При
випробуванні пластмас, що не містять
екстрагуємих речовин, обсяг хімічного
реагенту повинен бути 8 см3 на кожний
квадратний сантиметр повної поверхні
випробуваного зразка.
При випробуванні пластмас, що
мають тенденцію до розчинення
або містять екстрагуємі речовини,
обсяг хімічного реагенту повинен
бути 20 см3 на кожний квадратний
сантиметр повної поверхні випробуваного
зразка.
При
проведенні порівняльних випробувань
пластмас строк випробування повинен
бути 7 діб. Для визначення зміни
маси, лінійних розмірів тривалість .випробування
визначається часом, необхідним для
встановлення сорбційної рівноваги
або нестійкості зразків пластмас
даному середовищу (явне розчинення або
хімічна деструкція)
Після
закінчення випробування зразки, обполіскують
неагресивною рідиною: при випробуванні
в кислотах, лугах або водяних
розчинах - водою; при випробуванні
в нелетких і нерозчинних у
воді органічних речовинах - легколетючим
інертним розчинником. Якщо зразки випробовувалися
в легколетючих розчинниках, наприклад
в ацетоні, то зразки не ополіскують.
Потім зразки витирають неворсистим
матеріалом, зважують і визначають
лінійні розміри .
Для визначення кількості екстрагуємих
речовин зразки сушат до постійної
ваги, тобто доки значення маси
при двох послідовних зважуваннях
будуть відрізняться не більше
ніж на ±0,0001 г в умовах, що
забезпечують повневидалення хімічного
реагента (наприклад, під вакуумом).
Підготовка
до випробування. Для випробування
застосовують зразки, форма, розміри
й кількість яких передбачені
у відповідних стандартах на методи
випробувань пластмас.
На поверхні зразків до випробування
в хімічному -середовищі не
повинно бути забруднень, подряпин
і інших видимих дефектів (тріщини,
здуття й т.і. ).
При необхідності проведення
проміжних визначень механічних
властивостей кількість зразків
встановлюють, виходячи із числа
проміжних визначень і кількості
зразків, необхідних на одне
визначення. Вибір обумовленого механічного
показника залежить від умов експлуатації
й передбачається в стандартах і технічних
умовах па пластмаси. Рекомендується
вибирати один або два таких показники,
зміна яких понад певні межі унеможливлює
подальше застосування пластмаси в конкретних
умовах експлуатації. Визначення стійкості
до дії органічних розчинників, жирів,
масел. Зразки пластмаси здрібнюють по
0,5 г, кладуть у пробірку з притертою пробкою.
Потім доливають у пробірку по 5 мл розчинників.
Пробірку кріплять на штативі і залишають
на дві години при кімнатній температурі,
іноді струшують. Через дві години відмічають
зміни, які відбулися (розчинились частково,
повністю, не розчинились, набубнявіли,
змінився колір).
Визначення стійкості до дії
хімічних реагентів та побутового
хімічного середовища. Невеликі
зразки пластмас містять у
скляні колбочки з притертими
пробками і заливають кислотами
(азотною, сірчаною, оцтовою) різної
концентрації або лугами. Через
2-4 години відмічають зміни, які
відбулися зі зразками. Якщо змін
немає, то зразки обережно виймають,
ополіскують водою, витирають
і порівнюють з контрольним
зразком. Перевіряють зміни кольору,
відтінки розчину. Результати
записують у зошит. Визначення
стійкості пластмас до дії
побутового хімічного середовища
проводиться в 1%-ному водному
розчині оцтової та щавлевої
кислоти та в гарячому мильному
розчині.
Під час визначення стійкості
пластмаси до дії 1%-ного водного
розчину оцтової кислоти зразки
залишають в розчині на 2 години,
а потім порівнюють їх з
контрольними зразками і відмічають
зміни кольору, блиску, запаху
тощо. При визначенні стійкості
до щавлевої кислоти зразки
кип’ятять в 1%-ному розчині
10 хвилин, а потім порівнюють з
контрольним зразком.
