Інформація в системі маркетингу

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2011 в 22:04, курсовая работа

Описание работы

Ми щоденно приймаємо якісь рішення. Вони можуть бути простими чи складними, буденними чи відповідальними. Рішення про покупку жувальної гумки — просте, буденне. Рішення абітурієнта та його батьків щодо вибору вищого навчального закладу — важливе та відповідальне. При цьому не важко помітити, що чим відповідальніше рішення необхідно прийняти, тим більше значення приділяється вивченню ситуації, отриманню необхідної інформації. Так, абітурієнти та їх батьки відвідують дні відкритих дверей у Вищіх Навчальних Закладах, заходять та дзвонять до приймальних комісій, відшукують "досвідчені" джерела інформації — викладачів та співробітників Вищіх Навчальних Закладів, а також тих, хто вже навчається в ньому.

Содержание

План
Вступ
1.Маркетингова інформація
1.1. Інформація в маркетингу
1.2. Типи маркетингової інфомації та її джерела
1.3. Маркетингові інформаційні системи
2.Методи дослідження маркетингової інформації
2.1. Основні правила і напрями досліджень у маркетингу
2.2. Проблеми достовірності первинної інформації
2.3. Організація вибіркових досліджень
3.Проведення маркетингових досліджень
3.1. Планування процесу маркетингових досліджень
3.2. Принципи та етапи маркетингових досліджень
3.3. Маркетингове дослідження підприємства
3.4. Обробка, передавання та використання результатів дослідження
Висновок
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Документ Microsoft Word (3).doc

— 289.00 Кб (Скачать)

         За досягнутим запланованим обсягом  прибутку можна оцінити реальні  результати діяльності фірми,  виявити тимчасові тенденції  успішної її роботи, проаналізувати  рівень прибутку за окремими  підрозділами, продавцями та товарами, виявити сильні й слабкі сторони маркетингової програми фірми на підставі детального аналізу прибутку та збитків.

        Дані попередніх досліджень, що ґрунтуються на результатах минулих маркетингових розробок, часто зберігаються з метою подальшого використання. Оцінюючи значущість дослідження, доцільно враховувати термін його підготовки.

         Письмові повідомлення (поточна інформація, яку компанія зберігає) можуть збирати керівництво, особи, які займаються маркетингом, торговий персонал та ін. Серед інформації, отриманої з письмових повідомлень, можна назвати стандарти для визначення результативності маркетингу і скарги споживачів.

          Зовнішня вторинна інформація. Якщо  дослідницьку проблему не вирішено  за допомогою внутрішньої вторинної  інформації, фірма може скористатися зовнішніми джерелами — урядовими та неурядовими.

          Уряд збирає і розсилає великий  обсяг статистичного й описового  матеріалу з таких питань: надання  франшиз, ціноутворення, кредит, гарантії продукції та нечесні  методи торгівлі. Цей матеріал розповсюджується безкоштовно або продається за номінальною ціною.

          У разі його використання, особливо результатів переписів, доцільно зважати на те, наскільки "свіжі" наведені в ньому дані. Адже досить часто цей матеріал публікують із запізненням.

          Існує три джерела вторинної неурядової інформації: періодичні видання; книги, монографії й інші неперіодичні публікації; дані, отримані комерційними дослідницькими організаціями.

          У періодичних виданнях міститься  інформація з різноманітних аспектів маркетингу; такі видання готують фахові організації. Книги, монографії та інші нерегулярні видання публікують багато організацій. Комерційні дослідницькі організації здійснюють періодичні й одноразові дослідження і надають їх результати клієнтам за плату. Ціна може бути досить низькою або надто високою залежно від обсягу інформації.

               3.3. Маркетингове дослідження підприємства

           Маркетингові дослідження підприємства провадять, як правило, для визначення рівня власної конкурентоспроможності.

