Виробничий процес, його елементи, класифікація

1. Виробничий  процес, його елементи, класифікація.

 

   Виробничий процес – це сукупність взаємозв’язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію.

   В залежності від призначення продукції всі виробничі процеси діляться на:

• основні
• допоміжні
• обслуговуючі

   Основні – це технологічні процеси, які перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізуються  дане підприємство.

   При їх виконанні змінюються форми і  розміри праці, його внутрішня структура, вид і якісна характеристика матеріалу. До них відносять і природні процеси, які проходять під дією сил природи без участі праці людини, але під її контролем (природня сушка деревини, застигання металу).

   Допоміжні процеси – допомагають безперебійному протуканню основних виробничих процесів. Отримана таким чином продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва.

   Обслуговуючі  процеси – створюють умови  для успішного виконання основних і допоміжних. До них відносяться між- і внутрішньоцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції.

   Головну роль на підприємстві займають основні  процеси виробництва, але їх нормальне  функціонування можливе тільки при яіткій організації всіх допоміжних і обслуговуючих процесів.

   Виробничі процеси підприємства – це дуже складний процес і тому його розподіляють на стадії, фази. Для машинобудування, наприклад, це заготівельні, оброблювані, збиральні фази. Кожна фаза складається з часткових процесів, які характеризуються визначеною закономірністю етапу виробництва продукції.

   Часткові  процеси розділяються на технологічні операції, які являють собою частину  технологічного процесу і виконуються  робочими або групою робочих на одному робочому місці при незамінних знаряддях праці і без переналадки обладнання.

   Основна структурна одиниця виробничого  циклу є операції, які діляться на основні – в результаті яких змінюється форма, розміри, властивості, взаємне розміщення деталей. Допоміжні – зв’язані з переміщенням предметів праці з одного робочого місця на інше, складування на складі і контроль якості. Операція – це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці без переналагоджування устаткування.

   В залежності від рівня технічної  оснащеності всі операції діляться на:

• Ручні
• машинно-ручні
• машинні
• автоматичні
• апаратні.

   За  технологічними ознаками:

• Аналитичні
• Синтетичні
• Прямі

   За  стадіями виготовлення готової продукції:

У машинобудуванні:

• Заготовча
• Оброблювальна
• складальна;
• випробувальна.

У текстильній промисловості:

• прядіння;
• ткацтво;
• обробка.

   По  характеру об’єкту в-ва розрізняють  виробничі процеси:

• Прості
• складні

   Прості  – це процеси, які складаються  з послідовно виконаних операцій. Оброблені деталі обов’язково мають технологічну подібність.

   Складні – це процеси, які складаються  з послідовно і паралельно виконаних  операцій.

   Основними виробничими елементами виробничого  процесу є процес праці як свідома  діяльність людини, предмет та засоби праці.(рис. 1)

   

   Рис. 1. Схема елементів виробничого  процесу.

   Головною  складовою виробничого процесу  є технологічний процес - совокупність дій зі зміни та визначення стану  предмета праці.

   За  перебігом часу виробничі процеси  діляться на:

• Дискретні
• безперервні.

   Дискретні (переривані):

   від призначення

• основні
• допоміжні
• обслуговуючі

   від рівня технічної  оснащеності

• ручні
• машинні
• машинноручні
• автоматичні

   по  характеру об’єкту  виробництва

• складні
• прості

   за  перебігом часу

• дискретні
• безперервні

 

15. Організація трудових  процесів. Види й  зміст структурування  праці.

   Трудовий процес — це сукупність методів і засобів впливу на предмет праці за допомогою знарядь праці або впливів контрольованого (керованого) людиною знаряддя праці на предмет праці з метою випуску матеріального або нематеріального продукту, що здійснюються в певних природних або штучних умовах.

   Трудові процеси розрізняються за такими основними ознаками:

• характером предмета
• продукту праці
• функціями працівників
• ступенем участі людини у впливі на предмет праці (рівнем механізації)
• важкістю праці.

 
 

   За характером предмета праці та продукту праці виділяють три види трудових процесів:

• речово-енергетичні, які характерні для робітників і в яких предметом та продуктом праці є речовина (сировина, матеріали, деталі, машини) або енергія (електрична, теплова, гідравлічна тощо);
• інформаційні, що притаманні службовцям і предметом та продуктом праці яких є інформація (економічна, конструкторська, технологічна і т. д.);
• віртуальні, що пов’язані з інформаційним обслуговуванням робітників та службовців за допомогою комп’ютерних систем та мереж.