Стійкість пластмаси до дії
мильно-содового розчину (імітація
миття посуду) перевіряють шляхом
витримування зразків в підігрітому
до 50-600С мильно-содовому розчині
(0,5 г господарського мила і
0,3 г кальцинованої соди в 100
мл води) протягом 5 хвилин. Виймають
зразки з розчину, промивають,
витирають і порівнюють з контрольним
зразком та відмічають зміни,
які відбулися на поверхні.
ГОСТ
22648 – 77 «Плстмассы. Метод определения
гигиенических показателей»
Зразки
перед випробуванням промивають
дистильованою водою і кондиціонують
на повітрі при температурі 230С
не менше 3 годин. Для органолептичного
методу використовують кип’ячену водопровідну
воду, для санітарно-хімічного –
дистильовану воду. Для випробувань готують
витяжки з матеріалів наступним чином:
Зразки матеріалів, що призначені для
контакту з харчовими продуктами, питною
водою заливають водою при температурі
200С і витримують протягом 24 годин. Виготовлення
витяжок з поліолефінів. Гранули поліетилену
високого та низького тиску, що призначений
для виготовлення виробів, які безпосередньо
контактують з харчовими продуктами, промивають
проточною водою (не менше одного літра)
на ситі з розміром отворів 2 мм і вміщують
у скляні герметично закриті ємності.
Співвідношення маси матеріалу до об’єму
води повинно бути 1 г гранул на 2 мл води.
Зразки
поліпропілену (лопатки), що призначені
для безпосереднього контактування
з харчовими продуктами та питною
водою розміщують і скляні ємності,
які термічно закриваються і заливаються
дистильованою водою. Співвідношення
площі поверхні зразків (см2) до об’єму
рідини (см3) повинно бути 1:1, час і температура
витримки зразків – визначені попередньо.
Зразки полістирольних пластмас,
що призначені для виготовлення
виробів, які безпосередньо контактують
з харчовими продуктами та
птною водою кладуть у скляні
ємності, що закриваються герметично,
і заливають дистильованою водою.
Співвідношення площі поверхні
зразків (см2) до об’єму рідини
(см3) повинно бути 1:1, час і температура
витримки зразків – передбачені
попередньо.
2.2
Споживча оцінка
асортименту та
якості посуду
ізь полімерних
матеріалів
Провівши
експериментальне дослідження асортименту
полімерного посуду у ВАТ «Фуршет»
можна сказати, що асортимент цих
товарів представлений у повному
обсязі та такій кількості, яка може
забезпечити потреби населення.
У магазині представлені повари таких
виробників:
«Инпак». Київський завод полімерних
матеріалів входить в число
найбільших виробників полімерного
посуду та гнучких пакувальних
матеріалів Східної Європи. Щорічний
обсяг реалізації його продукції
оцінюється в $24-25 млн. Основні
ринки збуту – країни близького
зарубіжжя, Росія, Прибалтика, Казахстан,
Білорусія. Всі матеріали сертифіковані
й мають дозвіл Міністерства
охорони здоров’я України. «Инпак»
бере участь у проекті «Розробка
цілісного циклу ресурсоенергозберігаючих
екологічно чистих технологій
та створення інноваційного виробничого
комплексу переробки полімерів
потужністю 50 тис.т/рік.
Виробниче підприємство «Днепропак»
(с. Лишня). Підприємство виробляє
полімерну упаковку за власними
зразками або індивідуальним
замовленням. На початку 2006 року
на підприємстві був запущений
новий цех по литтю і пресуванню
пластмас. Лиття пластмас реалізується
за допомогою спеціального устаткування,
яке називається термопластавтомат.
Лиття під тиском – метод
формування виробів з полімерних
матеріалів, що полягає в нагріванні
матеріалу до в’язкотекучого
стану і передавлюванні його
в закриту литтєву форму, де
матеріал набуває конфігурації
внутрішньої порожнини форми
і твердіє. Цим методом отримують
вироби масою від декількох
грамів до декількох кілограмів
з товщиною стінок 1-20 мм (найчастіше
3-6 мм). Метод литтєвого формування
має ряд переваг в порівнянні
з іншими методами формування
виробів з полімерів:
висока продуктивність термопластавтомата;
високий рівень механізації і
автоматизації процесу, що реалізовується;
відсутність етапу отримання
заготівки для формування виробу
з пластмаси;
невелика кількість відходів
при литті пластмас;
можливість формування виробів
з пластмаси з практично будь-яким
заданим розподілом товщини стінок.
