Особливості реєстрації та використання авторських прав на комп’ютерні програми

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Інститут міжнародних відносин 
 
 
 
 
 

        Реферат  з дисципліни «Інтелектуальна власність» на тему :

          «Особливості реєстрації та використання

        авторських прав  на комп’ютерні програми» 
 
 
 
 
 

          Виконала: Неробеєва Марія

           МЕВ 501 
 
 

                 Київ 2011

                                                             План

1. Теоретично-правові засади права власності на комп’ютерні програми.

2. Порядок реєстрації авторських прав на комп'ютерні програми.

3. Адміністративно-правова база методів боротьби з основними видами піратства.

4. Висновки

5. Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Теоретично-правові  засади права власності  на комп’ютерні програми.

   Iнтелектуальна власнiсть –– це поняття, яке охоплює результати творчої дiяльностiу сферiнауки, технiки, лiтератури, мистецтва, дизайну та створення товарних знакiв.

   Вiдповiдно до чинного законодавства України, правом iнтелектуальної власностi є право особи на результат iнтелектуальної, творчої дiяльностiабо на iнший об’єкт права iнтелектуальної власностi, визначений Цивiльним кодексом України або iншим законом.

   Право iнтелектуальної власностi включає в себе право забороняти або дозволяти використання творiв (текстiв, рисункiв, пiсень, музики), винаходiв, корисних моделей, торгових марок iбудь-яких iнших витворiв автора.

   Традицiйно iнтелектуальну власнiсть роздiляють на два основних види: промислова власнiсть (право на винахiд, корисну модель, торговiмарки, промисловiзразки) i твори, що охороняються авторським правом.

   Авторське право (англ. –– copyright) являє собою особистi немайновi та майновi права авторiв i їх правонаступникiв, пов’язанi зi створенням i використанням творiв науки, лiтератури та мистецтва.

   Серед багатьох об’єктiв авторського права одним iз найбiльш складних є комп’ютерна програма, тобто набiр iнструкцiй у виглядi слiв, цифр, кодiв, схем, символiв, якiвираженiу формi, придатнiй для зчитування комп’ютером, та приводять його в дiю для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операцiйну систему, так i прикладнi програми, вираженi у вихiдному або об’єктному кодi).

   Комп’ютерна програма є складним об’єктом авторського права і для того аби її створити, автору треба пройти кілька етапів роботи. Термін «написання програми» відображає лише один з етапів створення комп’ютерної програми, коли розробник програми пише команди (інструкції) на папері або за допомогою тестового редактора. Завершення цієї роботи не означає виникнення авторського права на комп’ютерну програму, оскільки кінцевого продукту ще немає.

   Саме ж програмування – це процес створення (розробки) програми, який виражається послідовністю таких кроків: 1) специфікація, тобто визначення, формулювання вимог до програми; 2) розробка алгоритму; 3) кодування (запис розробленого алгоритму на мові програмування); 4) налагодження; 5) тестування; 6) створення довідкової системи; 7) створення носія, з якого програма зможе встановлюватися на комп’ютер.

   Згiдно з положеннями Бернської конвенцiї про охорону лiтературних iхудожнiх творiв, до якої Україна приєдналася 25 жовтня 1995 року, комп’ютернi програми охороняються як лiтературнi твори незалежно вiд способу або форми їх вираження. 

2. Порядок реєстрації  авторських прав  на комп'ютерні програми.

   Авторське право на комп'ютерну програму виникає з моменту створення витвору, не потребує спеціальної реєстрації як торгівельна марка, промисловий зразок чи винахід.

    Однак реєстрація авторського права на комп'ютерну програму необхідна для фіксації авторства державою, так як з плином часу буде важко довести своє авторство.  Також свідоцтво на об'єкт авторського права є добрим додатком до договору про розпорядження майновими правами (договір передачі авторських прав, ліцензійний договір, інше).  Не варто забувати те, що свідоцтво – важливий інструмент при судових розглядах пов'язаних з порушенням прав автора або власника прав.

    При  реєстрації право власності на об'єкт авторського права завіряється свідоцтвом.

    Об'єктом авторського права є письмово-літературні, художні, архітектурні, музичні та аудіовізуальні твори, комп'ютерні програми та інше.

    Термін отримання свідоцтва на об'єкт авторського права – 2 місяці.  Офіційний збір: 63,75грн.  для фізичних осіб, 187 грн.  для юридичних.  

    Для  подання заяви на реєстрацію авторського права на комп'ютерну програму необхідні наступні документи:

    1.  Витвір в матеріальній формі.

    2.  Копію свідоцтва про державну реєстрацію (для приватних підприємців та юридичних осіб).

    3.  Реквізити для укладення договору (р/р, ідентифікаційний код, назва банку).

    Для  реєстрації авторського права готується анотація або реферат витвору.

    Авторське право на комп'ютерну програму діє протягом життя автора, а також і 70 років після смерті.

   Згода на використання творiв, що охороняються авторським правом, оформлюється авторськими договорами або лiцензiйними угодами (лiцензiями), якi визначають обсяг переданих прав на твори, включаючи право на використання, виготовлення та розповсюдження копiй.

   Авторське право на саму програму зберiгається за автором (правовласником), а у власнiсть покупця переходять лише матерiальнi носiї, на яких вона розповсюджується (наприклад, диски). По сутi, пiд час купiвлi лiцензiйного програмного продукту придбавається право (дозвiл) на його використання, яке включає в себе також право на вiдтворення програми в пам’ятi комп’ютера. 

