Курс лекций по "Логистике"

Проектно-конструктивні  чинники призводять до економії матеріалів шляхом вибору оптимальних проектів послуг (рецептів), ліквідації надмірних  товарно-матеріальних запасів, а також  надмірностей у потужностях.

Скорочення питомої  ваги матеріалів у послугах жодною мірою не повинне погіршувати  їхню якість. Більш того, підвищення споживчих властивостей готельних  послуг, їх якості приводить до скорочення витрати матеріалів у господарстві, оскільки потреба в даному виді матеріалів при поліпшенні його якості може скоротитися.

До організаційно-економічних  чинників належать: раціональне використання відходів, скорочення втрат матеріалів при зберіганні та транспортуванні. Кожен організаційний захід повинен  бути ретельно продуманий, економічно обрунтований і включений у відповідний розділ плану розвитку готельного комплексу. Результати проведеної роботи враховуються при вдосконаленні норм витрати матеріалів.

Завершенням аналізу  є розробка практичних заходів, що дозволяють поліпшити використання матеріальних ресурсів, на їх основі встановити нові, прогресивні норми, що відображають передовий досвід і науково-технічні досягнення, які повинні бути реалізовані  в майбутньому плановому періоді.

У міру розвитку техніки  і організації надання готельних  послуг виявляються нові можливості економії матеріальних ресурсів, і  тим самим створюється можливість розробки прогресивних норм і перегляду  тих, що діяли раніше.

У роботі з організації  і планування використання матеріальних ресурсів найважливіше місце посідає  встановлення прогресивних норм витрати  матеріалів. Техніко-економічні норми  витрати матеріалів - це планово-установлені  величини, що визначають максимально  допустимі витрати відповідних  матеріальних ресурсів на надання одиниці  конкретного виду послуг.

Рівень прогресивних норм повинен бути вище досягнутих середніх показників. Норми повинні  орієнтувати колектив працівників  на планомірне впровадження нових технологій, відображати передовий досвід і  змінюватися у міру вдосконалення  технологій і організації обслуговування, зростання кваліфікації кадрів.

 

 

6. Організація обігових коштів готельного комплексу

 Обігові кошти  готельного комплексу є економічною  категорією, в якій переплітається  безліч теоретичних і практичних  аспектів. Серед них вельми важливим  є питання про суть, значення  і основи організації обігових  коштів.

У своєму обороті  фонди послідовно приймають грошову, продуктивну і товарну форми, що веде до їх розділення на виробничі  фонди і фонди обігу. Речовинним носієм виробничих фондів є засоби виробництва, засоби праці, створена комплексна готельна послуга (приготована страва, звільнена і прибрана кімната  тощо), предмети праці. Створена комплексна готельна послуга разом з грошовими  коштами в розрахунках утворює  фонди обігу.

До оборотних  виробничих фондів готельних комплексів відносять частину коштів виробництва, речовинні елементи яких у процесі  праці на відміну від основних виробничих фондів витрачаються в кожному  виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукти праці цілком і відразу. Речовинні елементи оборотних  фондів у процесі праці зазнають зміни своєї натуральної форми  і фізико-хімічних властивостей. Вони втрачають свою споживну вартість у  міру їх виробничого споживання. Оборотні виробничі фонди складаються  з трьох частин: виробничі товарно-матеріальні  запаси, надання готельних послуг і напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу обслуговують сферу виробництва. Вони включають  послуги, ТМР ПОПОв дорозі, грошові кошти і кошти в розрахунках із мешканцями готельного комплексу, зокрема, дебіторську заборгованість.

Кругообіг фондів готельних комплексів починається  з авансування вартості в грошовій формі на придбання засобів для  надання готельних послуг.

Кругообіг фондів готельних комплексів може здійснюватися  тільки за наявності певної авансованої  вартості в грошовій формі. У теорії і практиці ця вартість прийняла назву  обігових активів.

