Так, площа вузлів розрахунку включає площу торгового залу для безпосереднього встановлення касових кабін і столів упакування товарів, площу, призначену для зберігання інвентарних кошиків і візків для покупців, площу проходів між касовими кабінами і стіною, вітриною або неробочою стінкою торгово-технологічного обладнання. У магазинах самообслуговування площа вузлів розрахунку, як правило, забирає 8—10 % площі торгового залу. Площа для руху покупців охоплює площу між торгово-технологічним обладнанням та площу, яка прилягає до входу і виходу з торгового залу. Розмір площі для руху покупців має становити орієнтовно 50—55 % загальної площі торгового залу. У магазинах з традиційним методом продажу товарів та при частковому самообслуговуванні, де передбачається продаж товарів через прилавок обслуговування, виділяється ще й такий елемент торгової площі, як площа для роботи продавців. Гі розмір визначається як добуток довжини фронту прилавка на глибину робочого місця (ширина прилавка + прохід + глибина торгово-технологічного обладнання). Вважають, що розмір такої площі не має перевищувати 35—40 % площі торгового залу магазину [1; 377].

     У практиці торгівлі (передусім у магазинах самообслуговування) особливу увагу звертають на розміри таких елементів торгової площі магазинів, як заставлена та демонстраційна площа.

     Заставлена площа — це площа торгового залу, яка використана для встановлення на ній торговельно-технологічного обладнання (прилавків, гірок, контейнерів, холодильних вітрин тощо) і піддонів, на котрих розміщений робочий запас товарів, а також великогабаритних товарів (холодильників, пральних машин, газових плит та ін.), які розміщені безпосередньо на підлозі. У загальну заставлену площу при цьому включається як площа, зайнята обладнанням для показу товарів, так і площа, зайнята обладнанням, яке використовується в процесі вибору товарів (при-міряльні кабіни, дзеркала-трельяжі і т. п.).

     Розмір заставленої площі визначається як сума площ основ торгово-технологічного обладнання та/або його проекцій на площу підлоги за формулою (1.8):

     Sзаст = ΣSі    (1.8)

     де   Sі — заставлена площа одиниці обладнання певного виду, м²;

     п — кількість одиниць обладнання даного виду.

     Заставлену площу одиниці обладнання визначають множенням довжини його основи на ширину. Для окремих видів обладнання, габарити яких виходять за межі основи, заставлену площу визначають як розмір проекції даного обладнання на площу торгового залу.

     Демонстраційна площа (експозиційна площа, площа викладки) — це площа всіх елементів торгово-технологічного обладнання, які використовуються для викладання товарів, Розмір демонстраційної площі визначається як сума площ усіх полиць, касет, панелей, перфорованих щитів, корзин, контейнерів тощо, на яких можуть бути викладані товари, а також площі, використаної для встановлення великогабаритних товарів.

     Демонстраційна площа острівних або пристінних універсальних гірок визначається додаванням площі всіх полиць такого обладнання; демонстраційна площа вішаків для одягу визначається як добуток довжини кронштейна на висоту демонстрованих товарів (для одноярусних вішаків береться 1 м, для двоярусних — 2 м; демонстраційна площа перфорованих щитів з кронштейнами розраховується як добуток довжини кронштейна і його умовної ширини (береться 0,2 м) на загальну кількість кронштейнів, установлених на обладнанні; для подіумів, столів і яток демонстраційна площа розраховується як добуток їх довжини на ширину. Демонстраційна площа використовуваних у торговому залі контейнерів (тари-обладнання) визначається двома способами: 1) як добуток площі їх основи на висоту, поділений на 0,3 м (де 0,3 м — умовна середня відстань між полицями); 2) як добуток площі їх основи на кількість полиць у контейнері. Демонстраційна площа корзин або Інших товароносіїв, які мають круглий переріз, розраховується як площа круга по середньому діаметру. 

     У свою чергу, розмір демонстраційної площі залежить від коефіцієнта місткості демонстраційного обладнання (він розраховується діленням демонстраційної площі одиниці обладнання на його заставлену площу). Коефіцієнт місткості обладнання залежно від його типу традиційно становить 2,2—3,0 (в окремих випадках і більше), і чим вищим є дане співвідношення, тим більше товарів за інших рівних умов може поміститися на даному обладнанні.

     Розміри заставленої та демонстраційної площі служать базою для розрахунку основних техніко-технологічних показників, які характеризують ефективність використання торгової площі магазинів - коефіцієнтів заставленої та демонстраційної площі.

     Коефіцієнт заставленої площі показує, яку частину площі торгового залу використано для встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товарів. Розрахунок коефіцієнта заставленої площі здійснюють за формулою (1.9):

     Кзаст = Sзаст/Sторг,   (1.9)

     де Кзаст — коефіцієнт заставленої площі;

     Sзаст — заставлена площа, м²;

     Sторг — торгова площа магазину.

