Товарознавча характеристика кефіру

Рис. 3.1

Фактори, що впливають на формування асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі

аналогічний товар зі схожими властивостями. Особливо це виявляється всередині групи товарів.

Необхідно також відмітити, що на попит і споживання багатьох товарів впливає сезонність їх виробництва, а також фактори соціального та економічного характеру, такі як:

                  розмір грошових доходів населення, його чисельність, соціальний, професійний та його статевовіковий склад;

                  рівень роздрібних цін та їх співвідношення;

                  об’єм завозу продуктів з інших регіонів;

                  географічні та кліматичні умови проживання населення;

                  національні та історичні особливості праці і побуту даного району та інші.

Перераховані вище фактори можна розглядати в якості елементів, що визначають силу впливу попиту на формування асортименту. Більшість з них має конкретне числове визначення і являються постійними для визначеного району.

Другий основний фактор формування асортименту – виробництво товарів. Потреби населення ідуть попереду виробництва, стимулюючи його розвиток і ставлячи перед ним нові задачі. В свою чергу, розвиток виробництва розширює асортимент і збільшує масу товарів, визиваючи все нові та нові потреби. Виходячи з даного твердження – товаровиробники повинні підкорювати своє виробництво задоволенню потреб.

Формування асортименту товарів в магазинах, виходячи з перерахованих вище основних факторів, дозволяє забезпечити задоволення попиту покупців, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення. Ступінь задоволення попиту  залежить від складу та своєчасного оновлення асортименту товарів в магазині. Відсутність в магазинах  визначених товарів, їх вузький, нестабільний асортимент породжують незадоволений попит, збільшують затрати часу населення на пошук необхідних товарів, негативно впливає на економічну ефективність діяльності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів в роздрібній торговій мережі найважливішою вимогою являється максимальне задоволення попиту покупців при найменших затратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи торгових підприємств.

Процес формування асортименту товарів в магазинах складається з трьох етапів:

1.      Встановлення групового асортименту товарів в магазині (визначення асортиментного профілю на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку);

2.      Розрахунок структури групового асортименту (визначення кількісного співвідношення окремих груп товарів), тобто визначення широти асортименту;

3.      Визначення внутрішньо-групового асортименту (здійснюється підбір конкретних різновидів товару у межах кожної групи), тобто визначається глибина асортименту.

На першому етапі асортимент супермаркету „Велика кишеня”, що в місті Полтава був встановлений маркетинговим відділом на основі даних отриманих за допомогою маркетингових досліджень в області цільового ринку полтавського регіону. Було враховано і асортимент представлений в магазинах-конкурентах, і наявність цих магазинів поблизу "Великої кишені" і звичайно дані опитування потенційних(на той час) відвідувачів. Таким чином, було визначене місце і роль супермаркету в загальній системі торгового обслуговування населення міста.

На другому етапі була встановлена широта асортименту, тобто було встановлено кількість товарних груп, які будуть представлені на полицях супермаркету. Цей показник був розрахований виходячи з розміру торгової площі магазину та його розміщення.

Третій етап – найбільш відповідальний у процесі формування асортименту, так як на ньому були визначені конкретні різновиди товарів, які будуть представлені на полицях супермаркету „Велика кишеня”. На цьому етапі враховувалось місце здійснення торгівлі, склад покупців та ін.

Перед відкриттям магазину був встановлений асортиментний перелік товарів, який сьогодні дає змогу не лише регулювати асортимент товарів, а й контролювати його повноту та стабільність.

Сьогодні асортимент супермаркету „Велика кишеня” формується у відповідності с поточним АВС аналізом. Площа супермаркету розподіляється між товарними категоріями пропорційно їх грошовому та кількісному об’єму реалізації. Аналогічний підхід застосовується і в середині категорій.

Товари, що наявні в асортименті супермаркету „Велика кишеня”, поділяються на вісім основних категорій: (табл.2.1).

–        алкогольні та безалкогольні напої, бакалія;

–        овочі та фрукти;

–        кондитерські вироби;

–        гастрономія;

–        риба жива, охолоджена, заморожена;

–        м'ясо охолоджене;

–        кулінарія;

–        непродовольча група товарів

Таблиця 3.1

Асортимент супермаркету „Велика кишеня”

Вважаючи головною задачею створення зручності покупцям та скорочення часу на придбання товарів, в магазині організовано розміщення товарів за споживчими комплексами. При цьому враховано не лише оптимальне товарне сусідство , а й використані дані аналізу потоку покупців. Товари повсякденного попиту розміщені у певній віддаленості від входу, щоб стимулювати споживачів до здійснення імпульсних покупок на шляху до необхідних їм товарів.

