Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 18:39, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є дослідження механізму управління прибутком підприємства та пошук шляхів його удосконалення. Для досягнення поставленої мети необхідне рішення таких задач:
1) визначити економічну сутність прибутку підприємства;
2) визначити принципи і методи управління прибутком підприємства;
3) проаналізувати інформаційно - правове забезпечення управління прибутком підприємств України
Вступ…………………………………………………………………………..…. 4
1. Теоретичні основи управління прибутком підприємства………….………. 6
1.1. Економічна сутність та види прибутку……………………...………..... 6
1.2. Принципи та функції управління прибутком підприємства……….... 13
1.3. Інформаційно - правове забезпечення управління прибутком
підприємств в Україні……………………………………………….……… 23
1.4. Оцінка фінансових результатів від операційної діяльності підприємств
України………………………………………………………………………..28
2. Оцінка ефективності управління прибутком
ЗАТ «Чернігівголовпостач»………………………………………………... .37
2.1. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства…... 37
2.2. Аналіз процесу формування та розподілу прибутку на підприємстві ЗАТ «Чернігівголовпостач»……………………………………………….…… 42
2.3. Оцінка ефективності управління прибутком підприємства…………. 51
3. Шляхи удосконалення політики управління прибутком
ЗАТ «Чернігівголовпостач» …………………………….………………….59
Висновки…………………………………………………………………………65
Список використаної літератури …………………………………..…………..67
Додатки……………………………………...………………….………………...70
5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Якими б прибутковими не здавалися ті або інші проекти управлінських рішень в поточному періоді, вони мають бути відхилені, якщо вони вступають в протиріччя з головною метою діяльності підприємства, стратегічними напрямами його розвитку, підривають економічну базу формування високих розмірів прибутку в майбутньому періоді.[17, c. 483].
Ефективний механізм управління прибутком дозволяє в повному об'ємі реалізувати цілі, що стоять перед ним, і завдання, сприяє результативному здійсненню функцій цього управління.
підприємства в Україні
При вивченні правових норм, які регулюють діяльність підприємств, потрібно виходити з того, що ця діяльність відбувається в умовах певного правового простору, створеного у державі, найконцентрованіший вираз якого відбитий у Конституції України, яка є важливим джерелом фінансового права.[18, c. 132].
Підприємства, незалежно від організаційно - правової форми своєї діяльності та форми власності, функціонують як юридичні особи – суб’єкти цивільно - правових відносин, у тому числі фінансових. Згідно з Цивільним кодексом України юридичними особами визначаються організації, які володіють відокремленим майном і можуть від свого імені набувати майнових прав та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачами й відповідачами в суді та господарському суді.
Нормативне забезпечення діяльності юридичних осіб у підприємницькій сфері, напрацьоване в Україні за останнє десятиліття, створює умови для ефективної роботи підприємств.
Правові засади фінансово - господарської діяльності підприємств створених на території нашої держави регламентує Господарський кодекс України. Він визначає загальні умови заняття діяльністю підприємства, визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України, самостійний господарюючий суб’єкт, що має права юридичної особи і здійснює будь - які види виробничої, науково-дослідницької та комерційної діяльності, якщо вони не заборонені законодавством і відповідають цілям що передбачені статутом підприємства.
Чинне законодавство оцінює фінансовий аспект діяльності підприємств, визначаючи одержання прибутку як головного стимулюючого фактора організації та функціонування підприємства.
Прибуток (доход) суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб’єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.[19, c. 367]. П.4 ст.142 передбачає вплив держави на вибір суб’єктами господарювання напрямків та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції.
Стаття 44 Господарського кодексу визначає принципи підприємницької діяльності, одним з яких є вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, передбачених законом.
Господарський кодекс регламентує порядок створення державним комерційним підприємством за рахунок прибутку (доходу) спеціальних (цільових) фондів, призначених для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю (ст.75 п.5).
