Педагогічний моніторинг в логіці педагогічного процесу

Тема 7: (4 год.) Педагогічний моніторинг в логіці педагогічного процесу. 

Питання. 

1. Суб¢єктивний характер педагогічного процесу як об¢єктивний фактор його успішності.
2. Сутність,функції та види педагогічного моніторингу.
3. Методика педагогічного моніторингу в організації економічного навчання.

      Література.

1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки. Навч. посібник: - К.; КНЕУ, 1991. 280 с.(розділ 8).
2. Равен Джон Педагогическое тестирование: проблемы, заблуждения, перспективы / Пер. с англ. - М.; Когити Центр”, 1999. - 144 с.
3. Лавровская И.В. Изучение личности школьника. - Киров, 1991. - 93 с.
4. Дмитриев А.Е. Дмитриев Ю.Л. Треннинговые и контрольные задания по дидактике: Учебн. пособие. - М.; Флинта; Наука, 1998. - 96 с.
5. Немов Р.С. Практическая психология: Учебн. пособие. - М.; Гуманист. изд. Центр ВЛАДОС, 1997. - I часть.
6. Методичні рекомендації з педагогічної практики.

      Економічна  освіта призвана формувати систему  раціонального мислення і поведінки  сучасної молоді в умовах ринкового  господарювання. Саме з цим пов¢язане впровадження економічного навчання практично в усіх учбово - виховних закладах, що дозволить ознайомити їх учнів з фундаментальними принципами і організаційними формами сучасної економіки.

      Однак викладання економічних учбових  дисциплін, особливо в довузівські професійно не економічно орієнтованій підготовці, стикається сьогодні з рядом об¢єктивних та суб¢єктивних ускладнень. В число, наприклад, об¢єктивних труднощів перш за все необхідно віднести відсутність апробованої концепції шкільної та професійно - технічної економічної освіти та її загальноприйнятих стандартів.

      Крім  того, саме у зазначених закладах, як до речі і в спеціальних економічного  спрямування закладах, незадовільно стоїть питання кадрового забезпечення викладачів економіки з відповідною педагогічною та економічною підготовкою. так, скажемо, у школі в переважній більшості викладання економічних дисциплін покладається на вчителів гуманітарного профілю. У кращому разі - це можуть бути викладачі економічних вузів. Але, нажаль, вони не мають належної педагогічної підготовки, а отже їм важко зорієнтуватись в успішні організації учбового процесу з учнівським колективом. Додавши до зазначених факторів двобічний суб¢єкт - суб¢єктний характер навчального процесу, розуміємо наскільки суттєвою стає діагностична діяльність педагогічного колективу в організації економічного навчання.

      Педагог має знати:

• рівень розвитку колективу;
• рівень розвитку загальної та економічної зокрема освіченності кожного окремого учня;
• мікросередовище (соціально - економічне), у якому знаходиться його вихованець.

      в той же час вчителю економіки важливо оцінити:

• власну діяльність, спрямовану на особистість учня, його діяльність, відносини між учасниками педагогічного процесу, як прообраз майбутніх виробничих відносин;
• ефективність виробничих форм, методів, засобів навчальної діяльності.

      На  наступному етапі, коли зовнішній вплив знаходить внутрішнє “перетворення” в особистості учня педагог має відслідити:

• внутрішні процеси, які доступні для вивчення, діагностування, прогнозування;
• мотиви учбової діяльності та економічної поведінки учня;
• позитивні та негативні “зрушення” у розвитку економічного розвитку мислення, рівня економічної грамотності, формування економічної культури особистості учня.

      Деталізація зазначених суб¢єктивних факторів та визначення їх ролі в досягненні успішних результатів економічного навчання як педагогічно організованого процесу та психологічно обумовленого механізму розвитку особистості ставить питання педагогічного моніторингу якважливого та обов¢язкового компоненту педагогічної діяльності на всіх етапах педагогічного процесу.

      Функції педагогічного діагностування:

• інформаційна - збір відомостей про особистість колективів;
• оцінна - установлення рівня сформованості розвитку, вихованності, якостей, знань і т.ін.;
• корелююча - внесення поправок в хід педагогічного процесу.

      Види  педагогічної діагностики:

• початкова - при постановці мети, завдань, на початку певного виду діяльності; на першій стадії роботи з учнями;
• поточна - відсліджування ходу педагогічного процесу на різних його етапах;
• узагальнююча - при підведенні підсумків якогось періоду діяльності, при аналізі конкретного завдання.

