Трудовий договір

    В нічний час. З 22.00 до 6.00. встановлена  робоча зміна скорочена на годину. Тривалість співпадає з денною на безперервних та змінних роботах. Заборонено залучати: вагітних, жінок з дітьми до 3х років, неповнолітніх, інвалідів –тільки за згодою.

    Напередодні святкових і вихідних днів тривалість скорочена на годину.

    Час відпочинку

    Встановлений  законодавством. Види відпочинку:

• перерва протягом робочого дня <=2години через 4 години після початку робочого дня
• перерва для відпочинку(вантажні роботи, зі шкідливими умовами)
• щоденний відпочинок (2х тривалості робочого часу)..(при вартовому методі може бути зменшена до 12 годин)
• щотижневий – вихідні
• світкові дні 1.01, 7.01, 8.03, 1.05, 2.05, 9.05, 28.07, 24.08 7.11,8.11
• відпустки

• щорічна
• основна –24 дні (неповнолітнім 31 день)
• додаткова (на шкідливих роботах)
• додаткова (за особливий характер праці)

    Всі види можуть проводитись як разом  так і окремо але не більше 59 кд (для кротів 69 кд) право на відпустку – за 6 місяців безперервних робіт. Частину можна замінити грошима (>=24 кд) в разі смерті – компенсація спадкоємцям.

• додаткова в зв’язку з навчанням
• соціальна (в зв’язку з вагітністю і пологами) (70 днів до пологів 70 після) по догляду за дитиною до 3х років або до 6ти років (без збереження зарплати). Жінці з 2ма дитинами додатково 5 днів (за бажанням)
• без збереження зарплати обов’язково особам які одружуються на 10 кд; сумісникам на термін до закінчення на основному місці; по догляду за хворим (не більше 30 кд) в разі смерті рідних 7 кд; до завершення лікування.

      Власник (у разі простою підприємства) може відправити без збереження зарплати або з частковим збереженням. 

      Матеріальна відповідальність працівників.

      Таку  відповідальність працівники несуть в наслідок порушення своїх обов’язків. Підстава – наявність прямої дійсної шкоди. Не може бути накладена відповідальність за шкоду заподіяну в разі крайньої необхідності, шкоду яка відноситься до виробничо-господарського ризику, заподіяна в наслідок незаконного наказу керівника. Умови:

• не належне виконання керівником свого обов’язку (порушення техніки безпеки, службових інструкцій)
• шкода вчинена умисно чи несподівано.

    Види  матеріальної відповідальності:

• обмежена. У межах середньомісячного заробітку в розмірах прямої дійсної шкоди. Несуть працівники за знищення чи зіпсуття через недбалість.
• Повна. Якщо між працівником та підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником матеріальної відповідності за незабезпечення збереженості цінностей. Якщо майно було взято працівником за разовою довіреністю. Якщо шкода заподіяна нетверезим працівником. Шкода заподіяна  умисним зіпсуттям матеріалів. Якщо шкода заподіяна в неробочий час. Якщо відповідно до закону на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству. Матеріальна відповідальність в повному розмірі настає для працівників, якщо шкода заподіяна діями, що переслідуються в кримінальному порядку незалежно від того є договір, чи нема. Це: касири, працівники зв’язку, працівники роздрібної торгівлі.
• Колективна(бригадна). Покладається лише на працівників, які підписали договір. Перелік, встановлений законодавством.

    Порядок відшкодування шкоди: Визначається розмір шкоди. Працівник може виплатити шкоду, інакше власник звертається до суду. Власник не повинен стягувати шкоду раніше 7 днів. Власник подає позив до суду за місцем мешкання працівника. 

    Гражданське право

    Цивільне  право – галузь права, норми якого регулюють майнові відносини, пов’язані з володінням майном, немайнові відносини, але пов’язані з майновими (авторське право) та особисті відносини, не пов’язані з майновими (честь, гідність).

    Об’єкти повинні бути правоздатними і  дієздатними. Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права та обов’язки.

