’яти років.

Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється через  п’ять років за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому  Аудиторською палатою України. За проведення сертифікації справляється плата в  розмірі, встановленому Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської палати України.

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів — база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи — підприємці. Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою України. Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України. Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи — підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише після включення їх до Реєстру. Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідного зразка. За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України.

Право на отримання сертифіката  мають кандидати, які здобули  повну вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра), мають певні знання з аудиту і  досвід практичної роботи не менш як три  роки поспіль та успішно склали кваліфікаційний  іспит.

Структура знань, якими має  володіти кандидат, встановлюється Аудиторською палатою України і складається  з аудиту і суміжних з аудитом  галузей знань. Для отримання  сертифіката кандидати повинні  успішно скласти кваліфікаційний  іспит двох рівнів із зазначених дисциплін. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до Аудиторської палати України (в одному примірнику) або  до Регіонального відділення Аудиторської палати України (в двох примірниках) такі документи:

• заяву за встановленою формою;
• копію диплома, завіреного в установленому порядку;
• копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;
• документ про оплату сертифікації.

У разі відсутності хоча б одного з документів чи неналежного  їх оформлення заяву до розгляду не приймають. Подані документи реєструє Секретаріат Аудиторської палати України  або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати України у спеціальному журналі. Відповідальність за достовірність  поданих документів покладено на заявника.

Аудиторська палата України  та її регіональні відділення несуть відповідальність за збереження конфіденційної інформації про кандидата відповідно до вимог чинного законодавства  України.

Розгляд документів, поданих  кандидатами для підтвердження  освіти та досвіду практичної роботи, а також отримання дозволу  на участь у кваліфікаційних іспитах, здійснює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та комісії з сертифікації аудиторів регіональних відділень  Аудиторської палати України. Документи, подані кандидатами, розглядаються  протягом двадцяти робочих днів з  дня їх надходження. Повідомлення про  рішення за наслідками розгляду документів кандидата із зазначенням дати іспиту (у разі надання дозволу на участь у іспиті) вручається кандидату особисто або надсилається листом.

У разі відсутності зауважень  щодо поданих документів Комісія  з сертифікації та освіти аудиторів  Аудиторської палати України та Комісії  з сертифікації аудиторів регіональних відділень Аудиторської палати України  приймають рішення про надання  дозволу кандидату на участь в  іспиті, що оформлюють протоколом засідання  Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України  або комісій з сертифікації аудиторів  її регіональних відділень [3, с.87].

Відмова від надання дозволу  на участь у кваліфікаційному іспиті може бути видана кандидату в разі невідповідності його освіти або  досвіду практичної роботи вимогам Закону України “Про аудиторську діяльність”, а також не надання документа про оплату сертифікації. Секретаріат Аудиторської палати України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати України на підставі протокольних рішень комісій з сертифікації готують допуски, які засвідчують дозвіл на складання іспиту та формують групи з числа кандидатів для складання кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит має  охоплювати коло знань і навиків, якими повинні володіти кандидати, щоб досягти такого професійного рівня, який дав би їм змогу здійснювати  аудиторську практику в Україні  відповідно до чинного законодавства  та Стандартів аудиту та етики, прийнятих  в якості Національних. Аудиторська  палата України періодично вносить  зміни до переліку питань кваліфікаційного іспиту, щоб своєчасно враховувати  зміни, які відбуваються в аудиторській практиці.

Завдання, які використовуються для проведення іспитів, повинні  включати:

• тести у вигляді питань, що дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень;
• завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем.

Конкретний набір запитань у завданнях для проведення кваліфікаційного іспиту визначає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України з урахуванням того, що на запитання першого етапу набагато легше дати абсолютно правильні  відповіді, ніж при аналізі конкретних ситуацій, які потребують суто професійних  суджень. Розробку екзаменаційних завдань  здійснює спеціальна група укладачів, яка готує запитання до конкретного  іспиту. Аудиторська палата України  не менш як за три місяці до початку  кваліфікаційного іспиту укладає угоду  з укладачами екзаменаційних завдань, умови якої повинні передбачати  оригінальність текстів завдань  і дотримання конфіденційності. Укладачі екзаменаційних завдань передають  права власності на тексти завдань, що підтверджується актом приймання-передачі між укладачами і Аудиторською палатою України. Ця процедура підтверджує оригінальний характер екзаменаційних завдань і права власності на них Аудиторської палати України. Укладачі екзаменаційних завдань можуть брати участь у перевірці виконаних кандидатами завдань, але не в проведенні кваліфікаційного іспиту [8, с.142].

Повноваження з добору укладачів покладено на Комісію  з сертифікації та освіти аудиторів  та Комісію з стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України. Добір  укладачів здійснюють за різноманітними критеріями, але у будь-якому разі до основних вимог мають входити  професійна та технічна компетентність, уміння чітко, лаконічно висловлювати думку, оволодіння матеріалом, по якому  готуються запитання, та вміння формулювати  оригінальні запитання. Укладачі повинні  розуміти специфіку іспиту, знати  відмітні ознаки гарних питань для  тестування і упевнено відчувати  себе в екзаменаційному процесі, а також подавати матеріали у  встановлені терміни. Комісії Аудиторської палати України, на які покладено  добір укладачів, можуть провадити  семінари для тих, хто виявив бажання  стати укладачем, а також розробляти інструкції з переліком критеріїв  прийнятності питань [14, с. 78].

