Особливості використання ПР у банківській сфері

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2012 в 14:05, реферат

Описание работы

Банківський бізнес є венчурним (англ. to venture - ризикувати), тобто ризикованим. Це фінансові структури, що дуже залежать від ставлення до них, як з боку ділових прошарків населення, так і від всіх тих, хто є потенційними вкладниками. Банк працює з великою кількістю контрагентів: приватними особами, підприємствами, іншими банками та фінансовими структурами на міжбанківському ринку. Усі вони довіряють йому свої гроші та матеріальні ресурси, а довіра, на якій побудована вся банківська система, - це те, що можна легко втратити, але водночас потрібні значні часові та матеріальні ресурси, щоб банку довіряла його цільова аудиторія.

Содержание

ЗМIСТ
1. Загальна характеристика використання ПР у банківській сфері.
2. Основні відмінності РR в банківській сфері.
3. Приклад: РR-кампанія російського"Пробізнесбанку".
4. Висновки.
5. Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Особливості використання ПР у банківській сфері.docx

— 33.46 Кб (Скачать)

1. Стратегічна  - змінити ставлення громадськості,  професіоналів, владних структур  та ЗМІ до середніх та малих  комерційних банків, а також здійснити  відбудову іміджу таких банків  від наслідків фінансової кризи 1998 року. Було поставлено мету - спозиціонувати "Пробізнесбанк" як одного з лідерів середніх банків.

2. Тактична - використовувати методи для  зміцнення позицій "Пробізнесбанку" на ринку банківських послуг  та збільшення кількості клієнтів.

     Втілення названих цілей виявилося можливим за допомогою вирішення таких завдань:

1. Змінити  громадську думку у ставленні  до середніх банків.

2. Продемонструвати  стійкість та надійність середніх банків завдяки їх виваженій фінансовій політиці.

3. Звернути  увагу громадськості та владних  структур на неправильність підтримки лише ве¬ликих банків.

4. Позиціонувати  "Пробізнесбанк" у ролі лідера середніх банків.

5. Забезпечити  постійну присутність "Пробізнесбанку" в інформаційному полі.

     Варто зазначити, що. виходячи з цілей та завдань РR-кампанії, були визначені наступні цільові аудиторії:

1) представники  державних структур;

2) представники  ЗМІ; 

3) професійне  банківське товариство;

4) вищий  та середній менеджмент московських  підприємств та організацій;

5) приватні  особи - клієнти банків.

   Якщо  говорити про інформаційну присутність  банку, то статистика свідчить, що за період з 1 серпня до 1 листопада 1998 року було ініційовано таку кількість повідомлень, де фігурувала назва банку: 10 телевізійних та радіо-сюжетів; 51 матеріал у друкованих ЗМІ; 107 повідомлень інформаційних агенцій.

У результаті проведення кампанії були досягнуті такі результати:

    - приріст щоденних залишків на валютних рахунках клієнтів становив 110 %;

    - клієнтська  база банку зросла майже на 10 %;

    - кількість  VIP-клієнтів банку збільшувалась  щомісяця на 100 %;

    - збільшення  власного капіталу становило  56 млн. рублів (+18,6 %).

