Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

 

 

 

 

Кафедра теорії та методики вищої професійної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційне  забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

 

 

Спеціальність 8.000009. Управління навчальним закладом

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми – 2011

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ 1 Використання інформаційних технологій в загальноосвітньому навчальному закладі як управлінська проблема……. 7

1.1. Теоретичні аспекти використання інформаційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом……………………………….7

1.2. Інформаційна культура керівника загальноосвітнього навчального закладу………………………………………………………………………………15

1.3. Аналіз сучасних інформаційних засобів, що використовуються в освітніх закладах….………………………………………………………………..28

Розділ 2 Практичні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу.…………………………………….37

2.1. Специфіка  управління інформаційними ресурсами  в загальноосвітньому навчальному  закладі………………………………………...37

2.2. Регіональні аспекти інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами    ……………………………………43

2.3. Засоби запровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській дільностікерівника КУ Сумської СШ №2 ім. Д.Косаренка……………………………………………………… ………………..50

Висновки ……………………………………………………………….…...64

Список використаних джерел……………………………………..……...67

Додатки………………………………………………………………………74

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми. Особистість, освіту, інформацію й теоретичне знання визнано стратегічними ресурсами та найістотнішими цінностями в Україні. Серед національних пріоритетів державної освітньої політики інформатизації визначено створення інфраструктури, інформаційних ресурсів, нових інформаційних технологій, інформаційних систем, автоматизованих баз даних і використання засобів інформаційно-комунікативних технологій з метою забезпечення вільного доступу до ресурсів комп’ютерних мереж, які детермінують зміст і структуру, вибір форм, методів, засобів і технологій управління загальноосвітнім навчальним закладом. Розв’язання проблеми інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як складової інформатизації освіти є не лише фактором розвитку інформаційного суспільства в Україні, а й необхідністю щодо забезпечення вищого рівня ефективного управління ЗНЗ та якості освіти учнівської молоді на основі створення інформації та інформаційних ресурсів, впровадження інформаційних управлінських систем, нових інформаційних технологій, інформаційно-комунікативних технологій.

Проблемам класифікації, ідентифікації, використання інформаційних ресурсів у процесі управління, структурування інформаційних масивів, удосконалення інформаційних потоків в управлінні, визначення інформаційних проблем керівників і споживачів інформації в соціальній сфері, зокрема в освіті, присвячено чимало робіт вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як А.Б.Антопольський, О.В.Артюшків, В.Ю.Бодряков, В.В.Бойко, Г.І.Бритченко, Н.О.Вербицька, А.Є.Вікторов, В.В.Годін, А.В.Голованов, І.К.Корнєєв, Б.Л.Казанєвич, К.К.Колін, С.П.Кудрявцева, А.Н.Мартинов, А.Д.Урсул та ін.

Разом з тим, аналіз  нормативно-правових документів чинного законодавства засвідчує , що для реалізації інтелектуального потенціалу нації та міжнародної конкурентоспроможності держави рівень комп’ютерної та інформаційної грамотності, впровадження сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій, наукоємних і інформаційних технологій в управління соціальною сферою, здійснення фундаментальних та прикладних досліджень є недостатнім. Нами встановлено, що при безумовній важливості проведених з даної проблеми досліджень, поза увагою дослідників залишилися важливі аспекти теоретико-методологічних і технологічних основ інформаційного управління ЗНЗ. Зокрема, це стосується практичних аспектів здійснення інформаційної діяльності, розвитку інформаційної компетентності керівників шкіл і організації процесу її підвищення. Крім того, аналіз наукової літератури з даної проблеми свідчить, що, незважаючи на досить вагомі результати наукових пошуків, вони не отримали форми цілісного узагальнення в контексті наукового обґрунтування системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та підтверджує недостатній ступінь відпрацювання предмета нашого дослідження.

У процесі теоретичного аналізу основних аспектів обраної  проблеми  нами виявлено низку суперечностей, що породжують ряд проблем теоретичного і практичного характеру, які гальмують розвиток загальної середньої освіти нової якості та впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій в управління загальноосвітнім навчальним закладом. Основні з них:

- між вимогами  суспільства щодо підвищення  ефективності управління у сфері  освіти і наявним рівнем загальнодоступної  інфраструктури, ступенем розробки  інформаційних систем, ІКТ, автоматизованих  систем управління та їх практичним  використанням керівниками ЗНЗ;

- між теоретичним  станом розробки питання упровадження  інформаційних технологій в управління  ЗНЗ та відсутністю методичної  системи їх практичної реалізації;

- між бажанням  керівників ЗНЗ до інформатизації  управління школою та рівнем  їх комп’ютерної грамотності, реальним станом володіння основами сучасних ІКТ.

Необхідність  усунення вказаних протиріч і обумовила  вибір теми курсової роботи „Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом”.

Об’єкт  дослідження – засоби забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Предмет дослідження – інформаційні технології в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.

