Географія туризму України

В Україні функціонує 1375 підприємств готельного типу, серед яких 916 готелів, 15 мотелів, 9 кемпінгів та ін. Хоча лише близько 10% від цієї кількості відповідають міжнародним стандартам і придатні для обслуговування іноземних туристів. Тільки у 2001 р. в Києві з'явився перший п'ятизірковий готель. Високими стандартами визначаються готелі "Дніпро", "Русь", "Національний" (Київ), "Ореанда" (Ялта), "Лондонська" (Одеса), "Гранд" (Львів), "Черемош" (Чернівці).

В цілому туристично-рекреаційний і санаторно-курортний комплекс України нараховує понад 4,5 тис. підприємств розміщення туристів, які одночасно можуть прийняти понад 600 тис. чол.

2.3.Географія  видів туризму

 

Не менш цікаво і важливо  з географічної точки зору простежити територіальну дислокацію основних типів природно-рекреаційних комплексів по окремих природних регіонах держави.

У 2011-му році туристичний  портал Lonely Planet зарахував Україну  до десятки країн, які можна відвідати  без великих витрат. «Бідна країна, багата на яскраві традиції та щиросердних  людей», – так описує Україну  цей інтернет-ресурс [9]. І хоча українська туристична діяльність перебуває у стані реформування і розвитку, динаміка туристичного ринку в`їзного туризму свідчить про тенденції до зростання іноземних громадян, які відвідують Україну. Проаналізуємо динаміку потоків в Україну іноземних громадян, починаючи з 2000 року (Дод.1).

Слід зазначити, що практично  в усіх сучасних даних про туристичну галузь, що наведені статистичними  службами України, нерідко іноземних  туристів, які скористалися послугами  суб’єктів туристичної діяльності України, переплутують з тими, які просто її відвідали (здебільшого громадяни Росії та Білорусії) та не мають відношення безпосередньо до маркетингу туристичних послуг, і це вносить певну плутанину. На рис. 2.1 показано динаміку за 2000-2011 рр. з прогнозом на 2012 р. тих іноземних громадян, які обслуговані суб’єктами туристичної сфери України.

Рис.2.1 Динаміка кількості іноземних туристів, які обслуговані суб’єктами туристичної діяльності України, 2000-2011 рр. з прогнозом на 2012 р. (без урахування проведення Євро-2012), чол.

Незважаючи на ці прогнози, проведення чемпіонату Європи з футболу  в Україні внесе свої корективи  в динаміку в’їзного потоку іноземних  громадян у державу. Прогнозована кількість  іноземних вболівальників – 1,2 млн  чоловік (за інформацією Державного агентства з туризму та курортів). Із розрахунку місткості стадіонів кількість відвідувачів може досягнути 730 тис. чоловік. І це за умови, що вболівальник відвідає лише один матч. Наявною є картина зростання кількості туристів у червні- місяці з усередненим значенням 1 млн чол. На рис. 2.2 показана кількість іноземців, які відвідають Україну у 2012 році за місяцями з врахуванням проведення Євро-2012 [25].

Рис.2.2 Прогноз кількості іноземних громадян-відвідувачів України за місяцями у 2012 р. з урахуванням проведення чемпіонату Європи з футболу, чол.

Додатковий приплив  туристів під час Євро-2012 збільшить  кількість в’їзних туристів приблизно  до 26,1 млн чол. за 2012 рік. Завданням  сьогодення України є максимальна  концентрація зусиль на тому, щоб ці додаткові 1 млн чол. іноземців стали не просто відвідувачами України, а саме тією їхньою частиною, яка скористалася нагодою побачити Україну не лише як державу, що проводить чемпіонат, а як країну з високим рекреаційним та історичним потенціалом, і цьому якнайкраще повинна посприяти детально розроблена туристична стратегія України. Щоб досягти поставлених цілей до Євро-2012, Україні необхідно вирішити такі пріоритетні завдання в туристичній сфері: побудувати, оновити та модернізувати туристичну інфраструктуру; відновити та реставрувати пам’ятки історії, архітектури, культури, природні об’єкти; подбати про випуск якісної сувенірної продукції з національною символікою, путівників, карт, довідників; покращити підготовку та перепідготовку працівників сфери туризму, стимулювати їх вивчати іноземні мови; стимулювати здійснення інноваційної діяльності у сфері туризму, впровадження нових технологій, маршрутів. На рис. 2.3 зазначено пріоритетність туристичних зон України.