Аудиторська палата України  провадить ротацію укладачів  екзаменаційних завдань для того, щоб екзаменаційні запитання  не можна було передбачити. Кожен  із укладачів не може брати участь у підготовці екзаменаційних завдань  більш як три роки поспіль. Завдання кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія  з сертифікації та освіти аудиторів  Аудиторської палати України на підставі оцінки того, наскільки запропоноване  завдання дає змогу визначити  рівень знань і навиків, необхідний для здійснення аудиторської практики.

Забезпечення конфіденційності є невід’ємною умовою проведення кваліфікаційного іспиту. Порушення  правил конфіденційності екзаменаційного  процесу розглядається Аудиторською палатою України як подія, що може тягнути за собою викривлення уявлення про чесність іспиту і, більше того, самої професії аудитора.

До конфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту належать:

• зміст запитань, включених в завдання кваліфікаційного іспиту, та відповіді на них протягом усього строку до передачі екзаменаційних робіт на перевірку;
• порядок і зміст проведеного кодування екзаменаційних робіт до їх повної перевірки та внесення результатів іспиту до протоколу перевірки;
• персональні результати проведеного іспиту (повідомляються персонально кожному кандидату).

Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та інші учасники кваліфікаційного іспиту повинні довести до усіх учасників  процесу сертифікації важливість і  необхідність забезпечення конфіденційності інформації щодо зазначених запитань кваліфікаційного іспиту. Випадки порушення  учасниками кваліфікаційного іспиту правил проведення іспиту та конфіденційності зазначеної інформації (передача іншим  особам, спроба отримання або використання не за призначенням конфіденційної інформації кваліфікаційного іспиту) розглядаються  Дисциплінарною комісією Аудиторської палати України і можуть бути підставою  для виключення із складу учасників  кваліфікаційного іспиту та дисциплінарного  стягнення у вигляді попередження, призупинення дії або анулювання сертифіката аудитора. Виконана кандидатом екзаменаційна робота є власністю  Аудиторської палати України. Роботи кандидатам не повертаються, а зберігаються протягом одного року в Аудиторській палаті України [13, с. 341]. Після закінчення зазначеного терміну роботи ліквідуються.

За результатами складання  іспитів Аудиторська палата України  затверджує протоколи Комісії з  сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката. Протоколи про результати складання першого етапу іспитів оформлює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України (в одному примірнику) або Комісія з сертифікації аудиторів регіонального відділення Аудиторської палати України (у двох примірниках, один з яких разом з другим примірником документів кандидатів, перелічених у пункті 3.3 цього Положення, передається до Аудиторської палати України не пізніше п’яти днів після складання іспиту).  Підсумки складання другого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють протоколом, який готує і подає на засідання Аудиторської палати України Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України. Протокол підписують члени цієї Комісії, які несуть відповідальність перед Аудиторською палатою України за достовірність даних, зазначених у протоколі.

Результати першого етапу  кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам протягом двох тижнів. Одночасно  особам, що успішно склали іспит, повідомляють час і місце проведення другого  етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють упродовж одного місяця. Кандидати, які не склали кваліфікаційний  іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах згідно з цим Положенням. Складений успішно  перший етап іспиту зараховується кандидату  при складанні кваліфікаційного іспиту вдруге, якщо після успішного  складання першого етапу іспиту минуло не більше ніж 1,5 року. Після  затвердження Аудиторською палатою  України результатів іспиту Секретаріат  Аудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів [3, с. 34].

Сертифікат підписує голова Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України  та завідуючий Секретаріатом Аудиторської палати України. Він скріплюється печаткою Аудиторської палати України. Сертифікат реєструється у книзі обліку сертифікатів Аудиторської палати України та заноситься у базу даних. Отримання сертифіката аудитор засвідчує підписом у книзі обліку після проголошення (підписання) присяги аудитора. Датою видачі сертифіката вважається дата прийняття Аудиторською палатою України відповідного рішення. Термін чинності сертифіката — п’ять років. У разі втрати (значного пошкодження) аудитором сертифіката, термін чинності якого не закінчився, Аудиторською палатою України на підставі клопотання аудитора може бути виданий дублікат. За видачу дубліката стягується плата в розмірі 50 відсотків від оплати, встановленої за проведення сертифікації.

2.3 Професійна етика аудитора

Міжнародна федерація  бухгалтерів запровадила міжнародний  Кодекс етики професійних бухгалтерів  як основу для етичних вимог (кодексу  етики, детальних правил, рекомендацій, норм поведінки) до професійних бухгалтерів  у кожній країні, який повною мірою  стосується і аудиторів.

Цей міжнародний Кодекс етики  виступає моделлю для розробки національних етичних рекомендацій. Він установлює норми поведінки професійних  бухгалтерів і викладає фундаментальні принципи, що їх мають дотримуватися  професійні бухгалтери і аудитори, щоб досягти загальних цілей. Професійні бухгалтери і аудитори в  усьому світі працюють у середовищі, в якому існують різні культурні  традиції і нормативні вимоги. Однак  слід завжди дотримуватись основної мети Кодексу. В Кодексі також  зазначено, що, якщо національна вимога суперечить положенню Кодексу, національна  вимога превалюватиме. Крім того, Кодекс ґрунтується на тому, що (за винятком випадків, коли зазначене конкретне  обмеження) цілі та фундаментальні принципи є однаково чинними для всіх професійних  бухгалтерів і аудиторів, незалежно  від того, чи займаються вони громадською практикою, чи працюють у промисловості, торгівлі, державному секторі чи в освіті.