   3. Адміністративно-правова  база методів боротьби  з основними видами  піратства.

   Одним iз порушень прав автора на комп’ютерну програму є пiратство –– опублiкування, вiдтворення, ввiз на митну територiю України, вивiз iз митної територiї України та розповсюдження контрафактних (виготовлених без згоди правовласника) екземплярів творів (зокрема, комп’ютерних програм i баз даних). Комп’ютерне піратство є несанкціонованим правовласником копіюванням, використанням iрозповсюдженням програмного забезпечення.

   Найбiльш типовими формами комп’ютерного пiратства є:

   а) виготовлення та розповсюдження контрафактних носiїв (дискiв) iз копiями програмних продуктiв;

   б) продаж комп’ютерної технiки з програмним забезпеченням, попередньо встановленим iз порушенням лiцензiйних угод;

   в) встановлення нелiцензiйного програмного забезпечення на замовлення користувача;

   г) відтворення нелiцензiйного ПЗ на персональних комп’ютерах кiнцевими користувачами, включаючи випадки встановлення бiльшої кiлькостiкопiй, нiж це передбачено умовами лiцензiйної угоди;

   д) iнтернет-пiратство –– надання доступу до нелегальних копiй програмних продуктiв iз використанням Iнтернету.

   Використання програмних продуктів без дозволу правовласника порушує майновiй особистi немайновi права на iнтелектуальну власність, а, отже, є правопорушенням.

   Розумiння юридичних засад захисту авторських прав дає змогу встановлювати правила iпроцедури, що запобігають відтворенню та розповсюдженню нелегальних копій комп’ютерних програм iтаким чином сприяють зниженню ризиків юридичного переслідування.

   Використання програмних продуктiв здiйснюється на пiдставi договору iз правовласниками (виробниками програмного продукту), в якому правовласник встановлює певнi умови та процедури використання й розповсюдження вiдповiдних програмних продуктiв.

   Розпоряджання майновими правами інтелектуальної  власності на комп'ютерну програму відповідно до статті 1107 ЦК здійснюється на підставі: ліцензії на використання об'єкта права інтелектуальної власності; ліцензійного договору; договору про  створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; договору про передання виключних  майнових прав інтелектуальної власності; іншого договору щодо розпоряджання  майновими правами інтелектуальної  власності. Договір щодо розпоряджання  майновими правами інтелектуальної  власності має бути укладеним  у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання  майновими правами інтелектуальної  власності такий договір є  недійсним.

   Передача  авторського майнового права  на комп'ютерну програму здійснюється також на підставі авторського договору, порядок укладення та істотні  умови якого визначено статтями 31 - 34 Закону.

   Згідно зі статтею 441 ЦК використанням твору є, зокрема, його продаж або передання в найм (оренду), тобто, відповідно, реалізація примірників комп'ютерних програм за плату чи надання в тимчасове користування з метою одержання вигоди. Автор комп'ютерної програми або інший власник авторських прав на цю програму може розповсюджувати її шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або через передання в майновий найм чи прокат. Якщо примірники комп'ютерної програми правомірно введені в цивільний обіг шляхом першого їх продажу в Україні, то допускається їх подальше розповсюдження через продаж, дарування тощо без згоди автора або іншого власника авторських прав.

   «Обгорткова»  ліцензія.

   Як  відомо, нині набула поширення практика укладання договору на використання комп’ютерних програм шляхом натискання кнопки «ОК» під текстом ліцензії або проставлянням «галочки», що засвідчує згоду користувача  з умовами ліцензії. Тобто більшість примірників комп’ютерних програм розповсюджується разом із так званою «обгортковою» ліцензією, яка не передбачена ні Законом, ні ЦК України. Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Чи можна вважати натискання кнопки «ОК» під текстом ліцензії або проставляння «галочки» підписом особи, котра хоче використовувати комп’ютерну програму? Відповідь на це запитання можна знайти в ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», у ст. 6 якого наголошується, що електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. А ідентифікувати особу, яка поставила «галочку» або натиснула кнопку «ОК», неможливо.

   Відповідно  статті 634 ЦК «Про договір приєднання» договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладено лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору "в цілому" без зміни його окремих положень і прийняття таких договорів здійснюється, зокрема, користувачем комп'ютерної програми, шляхом будь-яких дій, що свідчать про використання програми у будь-який спосіб.

   Варто зазначити, що для правомірного використання комп'ютерної програми у своїй діяльності покупець повинен отримати ліцензію або укласти один з наведених вище договорів з автором комп'ютерної програми чи з особою, яка правомірно володіє авторськими майновими правами на таку комп'ютерну програму. А при придбанні ліцензійних примірників комп'ютерних програм або примірників програм вільного користування покупець має отримати від продавця документальне підтвердження правомірності використання комп'ютерних програм, якими будуть слугувати саме перераховані вище ліцензії та договори. Крім того, слід пам'ятати, що примірники комп'ютерних програм, що реалізуються на дисках для лазерних систем зчитування (CD-дисках), обов'язково мають бути марковані контрольними марками.

   При використанні комп'ютерних програм відповідно до вимог законодавства у сфері  авторських прав користувачі зобов'язані  дотримуватись певних умов, визначених в ліцензії чи в ліцензійному договорі, або в іншому договорі щодо розпорядження  майновими правами інтелектуальної  власності. Комп'ютерні програми можуть використовуватись виключно в обсязі, формі та способом, вказаними в  зазначених договорах (ліцензіях).