Рис 2.3 Потік іноземних туристів за областями України, (розроблено з використанням [21])

Видно, що найбільш привабливими залишаються Одеська область  та АР Крим, м. Київ та м. Севастополь. Обділені увагою багато областей України з  високим туристичним потенціалом, зокрема Сумська.

В Україні створена значна кількість природоохоронних територій. Найбільшою популярністю користуються Карпатський та Шацький національні природні парки, біосферний заповідник «Асканія-Нова», численні дендропарки, заказники, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Не менш відвідуваними є місця розкопок на території існування древніх міст – Херсонесу, Ольвії, Тіри та ін.

В останні роки в Україні  швидкими темпами розвивається сільський  зелений туризм, основне завдання якого полягає у відпочинку туристів від міського шуму та метушні, ознайомленні з історико-культурними пам’ятками та місцевими звичаями і традиціями.

Таким чином, Україна  має всі передумови для швидкого й успішного розвитку туризму, як іноземного, так і внутрішнього. Проте на заваді цьому стоять певні  проблеми, що тривалий час лишаються невирішеними та, відповідно, гальмують розвиток цієї сфери економіки, спонукаючи туристів частіше обирати іноземні місця відпочинку замість тих, що розміщені на території Батьківщини.

 

ВИСНОВКИ

 

Включення України у  світовий туристський процес, розбудова індустрії туризму у країні потребують наукового обґрунтування напрямків розвитку на основі узагальнення світових тенденцій та їх конкретно-наукового осмислення задля забезпечення відповідального, доступного та сталого національного туризму.

Основна увага в дослідженнях явищ та процесів, пов'язаних з туризмом, приділяється питанням економіки та організації, а в останні роки географічні аспектам розвитку туризму вимагають суттєвого переосмислення. Питання геопросторової організації туризму розглядаються побіжно, розчиняючись в економічних дослідженнях, в той час як за умов глобалізації та інтенсифікації розвитку туризму значення територіального аспекту його функціонування зростає.

Дана робота була присвячена географічним аспектам розвитку туризму, специфіці формування та механізму функціонування територіальних туристсько-рекреаційних комплексів різного ієрархічного рівня. Вирішення означеної проблеми ґрунтується на теоретичних та методологічних засадах суспільної географії – науки про територіальну організацію суспільства та його складових частин.

Територіальна структура  туристсько-рекреаційного комплексу визначається поєднанням туристичних та рекреаційних пунктів, центрів, вузлів, районів та зон, що сформувалися або формуються під впливом найрізноманітніших факторів.

Туристсько-рекреаційний потенціал регіонів України формують узбережжя Чорного моря, гірський рельєф Карпат, внутрішні водойми, лісові, рослинні та тваринні ресурси. Дані ресурси використовуються в оздоровчих, туристичних, спортивних та пізнавальних цілях. Наприклад, у Карпатському регіоні є ресурси для спортивного виду рекреаційної діяльності. Це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спелеологічного підвидів.

Динамічний розвиток туристичної індустрії вимагає наявності не лише високоатрактивних ресурсів але й розвинутої інфраструктури. Навіть при високих привабливих властивостях природних ресурсів без наявності комунікацій, засобів зв'язку, комунальної інфраструктури, просвітницьких закладів, пам'яток культури, мистецтва тощо туристична діяльність для широкого кола споживачів неможлива.