   За функціями, що виконуються, трудові процеси поділяються на:

• основні, які здійснюються робітниками основних цехів (виробництв) під час випуску продукції; 
• допоміжні, які спрямовані на випуск продукції (надання послуг) для забезпечення нормальної роботи основних цехів (виробництв);
• обслуговуючі, притаманні робітникам, що створюють умови нормального функціонування устаткування та робочих місць в основних та допоміжних цехах (виробництвах).

   За ступенем участі людини у впливах на предмет праці трудові процеси поділяються на:

• ручні, під час яких робітники впливають на предмет праці без застосування додаткових джерел енергії або за допомогою ручного інструмента, який приводиться в рух додатковим джерелом енергії (електричної, пневматичної тощо);
• машинно-ручні, за яких технологічний вплив на предмет праці здійснюється за допомогою механізмів, машин (верстатів), але переміщення інструмента відносно предмета праці здійснюється робітником. Наприклад, обробка деталей на металорізальних верстатах з ручним подаванням;
• машинні, коли зміна форми, розмірів та інших характеристик предмета праці здійснюється машиною без фізичних зусиль робітника, функції якого полягають у встановленні та знятті предмета праці й управлінні роботою машини. Прикладом такого процесу є обробка деталі на верстаті з автоматичним подаванням інструмента;
• автоматизовані процеси характеризуються тим, що технологічний вплив на предмет праці, його установлення та зняття виконується без участі робітника. Залежно від ступеня автоматизації функції робітника полягають у контролі за роботою машини, усуненні відмов, налагодженні, зміні інструмента, забезпеченні необхідних запасів предметів праці та інструмента, складанні програми роботи машини

   Основним елементом трудового процесу є операція. У складі операції прийнято вирізняти трудові прийоми, дії та рухи.

   Трудовий рух — це однократне переміщення робочого органу виконавця (руки, ноги, тулуба, очей і т. д.) у процесі праці. 

   Трудова дія — логічно завершена сукупність кількох цільових трудових рухів, які виконуються без перерви одним або кількома робочими органами виконавця за незмінних предметів та засобів праці. Наприклад, трудова дія «взяти інструмент» складається з таких елементарних рухів: а) «простягнути руку до інструмента», б) «взяти (охопити пальцями) інструмент». 
Трудовий прийом — це сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів та засобів праці і які складають технологічно завершену частину операції. Наприклад, «установити заготовку в пристрій». Трудові прийоми можуть бути основними і допоміжними. 
Комплекс трудових прийомів являє собою їх сукупність (основних і допоміжних), об’єднаних або за технологічною послідовністю, або за спільністю чинників, які впливають на час виконання. Наприклад, «установити різець на розмір», «установити деталь у пристрій і зняти її після обробки». В останньому прикладі об’єднання двох прийомів у комплекс здійснене за спільністю чинників (вага деталі), що впливає на час виконання цих прийомів. Комплекси трудових прийомів утворюють виробничу операцію.

   Приклад розподілу трудового прийому на елементи наведений в табл. 1.

   Табл. 1. Структура трудового прийому. 

 

   Відмінності в знаряддях праці і властивостях предметів праці, що використовуються в матеріальному виробництві, визначають технічно обґрунтовану мету, своєрідність змісту та послідовність дій робітників тієї чи іншої професійної групи. Зміст трудового процесу визначається технологічним процесом і включає не тільки безпосередній вплив виконавця на предмет праці (або за допомогою устаткування та інструменту), а й спостереження за роботою устаткування, управління і контроль за ходом технологічного процесу.

   У процесі праці робітники вступають у виробничі відносини один з одним. Процес праці як доцільна діяльність реалізується в певній послідовності логічно пов’язаних раціональних прийомів, дій та рухів, які поєднуються в такі загальні етапи :

   1) аналіз ситуації (проблеми, плану робіт, програми, технології, задуму тощо);

   2) уявлення про технологію виконання роботи, можливі впливи чинників зовнішнього середовища, прогнозування результатів процесу;

   3) підготовка робочого місця та забезпечення його всім необхідним (матеріально-енергетичними ресурсами, робочою силою, інформацією, технологією і т. д.);

   4) виконання роботи — безпосередній трудовий процес;

   5) оформлення результатів роботи;

   6) здавання і впровадження (реалізація) роботи;

   7) стимулювання результатів належно виконаної роботи.

   Під змістом праці розуміють найменування конкретних завдань та опис процесів виконання конкретних операцій. На зміст праці істотно впливають:

• продукція або послуги;
• засоби праці;
• технологія;
• організація
• виробництва;
• кваліфікація працівників.

   Автоматизація виробництва сприяє підвищенню інтелектуалізації трудової діяльності, яка викликає динамічні зміни в змісті праці. Рутинні операції і процеси передаються техніці, а функції людини у виробничому процесі концентруються на контролі, регулюванні, переналагодженні та прийнятті рішень у нестандартних ситуаціях.