Аналіз використання трудових ресурсів

Міністерство  освіти та науки України

Київський професійно-педагогічний коледж ім. А. Макаренка 
 
 
 

Курсова робота

з дисципліни: «Економічний аналіз»

на  тему:

«Аналіз використання трудових ресурсів» 
 

Роботу  виконала:

Перевірила: 
 
 
 
 

Київ 2010

План:

Вступ……………………………………………………….………...…стор. 3

1. Теорія економічного аналізу:
1. предмет економічного аналізу……………………………...стор. 4
2. мета й завдання економічного аналізу………………….….стор. 5
3. види і напрями економічного аналізу…………………..….стор. 7
2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів:
1. аналіз чисельності складу працівників……………………стор. 13
2. аналіз продуктивності праці……………………………….стор. 19

Висновок………………………………………………………………стор. 26

Список літератури……………………………………………...……..стор. 28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

          Курс економічного аналізу займає провідне місце в  системі економічної освіти. Це зумовлено  значенням економічного аналізу  в управлінні різними за формою суб’єктами підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст. Саме цим пояснюється те, що дану навчальну  дисципліну студенти вивчають на всіх факультетах і всіх спеціальностях економічних вузів. Економіст будь-якого  профілю повинен в достатній  мірі володіти навичками аналітичної  роботи.

  Важливого значення економічний аналіз набуває  за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.

  За  цих умов аналіз забезпечує можливість об’єктивної оцінки економічних  результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний  економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості  та якості його трудових затрат. Це створює  підґрунтя для розробки системи  матеріального заохочення працівників  на підприємстві за рахунок фонду  оплати праці та інших джерел .

  Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний  аналіз дає змогу виявити й  кількісно виразити залежності між  результатами діяльності підприємств  та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.

    В сучасних умовах розвитку суспільства  дуже важливим аспектом успішної діяльності підприємства є його стратегія щодо ефективності використання трудових ресурсів. Метою даної роботи є розкрити сутність аналізу ефективності використання трудових ресурсів, стратегію щодо управління трудовими ресурсами. 
 

1. Теорія  економічного аналізу
1. Предмет економічного аналізу

         Економічний аналіз — це комплексне глибоке вивчення роботи підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань для об’єктивної оцінки її результатів і виявлення можливостей дальшого підвищення ефективності господарювання.

  Вивчаючи  діяльність виробничої бригади або  окремих виконавців, необхідно водночас брати до уваги показники цеху і місце в ньому даної бригади; те саме стосується цеху і підприємства; підприємства та акціонерного товариства тощо.

  Економічний аналіз має свій предмет, який з розвитком  самої науки конкретизувався  й видозмінювався. Найсучаснішим  і, на нашу думку, найвдалішим його визначенням  є таке.

  Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.

  Тобто йдеться про успішне господарювання, до якого повинні прагнути всі  підприємства. Успіх значною мірою  залежить від умілого керівництва  виробничим колективом, правильної організації  виробництва та праці, а також  від раціонального використання всіх видів ресурсів і глибокого  знання справи кожним конкретним виконавцем.

  У цьому визначенні чітко окреслено  насамперед суттєву ознаку — багатосторонню діяльність підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань, спрямовану на пошуки відхилень показників від плану, норм і договірних зобов’язань, а також зіставлення результатів роботи підприємства з витратами. Кінцевою позицією досягнення успішної роботи є виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

  Це  визначення відповідає всім основним вимогам, які до нього пред’являються. Наприклад, воно — повне, тому що звертається  увага не лише на діяльність підприємства, а й на роботу його підрозділів, а  також чітко підкреслюється цілеспрямований  характер діяльності.

  Діяльність  підприємств включає багато складових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими  ресурсами і характер використання їх, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства та інвестиційна його діяльність.

  Це і  є об’єкти аналізу, через які  розкривається його предмет. 

2. Мета  й завдання економічного аналізу. Його основні категорії

     Мета економічного аналізу — сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

  Основними завданнями економічного аналізу є:

• об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
• виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;
• пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
• опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;
• узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

     Ці  основні завдання економічного аналізу  забезпечують за їх комплексного вирішення  досягнення кінцевих результатів —  виконання планів, поліпшення й удосконалення  економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.

     Проте ними не вичерпується весь склад завдань  аналізу. Можна назвати ще й такі:

• оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;
• виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;
• оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;
• вивчення новацій і сприяння їх поширенню;
• дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.

     Як  бачимо, понятійний апарат економічного аналізу включає специфічні (що несуть головне змістове навантаження) категорії — ресурси, фактори, причини, резерви виробництва.

     Характеризуючи  ресурси виробництва в навчальній літературі, як правило, дотримуються загальновживаного за радянських часів  поділу їх за складовими частинами  на трудові, матеріальні та засоби праці. Проте за ринкових умов цей поділ  потребує уточнення й коригування  відповідно до світового досвіду, який виділяє такі групи: трудові, матеріальні, фінансові та земельні ресурси.

     Класифікації  факторів і резервів виробництва  в теорії економічного аналізу завжди приділялося багато уваги, проте  й досі на це питання немає однозначної  відповіді.

     Розгляньмо  такі визначення:

  Фактори — це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.

  Причини — умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.

  Резерви — це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності колективів і підприємств.

     На  результати діяльності підприємств  впливають численні та різноманітні фактори.

     Для точнішого виявлення ролі окремих  факторів необхідно згрупувати їх за відповідними ознаками. Класифікація в будь-якому дослідженні має  суттєве значення. Вона допомагає  глибше розкрити зміст процесів чи явищ, їхні внутрішні зв’язки і  залежності, визначити тенденцію  розвитку процесів чи явищ. 
 

3. Види  й напрямки економічного аналізу

 

  Економічний аналіз — це наука, яка всебічно досліджує господарську діяльність у межах як окремого робочого місця, так і підприємства в цілому чи навіть галузі народного господарства.

  За  характером проведення й охопленням питань економічний аналіз поділяють  на фінансовий та управлінський. Такий  поділ обумовлюється існуванням фінансового й управлінського обліку.

  Залежно від глибини дослідження та призначення  результатів економічного аналізу  виділяють такі три його види: загальноекономічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний.

  Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи.

  Керівні органи використовують результати загальноекономічного аналізу для загального контролю діяльності підприємств, оцінки ефективності й оптимальності використання ресурсів, оцінки всієї господарської діяльності підприємства і планування його розвитку.

  Загальноекономічний аналіз здійснюється також на підприємстві і в його підрозділах для загальної  оцінки їхньої діяльності. Для аналізу  використовується планово-нормативна, звітна, облікова й позаоблікова інформація. За характером і колом питань склалось два напрямки проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний і  статистико-економічний.

  Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності, звертаючи головну увагу на фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов’язань перед бюджетом, фінансовий стан і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться одночасно з аналізом виконання виробничої програми.

  Статистико-економічний  аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств. Органи статистики аналізують розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку.