Інформаційні ресурси електронних бібліотек

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 02:18, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження - створення та обгрунтування цілісної концепції електронної бібліотеки як чинника вдосконалення бібліотечногоь обслуговування користувачів.
Виходячи з мети, основними завданнями є:
1. Проаналізувати терміносистему, пов'язану з поняттям «електронна бібліотека».
2. Дослідити сутнісні аспекти сучасної електронної бібліотеки.
3. Виявити варіанти структур електронних бібліотек різного призначення.
4. Досліджувати нові форми та методи використання ЕБ для ефективного бібліотечного обслуговування користувачів.
5. Сформулювати практичні рекомендації, спрямовані на широке впровадження ЕБ в бібліотечну практику в цілях підвищення ефективності бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів.

Содержание

Вступ
І. Створення і становлення електронних бібліотек.
1. Поняття «інформаційний ресурс», його види та типи.
2. Визначення терміну «електронна бібліотека». Суть електронної бібліотеки як явища.
3. Класифікація електронних бібліотек
4. Проміжна ланка — гібридні бібліотеки
5. Формати матеріалів, що викладаються
6.Електронні бібліотеки у сучасній Україні
ІІ.Перспективи і пропозиції розвитку
1. Діяльність Української Держави в розвитку електронних бібліотечних систем
2. Пропозиції щодо активізації інформаційних ресурсів електронних бібліотек

Работа содержит 1 файл

тіло курсача.doc

— 48.15 Кб (Скачать)

– надають бібліотекам і архівам можливість забезпечити широкий доступ користувачів до своїх фондів за допомогою подання їх в комп'ютерній мережі;

– надають можливість бібліотекам постійно підтримувати свої інформаційні ресурси в актуальному стані, оскільки оновлення електронної версії документа простіше, ніж друкарської;

– інформація доступна цілодобово і повсюдно;

– інформаційні матеріали можуть бути подані в різних форматах (текст, база даних, діаграма). [10]

 

3. Класифікація електронних бібліотек

Електронні бібліотеки, в цілому, можна розподілити на п'ять груп за такими основними ознаками як:

    • засновник електронної бібліотеки, тобто ініціатор процесу її створення;
    • вид (види) літератури, представленої в колекції, і коло читачів, на яких вона розрахована;
    • принципи комплектування (відбір видань);
    • характер наданих послуг (у т.ч. наявність і якість електронного каталогу);
    • формати представлених електронних видань.

Класифікація електронних бібліотек

Одним із перших проектів створення зібрання електронних версій книг є проект «Гутенберг», започаткований 1971 р. М.Хартом у Лабораторії дослідження матеріалів Іллінойського університету(США). В його основу покладено технологію відтворення, тобто все, що введено в пам’ять комп’ютера, може бути відтворено у будь-який час, у будь-якому місці., Проект закладений на аматорських засадах та існує при незначній спонсорській підтримці.

У 1995 р. створено Національну федерацію цифрових бібліотек, в яку об’єдналися 15 університетських бібліотек і Бібліотека Конгресу. Головний її результат у цьому напрямку - банк даних «Пам'ять Америки» (44 історичні колекції загальним обсягом понад 1 млн. документів, які всебічно відбивають етапи становлення і розвитку США). Необхідно сказати, що проект «Пам'ять Америки» свідчить лише про високий рівень розвитку інформаційних технологій у країні. Однак визначних колекцій пам'яток писемності та друку, що становили б особливу цінність для світової культури, це історичне зібрання не має. В ньому переважають електронні копії фотографій визначних діячів США, архітектурних споруд тощо.

Суттєво відрізняється проект - DLI (Ініціатива цифрових бібліотек), започаткований у США за підтримки NSF (Національний науковий фонд), DARPA (Відділ агенції перспективних досліджень у галузі оборони) і NASA (Національна агенція з аеронавтики і космічного простору). Метою цього проекту є встановлення більш досконалих зв'язків між фундаментальними науковими дослідженнями та інноваційними технологіями. Слід відзначити, що перша фаза проекту (1994-1998) мала шість багатогалузевих наукових напрямків, на які виділялось $24 млн., та залучались групи дослідників, робота яких координувалась одним з шести університетів - визнаних провідними в певному напрямку. Також понад 75 різних організацій США у рамках роботи над проектом виступали партнерами. І серед них - провідні фірми в галузі виробництва комп'ютерної техніки і телекомунікаційного обладнання, навчальні заклади всіх рівнів, бібліотеки, видавничі організації, урядові та державні агенції, професійні асоціації та інші установи, зацікавлені у створенні та підтримці великих сховищ інформації і знань.

Друга фаза проекту, розпочата в 1999 p., передбачала початок використання інформаційних ресурсів цифрових бібліотек у всіх суспільно значущих сферах діяльності суспільства.

Потрібно зазначити, що кінцевий результат проекту не відповідав великому об­сягу фінансування, оскільки навіть університети, що координували проект, створили інформаційні сховища обсягом лише в кілька десятків тисяч документів. Причиною цього стали обмеження, що випливають з авторського права.

В Європі здійснюється проект «Bibliotheca Universalis», що ставить за мету створення глобальної мережі електронних бібліотек. Започаткований під егідою Ради Європи у 1995 р., проект реалізується під проводом країн «Великої сімки». Було заплановано сформувати велику, розподілену колекцію наукових знань, і забезпечити можливість надання доступу до неї користувачам через всесвітню мережу. Основною концепцією проекту «Bibliotheca Universalis» є міжнародна співпраця провідних бібліотек країн «Великої сімки». Однак, у рамках цього проекту, як і американського «Ініціатива цифрових бібліотек», поки що не досягнуто вагомих результатів, оскільки не розв'язано проблему авторського права. Певного прогресу досягнуто в Росії, де є досить «ліберальний» підхід до проблеми авторського права. Наприклад, «Библиотека Максима Мошкова», створена на аматорських засадах, є однією з найбільших електронних бібліотек Росії й світу. Започаткована у 1994 році, бібліотека поповнюється електронними документами, що надсилаються авторами, зацікавленими довести свою інтелектуальну продукцію до світової спільноти засобами Інтернету та користувачами-ентузіастами. Також можна відзначити «Публичную электронную библиотеку Євгения Пескина», що нараховує близько 1 тис. творів класиків російської літератури та бібліотеку «Российская фантастика», яка існує з 1996 p. і має понад 1,5 тис. книг 280 авторів.

Варта уваги і «Национальная электронная библиотека» (НЕБ) Росії - найбільший у світі електронний архів російськомовних документів, матеріалів газет, журналів, радіо- і телестанцій, а також інформаційно-аналітичних агенцій Росії, країн СНД, Балтії та далекого зарубіжжя. Проект зародився в 1994 р. як проект Національної служби новин Росії, і проблема авторського права розв'язувалася в рамках єдиного інформаційного об'єднання. Як технологічний засіб для роботи з фондами придбано систему повнотекстового пошуку Textract, програмне забезпечення, що було розроблене для аналітичних систем правозахисних органів США, Європи та Австралії. Основна інформація надається користувачам НЕБ на комерційних засадах, де бібліотека виступає посередником. Постачальники самостійно визначають вартість своїх матеріалів.[11]

4. Проміжна ланка — гібридні бібліотеки

Поява гібридних бібліотек більшою мірою залежить від культурних зрушень, ніж від технологічного прогресу, вона є цілком прийнятною моделлю еволюції традиційної бібліотеки. Термін "гібридна бібліотека" увійшов до професійного глосарію бібліотечних та Інформаційних працівників за останні три роки. Його використовують для означення проміжної ланки на шляху повного переходу до цифрових бібліотек.

Гібридній бібліотеці можна дати просте визначення: засіб інтеграції традиційної бібліотеки з цифровою. Поняття "гібридності" часто вживається в описах діяльності або сервісу, в яких поєднуються два основоположних компоненти. Наприклад, термін "гібридний менеджер" був дуже популярний у 1970-х і 1980-х роках на означення менеджера у компаніях з потужним потенціалом інформаційних технологій, - посади, що поєднує знання IT з розумінням кадрових та інших проблем, пов'язаних з діяльністю людей. Вперше термін "гібридна бібліотека" вжив Сатон. У своєму аналізі моделей надання послуг він визначив 4 типи бібліотек - від традиційної до цифрової, - які б функціонували у суцільному середовищ: традиційна, автоматизована, гібридна і цифрова. Він зазначив, що відбудеться, якщо досі не відбулося, "неминуче зміщення у даному середовищі від бібліотеки як осередку до бібліотеки як логічного об'єкту".Традиційна бібліотека визначається як географічне окреслене специфічне місце з обмеженим фондом матеріальної інформації. Комп'ютеризація контролю за надходженням періодичних видань, циркуляцією матеріалів та процесу каталогізації дає початок автоматизованій бібліотеці, однією з принципових рис якої є онлайновий каталог з необмеженим доступом (ОРАС).

В автоматизованій бібліотеці робочі механізми спрямовані на обробку нецифрової інформації, а основна увага зосереджується на місцевому фонді. У цифровій бібліотеці поняття "місця" буде відкинуто. В гібридній бібліотеці "співвідношення між друкованою та цифровою метаінформацією дедалі схиляється у бік цифрової". Тут бачимо співіснування традиційних та цифрових фондів, а також можливість цілком необмеженого географічного доступу до розташованих подекуди цифрових ресурсів, для отримання яких бібліотека надає мережевий шлюз.

Співробітники такої бібліотеки можуть підвищувати рентабельність гібридної бібліотеки шляхом виконання функції посередників між користувачами та, головним чином, цифровими засобами. Кріса Расбріджа запитали, чи знає він, коли вперше вжили цей термін і чи не йому належить право авторства на це словосполучення? Виявилось, що саме йому, оскільки в листопаді 1996 року він редагував документ, переданий згодом до робочої групи з розробки програми eLib, який вже містив цей термін. Можливо, Расбрідж був не першим, хто думав над цим концептом і застосував цей термін, але він висунув його у широкі професійні кола і тому може вважатись "батьком" цього поняття.

Безсумнівно, діяльність Расбергата eLib обумовили подальшу популяризацію поняття "гібридної бібліотеки". Очевидно, що як сама ідея, так і термін активно поширюються у суспільстві. Директор Фретвел-Даунінг Інформатик пан Марей, комерційний партнер одного з проектів гібридних бібліотек в рамках eLib визначив гібридну бібліотеку і як "організоване середовище, що надає інтегрований і контекстуалізований доступ до широкого спектру інформаційних послуг, незалежних від розташування, формату, носія та контрольної сфери інтересів у межах системи бізнесу".

В ході обговорення відносних переваг збереження друкованих примірників наукових журналів та заміни їх електронними копіями, Гарнард згадує "гібридні сценарії", маючи на увазі паралельне створення друкованих варіантів видання. Мак Кол посилається на нове покоління працівників по роботі з гібридною інформацією. Має місце також і скептичне ставлення до цього поняття. Кольє пише, що "термін "гібридна бібліотека" притягнутий за вуха. Термін не надає нам відчутної допомоги, оскільки він лише виражає той очевидний факт, що книги і матеріали у багатьох бібліотеках продовжать своє існування". Така позиція, здається, поки лишається без підтримки. Безперечно, це поняття є "притягнутим за вуха".

Воно з'явилось як альтернатива назві "електронна бібліотека" у статті про культурні трансформації, викликані програмою eLib. Нещодавно це питання було прокоментоване наступним чином: "Бібліотека Відкритого Університету XXI століття матиме вигляд гібридної бібліотеки, в якій поєднуватимуться друковані матеріали та різноформатна електронна інформація".

Однак, тут відзначається відмінність макро- та мікропідходів. Існує загальне поняття власне гібридної бібліотеки, яке співвідноситься з концептом географічне розосередженої логічної категорії широкого спільного використання ресурсів, та гібридної бібліотеки як конкретної установи. Мета такої інтеграції - поєднання технологій з електронними послугами, що вже надавалися бібліотеками, та історичних функцій фізичних бібліотек. Складалося враження, що програма гібридних бібліотек виконується успішно, якщо в результаті будуть створені моделі цілісної організації низки доступних ресурсів.

Сучасний користувач зараз змушений працювати у гібридному середовищі, вдаючись до паралельно існуючих у електронному та паперовому вигляді матеріалів.

5. Формати матеріалів, що викладаються

Формати зберігання розміщуються в електронних бібліотеках творів можна розділити на дві категорії - формати, призначені для читання тексту он-лайн і формати, призначені для скачування на комп'ютер читача. Цей поділ умовно: текстовий файл або веб-сторінку можна скачати, а для перегляду файлів у який став у 2008 році відкритим форматі PDF, які раніше в більшості браузерів можна було переглянути тільки за допомогою плагіна, з 2011 року розробляється програма на JavaScript «PDF.js ».

Найпопулярніший формат першої категорії - HTML, проте бібліотека Мошкова, наприклад, викладає тексти у форматі TXT. Пов'язано це з традицією: під час появи цієї бібліотеки (1994 рік) швидкості роботи в інтернет були дуже низькі, і виправданим було використання самого легкого формату. Також по філософії бібліотеки кожен твір повинно було цілком уміщатися на стандартному носієві інформації (яким тоді була дискета).

Формати для скачування - заархівований TXT; RTF і DOC; Mobipocket. PRC (формат для читання книг на кпк і телефонах). Також дуже популярний формат FictionBook, створений спеціально для зберігання літературних творів. Перша електронна бібліотека - Проект «Гутенберг» - вимагає в файлах для скачування використовувати текстовий формат в архівах ZIP для того, щоб тексти можна було читати практично на будь-яких пристроях, і щоб вони не були втрачені в разі зникнення програм для обробки використовуваних форматів.

Книги, що буяють математичними формулами і складними схемами, після сканування переводити в текстовий формат набагато складніше, тому часто їх зберігають у графічному форматі, зазвичай DjVu та PDF. Тоді як PDF при такому застосуванні являє собою просто об'єднаний в один файл набір зображень TIFF, DjVu використовує спеціальний алгоритм, що дозволяє отримувати в кілька разів менші файли навіть при стисненні без втрат.

Навпаки, якщо існує електронний оригінал книги - з редагованим текстом і векторними зображеннями, то PDF матиме кращу якість і менший обсяг. [12]

6. Електронні бібліотеки у сучасній Україні

В Україні роботи з формування електронних бібліотек лише набирають обертів.

Однією з перших ініціатив у цьому напрямі стало рішення інформаційно-бібліотечної ради Національної Академії Наук (НАН), в якому доручили Науковій бібліотеці України ім. В.Вернадського (НБУВ) організувати передачу в науково-дослідні установи НАН України копій електронного каталогу і відповідно установам організувати передачу до НБУВ своїх загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів (каталоги і картотеки, комп'ютерні файли-верстки академічних журналів, електронні версії праць співробітників науково-дослідних установ НАН України) для створення електронної наукової бібліотеки НАН України.

Ще одним кроком у розвитку ЕБ в Україні є створення Національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу, складової Національної програми інформатизації (НПІ). Це передбачало, в свою чергу, формування зведених електронних каталогів відомчих і територіальних об'єднань бібліотек, баз даних ретроспективної національної бібліографії України та комплексу тематичних баз даних з реферативною, фактографічною, оглядово-аналітичною інформацією; забезпечення доступу до інформаційних ресурсів системи через Інтернет і входження українських бібліотек до глобальної мережі електронних бібліотек.

Информация о работе Інформаційні ресурси електронних бібліотек