     Оптимальним рівнем коефіцієнта заставленої площі для магазинів самообслуговування вважається його значення в межах 0,27—0,32, що дозволяє забезпечити раціональну організацію торгово-технологічного процесу магазину.

     Коефіцієнт демонстраційної площі показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину. Він розраховується за формулою (1.10):

     Кдем = Sдем/Sторг   (1.10)

     Де К_дем — коефіцієнт демонстраційної площі;

     Sдем — площа кожного елемента обладнання, який використовується для викладання товарів, м².

     Значення коефіцієнта демонстраційної площі залежать від виду, призначення і конструктивних особливостей застосовуваного обладнання і становить у магазинах з продажем товарів через прилавок обслуговування 0,33—0,40, а в магазинах самообслуговування — 0,65—0,75. Більш високі значення цього показника (до 0,90) с небажаними, оскільки це підвищення може призвести до погіршання умов для огляду товарів, затоварення торгового залу, звуження проходів між обладнанням, погіршання орієнтації покупців у торговому залі. Водночас досягнення нормативних значень цих показників дозволяє забезпечити ефективне використання площі викладання та місткості таргово-технопогічного обладнання, розмістити в торговому залі основну масу товарів і зменшити тим самим запаси товарів поза його межами (в коморах, охолоджуваних камерах тощо).

     Одним з показників, які характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під час аналізу ефективності використання торгових площ, є рівень механізації торгово-технологічних процесів. Він показує співвідношення обсягу робіт, які виконуються механізованим способом, до загального обсягу робіт.

     Отже, із загального різноманіття застосовуваних у торговельній практиці показників для характеристики ефективності використання торгової площі магазину можуть застосовуватись як прямі (насамперед розмір роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м² торгової площі, пропускна спроможність магазину тощо), так і непрямі показники (коефіцієнти заставленої та демонстраційної площі, коефіцієнти змінності і неперервності роботи магазину та ін.). 

 

2. Дослідження конкурентного середовища гіпермаркету «Comfy»

     Основні конкуренти на ринку побутової техніки та електроніки - торгові мережі магазинів побутової техніки та електроніки: «Фокстрот», «ФоксМарт», «АБВ-Техніка», «Ашан», «Ельдорадо», «Комфі», «Технополіс», «Сітіком», «Технотрейд».

     Для більш детального уявлення про конкурентне середовище дослідимо основні показники зовнішнього та внутрішнього середовища гіпермаркету «Comfy» [35].

      Метою вивчення зовнішнього середовища підприємства, яке досліджується, є виявлення  загроз і можливостей для нього. Найважливішим фактором макрооточення є політичний фактор, який включає політику, яка проводиться державою по відношенню до підприємництва та закони, які регулюють діяльність господарюючих суб'єктів.

      Правове регулювання проявляється в розробці законодавчих актів, які регулюють створення, функціонування та розвиток підприємства. Тут слід зазначити, що дії законів, які стосуються підприємницької діяльності, гальмуються недостатньою їх опрацьованістю, що потребує постійних змін та доповнень, в першу чергу це стосується ліцензування, оподаткування, законодавчої бази по підтримці національного виробника, що знижує ефективність діяльності вітчизняних підприємств.

      У таблиці 2.1 відображено результати аналізу можливостей макросередовища  «Comfy».

      Зобразимо графічно фактори макросередовища. Ті з них, що попадають у верхній  лівий квадрант матриці – потребують особливої уваги підприємства, ті, що потрапляють у нижній лівий – відкидаються. 

      

      Рис. 2.1. Графічне зображення можливостей  макросередовища

      Таблиця 2.1.

      Аналіз  макросередовища «Comfy» (можливості)

 

      Таким чином, ми визначили, що найбільш впливовими є такі рушійні сили:

1. Стабільність попиту на продукцію підприємства. Значну частку асортименту універмагу становлять товари першої та другої необхідності, тому попит на них завжди залишатиметься на достатньо високому рівні.
2. Загальноекономічне зростання в Україні та зростання рівня життя у Києві. Згідно прогнозів економічне зростання в Україні у найближчі роки становитиме близько 4% на рік. Київ – столиця України, рівень життя населення тут найвищий, рівень безробіття в Києві дуже низький, населення – переважно високоосвічені люди.
3. Зміна політичної системи у галузі захисту прав підприємців. Особливо сильно паралізують діяльність перевірки відповідними органами діяльності підприємства. Приведення до певної системи частоту та причини перевірок значно підвищили б ефективність діяльності підприємства.
4. Зміни в законодавстві, що регулює торгівельну діяльність. Створення сприятливих умов, як для дрібних торгівельних підприємств, котрі є партнерами «Comfy», так і для самого підприємства.

      Інші  фактори, у зв’язку із низькою ймовірністю їх реалізації, не доцільно брати до уваги у подальшому аналізі.

      Аналіз  зовнішніх загроз підприємства здійснено  в таблиці 2.2.

 

       Таблиця 2.2.

      Аналіз  макросередовища «Comfy» (загрози)