Експертиза та товарознавча характеристика жувальних гумок

Висновки 

           Звичка жувати гумку - не привілей американців, як думають багато хто. Задовго до нової ери стародавні греки жували смоляну мастику, у другому столітті нашої ери індіанці майя в Центальной Америці й ацтеки в Мексиці жували чіклі - сік (латекс) дерева саподиллы. Індіанці Північної Америки жували смолу ялини. Першим колоністам Нової Англії ця звичка прийшлася до смаку, а їхні нащадки через сто років навіть стали торгувати шматками ялинової смоли. Пізніше в продажі з'явився парафін для жування. У Сибіру споконвіків жували облатки, приготовлені з розплавленої й профільтрованої ялинової смоли, а на Україні й Північному Кавказі - вишневий   клей.

       Жувальну  гумку жують і дорослі, і діти. Тому діяльність у цьому сегменті ринку дуже приваблива для багатьох виробників. Починаючи з 1850 року й  до наших днів, ринок жувальної  гумки динамічно розвивається, пропонуючи споживачам усе більше різноманітні асортименти.

       Український ринок жувальної гумки має потенціал для подальшого росту, однак вийде на докризовий рівень не раніше цього року. Це пов'язане з відносно невисокими доходами населення, а також конкуренцією з боку продуктів кондитерської галузі. На тлі постійно зростаючої пропозиції різноманітних товарів імпульсного попиту споживачеві важче зупинити свій вибір на конкретному продукті.

       На  сучасному українському ринку жувальної гумки попит формує пропозиція. У покупця сформувалася стійка орієнтація на жувальну гумку з вираженим гігієнічним і медичним, насамперед стоматологічним, ефектом: захист від карієсу, відбілювання зубів, освіження подиху. Передбачається, що подібні установки будуть домінувати в найближчі роки.

       По  оцінках експертів, одними з основних тенденцій сучасного українського ринку жувальної гумки виступають:

       - збільшення обсягів споживання  у всіх сегментах ринку, особливо  в сегментах дитячій і лікувально-профілактичній  жувальній гумці;

       - подальше насичення ринку в  регіонах, де є вільні ніші;

       - розвиток виробництва жувальної  гумки усередині країни;

       - скорочення імпорту, збільшення  експорту;

       - збільшення частки реалізації  виробниками через власні регіональні  представництва;

       - зниження оптових націнок;

       - тверда цінова конкуренція.

       Більшість жувальних гумок виготовляються з синтетичної гумової основи та з додавання синтетичних харчових добавок, і деяки з них можуть викликати алергічні реакції, тому має місце необхідність контролю за використанням харчових добавок при виробництві жувальних гумок.

       Жувальні гумки, в залежності від призначення, поділяються на дорослі (chewing gum) та дитячі (buble gum). Вони відрізняються за призначенням, формою, хімічним складом, але обидві групи призначені для очищення ротової порожнини та боротьби зрозвитком карієсу.Особливістю дитячих жувальних гумок є те, що основне їх призначення є видування буьлбашок.

       Більшість жувальних гумок відповідають вимогам  стандартів до пакування та маркування та органолептичних показників. 
 
 
 
 
 
 
 

       Список  літератури

1. Булдаков А.С. Пищевые добавки: Справочник. —СПб: Ит, 1996. —240 с.
2. Європейські вимоги до харчових добавок: Довідник. —Львів: Ленорам, 1997. —126 с.
3. Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування. —К.: Здоров'я, 2000. —332 с.
4. Оценка некоторых пищевых добавок и загрязнителей. 35-й доклад Объединенного комитета экспертов ФАО/ВОЗ по пищевым добавкам. —Женева, 1990. —51 с.
5. Смоляр В.І. Харчова експертиза. —К.: Здоров'я, 2005. —505 с.
6. Klepp B. // Xanthan. Die Nahrung. —1989. —Bd 13, №2. —С. 746—751.
7. ТУ 18 Укр 30-92 «Жувальна гумка. Технічні умови.»-2 – 5 с.
8. ДСТУ ISO 14020 “Продукти харчові. Споживче маркування. Загальні правила.” – 67 с.
9. http://www.eda-life.ru/food_adds
10. http://www.upakovano.ru