    Цивільна  дієздатність –  здатність особи своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов’язки.

    Повна дієздатність настає з 18 років. Раніше – з моменту укладання шлюбу. Часткова – з 15 років. До 18 особи в праві укладати різні дрібні побутові угоди, розпоряджатись зарплатою, вносити кошти в установи бути авторами винаходів. Угоди, що виходять за межі дрібних побутових укладаються тільки за згодою батьків. Мінімальна – до 15 років в праві укладати лише дрібні побутові угоди, всі інші угоди укладають батьки. Обмеження в дієздатності допускається у випадках, коли особа в наслідок зловживання алкоголю, чи наркотиків ставить себе і свою сім’ю в тяжке матеріальне становище. Обмежується за заявою близьких, родичів, громадян, установ тільки судом. При припиненні вживання суд скасовує обмеження дієздатності.

    Недієздатною  особа визнається тільки судом,  якщо вона є душевнохворою і в  разі бажання – поновлюється.

    Цивільна  дієздатність юридичних осіб виникає  разом з правоздатністю. Юридична особа набуває права через свої органи, через закони, що діють на підставі статуту. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язання і належним їй майном. Юридична дієздатність припиняється в разі припинення діяльності.

    Зобов’язання  - це відносини, в силу яких одна сторона боржник зобов’язується зробити для іншої, кредитора, певні дії: виконану роботу сплатити гроші або утриматися від певної дії. Кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язків.

    Однією  з підстав виникнення – є угоди (договірні відносини).

    Особливості укладених на невизначений строк договорів. Укладаючи договір, сторони повинні чітко обумовити суттєві умови, без узгодження яких договір не укладений (предмет договору, ціна, строк виконання).

    Порушення встановленого строку є порушення, за що боржник відповідає перед кредитором (відшкодовує збитки). Якщо в наслідок прострочення виконання зобов’язання втратили інтерес кредитори, вони мають право вимагати відшкодування збитків.

    Якщо  строк виконання не встановлено або визначено моментом запиту, кредитор має право виконати умови в будь-який час (як і боржник). Боржник має право виконати зобов’язання (якщо кредитор вимагає термінового виконання зобов’язання) протягом 7 днів з дня…, якщо інший термін не випливає з закону.

    Для деяких договорів, які укладені на невстановлений строк встановлюється період виконання 3 місяці (приклад – договір майнового  права: кожна сторона може розірвати  договір будь-коли, письмово попередивши  іншу сторону; договір найму житла  – якщо піднаймач може розірвати договір піднайму в будь-який час, то наймодавець повинен попередити за 3 місяці). 

    Способи забезпечення виконання. 

    Є 4 способи: завдаток, застава, порука, неустойка.

    Завдаток – грошова сума, що видається однією з сторін за договором в рахунок належних з них за договором платежів іншій стороні, на доказ під укладання договору і на забезпечення його виконання. Забезпечувальна риса в двох моментах:

• Частину належну контрагенту  платежів одна сторона сплачує на перед. Якщо сторона, що дала завдаток ухиляється від виконання договору, завдаток залишається у іншої сторони. Якщо сторона, що отримала завдаток ухиляється від виконання зобов’язання, вона повинна сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку. Якщо збитки потерпілої сторони не покриваються завдатком, вона в праві вимагати від контрагента відшкодування зщбитків, не покритих завдатком.
• Завдаток має багато спільного з авансом чи передоплатою, але останні не відіграють забезпечувальної функції. Вони сплачуються в рахунок належних платежів. Якщо в договорі прямо не вказано, що внесена сума є завдатком, її слід вважати авансом. Аванс повертається, якщо договір не виконано (не залежно з чиєї вини).

    Застава регулюється “Законом про заставу”. В силу застави кредитор (заставо-держатель) має право у випадку невиконання забезпеченого в заставі зобов’язання відшкодувати свої збитки з вартості заставного майна переважно перед іншими кредиторами.

    Задоволення вимоги кредитора з вартості заставного майна відбувається за рішення арбітражного чи третейського суду. Предмет застави – речі, цінні папери.