Території України представляє собою неоднорідні регіони як в історичному контексті, так і за рівнем соціально-економічного розвитку. Вони відрізняються між собою природними умовами, національним складом населення, системами розселення, напруженістю екологічної ситуації, економічним потенціалом, системою міжрегіональних зв'язків тощо, в результаті чого сформувався відповідний територіальний поділ праці. Тому вдале районування та розгляд розвитку туризму в окремих регіонах має вирішальне значення для повноцінного та адекватного дослідження рекреаційно-туристичного потенціалу регіонів України .

 

Список використаних джерел

1. Закон України “Про туризм” від 18.11.2003 № 1282-ІУ.
2. Балобанов И. Т., Балобанов А. И. Экономика туризма // М. : Финансы и статистика – 2009 – 176 с.
3. Быстров С.А., Воронцова М.Г. Туризм: макроэкономика и микроэкономика. — СПб.: Герда, 2007.
4. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика ана-лізу, термінологія, районування : монографія / О.О. Бейдик. – К. : ВПЦ "Київський універси-тет", 2001. – 395 с.
5. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу / Л.П. Дядечко. – К. : Центр навч. літ-ри, 2007. – 224 с.
6. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент / Ф. Котлер, К.Л. Келлер. – 12-е изд. – СПб. : Питер, 2006. – 816 с.
7. Кудла Н.Є. Маркетинг туристичних послуг / Н.Є. Кудла. – К. : Знання, 2011. – 351 с.
8. Каурова А.Д. Организация сферы туризма: учеб. пособие. - СПб.: Герда, 2006.
9. Морозов М.А. Экономика и предпринимательство в социально-культурном сервисе и туризме. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Academia, 2006.
10. Правик Ю.М. Маркетинг туризму : підручник / Ю.М. Правик. – К. : Знання, 2008. – 303 с.
11. Тєлєтов О.С. Маркетингові дослідження : навч. посіб. / О.С. Тєлєтов. – К. : Знання, 2010. – 299 с.
12. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії / І.М. Школа. – Чернівці : Книги ХХІ, 2003. – 595 с.
13. Антоненко І.Я. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в туристичну сферу врамках європейської інтеграції України / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Фондовий ринок.– 2010. – № 16. – С. 28-32.
14. Артеменко В.Б. Оцінка можливостей участі України у міжнародному туризмі / В.Б.Артеменко, В.Т. Списак. – Сер.: Економічна. – 2007. – Вип. 26. – С. 8-13.
15. Новаторов Э.В. Сравнительный анализ теорий маркетинга услуг / Э.В. Новаторов // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия Менеджмент. – 2008. – №2. – С. 36-45.
16. Тєлєтов О.С. Застосування маркетингу в умовах вирішення господарсько-екологічної проблеми регіону / О.С. Тєлєтов, М.Г. Зубенко // Механізм регулювання економіки. – 2008. – №1. – С. 89-102.
17. Більшість єврофанів хочуть побачити Київ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kyiv.comments.ua/news/2011/07/05/164549.html.
18. Любівцева О.О. Методика розробки турів [Електронний ресурс] / О.О. Любівцева. – Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_mrt5.htm.
19. Примак Т.О. Маркетингові аспекти просування послуг [Електронний ресурс] / Т.О. Примак, А.М. Костюченко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Logistyka /2008_633/84.pdf.
20. Україна опустилася в рейтингу конкурентоспроможності в сфері туризму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20110309/630/630.html?id =2332387.
21. TOP 17 experiences in Ukraine [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lonelyplanet.com/ukraine/travel-tips-and-articles/76711.
22. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Туристичні потоки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/turizm/ukr/4225.html.
23. Отряжа М.А. Дослідження туристичних потоків: методика і аналіз [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ggf-dnu.org.ua/publ/sbornik_konferencii_2007/doslidzhennja_turistichnikh_potokiv_metodika_i_analiz/10-1-0-427.
24. Мартинов І.Ю. Особливості маркетингу туризму у сфері відпочинку і розваг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tiru/2011_31_1/Martinov.pdf.
25. Офіційний сайт музею «Слово о полку Ігоревім» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ns-slovo.org.ua/.
26. Держком. статистики України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