Удосконалення страхового ринку

2.3. Аналіз страхових  послуг і ефективності діяльності страхових компаній на ринку

     З переходом народного господарства до ринкових відносин розпочався новий  етап в розвитку страхового ринку, оскільки по суті була ліквідована державна монополія на проведення страхування. Практика підтвердила, що монополія  на проведення страхування, як і будь-яка  інша монополія не сприяє орієнтації на інтереси страхувальників, породжує відомчі інтереси, задоволення яких стає першочерговим завданням, приводить  до бюрократизації страхового апарату, позбавляє його гнучкості і маневреності. До того ж підвищення фінансової стійкості  страхових операцій і концентрації страхового фонду було можливим до певних меж. Негативним було те, що Держстрах  надавав обмежений набір страхових  послуг. Державне страхування орієнтувалося  на задоволення потреб населення, в  якого об’єкти страхування були обмежені: домашнє майно, життя, здоров’я, будівлі, транспортні засоби. При  цьому найбільшого розповсюдження набуло страхування життя.

     З реорганізацією системи Держстраху розпочали створюватись страхові організації  недержавних форм власності, які  почали займатись неофіційними видами страхування: страхування кредитів, комерційних і фінансових ризиків, біржових операцій. Почали розроблятися нові правила особистого і майнового  страхування.

     Негативним  моментом монопольного проведення страхування  було також і те, що Держстрах  не завжди виконував свої страхові зобов’язання по захисту інтересів  страхувальників, що завдало значну шкоду розвитку страхування і  викликало недовіру страхувальників  до цієї важливої справи. Тому нові страхові компанії України бажали розширити  сферу послуг і укріпитися  на страховому ринку, повинні зруйнувати існуючий стереотип про страхування  і довести суспільству, що сучасний страховий бізнес не має нічого спільного  із своїми попередниками.

     Разом з тим розвиток страхових відносин обумовлює необхідність створення  страхового ринку нового типу. Спочатку Укрдержстрах, як правонаступник Держстраху СРСР в Україні, у вересні 1993 р. був перетворений в Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» і окремі компанії на базі старої системи. Одночасно інтенсивно розпочали створюватися і комерційні страхові компанії різного профілю. Динаміка чисельності страхових компаній в Україні характеризується такими даними: в 1990 р. — 7, 1991 р. — 28. 1994 р. — 616, 1995 р. — 655, 1996 р. — 700, 1997 р. — 241, 1998 р. — 233 і на початок 1999 р. — 254 компанії.

     За  даними Укрстрахнагляду, в 1997-1998 рр. вперше відбулося суттєве перевищення  темпів росту страхових платежів над темпами інфляції, тобто відбулося  реальне зростання ринку страхових  послуг. При цьому страховий ринок  на кінець 1997 р. налічував 224, а на кінець 1998 р. — 254 страховика. Показники діяльності страхових організацій України  за 1995-1998 рр. наведені в табл. 6.

     З даних таблиці 6 видно, что в 1998 р. відбулося зростання страхових  платежів (страхових премій) і страхових  виплат. В той же час збільшилися  сформовані страхові резерви на початок  року. Разом з тим зменшилася і  кількість діючих договорів на 877 тис. одиниць проти 1997 р. Як позитивний момент можна відзначити те, що темпи  росту страхових платежів за період 1995-1998 рр. випереджають темпи росту  страхових виплат та має місце  значне збільшення обсягів сформованих  страхових резервів. Із загальної  суми страхових надходжень 408,4 млн. грн. в 1997 р. по обов’язкових та добровільних видах страхування на добровільні види припадає 78% і обов’язкові види — 22%, в 1998 р. — відповідно 89,3 і 10,7%.

     Таблиця 6.    Показники діяльності страхових організацій України за  

    1995-1998 рр. (дані Укрстархнагляду)

     Показники діяльності страхових організацій  України з добровільного і  обов’язкового страхування за 1995-1998 рр. приведені в табл. 7. 