   Отже, ми бачимо, що правильно спланована та проведена PR-кампанія в сфері банківського бізнесу дає досить значні результати для подальшої успішної роботи. Ця діяльність стає актуальною під час кризового становища на фінансовому ринку, як це трапилось у Росії 1998 року, коли значна кількість середніх банків припинили свою діяльність у зв'язку з банкрутством. Таким чином, розробляючи PR-кампанію у сфері банківських інституцій, слід пам'ятати про те, що ця сфера є досить складною і потребує певних специфічних засобів створення позитивного іміджу та репутації. По-перше, це пов'язано з тим, що цей ринок в Україні (колишній радянській республіці з командно-адміністративною економікою) має дещо скомпрометований характер. По-друге, банківські інституції потребують постійної, а не коротко-термінової роботи у сфері впливу на громадську думку. Варто зауважити, що ці завдання покликані виконувати "зв'язки з громадськістю (Public Relations)", саме вони створюють позитивний імідж банку, який потім повинен існувати вже як бренд і сам впливати на соціальне життя тих осіб, які матимуть справу з тим чи іншим банком, фінансовою структурою.  
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Отже, одним із основних завдань ПР-діяльності в банківській сфері є формування сприятливого ставлення до банківської системи і до конкретних банків, оскільки громадяни, суб'єкти економіки довіряють їм свої активи. Тому банки чи не найактивніше використовують рекламу для формування свого іміджу. Проте для досягнення успіху однієї іміджевої реклами недостатньо. Потенційним клієнтам банку потрібні більш вагомі аргументи при роздумах над тим, де тримати вільні кошти. А жодна реклама не дасть необхідної для цього інформації, адже вона спрямована на досягнення конкретного й оперативного ефекту. Для системного впливу її потрібно доповнювати багатьма іншими інформаційними заходами.

     Провідниками  стратегії довіри до банку є ПР-фахівці. Ця стратегія поєднує такі два підходи:

-інформування  про внесок банку в загальний  добробут, його високу соціальну відповідальність (підтримка науки, освіти, культури, охорони довкілля тощо);

-інформування  про найцікавіші для суспільства  питання з нагадуванням про  банк, що спонсорує пов'язані з ними акції, проекти.

     Довіру до банку неможливо сформувати поодинокими інформаційно-рекламними заходами, для цього необхідні довгострокова стратегія, безперервність ПР-акцій. Вкладення в це коштів є своєрідною інвестицією, бо сформоване у суспільстві позитивне уявлення про банк, його репутація як надійного партнера, який завжди виконує свої зобов'язання, є капіталоутворюючим чинником. Неправильна стратегія перевищення значення або ігнорування певних чинників, помилкове передбачення результатів дій, висловлювань, небажання рахуватися з думкою громадськості можуть спричинити втрату довіри, яку дуже важко відновити. Наслідком цього може бути банкрутство, що не раз траплялося в українському банківському секторі.

     Старанням ПР-структур стимулюють просування на ринок банківських послуг. ПР-фахівці  здійснюють посередництво між банками і фізичними особами, фірмами (організаціями), внаслідок чого банки отримують ширші можливості для визначення перспективи вкладень. Фірмам (організаціям) для реалізації своїх намірів теж нерідко потрібно мати більш тісний взаємозв'язок із банками, в чому їм допомагають ПР-структури. Немало залежить від ПР-структур у залученні на банківські депозити заощаджень середніх і дрібних клієнтів, що в багатьох країнах є основою стабільної роботи банків. Вони однаково ретельно працюють з усіма верствами населення, в т. ч. зі школярами і студентами. Багато з них, досягнувши потім соціального, економічного успіху, залишаються прихильниками банку і тримають у ньому свої капітали. Уміння працювати з клієнтами часто відіграє вирішальну роль у збереженні банку. Для початку кампанії щодо залучення клієнтів необхідно з'ясувати, які групи населення мають вільні кошти і їх приблизні обсяги, які форми заощадження вони знають, якими з них користуються і якими б хотіли користуватися; чим приваблюють вкладників конкретні форми заощадження.

     Сучасні методи дослідження дають змогу точно відтворити соціально-економічний образ потенційного вкладника і обрати оптимальні форми подавання інформації для нього. Особливість цієї роботи обумовлена визнанням неабиякої значущості клієнтів для банку, адже вони є основою комерційної діяльності. Крім того, банківські продукти загалом є однаковими в усіх банках, їх не можна побачити чи порівняти з іншими. Тому недостатнє просування інформації про послуги, неправильна реакція на дії конкурентів, неточне визначення часу виведення на ринок нових продуктів можуть спричинити відчутні проблеми. Сучасні банки не тільки вивчають і задовольняють потреби, а самі створюють нові послуги для клієнта, що також є важливим напрямом у їх ПР-діяльності.

