Становлення ризик-менеджменту

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2015 в 22:32, реферат

Работа содержит 1 файл

ризим-менеджмент 4.docx

— 61.35 Кб (Скачать)

Зниження ризику можливо:

1) на етапі планування  операції чи проектування зразків - запровадженням додаткових елементів  та дійових заходів;

2) на етапі прийняття  рішень - використанням відповідних  критеріїв оцінки ефективності  рішення, наприклад, критеріїв Вальда ("розраховуй на гірше") чи Седвиджа ("розраховуй на краще") чи критерію, у якому показник ризику обмежений за величиною (у своїй альтернативі, не задовольняють обмеження з ризиком, не розглядаються);

3) на етапі здійснення  операції і експлуатації технічних  систем - у вигляді суворого дотримання  і функцію контролю режимів  експлуатації.

У межах кожного із напрямів вжиті заходи матимуть різне ставлення ефективності (зниження ймовірності неприпустимої шкоди) до витрат їх забезпечення. Ці заходи пов'язані з витратами і вимагають їх збільшення у разі зростання складності систем. Тож у певних умовах економічно може виявитися більш доцільно витрачати кошти не так на попередження чи зниження ризику, а в відшкодування можливої шкоди. У такому разі використовують механізм страхування.

Отже, тоді як у процесі підготовки рішення буде з'ясовано, що зниження ризику малоефективне вона може виявитися економічно доцільніше застрахувати свої дії. У цьому поставлено завдання не запобігання, а відшкодування збитків.

У разі визнання доцільності страхування страхувальник мусить вибрати нефондову чи фондову форми страхування. Після цього визначають, якому типу угоди, фондовий інструмент чи який страховий інструмент (послуга) можна використовувати.

Збитки від фінансового ризику можуть бути відшкодовані:

1) страхуванням у разі  втрати прибутку (непрямих збитків);

2) страхуванням неплатежу (неповернення кредиту);

3) гарантійного страхування.

Маркетинг інструментів ризик-менеджменту  включає алгоритм вибору таких інструментів (зокрема страхової послуги і конкретного страховика) вирішення завдань забезпечення безперебійності реалізованого їм відтворювального процесу або його частини. Відомо, що алгоритмом називають однозначну послідовність дій.

Щоб вибрати однин із альтернативних інструментів, і варіантів дій то, можливо запропонований наступний алгоритм ризик-менеджмента:

1) окреслити мету дій;

2) синтезувати критерій - правило вибору найкращого варіанта дій з низки можливих;

3) проаналізувати довкілля, у якій проводиться операція чи працює системи із єдиною метою виділення можливих джерел ризику;

4) проаналізувати розроблювану операцію або систему із єдиною метою виділення можливих джерел ризику (балони з паливно-мастильними, вибуховими і хімічно шкідливими речовинами; елементи конструкції, які можуть опинитися зірватися, тощо.);

5) проаналізувати довкілля, у якій проводиться операція чи працює система із єдиною метою виділення об'єктів, уразливих стосовно вражаючим чинникам, які можуть виникнути при реалізації джерел ризику;

6) оцінити частоту появи джерела ризику окремих елементів системи та (чи) операції. За підсумками цієї інформації скласти перелік найімовірніших страхових випадків (пожежа, крадіжка тощо.);

7) розробити прогноз - оцінити ймовірність страхового випадку і середній можливий збитки при кожному з страхових випадків;

8) оцінити матеріальні витрати, щоб запобігти (виключити можливість чи знизити ймовірність) можливісті ризику;

9) використовуючи критерій, провести раціональний розподіл і (чи) оптимізувати розподіл коштів між заходами:

-з ліквідації джерела ризику;

-зниження ризику у вигляді зменшення інтенсивності вражаючих чинників чи уразливості об'єктів, які можуть  піддатися впливу вражаючих чинників;

-по компенсуванню збитків (наслідків) ризику (І тут укладають договір страхування. При виникненні страхової випадку і виникненні шкоди його компенсують з допомогою сум. отриманих за страховкою);

10) оцінити рівень безпеки і достатність вжитих заходів. Якщо ж визнають недостатність для недопущення та зниження ризиків, то оцінити наявні залишкові фінансові ресурси, які можна спрямувати на страхування;

 

Вибір форми страхування (нефондово чи фондове страхування) визначається характером операції, ситуацією на фінансовому чи товарному ринку.