Обігові активи виступають перш за все як вартісна категорія: на практиці вони не є матеріальними  цінностями, бо з них не можна  створювати готельні послуги. Будучи вартістю в грошовій формі, обігові активи вже в процесі кругообігу приймають  форму виробничих товарно-матеріальних запасів, незавершених готельних послуг, створених комплексних готельних  послуг. Обігові активи не витрачаються і не споживаються, а авансуються (відмінна риса власних коштів) з  тим, щоб повернутися після одного кругообігу і вступити в інший. Оборотні фонди безпосередньо беруть участь у створенні нової вартості, а  обігові активи - побічно, через оборотні фонди. У процесі кругообігу обігові  активи утілюють свою вартість у оборотних  фондах і тому за допомогою останніх функціонують у процесі надання  готельних послуг, беруть участь у  формуванні витрат виробництва.

Отже, обігові  активи - це вартість, що авансується  в грошовій формі, приймає в процесі  планомірного кругообігу коштів форму  оборотних фондів і фондів обігу, необхідна для підтримки безперервності кругообігу і така, що повертається в початкову форму після його завершення.

Під складом обігових активів розуміється сукупність елементів, які формують оборотні виробничі  фонди і фонди обігу. Джерела  обігових активів:

Власні (у момент введення в експлуатацію) покривають мінімальні потреби у виробничих товарно-матеріальних запасах, незавершеній готельній послузі, витрат майбутніх  періодів;

Позикові: короткострокові  кредити, за допомогою яких задовольняється  тимчасова додаткова потреба  в оборотних коштах.

1. Структура  оборотних активів готельного  комплексу

Оборотні активи складаються з:

- вартісної оцінки  товарно-матеріальних ресурсів, зокрема  напівфабрикатів, матеріалів та  інших аналогічних цінностей;

- витрат у незавершеному  виробництві (витрат обігу);

- вартісної оцінки  готових готельних номерів і  товарів для продажу;

- витрати майбутніх  періодів;

- інші товарно-матеріальні  ресурси і витрати;

- податок на  додану вартість на придбані  цінності;

- дебіторська  заборгованість (платежі по якій  очікуються більш ніж через  12 місяців після звітної дати);

- дебіторська  заборгованість (платежі по якій  очікуються протягом 12 місяців після  звітної дати), зокрема покупці  та замовники, аванси видані, інші  дебітори.

Грошові кошти  включають: касу, розрахункові рахунки, валютні рахунки та інші грошові  кошти.

Коефіцієнт забезпеченості оборотними активами обчислюється шляхом ділення оборотних активів готельного комплексу на середньомісячну виручку  і характеризує обсяг оборотних  активів, виражений в середньомісячних доходах готельного комплексу, а  також їх оборотність. Даний показник оцінює швидкість обігу коштів, вкладених  в оборотні активи. Показник доповнюється коефіцієнтами обігових коштів у  виробництві та в розрахунках, значення яких характеризують структуру оборотних  активів готельного комплексу.

КОК = ОА / К1 (9.24),

де ОА - оборотні активи; К1 - середньомісячна виручка.

Середньомісячна виручка розраховується, як відношення виручки, одержаної готельним комплексом за звітний період, до кількості  місяців у звітному періоді:

К1 = Вво / Т (9.25),

де ВВО - валова виручка по оплаті; Т - коефіцієнт місяців  у даному звітному періоді.

Середньомісячна виручка обчислюється згідно з валовою  виручкою, що включає виручку від  реалізації за звітний період (по оплаті), ПДВ, акцизи та інші обов´язкові платежі. Вона характеризує обсяг доходів  готельного комплексу за даний період і визначає основний фінансовий ресурс готельного комплексу, який використовується для здійснення готельної діяльності, зокрема для виконання зобов´язань  перед податковою системою держави, іншими організаціями, своїми працівниками. Середньомісячна виручка, що розглядається  порівняно з аналогічними показниками  інших організацій, характеризує масштаб  бізнесу готельного комплексу.

Власний капітал  в обороті (КВКО) обчислюється як різниця  між власним капіталом готельного комплексу і його позаобіговими активами.

Квко = Вк - Па

де ВК - власний  капітал; ПА - позаобігові активи.

Наявність власного капіталу в обігу (власних обігових коштів) є одним з важливих показників фінансової стійкості готельного комплексу. Відсутність власного капіталу в  обігу готельного комплексу свідчить про те, що всі обігові кошти, а  також, можливо, частина позаобігових активів (у разі негативного значення показника) сформовані за рахунок позикових коштів (джерел).