Стаття 240 цього Кодексу визначає випадки вилучення прибутку, одержаного суб’єктом господарювання, і перелік порушень, за які до суб’єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а стаття 253 регламентує порядок стягнення незаконно одержаного прибутку (доходу).
Конституційні засади фінансової політики держави у сфері оподаткування знаходять конкретний прояв у спеціальних актах податкового права, серед яких найбільш суттєве значення для підприємств мають Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(с)БО 15 «Доходи», П(с)БО 16 «Витрати».
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає суб’єкт оподаткування (ст.2) , об’єкт оподаткування (ст.3), ставки податку на прибуток (ст. 10 п.1), порядок нарахування і строки сплати податку (ст. 16). Стаття 20 цього Закону регламентує відповідальність платників податків за порушення чинного законодавства. Закон передбачає і надання пільг при оподаткуванні прибутку підприємств (ст.7 п.7.13).[20].
Положенням П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати» визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. У статті 25 зазаначається, що прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. У статті 34 зазначається, що прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток. У статті 37 зазначається, що чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.[21].
Положення П(с)БО 15 «Дохід» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Визнання та класифікація доходу відображається у статтях 5 - 20, оцінка доходу відображається у статтях 21 - 24, а розкриття інформації про доходи у примітках до фінансової звітності зазначається у статті 5. [22].
Положення П(с)БО 16 «Витрати» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. У статтях 5 - 9 йдеться про визнання витрат, у статтях 10-31 йдеться про склад витрат, а розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності зазначається у статті 32.[23].
Для ефективної реалізації моделі управління прибутком суб'єкта господарювання підприємство має право приймати внутрішньогосподарські нормативні документи, спрямовані на вирішення наступних питань: конкретизація положень законодавчих та підзаконних актів, а також визначення порядку їх виконання на підприємстві; врегулювання питань, які віднесено до компетенції підприємства; визначення питань, які не врегульовані законодавчими та підзаконними актами тощо.
Слід відмітити, що прийняття
внутрішньогосподарських
Важливою передумовою успішного функціонування підприємства в сучасних ринкових умовах є інформаційне забезпечення, спрямоване на збір повної і якісної інформації, необхідної для підготування обгрунтованих управлінських рішень по всіх основних аспектах діяльності підприємства.
Інформаційна база управління прибутком в основному складається з даних фінансового та управлінського обліку підприємства, а також з зовнішньої інформації.[25].
Поняття «інформаційне забезпечення» означає сукупність даних, що характеризують фактичний стан або зміну прибутку на певний момент часу. В динамічному аспекті дане поняття розглядається як процес взаємодії розподілених інтелектуальних вузлів, які реалізують функції управління прибутком підприємства.
Завдання інформаційного забезпечення управління прибутком полягають у наступному:
1. формування та надання повної інформації для прийняття управлінських рішень;
2. визначення факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства;
3. забезпечення поточного, оперативного та стратегічного управління прибутком;
4. забезпечення планування та прогнозування діяльності підприємства в майбутньому періоді.
Для забезпечення ефективного
процесу управління прибутком і
прийняття відповідних
На кожному етапі
управління прибутком формується відповідний
інформаційний потік, завдяки якому
користувачі здійснюють свої функції
та приймають своєчасні
Рис. 1.4. Інформаційна база управління прибутком підприємства
Отже, як бачимо на сьогодні в Україні діє велика кількість законів, постанов, указів, положень, які регулюють діяльність господарюючих суб’єктів і, зокрема, забезпечують нормативно - правовим регулюванням процес формування, розподілу, використання та управління їх прибутку.
1.4. Оцінка фінансових результатів від операційної діяльності підприємств України
Вихід підприємств України з економічної кризи і покращення їхнього фінансового стану значною мірою пов’язані з підвищенням ефективності фінансових результатів від операційної діяльності.