          Конкурентоспроможність підприємства — це його здатність посісти відповідну позицію на конкретному ринку. Най-об’єктивнішим, з погляду маркетингу, є встановлення конкурентоспроможності підприємства на підставі його реальних конкурентних переваг. Згідно з таким підходом оцінка конкурентоспроможності підприємства — це порівняння його характеристик, властивостей чи марок товарів, що ним продукуються, із аналогічними показниками пріоритетних конкурентів (тобто з найліпшими позиціями на даному ринку) для визначення того, що забезпечує підприємству переваги над конкурентами в конкретній сфері чи навіть у кількох сферах діяльності.

        Існують зовнішні і внутрішні конкурентні переваги:

  • зовнішні базуються на відмінних якостях товару, що стають цінністю для покупців через те, що зменшують їхні витрати або підвищують ефективність їхньої діяльності. Така перевага збільшує «ринкову силу» підприємства, бо вона може примусити ринок погодитись навіть на вищу ціну продажу, ніж у конкурентів;
  • внутрішні полягають у скороченні витрат чи налагодженні ефективнішої системи управління, ніж у конкурентів, що дає змогу виробнику знизити собівартість товарів, а отже, і ціни, здобуваючи в такий спосіб пріоритет на ринку.

       На рис. 1 показано обидва типи конкурентних переваг і ті стратегії підприємства, які можна розробити на підставі цих типів.

  

Рис. 1. Типи конкурентних переваг і стратегії  підприємства.

Оцінити конкурентоспроможність підприємства можна також, аналізуючи його сильні і слабкі сторони та порівнюючи отримані дані з даними підприємства-конкурента. Під час аналізу необхідно  отримати відповіді на такі запитання:

  • плани конкурентів стосовно зміни частки ринку, підвищення рентабельності виробництва, збільшення обсягів продажу;
  • якої ринкової стратегії дотримуються конкуренти зараз;
  • за допомогою яких засобів конкуренти забезпечують реалізацію своїх стратегій;
  • сильні і слабкі сторони конкурентів;
  • яких дій варто чекати в майбутньому від нинішніх та можливих конкурентів.

        Головним результатом такого аналізу є віднайдення способів і резервів підвищення ефективності діяльності підприємства, його конкурентоспроможності в цілому. 

          3.4. Обробка, передавання та використання результатів дослідження

             З метою підвищення достовірності  зібраної первинної інформації  необхідно провести попередню  якісну обробку її, підготувавши  для аналізу з використанням  засобів автоматизації. Така обробка складається з декількох послідовних робочих етапів:

  • відкидаються «недійсні» анкети — заповнені недбало, з пропусками, що містять свідомо зроблені помилки та явно неправдиві відповіді; заповнені однією рукою (фальсифіковані) або нерозбірливим почерком;
  • логічної перевірки анкет на відсутність суперечностей між відповідями;
  • кодування інформації для введення в комп’ютер: у структурованих опитуваннях із закритими питаннями всі категорії відповідей визначені й легко піддаються кодуванню; для відкритих питань необхідно чітко сформулювати альтернативні категорії відповідей та розподілити за ними всі відповіді; ті відповіді, що не підпадають під жодну з них, віднести до категорії «інші»;
  • підготовки додаткової та контрольної інформації з інших досліджень для порівняння;
  • при вибіркових опитуваннях структурування вибірки відповідно до генеральної сукупності;
  • підготовки та впорядкування інформації відповідно до вимог використовуваного методу аналізу;
  • уведення інформації в комп’ютер з одночасним контролем.

       Маркетингова інформація аналізується за допомогою вибраного методу аналізу, відповідно до якого стандартним чином будуть подані результати аналізу. Форма подання не завжди буде зручною для замовника чи керівника фірми. Крім того, отримані результати аналізу повинні бути правильно і зрозуміло інтерпретовані. Вони оформляються у вигляді наукових звітів, що відповідають технічним завданням.