Наявність власного капіталу в обороті готельного комплексу  говорить про те, що готельний комплекс мало використовує позиковий капітал  і його діяльність в основному  ведеться на власні кошти.

Частка власного капіталу в оборотних коштах (коефіцієнт забезпеченості власними коштами) (КЗВЗ) розраховується як відношення власних  коштів в обороті до всієї величини обігових коштів.

КЗВЗ = (ВК - ПА) / ОА (9.27),

де ВК - власний  капітал;

ПА - позаобігові активи;

ОА - обігові активи.

Показник характеризує співвідношення власних і позикових  обігових активів і визначає ступінь  забезпеченості готельного комплексу  власними оборотними активами, необхідними  для його фінансової стійкості.

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) (КфН) обчислюється, як частка від ділення власного капіталу на суму активів готельного комплексу.

КфН = ВК / (ПА + ОА) (9.28),

де ВК - власний  капітал;

ПА - позаобігові активи;

ОА - оборотні активи.

Коефіцієнт автономії, або фінансової незалежності визначається відношенням вартості капіталу і  резервів готельного комплексу, очищених від збитків, до суми коштів готельного комплексу у вигляді позаобігових і обігових активів. Даний показник визначає частку активів готельного комплексу, які покриваються за рахунок власного капіталу (забезпечуються власними джерелами формування). Частка активів, що залишилася, покривається за рахунок позикових коштів. Показник характеризує співвідношення власного і позикового капіталу готельного комплексу.

Коефіцієнт обігових активів у виробництві (Коав) обчислюється, як відношення вартості обігових активів у виробництві до середньомісячної виручки. Обігові активи у виробництві визначаються як засоби в товарно-матеріальних запасах з урахуванням ПДВ мінус вартість створених комплексних готельних послуг.

Коав = ( Атмз + Спдв) – Всп) / К1 (9.29),

де Дтмз - активи в товарно-матеріальних запасах;

Спдв - сума ПДВ;

Всп - вартість створених комплексних готельних послуг;

К1- середньомісячна  виручка.

Коефіцієнт обігових активів у виробництві характеризує оборотність товарно-матеріальних запасів готельного комплексу. Значення даного показника визначаються галузевою  специфікою готельної індустрії, характеризують ефективність виробничої і маркетингової  діяльності готельного комплексу.

Якщо коефіцієнт оборотності активів значно більше одиниці - це позитивний момент, він  свідчить про швидку оборотність  капіталу, вкладеного в активи.

Коефіцієнт обігових активів у розрахунках (Кодр) обчислюється, як відношення вартості обігових коштів за відрахуванням обігових коштів у виробництві до середньомісячної виручки.

Коар = (ОА – Ктмз – Спдв + Всп) / К1

де од - оборотні активи;

Ктмз - засоби в товарно-матеріальних запасах;

Спдв - сума ПДВ;

Всп - вартість створених комплексних готельних послуг;

К1- середньомісячна  виручка.

Коефіцієнт обігових активів у розрахунках визначає швидкість обігу оборотних активів  готельного комплексу, що не беруть участь у безпосередньому виробництві  готельних послуг. Показник характеризує, в першу чергу, середні терміни  розрахунків з організацією за продані, але ще не сплачені товарно-матеріальні  ресурси, тобто визначає середні  терміни, на які виведені з процесу  доставки ресурсів обігові активи, що знаходяться в розрахунках.

Крім того, коефіцієнт обігових активів у розрахунках  показує, наскільки ліквідними є  готельні послуги, що надаються готельним  комплексом, і наскільки ефективно  організовані взаємини готельного комплексу  із його споживачами. Він відображає ефективність політики готельного комплексу  з погляду збору оплати з продажу, здійсненого в кредит. Даний показник характеризує вірогідність виникнення сумнівної і безнадійної дебіторської заборгованості та її списання в результаті ненадходження платежів, тобто ступінь  комерційного ризику.

Зростання даного показника вимагає заповнення обігових коштів організації за рахунок нових  запозичень і призводить до зниження платоспроможності готельного комплексу.

Рентабельність  оборотного капіталу (КрОК) обчислюється як частка від ділення прибутку, що залишається у розпорядженні готельного комплексу після сплати податків і всіх відрахувань, на суму обігових активів.