     У банківській сфері від правильно організованих ПР-заходів залежить запобігання ризикам і кризам. Призвести до них можуть події в політиці, економіці й у самому банку, а також поширення про нього неправдивої інформації або чуток. Здебільшого непрофесійна робота з інформацією є причиною втрат. Як свідчить досвід, іноді досить однієї чутки, щоб зруйнувати успішний банк. Виникають вони там, де відсутня повна і точна інформація. ПР-структура має постійно відстежувати їх, своєчасно інформувати про це керівництво. Дізнатися про них можна з преси, розмов із журналістами, працівниками фірм (організацій). Такого підходу мають дотримуватися всі працівники банку, особливо ті, хто працює з клієнтами, бо навіть їх необережне слово може мати руйнівну дію.

     Певні ризики можуть бути пов'язані з політичними акціями, діями влади. Тому велике значення для роботи банків мають ефективні відносини із владою, участь у реалізації соціально актуальних програм і проектів, розгалужені зв'язки з місцевою громадою. Лобістська діяльність банку також напряму залежить від роботи ПР-структур. Уваги ПР-структури потребує взаємодія з акціонерами банку в інформуванні їх про результати діяльності, встановленні відносин довіри тощо.

     Банк, який не займається благодійною діяльністю, не може мати авторитету в широких  суспільних колах. Однак при цьому  потрібно прискіпливо обирати сферу  такої діяльності, не обмежуючись  сферами естради, спорту, мистецтва. Зусиллями ПР-фахівців банк як інститут економічного життя завжди повинен асоціюватися зі стабільністю, стійкістю, респектабельністю. Для цього необхідно органічно поєднувати прогнозно-аналітичні дослідження, зусилля щодо формування громадської думки з реалізацією конкретних практичних заходів. Загалом діяльність банківських ПР-структур має на меті створення іміджу банку і його керівників, аналіз ставлення до їх іміджу клієнтів, цілеспрямовану роботу з акціонерами; вивчення можливостей розширення клієнтської бази і послуг банку; вивчення критеріїв вибору банку клієнтами, участь у їх залученні, налагодження зв'язків із державними органами, місцевими громадами, громадськими організаціями; лобіювання інтересів банку і всієї банківської сфери; інформаційний супровід проектів банку; протидію кризовим ситуаціям та ін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел:

1. Алексеев І.В., Захарчук О.В., Рин Н.Н. Банківський маркетинг. — Львів: Львів, банк, коледж Нац. банку України, 1998. — 96 с.

2. Ариевич Г., Кондратьев А., Макурин К., Синицын А. Вместе трудно, порознь грустно. PR в банках//Советник. - 1997. - № 7.

3. Бабицкий А. Модель и проект рыночной экономики. — К.: "Знання", 1993. — 144 с.

4. Барбакадзе М., Телятицкий И., Фадеев В. Моделирование бизнеса. Часть I / Риск. — 1996. — №2-3. — С. 56-62.

5. Вітлінський В.В., Наконечний СІ. Ризик у менеджменті. — К.: ТОВ "Борисфен-М", 1996. — 325 с.

6. Зубченко Л. А. Как рекламируют себя французские банки // Банки. Мировой опыт. - 1999. - № 3.

7. Попов Є.В. Продвижение товаров и услуг. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 320

8. Фирсов Б. Г., Грушицки Л., Николаева Н. В. Искусственно созданная идеология федерального масштаба как способ изменить позиции клиента на рынке // Практический маркетинг".- 1999. - № 3.

9. Уткин  Э.А. Банковский маркетинг. —  М.: "ИНФРА-М"; Метаинформ, 1994. —299. [1] с. 

Информация о работе Особливості використання ПР у банківській сфері