Сутність та зміст поняття “самоменеджмент”

- складайте план дня з урахуванням пріоритетів;

- дотримуйтеся плану дня.

Нехай це буде звичною справою кожного  вашого робочого дня.

Якщо ви переконаєтеся в цінності цієї системи, "передайте" її далі своїм підлеглим. Випробуйте її стільки, скільки вважаєте потрібним, а потім  випишіть мені чек на суму, якій, на-вашу думку, відповідає вартість цієї системи".

Через кілька тижнів Шваб надіслав Іву  Лі чек на суму 25000 доларів.

Пізніше він сказав, що ця прослухана їм лекція була найбільш цінною і важливою із усього того, що він засвоїв за час свого менеджменту.

Зверніть увагу, як високо оцінюють прийоми і методи самоменеджменту ділові люди. Вам ці поради даються поки що безкоштовно.

Таким чином, установити пріоритетність - означає прийняти рішення про  те, яким із задач варто віддати  першорядне, другорядне і т.д. значення.

Слід свідомо встановлювати  однозначні пріоритети, послідовно і  системно виконувати задачі, що включені в план, відповідно до їх черговості.

Переваги роботи за пріоритетами

Завдяки регулярному встановленню пріоритетів ваших задач, ви зможете:

• працювати тільки над дійсно важливими і необхідними задачами;

• вирішувати питання відповідно до їхньої невідкладності;

• концентрувати увагу на виконанні тільки однієї задачі;

• більш цілеспрямовано приступати до справи й укладатися у встановлений термін;

• найкращим способом досягати поставлених цілей при заданих обставинах;

• виключити справи, що можуть бути виконані іншими;

• наприкінці планового періоду (наприклад, робочого дня) закінчити, принаймні, найважливіші питання;

• не залишати невиконаними задачі, що вам дійсно під силу.

Позитивні наслідки роботи за пріоритетами

• робота виконується у встановлені терміни;

• ви одержуєте більше задоволення від робочого дня і результатів роботи;

• задоволені також ваші підлеглі, колеги і ваш безпосередній керівник;

• вдається уникнути конфліктів і стресових перевантажень.

Розглянемо критерії і методи, за допомогою яких ви можете встановити черговість своїх найважливіших  справ, тобто визначити пріоритети.

2. Принцип Парето (співвідношення 80:20)

Принцип Парето в загальному виді говорить, що всередині даної групи окремі малі частини виявляють набагато більшу значимість, чим це відповідає їх відносній питомій вазі в цій групі.

Принцип сформульовано італійським  економістом Вільфредо Парето ще в минулому столітті.

Принцип Парето неодноразово підтверджено на практиці у всіляких сферах.

Так, американські інженери, застосувавши принцип Парето при інвентаризації, знайшли, що 20% запасів зазвичай складають 80% вартості інвентарю, що підлягає обліку. Зосередження контролю саме на цих 20% інвенталю  привело до значної економії витрат у порівнянні з іншими методами інвентаризації.

Приклади з підприємницької  практики підтверджують, що:

• 20% клієнтів (товарів) дають 80% обороту чи прибутку;

• 80% клієнтів (товарів) приносять 20% обороту чи прибутку;

• 20% помилок обумовлюють 80% втрат;

• 80% помилок обумовлюють 20% втрат;

• 20% вихідних продуктів визначають 80% вартості готового виробу;

• 80% вихідних продуктів визначають 20% вартості готового виробу.

Таким чином, коли говорять про принцип  Парето, мають на увазі співвідношення 80:20.

Перенесення цієї закономірності на робочу ситуацію керівника означає, що в процесі роботи за перші 20%  часу, що витрачається, досягається 80% результатів.

Таким чином, принцип Парето (співвідношення 80:20) стосовно до раціонального використання часу говорить: "80% кінцевих результатів досягається тільки за 20% витраченого часу, тоді як інші 20% менш важливих завдань "поглинають" 80% робочого часу".

Стосовно до повсякденної роботи це означає, що треба завжди виконувати в першу чергу "життєво  важливі" завдання, а вже потім - числені другорядні.

Тепер наша задача полягає в тому, щоб знайти ті 20% справ, що забезпечують 80% успіху. Для цього існують методи встановлення пріоритетів.

Застосування принципу Парето конкретизується, якщо всі задачі проаналізувати відповідно до їхньої частки в підсумковому результаті і потім розподілити по категоріях А Б В.

3. Встановлення пріоритетів  за допомогою аналізу А Б  В

За допомогою аналізу  А Б В ви забезпечуєте упорядкування  задач за їх значимістю й орієнтацію результатів роботи на досягнення найбільшого ефекту.

Букви А, Б, В означають три класи  задач відповідно до їхньої значимості з погляду досягнення професійних  і особистих цілей.

Аналіз А Б В ґрунтується  на наступних 3-х закономірностях, підтверджених  досвідом:

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання А	Завдання Б	Завдання В
Найважливіші	Важливі	Менш важливі
15% від усіх  завдань   65% загальної  значимості	20% від усіх  завдань   20% загальної  значимості	65% від усіх  завдань   15% загальної значимості
Виконувати самому	Частково делегувати	Делегувати обов’язково

 

1. Найважливіші задачі (категорії А) складають приблизно 15% кількості всіх задач і справ, якими зайнятий керівник. Значимість цих задач (щодо їх внеску в досягнення мети) складає при цьому – 65%.