Важливим показником стабільності сформованого асортименту в супермаркеті є раціонально сформовані товарні запаси. Товарний запас „Великої кишені”розраховується з двухтижневого показника продаж.

Таким чином, можемо зробити висновок – формування асортименту в магазині „Велика кишеня ”ТОВ „Квіза-Трейд” відбувається поетапно: спочатку розраховується груповий асортимент товарів в магазині – визначається широта асортименту; потім встановлюється внутрішньо-груповий асортимент – визначається глибина асортименту. Найголовнішим фактором який впливає на ці показники є попит споживачів, і під його впливом асортимент товарів магазину „Велика кишеня ”ТОВ „Квіза-Трейд” на сьогоднішній день нараховує більше 25 тис. найменувань, які можуть задовольнити смаки найвибагливіших покупців.

4.Управління товарними запасами в супермаркетах

Управління товарними запасами завжди має на меті їх оптимізацію, тобто забезпечення торгової організації товарами в такому асортименті і в таких кількостях, які максимально відповідають попиту, що передбачується. Отже, і цій найважливішій управлінській функції передує вивчення і прогнозування можливостей ринку.

Управляти товарними запасами – значить планувати певний об'єм і структуру запасів відповідно до поставлених перед торговою організацією цілей і контролювати, щоб товарні запаси постійно відповідали встановленим критеріям. Управління повинне бути систематичним. Іншими словами, повинен бути передбачений деякий організаційний механізм, який сам по собі забезпечував би підтримку потрібних товарних запасів. Втручання керівника повинно вимагатися лише тоді, коли цей механізм чомусь не спрацьовує, а також у виняткових випадках, які не могли бути завчасно передбачені системою і програмою.

У практиці торгівлі величину товарних запасів, які необхідно мати, визначають декількома способами.

1. Як відношення товарного запасу на певну дату до об'єму реалізації на ту ж дату за деякий попередній період.

В основному це відношення розраховують на початок місяця, але деякі організації вважають за краще визначати його на кінець місяця.

2. Як число тижнів торгівлі, на яке вистачить даного запасу. Початковими даними служить відома (або намічена) товарооборотність. Наприклад, на майбутнє півріччя (27 торгових тижнів) планується трикратна оборотність запасів. Шляхом простого арифметичного розподілу (27 на 3) визначають, що постійно необхідно мати запас, якого вистачить на 9 тижнів торгівлі. Тепер прогнозується об'єм реалізації на майбутні 9 тижнів, і звідси отримують потрібні товарні запаси на початок періоду.

3. З урахуванням пропорційності коливань рівня запасів коливанням об'єму реалізації. Це так званий метод пропорційного відхилення (Percentage Deviation Method). Розрахунок проводиться за наступною формулою.

Цей підхід засновується на принципі, згідно з яким відхилення фактичного запасу від середнього завжди повинні бути вдвічі меншими (становити 50%), ніж відхилення об'єму реалізації від середньомісячного. Наприклад, якщо об'єм реалізації в лютому на 50% більше, ніж середньомісячний за рік або за який-небудь інший період, що служить базою для планування, то товарні запаси, що є на 1 лютого, повинні бути на 25% більшими, ніж середні запаси на початок місяця.

4. За базовим (мінімальним) товарним запасом (Basic Stock Method). Цей спосіб застосовуємо для підприємств, де оборотність товарних запасів становить 6 разів на рік або менше. Товарні запаси, які необхідно мати на початок місяця, визначають шляхом складання базового товарного запасу і об'єму реалізації, що намічається на місяць.

Запас на початок місяця = об'єм реалізації, що намічається на цей місяць +
+ (середня величина товарних запасів – середньомісячний об'єм реалізації)

Жоден з цих методів не є бездоганним, всі вони розроблені "навпомацки", на основі тривалого досвіду і тому є чисто емпіричними. Не можна видати і апріорну рекомендацію: який з них застосовувати, який дасть найкращі результати. Це залежить від безлічі конкретних чинників. Торговій організації потрібно оцінити (можливо, і випробувати) різні методи і обрати той, який більше всього підходить саме для неї. Найкращим, природно, потрібно вважати такий метод, при якому споживачі будуть задоволені роботою підприємства; не виявиться випадків відсутності товарів, що запитуються покупцями; рівень товарних запасів оптимальний; товарооборотність прийнятна.