Організація та проведення дослідження процесу формування навичок музичного сприймання молодших школярів

Таблиця 2.4

Порівняльні показники рівнів сформованості навички спостереження за  інтонаційно-логічним розвитком твору у молодших школярів

Таблиця 2.5

Порівняльні показники рівнів сформованості навички оцінювання  музики у молодших школярів

Згідно проведеного дослідження  бачимо, що  показники високого та середнього рівнів  сформованості  навичок  музичного сприймання зросли порівняно з результатами констатувального експерименту, а показники низького рівня зменшилися.

Оскільки діти молодшого шкільного віку мають невеликий емоцій­но-естетичний досвід і не можуть орієнтуватися в розмаїтті настроїв, які викликає сприйняття музичних творів, розвиток емоційної сфери дітей має відбуватися шляхом послідовного розширення кола естетич­них почуттів та усвідомлення їх змісту.

Отже, слід зробити висновок про якісні зміни показників сформованості  навичок сприйняття. Певні  методи з вдосконалення процесу сприймання на уроках музики дійсно вплинули на її  вдосконалення і значно покращили результат. Експеримент показав, що учні дійсно після проведення певних вправ, покращили якісні показники сформованості навичок сприйняття музичних творів, а безпосередня участь вчителя  при проведенні експерименту збагатила  його теоретично і практично і дозволила зробити висновки, які вкажуть на шляхи подальшої роботи педагога для вдосконалення інших пізнавальних процесів на уроках музичного виховання.

Висновки

Проведене дослідження дозволило зробити основні висновки. Сприймання музики молодшими школярами значною мірою залежить від сформованості у них навичок розрізнення емоційних настроїв, спостереження за інтонаційно-логічним розвитком та оцінювання музично­го твору, яка забезпечується розробленим в дослідженні алгоритмом. Послідовне і цілеспрямоване оволодіння запропонованими навичками створює умови для подальшого музичного розвитку учнів, осягання ними естетично-емоційного змісту музичних творів, розширює можливості пізнання музичного мистецтва.

Формування навичок музичного сприймання як складний багаторівневий процес потребує збагачення і усвідомлення емоційного досвіду, розширення спостереження за інтонаційним розвитком музики, спрямування набутих навичок на поглиблене переживання і оцінювання музичних творів.

Педагогічне керування процесом формування навичок музичного сприймання забезпечує поетапний алгоритм організації такої діяльнос­ті сприймання, яка стимулює розвиток самостійного осмислення школя­рами власних емоційних реакцій, спонукає дітей до оволодіння навич­ками у визначеній послідовності, вимагає ретельного добору музично-художнього матеріалу, який містить яскраво виражену динаміку емоцій­них настроїв, взаємодію музично-виражальних засобів створення худож­ніх образів та відповідає віковим особливостям, інтересам та потре­бам учнів молодших класів.

Вирішенню завдань формування в учнів початкової школи навичок музичного спри­ймання сприяє використання творів інших видів мистецтва. Внаслідок взаємодії мистецтв в учнів виникають психічні новоутворення, що до­помагають заглибленню в художній світ конкретного мистецького твору. Встановлення зв’язків між творами різних видів мистецтва сприяє формуванню спостереження, порівняння, аналізу, тобто озброєнню узагальненими способами оцінки художньо-естетичної діяльності.

Однією з провідних форм організації процесу формування в молодших школярів навичок музичного сприймання є гра, яка активізує емоційну реакцію дітей на музику, самостійність мислення і дій, спо­нукає до проникнення у її виражальні можливості.

Підсумки дослідження показали, що освоєння музичних творів на основі розробленої та апробованої дидактичної моделі сприяє під­вищенню якості музичного сприймання, тим самим створюючи передумови для його подальшого удосконалення.

Список використаної літератури

1.                  Апраксина О. Методика музыкального воспитания / О. Апраксина. – М.: Просвещение, 2000. – 222 с.

2.                  Батицький М. Музична мозаїка: музично-дидактичні ігри / М.Батицький. – К.: Музична Україна, 2002. – 76 с.

3.                  Гумінська О. Інтерактивні методи на уроках музики / О. Гумінська // Завуч. – 2004. – № 32. – С. 4 – 12.