Пресування пластмас проводиться
у форми, виготовлені на вимогу
замовника. Для пресування використовуються
термореактівні пластмаси і гумові
суміші. Форми штампованих виробів
обмежені тільки їх величиною
і масою. Максимальна маса уприскування
складає 287 грамів, максимальні зовнішні
розміри форми складають 600600 мм.
Підприємство «Паралель» – одне
з найперспективніших виробників
полімерних матеріалів і пакувань
(у тому числі посуду) в Україні.
В 1998 році компанія стала спільним
українсько-корейським підприємством.
Тісне співробітництво з корейським
партнером дозволило придбати
сучасне високопродуктивне обладнання
й значно розширити асортимент
продукції. Крім виготовлення
поліетиленових пакетів, почалось
виробництво поліетиленової упаковки
й поліетиленового посуду. Сьогодні
упаковкою «Унiпак» користується
багато підприємств харчової
промисловості.
У 2002 році була проведена реконструкція
виробництва: придбано лінію для
виробництва високоякісних поліетиленових
пакетів, що дозволило підвищити
не лише якість, але і обсяги
випуску продукції.
Виробники іноземних держав (Польша).
Для визначення споживчої оцінки
якості полімерного посуду було
проведено:
Вивчення якості виробів починають
з оцінки зовнішнього вигляду,
конструкції і ознайомлення з
дефектами. Потім проводять передбачені
нормативними документами найпростіші
хімічні і фізико-хімічні досліди,
а для харчового посуду також
гігієнічні випробування.
Важливим є вимоги до виду
і складу пластичної маси, конструкції
виробу, його зовнішнього вигляду,
якості обробки.
За хімічним складом і фізико-хімічними
властивостями пластмаси повинні
задовольняти вимоги ДСТУ та
ТУУ. Виконання цих вимог повинно
гарантуватись виробниками.
Вивчення зовнішнього вигляду
і конструкції. Оцінка виробів
починається з перевірки правильності
вибору пластмаси для його
виробництва, оскільки вид і природа
матеріалу визначає його основні властивості.
Особливу увагу звертають на колір, блиск,
характер поверхні, спосіб виготовлення
тощо.
Конструкція виробів повинна
бути раціональною, відповідати
ергономічним та естетичним властивостям.
Форми і розміри перевіряють
за технічними описами, кресленнями,
зразками-еталонами. Лінійні розміри
вимірюють лінійками, мікрометрами,
штангенциркулями. Ємність вимірюють
мірними циліндрами. У порожнистих
виробів перевіряють діаметр
верхньої частини і висоту, у
виробів овальної та прямокутної
форми – довжину, ширину і
висоту.
Під час оцінки зовнішнього
вигляду і обробки враховують
спосіб їх виготовлення. Видувні
вироби мають шви, що не є
дефектом, але вони повинні бути
добре зачищенні (заполіровані).
Поверхня пресованих виробів
повинна бути гладенькою і
блискучою.
Сліди від литника на литих
виробах повинні бути зачищенні.
На всіх виробах не допускаються
подряпини від абразивних матеріалів,
сколи, заусениці. Вироби, що склеєні
з двох або декількох частин,
не повинні мати патьоків і
виступання клею на лицьовій
поверхні.
2.3
Порівняльна характеристика
споживних властивостей
виробів
вітчизняного
та закордонного виробництва.
Сьогодні
полімерний посуд іноземного виробництва
не відіграє великої ролі на ринку.
Тому, що держава достатньо відстоює
інтереси вітчизняного виробника.
До
споживних властивостей полімерного
посуду відносяться: досконалість виконання
основної функції, довговічність, зручність
у користуванні, легкість дії з
товаром, раціональність форми, декорування,
досконалість виробничого виконання.
Порівнюючи
властивості виробів вітчизняного
та закордонного виробництва, можна
сказати, що за функціональністю, довговічністю
та раціональністю форми вони не відрізняються,
бо виготовляють посуд з одних
й тих самих матеріалів, за більш
однаковою технологією. Лише за досконалістю
виробничого виконання відрізняються.
Це характеризується наявністю дефектів
на виробі.