Зважаючи на це, одним
із найважливіших завдань
Найбільш визнані індикатори ефективності управління фінансами згідно з економічною теорією є показники рентабельності, то ж і почнемо з оцінки рентабельності операційної діяльності підприємств України за 2009 – 2008 роки.
Розрахунки, необхідні для проведення аналізу рентабельності операційної діяльності підприємств за видами економічної діяльності, наведемо в табл. 2.1., а розрахунки для проведення аналізу рентабельності операційної діяльності підприємств за видами промислової діяльності, наведемо в табл. 2.2.[36]
Динаміку рентабельності операційної діяльності підприємств за видами економічної діяльності та за видами промислової діяльності за 2008 – 2010 роки можна зобразити графічно (рис. 2.1 та рис.2.2).
Аналізуючи дані таблиці 2.1, а також виходячи з рис. 2.1., бачимо, що зміна рентабельності операційної діяльності підприємств України за видами економічної діяльності за розглянуті періоди неоднорідна. Результати проведених розрахунків свідчать про те, що рівень рентабельності становив у 2010 році 4,8% (порівняно з 3,3% у 2009 році і 3,9% у 2008 році), у т.ч. за рахунок зменшення рентабельності операційної діяльності у торгівлі, що становить 12,7% у 2010 році (порівняно з 4,5% у 2009 році та з -0,2% у 2008 році), збільшення рентабельності у діяльності транспорту та зв’язку – 10,6% у 2010 році, що майже на 4% більше порівняно з 2008 роком і на 2,1% більше порівняно з 2009 роком, а також спостерігається збільшення рентабельності операційної діяльності освіти, охорони здоров’я та надання соціальної допомоги. Це пояснюється зменшенням обсягів виробництва продукції промисловими підприємствами, зменшення їх прибутку, максимізації витрат діяльності.
Також, у 2010 році ми спостерігаємо збитковість операційної діяльності у таких галузях, як будівництво та надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту. Здебільшого це пояснюється відмовою у послугах даних галузей, збільшенні збитковості підприємств, зменшенні прибутків, прихованні доходів.
індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту. Здебільшого це пояснюється відмовою у послугах даних галузей, збільшенні збитковості підприємств, зменшенні прибутків, прихованні доходів.
Як свідчать результати розрахунків, найбільший рівень рентабельності операційної діяльності спостерігається у галузі торгівлі – 12,7% у 2010 році (порівняно з -0,2% у 2008 році та 4,5% у 2009 році), діяльність транспорту і зв’язку – 10,6% у 2010 році (порівняно з 6,9% у 2008 році та 8,59% у 2009 році).
Аналізуючи дані таблиці 2.2, а також виходячи з рис. 2.2., бачимо, що зміна рентабельності операційної діяльності підприємств України за видами промислової діяльності 2010 роки збільшується порівняно з 2009 та 2008 роком. Але спостерігається таке явище, як значне зменшення показників у 2009 році порівняно з 2008 роком, причому підприємства працюють збитково, оскільки їх витрати від операційної діяльності перевищують отриманий прибуток. Рентабельність у галузі промисловості збільшується у 2010 році порівняно з 2009 роком на 2% але менша на 1,1% порівняно з 2008 роком і становить – 3.8%. Це відбувається за рахунок зменшення добувної промисловості, яка становила 16,1% у 2010 році, що набагато менше ніж у 2008 році – 23,5%, зменшення переробної промисловості на 1% порівняно з 2008 роком.
Оцінюючи стан легкої промисловості у 2010 році, ми бачимо позитивні зміни порівняно з 2008 роком, так як у 2008 році ця галузь зазнавала збитків (-1,6%), а вже у 2009 році рентабельність операційної діяльності у галузі легка промисловість становила 3,4%. Це пояснюється збільшенням виробництва текстилю, одягу, хутра, шкіри, збільшення виробництва виробів з деревини, целюлозно-паперового виробництва, виробництва машин та устаткування.