4.                  Дзукаева Н. Песенки в картинках / Н. Дзукаева // Начальная школа. – 2004. – № 6. – С. 20 – 21.

5.                  Дмитриева Л. Методика музыкального воспитания / Л. Дмитриева, Н.Черноиваненко. – М.: Просвещение, 2009. – 206 с.

6.                  Дорошенко Т. Вчити дітей чути музику / Т. Дорошенко // Початкова школа. – 1998. – № 12. – С. 22 – 24.

7.                  Дорошенко Т. Методи навчання сприйняття музики / Т. Дорошенко // Початкова школа. – 1999. –  № 5. – С.18 – 20.

8.                  Дорошенко Т. Розвиток у молодших школярів навичок музичного сприймання / Т. Дорошенко // Мистецтво та освіта. – 1996. – № 1. – С. 13 – 17.

9.                  Дорошенко Т. Формування у молодших школярів навичок музичного сприймання. Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. / Т. Дорошенко. – К., 1996. – 24 с.

10.             Єременко О. Сприймання молодшими школярами музики на основі констант „ритм” та ”лад” / О. Єременко, С. Науменко // Початкова школа. – 2001. – № 2. – С. 30 – 31.

11.             Кабалевский Д. Воспитание ума  и сердца: Книга для учителя / Д. Кабалевский . – М.: Просвещение, 1984. – 206 с.

12.             М’ясоїд  П. Загальна психологія / П. М’ясоїд. – К.: Вища школа, 2004. – 487 с.

13.             Науменко С. Особливості сприймання музики шестирічними першокласниками. Методичні поради  / С. Науменко // Початкова школа. – 2001. – № 12. – С. 45 – 47.

14.             Науменко С. Психологія музикальності та її формування у молодших школярів: Навч. Посібник / С. Науменко. – К.: НДПІ, 2003. – 180 с.

15.             Познавательные процессы и способности в обучении / Ред. В.Шадриков. – М.: Просвещение, 2000. – 141 с.

16.             Ростовський О. Педагогіка музичного сприймання: Навч. Посібник / О.Ростовський. – К.: ІЗМН, 2007. – 256 с.

17.             Тарасов Г. Психология музыкального восприятия школьников / Г.Тарасов // Вопросы психологии. – 2001. – №2. – С. 107 – 112.

18.             Федорчук В. Сучасний підхід до організації музично – пізнавальної діяльності / В. Федорчук //  Початкова школа. – 2001. – № 2. – С. 41 – 43.

19.             Хлєбнікова Л. Співацьку культуру виховувати змалечку / Л.Хлебнікова // Початкова школа. – 2009. – № 11. – С. 20 – 23.

20.             Шевчук А. Діти різні – методики – варіативні / А. Шевчук // Початкова школа. – 2000. – № 10. – С. 12 – 14.

ДОДАТКИ

Головними особливостями підвищення   рівня  знань молодших школярів на уроках музики  та  успішності процесу формування навичок  музичного сприймання є правильна  організація  навчально-виховного процесу.  Отже, вчитель повинен постійно  підвищувати ефективність навчання. З цією метою  слід провести заняття на розвиток навичок сприймання.

Сприймання музичного портрету

Мета навчальна: поглиблюва­ти знання нотної грамоти, при­щеплювати інтерес і любов до хорового співу, домагатися чисто­ти інтонування.

Мета розвивальна: розвивати вміння аналізувати твір за його формою та засобами виразності, навички читання нотного письма, почуття ритму, музичний слух.

Мета виховна: виховувати по­чуття любові до рідного краю, народної пісні.

Тип уроку: комбінований.

Прийоми та методи: метод емо­ційного дійства, розповідь, метод вправ, проблемно-пошуковий.

Завдання, вкладені у зміст уроку:

• навчити учнів сприймати музичний твір у єдності змісту та форми;

•   дати учням поглиблене уявлення про музичний портрет;

•   розвивати навички активно­го сприймання музичного твору;

•   поглиблювати знання учнів про життєвий шлях М Лисенка;

•   працювати над художнім ви­конанням пісень;

•   ознайомити учнів із творчі­стю І.Карабиця.

Наочні посібники: плакат із за­писом теми уроку, картки зі слу­хання музики, енциклопедичний довідник, пісенник.