Таблиця 7.         Основні показники діяльності страхових організацій      

                        України з добровільного і обов’язкового страхування

              (крім страхування життя) за 1995-1998 рр. (дані Укрстрахнагляду) 

     Як  видно з табл. 7, в 1997-1998 рр. зростають страхові платежі і страхові виплати при випередженні темпів зростання надходження страхових пермій при зменшенні темпів зростання кількості діючих договорів.

     В 1998 р. виплати страхових сум та страхового відшкодування по всіх видах  страхування становили 177,8 млн. грн., з яких на добровільні види припадало 88% і обов’язкові — 12% (табл. 8).

           Звертає на себе увагу та обставина, що зменшується кількість діючих договорів по добровільному особистому страхуванню, в тому числі і страхуванню життя (табл. 8).

       Таблиця 8.    Кількість діючих договорів по видах страхування в

                              1996-1999 рр. (станом на початок року), тис. договорів 

     З даних таблиці 8 також видно, що збільшується кількість договорів добровільного страхування відповідальності та недержавного обов’язкового страхування. Разом з тим зменшення загальної кількості діючих договорів свідчить про недостатній рівень розвитку страхового ринку і освоєння страхового поля через відсутність поповнення страхового портфеля, а отже, і про недостатній рівень роботи страхових компаній із страхувальниками, що обумовлено рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Тому у зв’язку з відомими проблемами соціально-економічного розвитку держави: спад виробництва, відсутність накопичень у суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, можливість розширення страхових послуг обмежена.

     Як  відзначає Укрстрахнагляд, на страховому ринку України існують такі серйозні проблеми:

• інвестиційні можливості страховиків використовуються недостатньо;
•        питома вага страхування життя постійно знижується;
• впровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів зіткнулася з перепонами на законодавчому рівні;
•   мають місце окремі випадки зволікання страховиками із виплатами страхових сум та страхового відшкодування, неправомірні відмови в їх виплаті та порушення страхового законодавства.

     Необхідно особливо відзначити, що навіть загальний  обсяг надходжень платежів у сумі 408,4 млн. грн.  в 1997 р. і 789,7 млн. грн. в 1998 р. є недостатнім для страхового ринку і економіки держави  в цілому, оскільки фінансові можливості українських страхових організацій  при таких показниках залишаються  слабими і особливо в порівнянні з німецьким англійським, американським  і навіть польським та російським страховими ринками.

     Отже  в розвитку страхового ринку в Україні намітились позитивні тенденції, серед яких можна виділити такі:

     — темпи росту страхових платежів випереджають темпи росту страхових  виплат;

     — має місце значне збільшення обсягів  сформованих резервів на кінець року по відношенню до зібраних за рік платежів;

     — намітилася тенденція до збільшення сплачених статутних фондів. 

     В той же час формування і розвиток страхового ринку України відбувається в умовах спаду виробництва промислової  та сільськогосподарської продукції, наявності інфляційних процесів, зростання цін на матеріально-технічні засоби виробництва і енергоресурси, несвоєчасної виплати заробітної плати  і пенсій, що суттє стримує розвиток страхування в нашій державі.

Розділ. ІІІ. Удосконалення  страхового ринку

     3.1. Досвід функціонування  страхових ринків  зарубіжних країн 

     Впровадження  міжнародних стандартів страхування  в Україні — одне з важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте це можливе лише при врахуванні внутрішніх можливостей держави, пов’язаних з її економічним і політичним становищем, фінансовою стабільністю і законодавчою базою страхування. Залежно від економічного стану держави і фінансової стійкості страховиків буде формуватися і концепція страхування, тобто по суті визначатиметься рівень страхових гарантій з боку держави і окремих страховиків. При цьому страхові компанії можуть стати важливим інструментом в справі проведення реформ, оскільки страховики знають сильні і слабкі сторони клієнтів і мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати ризики і прогнозувати страхові події та розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов’язань згідно із укладеними договорами.