Мета  дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні пріоритетності інформаційних технологій як засобу модернізації управління  загальноосвітнім навчальним закладом.

У відповідності  з метою роботи нами поставлено наступні завдання:

1. Здійснити  аналіз теорії та практики  застосування сучасних інформаційних  технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.

2. Виявити умови  успішної інтеграції інформаційних  технологій у навчальний процес  ЗНЗ.

3. Удосконалити  модель раціонального і ефективного  використання інформаційних технологій  в управлінні загальноосвітнім  навчальним закладом.

4. Розробити методичні рекомендації стосовно використання інформаційних технологій в управлінській діяльності та забезпеченні функціонування навчально-виховного процесу.

Відповідно  до визначених завдань було використано  такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз наукової, публіцистичної літератури, періодичних видань з метою порівняння та співставлення альтернативних поглядів стосовно проблеми дослідження; розгляд теоретичних питань з метою визначення основних теоретичних понять;

- емпіричні:  спостереження, бесіди, інтерв’ювання, анкетування, метод експертних оцінок.

Теоретичне  значення результатів дослідження  полягає у збагаченні теорії використання інформаційних технологій в управлінській  діяльності керівника ЗНЗ.

Апробація результатів  дослідження здійснювалась на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Інноваційні освітньо-виховні стратегії в сучасному світі: змістовий та технологічний аспект»(17-18 листопада, м. Суми, СОІППО). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ВИКОРИСТАННЯ  ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЯК УПРАВЛІНСЬКА ПРОБЛЕМА

 

1.1. Теоретичні аспекти використання інформаційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом

 

У науковій літературі зустрічається  як розширене, так і вузьке розуміння процесу прийняття рішень в управлінні [3].

У розширеному  розумінні прийняття рішень ототожнюється  з усім процесом управління. Розширене  розуміння охоплює не лише процес прийняття рішень, але й його виконання  та контроль результатів його реалізації. Але це не відповідає уявленню, що кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення.

У вузькому розумінні  прийняття рішень розглядається  лише як вибір кращого рішення  з чисельних альтернатив. У процесі  аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

Зважаючи на це можна запропонувати таке визначення категорії “прийняття управлінського рішення”: прийняття рішення – це процес, який розпочинається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації [22, c. 17-20].

На процес прийняття  управлінських рішень впливає безліч різноманітних факторів. До найважливіших  зпоміж них належать такі:

- Ступінь ризику  – розуміється, що завжди існує  ймовірність прийняття неправильного  рішення, яке може несприятливо впливати на організацію. Ризик – фактор, який менеджери враховують свідомо, або підсвідомо, під час прийняття рішення, оскільки він пов’язаний із зростанням відповідальності.

- Час, який  відводиться менеджерові для  прийняття рішення. На практиці більшість керівників не мають можливості проаналізувати усі можливі альтернативи, відчуваючи дефіцит часу.

- Ступінь підтримки  менеджера колективом – цей  фактор враховує те, що нових  менеджерів сприймають не відразу.  Якщо порозуміння і підтримки  інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих рішень.

- Особисті якості  менеджера – один з найбільш  важливих факторів. Незалежно від  того, як менеджери приймають  рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати правильні рішення.

- Політика організації  – у даному випадку враховується  суб’єктивний фактор при прийнятті  рішення. Статус, влада, престиж,  легкість виконання – усе це  може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення.

Кінцевим результатом  прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий  елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації  за рахунок взаємозв’язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Управлінське  рішення є інструментом впливу на об’єкт управління та окремі його підсистеми, важливою ланкою формування та реалізації відношень управління в організації; складає основу реалізації кожної функції менеджменту.

В теорії управління виділяють три основні моделі прийняття рішень:

- класична модель;

- поведінкова  модель;

- ірраціональна  модель.

Класична модель спирається на поняття “раціональності” у прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення має бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії у процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Отже, основні  характеристики класичної моделі такі:

- особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення;

- особа, яка  приймає рішення, має повну  інформацію щодо ситуації прийняття  рішення;

- особа, яка  приймає рішення, має повну  інформацію відносно всіх можливих  альтернатив і наслідків їх  реалізації;

- особа, яка приймає рішення, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості;

- мета особи,  яка приймає рішення, завжди  полягає у тому, щоб зробити  вибір, який максимізує результат  діяльності організації.

Отже, класична модель передбачає, що умови прийняття рішення мають бути достатньо визначеними. Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають чисельні обмежуючі та суб’єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель.

Поведінкова модель. На відміну від класичної, поведінкова модель має такі основні характеристики:

- особа, яка  приймає рішення, не має повної  інформації щодо ситуації прийняття  рішення;

- особа, яка  приймає рішення, не має повної  інформації щодо всіх можливих  альтернатив;

- особа, яка  приймає рішення, не здатна  або не схильна (або і те, й інше) передбачити наслідки  реалізації кожної можливої альтернативи.

Ірраціональна модель грунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. Ірраціональна модель найчастіше застосовується: