Інформаційні ресурси електронних бібліотек

Позитивний ефект від освоєння запропонованої схеми посилиться за умови переходу до онлайнових технологій кооперативної каталогізації, формування зведеного електронного каталогу архівів України на основі єдиного формату, узгоджених методичних рішень, спільних словникових засобів тощо.

Електронна бібліотека має сформувати довгострокові пріоритети у створенні інтегрованої і синтезованої інформації. Ці пріоритети визначаються перспективними тенденціями розвитку культури, науки, економіки, структурою і змістом інформаційних потреб користувачів, власним інформаційним потенціалом. Серед таких пріоритетів безумовно виділяється реалізація програми архівної і рукописної Україніки, складовою частиною якої повинно стати формування системи проблемно-орієнтованих баз даних.

В електронній бібліотеці забезпечення комунікативного процесу здійснюється на основі переходу від традиційної парадигми обслуговування до парадигми інформаційної супермагістралі, яка базується на цифровому представленні різноманітної інформації для широкого кола користувачів. Зупинимось лише на одному з аспектів реалізації нової парадигми - електронній доставці документів. У технологічному аспекті такий режим роботи передбачає онлайновий пошук потрібної архівної інформації у віддалених електронних каталогах, замовлення необхідних документів, створення архівом - ресурсовласником SCI чи Image копії документів з подальшою її доставкою замовнику.

Реалізація запропонованої моделі зумовлює нові вимоги до фахових знань і вмінь архівістів. Вони мають: дотримуватись ідеї розробки відкритих систем, створення інфраструктури мультимедіа та високошвидкісних мереж; освоїти CDRом технології і можливості Internet та систематично оновлювати свої знання у царині інформаційних технологій; брати активну участь у міжнародному архівно-інформаційному співробітництві, виходячи з національних інтересів України. Для досягнення якісно нового рівня діяльності архівів України на основі використання можливостей електронних бібліотек необхідно кардинально оновити систему перепідготовки кадрів з використанням не лише можливостей власного відомства, а й потенціалу вищих навчальних закладів, що готують фахівців з менеджменту та інформаційних технологій. [14]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Вікіпедія — вільна енциклопедія «Інформаційні ресурси» [Електронний ресурс] / «Інформаційні ресурси». – Електрон. дані. –  Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційні_ресурси. – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ. – Останнє поновлення :  20:08, 17 грудня 2012.

2. Шрайберг Я.Л. Основные положения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационных систем и сетей. Главные тенденции окружения, основные положения и предпосылки, базовые принципы/ Шрайберг Я.Л.. -М., 2000. -130 с.: ил.. - В надзаг.:Гос.публич.науч.-техн.б-ка России.Библиогр.: 20 назв..

3. Антопольский А.Б., Майстрович, Т.В. Электронные библиотеки: принципы создания. Серия «Библиотекарь и время. XXI век» 100 выпусков. №56./ Либерея – Бибинформ.. – М. 2007.

4. Graham P. Rutgers University Libraries. - S. l., 1997

5.  Marchionini G. Research and Development in Digital Libraries. - S. l., 1998

6.  Dowlin K. The Electronic Library. - S. l., 1984

7.  1996 UCLA-NSF Social Aspects of Digital Libraries Workshop

8.  EA Fox, 1999

9. Е.С. Понтаплева Електронні бібліотеки як невід'ємна

складова всесвітньої інформатизації суспільства / - М.: НТБ, 2004. - 4 с.

10.  Інформаційні технології і засоби навчання Теоретично обґрунтувати типову модель електронної бібліотеки закладу АПН України  О.М. Спірін, В.М. Саух, В.А. Резніченко, О.В. Новицький [Електронний ресурс] / «Теоретично обґрунтувати типову модель електронної бібліотеки закладу АПН України». – Електрон. Дані. – 2009. №6 (14) . .Режим доступу до журналу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html – Загол. з титул. екрану. – Мова : укр., рос., англ..

11. Технологія створення електронної бібліотеки:підходи та перспективи Вітенко В.І. / - Тернопіль ОУНБ, 2003. - 6c.

12. Википедия — свободная энциклопедия «Электронная библиотека» [Электронный ресурс] / «Электронная библиотека». – Электрон. данные. – Режим доступа : http://uk.wikipedia.org/wiki/Электронная _библиотека. – Заглав. з титул. экрана. – Язык : укр., рос., англ. – Последнее обновление :  20:08, 17 декабря 2012.

13. М. Карпенко, А. Іщенко Створення і функціонування електроннихлектронни бібліотечних систем як чинник розвитку єдиної національної освітньо-наукової системи. Аналітична записка / Відділ гуманітарної політики, 2011.

14. Слободяник М. В. Теоретико-методологічні засади формування електронних бібліотек // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвід. зб. наук. пр. Вип. 5. Архіви — складова інформаційних ресурсів суспільства. — К., 2002. — С. 41-44.

 15. Шрайберг Я.Л., Гончаров М.В., Шлыкова О.В. Интернет-ресурсы и услуги для библиотек: Учеб. пособие./ ГПНТБ России. – М., 2000. – 139 с. 
 2000. – № 3. – C. 10–12. 
16..Земсков А.И. К проекту программы “Российские электронные библиотеки” // Науч. и  техн. б-ки. – 2000. - №3. -  
 17. Шрайберг Я.Л. На пути к созданию Национальной Электронной библиотеки // Науч. и  техн. б-ки. – 2000. – № 3. – С. 1–3. 
 18. Армс В. Электронные библиотеки : Пер с англ. – М.: ВИНИТИ, 2001. – 274 с. 
 19. Каспарова Н.Н. Библиографическое описание электронных ресурсов в России: национальные аспекты и международный опыт // Науч. и  техн. б-ки. – 2000. – № 3. – С. 1–6. 
  
 20.Воройский Ф.С. Организационно-технологические принципы сохранения  
 ашиночитаемых ресурсов автоматизированных библиотечно-информационных систем // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: В 2 т.: Материалы конф. – М., 2000. – Т.1.– С. 14–51. 
 21. Вебер Х., Дерр M. Оцифровка как метод обеспечения сохранности / ГПНТБ России; Пер. с англ. А.И. Земскова; Науч. ред. Я.Л. Шрайберг. – М., 1999. – 48 с. – ISBN –563–2–. 
 22. Земсков А.И. Социальное разделение, вызванное электронными библиотеками // Библиотечное дело – 2001: Российский библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве: Материалы конф. В МГУКИ, 2–7 апр. 2001.: Тез. докл. – М., 2001. – Ч.1. – С. 1–9. 
 23. Бюлент И. Право на информацию: возможна ли его реализация в развивающихся странах? // Науч. и  техн. б-ки.  – 1999. – № 9. – С. –1.  
 24. Шрайберг Я.Л. Электронные библиотеки России : программная стратегия и проектная тактика  // Науч. и  техн. б-ки. – 2001. – №2. – С. 6–5.  
 25. Хаависто Т. Лицензирование и публичные библиотеки  // Науч. и техн. б-ки. – 2001. – № 3. – С. 10–13. 

26. Земсков А.И., Шрайберг Я.Л. Электронная информация и электронные ресурсы. Публикации и документы. Фонды и библиотеки. Специальный издательский проект для библиотек./ Издательство ФАИР. - М., 2007. 
27. Шрайберг Я.Л и др. Авторское право и библиотеки. Руководство для библиотечных и информационных работников. Российская библиотечная ассоциация/Государственная публичная научно-техническая библиотека России./ М.2007. 
28. Антопольский А.Б., Майстрович, Т.В. Электронные библиотеки: принципы создания. Серия «Библиотекарь и время. XXI век» 100 выпусков. №56./ Либерея – Бибинформ.. – М. 2007.

29. Интернет-ресурсы и услуги для библиотек. Часть 1/Я.Л. Шрайберг, М.В. Гончаров, О.В. Шлыкова/ Либерея, 2001.- 72 с. – (С компьютером на "ты"; Вып. 6). 
30. Интернет-ресурсы и услуги для библиотек. Часть 2/Я.Л. Шрайберг, М.В. Гончаров, О.В. Шлыкова/ Либерея, 2002.-  103 с. – (С компьютером на "ты"; Вып. 7). 
31. Учебно-методические материалы. Вып. 1. "Сборник учебных программ".: ГПНТБ России.-2003.-108 с. 
32. Особенности библиотечных Интернет-комплексов. Науч. и техн. б-ки. – 2003. – №2. – C. 47–52.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 
 "...Четыре главные тенденции развития информационных технологий в конце XX в. — персональные компьютеры, СD-RОМ, Интернет, электронные библиотеки, ... существенно повлияли на привычные технологий библиотек". Шрайбєрг Я.Л. Пленарный доклад 10 юбилейной конференции "Крым", 2003 г.

 

Сьогодні електронні бібліотеки являють собою галузь інтенсивних досліджень та сферу активної практичної діяльності. Це новий клас інформаційних систем, який значно поширює спектр інформаційного обслуговування користувачів. Роботи зі створення електронних бібліотек підтримуються національними програмами і мають відповідне фінансування в багатьох країнах світу: США, Японії, Великобританії, Франції, Німеччині, країнах Скандинавії, Росії, Китаї . В Україні основні проблеми формування електронних бібліотек пов'язані з відсутністю цільових державних програм, що спричиняє брак фінансування, відсутність координації робіт, гальмує дослідження та розвиток цієї сфери інформаційної діяльності. Багато технологій, спрямованих на забезпечення роботи електронних бібліотек, знаходяться у стані розробки та апробацій. Теоретичним та прикладним питанням створення електронних бібліотек присвячені спеціалізовані наукові видання, науковопрактичні конференції, державні програми та міждержавні проекти. 

Актуальність теми для книгознавства полягає у створенні нових підходів для кращої роботи із відцифрованим матеріалом та можливостей для роботи із електронними інформаційними ресурсами більшого кола споживачів. Аналізується стан електронних бібліотек на даний момент та перспективи розвитку вцілому.

Актуальність теми для суспільства полягає у кращому ознайомленні із самою сутністю електронних бібліотек та можливостями, які надає вільний доступ до інформаційних ресурсів.

 

 

  Об'єкт дослідження - електронна бібліотека як нова, перспективна форма побутування бібліотек в інформаційному суспільстві.

Предмет дослідження - основні теоретико-прикладні характеристики електронної бібліотеки, перспективи розвитку та вдосконалення.

Мета дослідження - створення та обгрунтування цілісної концепції електронної бібліотеки як чинника вдосконалення бібліотечногоь обслуговування користувачів.

Виходячи з мети, основними завданнями є:

1. Проаналізувати терміносистему, пов'язану з поняттям «електронна бібліотека».

2. Дослідити сутнісні аспекти сучасної електронної бібліотеки.

3. Виявити варіанти структур електронних бібліотек різного призначення.

4. Досліджувати нові форми та методи використання ЕБ для ефективного бібліотечного обслуговування користувачів.

5. Сформулювати практичні рекомендації, спрямовані на широке впровадження ЕБ в бібліотечну практику в цілях підвищення ефективності бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів.

 

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі аналізу теорії і практики функціонування електронних бібліотек:

1. Узагальнено функціонування ЕБ в Україні, виявлено їх перспективність.

2. Синтезована цілісна, комплексна концепція електронної бібліотеки, що відбиває її найважливіші теоретичні та прикладні аспекти (сутність, завдання, структуру, функції та ін.)

3. Здійснено аналіз терміносистеми, що дозволив виявити сучасний зміст поняття «електронна бібліотека».

4. Виявлено сутність електронної бібліотеки як засобу підвищення ефективності інформаційного обслуговування користувачів; новий клас бібліотек, ефективно поєднує використання традиційних та електронних інформаційних ресурсів.

 

Практична значимість виражається в тому, що на основі розглянутих наукових статей можливо :

1. Провести модернізацію вітчизняної бібліотечної справи допомогою широкого поширення методів створення та функціонування електронних бібліотек.

2. Удосконалити бібліотечно-бібліографічне та інформаційне обслуговування читачів за допомогою використання вітчизняних і світових ресурсів ЕБ.

3. Активізувати нові інформаційні технології в практиці роботи вітчизняних бібліотек.

 

У своїй курсовій роботі я опиралась на дослідження та наукові праці таких авторів, як: Я. Л. Шрайберга, А.І. Земскова, М.В. Слободяника, А.Б. Антопольского та ін.

 

Робота складається із двох розділів, вступу, висновків, списку літератури та додатків.

 

Ключові слова: електронна бібліотека, цифрова бібліотека, репозиторій, відкритий архів, проектування електронної бібліотеки, ресурси електронної бібліотеки, гібридні бібліотеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки.

 

  У ході написання курсової роботи було проаналізовано терміносистему, пов’язану із поняттям «електронна бібліотека» та визначено, що даний термін не має точного визначення та може сприйматись як у вузькому — електронний ресурс у межах локального доступу, так і у широкому плані — інформаційне ядро Інтернету.

 

Було визначено сутнісні аспекти сучасної електронної бібліотеки, цілі та завдання створення ЕБ, проведена класифікація та визначено формати матеріалів, що викладаються.

 

Електронні бібліотеки позиціонуються як найбільш вдала форма накопичення, групування та виставлення на огляд інформації у сучасному суспільстві. ЕБ мають широке практиче значення впершу чергу для наукової та навчальної діяльності. Не потрібно обгрунтовувати необхідність створення ефективно діючих ЕБ на території України, проте потрібно обгрунтовувати найбільш вдалі шляхи та пропозції, нові форми та методи використання та вдосконалення ЕБ для ефективного бібліотечного обслуговування користувачів. У своїй роботі я операюсь на єдине джерело таких пропозицій — роботи М.В. Слободяника.

 

  У кінці роботи сформульовані практичні рекомендації, як активізувати інформаційні ресурси електронних бібліотек та підвищити ефективність  бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Кафедра організації  видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження

 

 

 

Курсова робота з теоретичного та практичного книгознавства

Інформаційні ресурси електронних бібліотек

 

 

Виконала

Студентка групи СК-01                                                                    М. М. Качорок

Керівник

Доктор історичних наук, професор                                         М. С. Слободяник

 

 

Курсова робота перевірена                                                  Курсова робота

та допущена до захисту                                                       захищена оцінкою

«    »                        2012 р.                                                  «    »               2012 р.