       Результати дослідження можуть  бути подані у вигляді короткого  викладення сутності дослідження  або повного наукового звіту, в якому в систематичній і наочній формі викладається схема дослідження і містяться детально обґрунтовані висновки і рекомендації.

        Науковий звіт має містити таку інформацію:

  • мета дослідження;
  • для кого і як проводилося дослідження;
  • характеристика вибірки обстеження, час проведення, засіб збирання інформації;
  • анкета;
  • відомості про виконавців, консультантів;
  • джерела отримання інформації, їх надійність при проведенні кабінетних досліджень;
  • засоби обробки інформації;
  • результати обробки, висновки та рекомендації;
  • розрахований передбачуваний економічний ефект;
  • рекомендації щодо можливостей і меж використання.

    Результати дослідження передаються замовнику тим способом і в тому вигляді, які є для нього зручними.

    Можливості фірми залежать не тільки від того, яку маркетингову інформацію вона отримує, а й від ефективного механізму відсіювання недостовірної, неповної, застарілої інформації (дезінформації), тобто від технології використання. Необхідно класифікувати, систематизувати, подавати в зручному вигляді, «розшифровувати», зіставляти прямі і непрямі дані, на базі аналізу наявної інформації синтезувати нову інформацію, а потім своєчасно і кваліфіковано використати її. 

      Якщо на підприємстві відсутній  єдиний центр обробки та аналізу  маркетингової інформації, то вона надходить до керівника підприємства від різних підрозділів у різному форматі. Це може бути доповідна записка, усне повідомлення і дані, зведені в таблиці. Тоді зведення маркетингових даних і порівняльний аналіз їх змушений виконувати керівник, який не має на це вільного часу. Отже, зростає ймовірність втрати самої цінної аналітичної інформації.

       Маркетингова інформація, як правило, використовується для вирішення різних задач управління. Це насамперед «інформація до міркувань», це пропозиція альтернативних рішень проблеми, це поради керівникам для прийняття управлінських рішень.

        Маркетингові дослідження — це  своєрідний засіб економії коштів. Ситуація аналогічна до інвестування реклами. Щоб заробити багато грошей, потрібно спочатку дещо витратити. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

         Маркетингова інформаційна система  – це сукупність маркетингових  інформаційних процесів, що функціонує  погоджено, а також методів  і технологічних засобів, призначених  для збору, обробки, аналізу, оцінки і вчасного поширення необхідної достовірної інформації для обгрунтування управлінських рішень.

       На мій погляд, маркетингові дослідження  – це збір, обробка, аналіз  і накопичення інформації для  обгрунтування маркетинговиї рішень  з метою зменшення невизначенності і ризику функціонування підприємств на ринку.

      Головним завданням служби маркетингових досліджень є розроблення

основних  напрямків і методології ринкових досліджень, визначення

характеру і джерела необхідної інформації, здійснення планування і

контролю  конкретних дослідницьких програм, узагальнення отриманих

результатів і підготування необхідних рекомендацій.

       Жорстка прив'язаність ринкових досліджень до господарської практики фірм

обумовлює велика розмаїтість тематики дослідницьких проектів. Проте

можна виділити найтиповіші завдання, на рішення яких вони спрямовані.

Це: вивчення характеристик ринку, аналіз розподілу часток ринку між фірмами, аналіз збуту, вивчення ділової активності, вивчення товарів конкурентів, короткострокове прогнозування, вивчення реакції на новий товар і його потенціал,

довгострокове прогнозування, вивчення політики цін.

       Отже, навчитися правильно планувати діяльність свого підприємства - головна

задача  будь-якого економіста. І від того, як це буде зроблено, цілком

залежить  стратегія майбутнього розвитку підприємства. Тим більше що потрібно

ще  і враховувати особливості даного ринку, на якому, воно працює. Адже

стратегія маркетингу підрозділяється на стратегії у відношенні продукту (послуги) і стратегії у відношенні ринку.

Информация о работе Інформація в системі маркетингу