2. На важливі задачі (категорії Б) припадає в середньому 20% загальної кількості, а також 20% значимості задач і справ керівника.

3. Менш важливі і несуттєві задачі (категорія В) складають 65% загального числа задач, але мають незначну частку (приблизно 15%) у загальній "вартості" усіх справ, що повинний виконати менеджер.

• за найважливіші  справи, що приносять найбільший результат (справи А) треба братися в першу чергу, щоб за допомогою деяких дій забезпечити велику частину загального ефекту.

• на наступні по значимості задачі Б приходиться також істотна частина сукупного результату, тоді як виконання щодо більшого числа, але менш важливих задач у цілому дає невеликий підсумок.

Головні труднощі полягають  у тому, щоб точно визначити  ті самі 20%, що визначають успіх справи!

Застосування аналізу А Б В

Аналіз своїх задач по методу А Б В ви можете здійснювати  в такий спосіб:

1. Складіть список усіх майбутніх у відповідному періоді часу (місяць, день і т.д.) справ (чи задач), наприклад, за такою формою, яка приведена на слайді.

2. Систематизуйте задачі за їх важливістю, встановіть черговість справ відповідно до їх значення для вашої діяльності.

3. Пронумеруйте свої задачі.

4. Розподіліть ваші задачі відповідно до категорій А, Б, В:

• А – перші 15% усіх задач (дуже важливі, що мають найбільшу значимість) – не підлягають передорученню;

• Б – наступні 20% задач - категорії Б (дуже важливі, але їх можна виконати в другу чергу) – можуть бути передоручені для виконання іншим особам;

• В – інші 65% усіх задач (категорії В) – менш важливі, незначні. Вони в будь-якому випадку повинні бути передоручені.

Приклад складання плану на місяць проректора з наукової роботи з використанням аналізу АБВ

 

Дата	Завдання	Пріоритетність			Кому доручено	Строки виконання		Примітки
		А	Б	В		поча- ток	закінчення
	1. Розгляд тематики  НДР*, підготовленої на координацію в Мінфін	А			проректор з НДР
	2. Підготовка та проведення  наради з питання організації  участі студентів у Всеукраїнській  олімпіаді	А			проректор з НДР
	3. Розробка проектів  на 7-й конкурс НДР		Б		зав. кафедр
	4. Організація і проведення студентської наукової конференції		Б		нач. НДВ*
	5. Підготовка звіту  про роботу НДВ			В	нач. НДВ
	6. Підготовка звіту  про роботу РВВ			В	нач. РВВ*
	7. Організація і проведення  семінару за результатами НДР			В	зав. студентським НДБ*
	8. Нові форми статистичної  звітності – з Internet			В	ЦІТ*

 

__________

^* НДР – науково-дослідна робота

НДВ – науково-дослідний  відділ

РВВ – редакційно-видавничий відділ

НДБ – науково-дослідне бюро

ЦІТ – центр інформаційних  технологій

3. Перевірте ще раз, виходячи з першочерговості задач, свій часовий план, щоб бюджет часу відповідав значимості задач:

• 65% запланованого часу - задачі А;

• 20% запланованого часу - задачі Б;

• 15% запланованого часу - задачі В.

6. Зробіть відповідне корегування.

Орієнтуючи свій часовий план на задачі А, ви таким чином автоматично  забезпечуєте на менш важливі, але поглинаючі багато часу задачі В стільки часу, скільки вони того варті.

7. Оцініть задачі Б и В щодо  можливості їх делегування.

Зверніть увагу, що задачі категорії В не є в принципі непотрібними. Мова йде про те, що поряд із задачами А и Б існує безліч менш важливих робіт, рутинних справ, що також повинні бути виконані.

Прийняття рішень про пріоритети, так само як і процес установлення цілей, - справа індивідуальна, тому що оцінка ситуації в значній мірі є суб'єктивною.

Менеджер самостійно визначає пріоритети задач, що підлягають рішенню, і час, необхідний для їх вирішення.

Для забезпечення прийняття рішень при плануванні і знаходженні  задач категорії А треба поставити собі такі питання:

1. Завдяки виконанню яких задач, я найбільшою мірою  наближаюся до втілення моїх головних цілей (цілей дня, тижня, місяця, року)?

2. Чи можу я за рахунок виконання однієї єдиної задачі вирішити відразу декілька інших?

3. Завдяки виконанню яких задач я можу внести максимальний вклад у досягнення загальних цілей мого підприємства, відділу, групи?

4. Виконання яких задач принесе мені найбільшу користь (у короткостроковому і довгостроковому плані)?

5. Невиконання яких задач може мати найнегативніші наслідки?

Установлення пріоритетів - основне правило ефективної техніки  роботи.

4. Принцип Ейзенхауера

Існує метод прискореного аналізу  пріоритетності задач, розроблений  американським генералом Дуайтом  Ейзенхауером. Він застосовується в  тих випадках, коли  треба швидко прийняти рішення щодо того, яким задачам віддати перевагу.