Втім завжди є прагнення використовувати нефондово страхування, що дозволяє більш гнучкого реагування на ринкову ситуацію, включивши неявний "страховий внесок" у ціну, і заплатити цей внесок не дуже до початку проекту (як це відбувається при фондовому страхуванні), а при первинному розподілі ціни товару чи фінансового інструмента. Тому традиційне фондове страхування вживається лише тоді, коли характер операції, ринкова ситуація неможливо використовуватинефондовое страхування, і коли є раніше накопичені фінансові ресурси. Важливо, що джерелом формування страхового фонду є додаткове виробництво. Це з тим, що за умови простого відтворення відсутня змога виділення запасів.

Джерелом страхового фонду може бути частина необхідного продукту. Так формують фонди страхування: пенсійний фонд, фонд зайнятості, фонд соціального страхування. обов'язкового соціального страхування.

4. Розробка рішень  на умовах невизначеності та  ризику

Процес впливу суб'єкта на об'єкт управління, тобто. процес управління, може здійснювати аж за умови циркулювання повної інформації між керуючої і керованої підсистемами.

Інформаційне забезпечення функціонування ризик-менеджмента складається з різноманітних видів інформації: статистичної, економічної, комерційної, фінансової та т.п.

Ця інформацію включає проінформованість про можливість того чи іншого страхового випадку, страхового події, наявності і величиною попиту товари, із капіталу, фінансової стійкості й платоспроможності своїм клієнтам, партнерів, конкурентів, цінах, курсах й тарифи для, зокрема послуги страховиків, щодо умов страхування, про дивіденди і відсотків і т.п.

Той, хто має інформацію, володіє ринком. Багато видів інформації часто становлять предмет комерційної таємниці. Тому окремі види інформації можуть бути одним з видів інтелектуальної власності (ноу-хау) і вноситися як внесок до статутного капіталу акціонерного товариства чи товариства.

Менеджер, у якого досить висока кваліфікація, завжди намагається дістати будь-яку інформацію, навіть найгіршу, чи є якісь ключові моменти такий інформації, чи відмови від розмови на тему (мовчання - це теж мови спілкування) і використовувати в свою користь. Інформація збирається з крупинок.

Наявність у фінансового менеджера надійної ділової інформації дозволяє йому швидко прийняти фінансові та комерційні рішення, впливає на правильність таких рішень, що, природно, веде до їх зниження втрат і збільшення прибутку. Належне використання інформації під час укладання угод зводить до мінімуму ймовірність фінансових втрат.

Будь-яке рішення полягає в інформації. Важливе значення має тут якість інформації. Чим більше розпливчаста інформація, тимнеопределеннее рішення. Якість інформації має оцінюватися у її отриманні, а чи не під час передачі. Інформація старіє швидко, тому її треба використовувати оперативно.

Нині кращої картотекою для збору інформації є комп'ютер - машина, яка має це й хорошою пам'яттю, і можливість (якщо хороші програми) швидше знайти потрібні інформацію через свою кодифікацію.

Найважливішими чинниками прийняття рішень можуть бути названі інформаційні умови та його невизначеність. Відомо визначення Норберта Вінера, відповідно до яким інформацією вважаються дані, які знижуватимуть невизначеність у знаннях об'єкта управління, середовищі.

Можливі кілька варіантів структурування інформації, використовуваної розробки управлінські рішення

Умови, у яких здійснюється прогнозування і планування, за рівнем визначеності поділяються на детермінований (певні), випадкові, невизначені.

-детерміновані певні умови мають місце тоді, коли точно відомий результат кожного з альтернативних варіантів вибору. Така ситуація щодо рідкісна.

Частіше внаслідок аналізу чинників, які впливають на параметри об'єкта прогнозування, дійшли висновку, що за умови конкретного завдання усі поголовно чи частина параметрів вважатимуться детермінованими. У цьому вважається, існує лише один варіант значення чи зміни параметрів.

-випадкові умови мають місце тоді, коли можна визначити можливість появи кожного результату.

Можливість окреслює ступінь можливості звершення даної події змінюється від 0 до 1. Можливість появи події можна оцінити як частоту його практично або за фіктивному розігруванні, моделюванні ситуації. Крім цього ймовірність можна оцінити експертним шляхом.