      Суть  педагогічної діагностики постає: у  зборі інформації про суб¢єкт діагностики; у порівнянні даної інформації з попередньою про досліджуваний суб¢єкт(можливо у порівнянні зі стандартом або іншим суб¢єктом); в аналізі з метою визначення причин успіху чи неуспіху у розвитку, освіті, формуванні особистості; у розкритті смислу з його поясненням змін, що відбувається у суб¢єкті діагностики; у доведенні до учнів та інших зацікавлених осіб (батьків, вчителів) результатів діагностичної діяльності; перевірці впливу різних діагностичних методів на об¢єкт - суб¢єкт  діагностики.

      Таким чином, педагогічна діагностика - це діяльність про розрахування стану, змін, які відбуваються в об¢єкті - суб¢єкті діагностики, результат педаго-гічного процесу. Прочому перевірка і оцінка результатів результатів виховної та розвиваючої функції педагогічного процесу закладаються в педагогічному моніторинзі.

      Особливу  увагу привертає перевірка та оцінка результатів реалізації освіт-ньої функції у процесі навчання (він близько стикається з реалізацією мети та завдань вивчення конкретного предмету. У нашому випадку вивчення еконо-мічних дисциплін). При цьому гностична діяльність педагога (тобто перевірка і оцінка результатів) має декілька функцій: установлення готовності до засвоєння нового, виявлення характеру і ступеню самостійних учбових дій; виявлення помилок і труднощів, виявлення рівня знань, умінь, навичок. Змістом котрого у процесі навчання виступають: знання, уміння, навички, характер пізнавальної діяльності учнів; рівень їх самостійності і активності; ефективність методів, форм і способів їх учбової діяльності. види, форми і методи контролю залежать від конкретного учбового предмету [О.В.Аксьонова. Розділ 8]. Така робота педагога тісно пов¢язана з педагогічним прогнозуванням (передбачанням майбутніх змін у розвитку, освіті, формуванні особистості; визначенням шляхів удос-коналення особистості; проектуванням ходу розвитку педагогічного процесу).

      Для того, щоб скласти прогноз, необхідно виходити з інформації про минуле та дійсне, крім того потрібно знати закони, тенденції розвитку того чи іншого педагогічного явища.

      Прогнозування як функція педагогічного моніторингу завершує цикл вивчення:- діагноз - прогноз.

      Однак така логічна структура у практиці роботи найчастіше відноситься тількі до початкового періоду оскількі продуктивність педагогічного процесу  визначається перш за все метою і завданнями. Прогноз вміщує мету, на реалізацію якої спрямовано педагогічний процес.

      Мета  визначає діяльність і спілкування, в процесі яких вивчається учень. Таким чином, у практиці роботи найчастіше виступає така формула:

      Прогноз (мета) - Діяльність - Вивчення - Діагноз - Прогноз - Спілкування.

      Педагог систематично вивчає учнів врахувуя закономірності розвитку особистості: розпізнає внутрішний світ дитини, який необхідно враховувати у  процесі навчання і виховання  при прогнозуванні поведінки, діяльності вихованців, співставляє різноманітни зв¢язки, взаємодію, взаємообумовленості якостей, властивості особистості, враховує їх взаємокомпенсацію, які створюють в кожний даний момент “новий візерунок” гармонії даної особистості в даних умовах. Все це створює підгрунтя для прогностичної діяльності.

      Найчастіше  діагностування “западаючій ланки” від порушення гармонії особистості; відповідно і прогнозування логічно  будувати по лінії проектування шляхів відповідно гармонії, виправлення помилок, створення позитивного стереотипу замість негативного і т.п.

      При цьому виділяються два напрями: “підтягування западаючої ланки” або компенсація його за рахунок  розвитку інших ланок.

      Гармонія  особистості швидше ............... за умови  реалізації важливого педагогічного  принципу (за А.С. Макаренко), який полягає у тому, що проектуючи особистість виховання, педагог повинен опиратися на всі позитивні сторони, на них будувати педагогічний вплив, тільки тоді можна очікувати позитивного результату роботи, навіть з дуже замкнутими дітьми.

      Прийоми: заохочення, забезпечення успіху, показ  переваг вчителя; похвала, вплив  турботи, включення до цікавої діяльності, ласкавий докір, моральні вправи, паралельна дія, ізмор, обхідний рух та ін.

Головний  сенс прогностичної допомоги вчителя  полягає у тому, щоб попередити чи викоренити відхилення в освіті; розвитку, формуванні особистості на самому початку, щоб ліквідувати можливість переростання цих незначних відхилень у педагогічну запущеність.