    Види  застави:

• Іпотека: застава землі, нерухомого майна. Предмет застави залишається у третьої сторони. Договір іпотеки матеріально посвічується.
• Заклад: рухоме майно. Предмет застави може залишатись у заставця під замком заставодержателя.
• Цінні папери: можуть бути передані на депозит матеріальної контори чи банку.
• Майнових прав.
• Застава товарів.

    Договір застави укладається в письмовій  формі у випадках, передбачених законодавством – нотаріально посвічується (транспорт, нерухомість).

    Порука  – договір покупки укладений між кредитором і поручником. Поручник бере на себе зобов’язання пкркд кредитором іншої особи (боржника) відповідати за виконання зобов’язань боржника. При нестачі коштів боржника порушник несе субсидіальну відповідальність перед кредиторами, якщо договором не передбачено солідарну поруку.

    Якщо  боржником виконане зобов’язання, порука припиняється, а також, якщо кредитор не пред’явить позову до поручника протягом року від дня настання строку зобов’язання. Якщо строк не вказано або визначається моментом запиту, порука припиняється по закінченню двох років з дня укладання договору.

    Неустойка – встановлено законом чи договором плата за невиконання зобов’язань. Є два різновиди: штраф – визначається наперед, або процент від суми договору; пеня – сплачується в разі прострочення виконання зобов’язань, встановлюється за період прострочення.

    Види  неустойки:

• Залікова – збитки стягуються в частині, не покриті неустойкою.
• Виключна – стягуються не збитки, а неустойка. Сторони наперед домовляюся за розміри за невиконання чи неналежне виконання договору.
• Штрафна – стягуються і штраф і збитки.
• Альтернативна – або неустойка, або збитки за вибором кредитора.

 

    Цивільна  правова відповідальність. 

    Поділяється за підставами виникнення прав та обов’язків, на договірну та позадоговірну.

    Договірна – наступає в разі невиконання чи не належного виконання зобов’язання, які випливають з договору. Форми відшкодування збитків чи плата неустойки.

    Підприємець несе відповідальність за невиконання договору у будь-якому випадку, якщо не доведе, що причиною цього є форс-мажорні обставини, тобто обставини непереборної сили (воєнні дії, стихії і т.д.). не вважаються форс-мажорними наступні обставини:

• Відсутність на ринку необхідних для виконання роботи товарів.
• Порушення зобов’язань контрагентів боржника.

    Необхідною  умовою для накладання відповідальності на одну з сторін за договором є збитки, які зазнала інша сторона.

    Збитки  – це витрати, зроблені однією з сторін договору (через простій підприємства; по усуненню недоліків обладнання; втрата чи пошкодження майна, пов’язане з погіршеннях його споживчих якостей, зовнішнього вигляду; неотримані доходи чи втрачена вигода (до них доходять доходи які б отримала  протилежна сторона якби боржник утримав умови договору)).

    Якщо  на стороні боржника є кілька осіб, відповідальність за порушення зобов’язань може бути частковою (дольовою) – кожен відповідає лише у розмірах своєї частки; солідарною – кредитор мє право вимагати виконання боргу як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, як повністю, так і частково. Якщо одна з сторін відшкодує потерпілому збитки, вона має право зворотної вимоги до кожного з решти боржників. Субсидіальна – настає коли існує основне і додаткове до нього зобов’язання (банк надає позику підприємству під гарантії іншої особи, яка нестиме перед банком додаткову відповідальність в разі непогашення підприємством позики). Змішана – настає коли шкода виникає з обох сторін вини; тоді розмір відшкодування збитків може бути зменшена в залежності від ступеня провини кожної з сторін.

    Позадоговірна відповідальність настає за вчинення протиправних дій однією особою проти  іншої при відсутності між  ними договору або незалежно від  наявності між ними договірних відносин (підприємство, що заподіяло шкоду відшкодовує заробіток втрачений працівником, посилене харчування тощо).