Події утворюють повну групу, якщо сума ймовірностей всіх альтернативних подій дорівнює одиниці.

З іншого боку, характером відображення властивостей є інформація об'єкт прогнозування може бути зарахований до наступних трьох видах:

1) підсвідома чи інтуітивна (неусвідомлена);

2) предметни  опис об'єкта;

3) формальні статистичні  дані.

Під час ухвалення рішень використовують всі названі види інформації. Ступінь поінформованості об'єкт окреслюється абсолютню кількістю інформації кожного виду, і співвідношенням названих видів інформації.

Джерелом підсвідомої інформації  можуть виступати: досвід їхніх попередників, придбаний досвід, знання, отримані у процесі навчання дітей і т.п. Уява дозволяє перетворити цю інформацію на більш більш-менш формалізований якісний чи кількісний результат прогнозу. Це використовується при експертному прогнозуванні. Через війну можна отримати якісний (гірше, краще; більше, менше (і т.п.) чи кількісний прогноз, план.

Предметна інформація - це опис процесу чи стану об'єкта дається природним мовою.Предметное опис об'єкта прогнозування дозволяє їм отримати результат прогнозу з допомогою формальних методів математичної логіки й логіки пропозицій. Результат прогнозування може мати не лише якісний характер.

Формальні статистичні дані отримують на етапі ретроспекції під час аналізу об'єкта прогнозування чи, використовуючи дані офіційною статистикою. Результатомпрогнозирования-планирования з урахуванням цих даних будуть кількісних оцінок.

Формальні статистичні дані дозволяють розробляти і перевіряти статистичні гіпотези про адекватність прогнозних моделей, що використовують щоб одержати прогнозів.

За рівнем достовірності знання діляться на достовірні (знання, отримані з офіційних джерел),знання відносної достовірності (отримані з випадкових джерел),знання із можливим навмисним спотворенням інформації.

Частина умов розробки рішення завжди невизначена, тому майже всі рішення приймаються за умов деякої невизначеності. Але картина стає принципово іншою тоді, коли невизначено більшість найважливіших вихідних даних.

Невизначеними може бути як умови здійснення операції, і свідомі дії противників чи інших, від яких успіх операції..

У складних випадках ці методи доставляють допоміжний матеріал, що дозволяє глибше дати раду складній ситуації і оцінити кожну з можливих рішень з різних (іноді суперечливих) точок зору, зважити його переваги та вади суспільства і, зрештою, прийняти зважене рішення, а то й єдино правильне, то крайнього заходу остаточно продумане.

Необхідно враховувати, за вибору рішення на умовах невизначеності завжди неминучий елемент сваволі, отже, і ризику. Недостатність інформації завжди небезпечна, і поза неї доводиться платити. Однак за умов складної ситуації завжди корисно уявити варіанти вирішення та його можливі наслідки у такій формі, щоб зробити сваволю вибору менш грубим, а ризик мінімальним. Як зазначалося, ризик може бути зменшеним застосуванням спеціальних прийомів в розробці й прийняття рішень фінансового менеджменту.

5. Оцінка та  прогнозування ризиків

Оцінюючи і прогнозуючи природні ризики використовуються статистичні дані багаторічних спостережень.

Для оцінки ризику потрібно використання деяких кількісних характеристик. У вузькому значенні надійність системи чи його елемента можна оцінити ймовірністю р (>t) те, що вони (система чи його елемент) у цих таких умовах будуть працювати безвідмовно протягом часуt.

Информация о работе Становлення ризик-менеджменту

Описание работы

Для зниження збитків можливих прорахунків передбачаються спеціальні процедури, які допомагають врахувати невизначеності та ризики на всіх етапах реалізації проекту.
Перед експертом стоять такі:
-виявлення ризиків;
-оцінка ризиків;
-визначення способу зниження ризику кожному етапі реалізації проекту;
-організація роботи з управлінню ризиками.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………..3
1. Сутність, види й критерії ризику……………………………………………4
2. Зміст та призначення ризик-менеджмента…………………………………..6
3. Суб'єкти і алгоритм фінансового ризик – менеджмента……………….……9
4. Розробка рішень на умовах невизначеності та ризику……………………..13
5. Оцінка та прогнозування ризиків…………………………………………….15
6. Систему керування фінансовими ризиками…………………………………17
Висновки…………………………………………………………………………19
Список використаної літератури………………………………………………20