Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 15:08, дипломная работа
Верстка є однією з основних процесів поліграфічного виробництва, у ході якої авторський оригінал приймає остаточний вигляд. Від її виконання залежить якість готової книги, журналу або газети. Це також один з найскладніших процесів, що вимагає дотримання обов'язкових технічних правил стильової і технічної єдності оформлення і художньої цілісності видання, відповідності кожної шпальти, кожного розвороту як їхньому змістові, так і загальному принципові оформлення видання
ВСТУП 3
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ 4
2 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 8
2.1 Верстка. Її особливості та правила застосування 8
2.2. Верстка складних видань 12
2.3 Верстка з ілюстраціями 14
2.4 Багатоколонкова верстка 16
2.5 Макетування 17
2.6.Особливості здійснення коректури 26
2.7 Типографічний шрифт як елемент дизайну та верстки 28
2.8 Особливості верстки залежно від виду літератури 32
3 СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ 46
3.1 Аналіз програмних засобів додрукарської підготовки видань 46
3.2 Формати файлів для поліграфічних видань 53
4 ТЕХНОЛОГІЧНЕ РІШЕННЯ 56
4.1 Опрацювання текстової інформації 56
4.2 Опрацювання графічної інформації 56
4.3 Вибір формату видання та технології друку 57
4.4 Розробка дизайну 57
4.5 Верстка 61
4.6 Коректування 62
4.7 Розробка обкладинки 62
4.8 Переведення тексту в криві 63
4.9 Зміст 64
4.10 Генерація PostScript та PDF 65
5 ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ 66
5.1 Економічна характеристика проектного рішення 66
5.2 Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення 67
5.3 Визначення комплексного показника якості розробленого програмного засобу 71
5.4 Визначення експлуатаційних витрат 74
5.5 Розрахунок ціни споживання проектного рішення 76
5.6 Визначення показників економічної ефективності 78
Висновки 80
ВИСНОВКИ 81
РЕЗЮМЕ 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 83
здійснивши друк у файл з розширенням *.ps з подальшим його переведенням у формат PDF за допомогою програми Acrobat Distiller.
Обидва способи часто застосовують. Проте, професіонали рекомендують: якщо вам потрібна висока якість друку та уникнення помилок на стадії виготовлення фотоформ та друкарських форм, то краще застосовувати спосіб отримання PDF-файлу за допомогою друку у файл з подальшим використанням програми Acrobat Distiller для того, щоб перевести PostScript-код публікації у файл формату PDF, з якого безпосередньо буде виконуватися вивід на фото- чи друкарську форму (в залежності від технології). Кращий, на мою думку, цей спосіб й тим, що, при генерації PDF-файлу з PostScript’а, в програмі Acrobat Distiller можна вказати велику кількість параметрів, що стосуються якості виведення (компресія зображень, тексту; кількість точок на дюйм (dpi); завантаження шрифтів та ін.) – так звані робочі опції. При чому, налаштувавши всі ці параметри, їх можна зберегти в окремий файл для того щоб в подальшому використовувати їх для інших проектів і публікацій.
В основі мого технологічного рішення лежить поєднання можливостей програмних та апаратних засобів для здійснення макетування та верстки книги.
На основі набутих знань при роботі з літературними джерелами та іншими засобами інформації (таких як Інтернет) було здійснено усі етапи додрукарських процесів для виготовлення книги.
Роботу над розробкою публіцистичного видання розпочато з редагування текстової інформації. Редагування тексту здійснено засобами програмного пакету Microsoft Word. Перш за все було проведено виправлення друкарських та інших помилок. Після чого приступлено до поділу тексту на розділи і структурування його за допомогою шаблонів стилів, таким чином вибудувавши увесь текст в певну ієрархію для спрощення процесу верстки. Наступним кроком стало видалення з тіла документу усіх графічних малюнків та таблиць. Це зумовлено тим, що вони потребують окремого опрацювання з використанням інших програмних засобів, а також тим, що, при імпортуванні тексту в програму верстки, вони будуть некоректно сприйматися.
Визначившись з тим, що верстка книги буде проводитися засобами програмного пакету Adobe InDesign, було прийняте рішення зберігати текстову інформацію у файлі з розширенням *.doc, що є стандартним форматом текстового редактора Microsoft Word, а також підтримується вище згаданою програмою верстки.
Видалену з тіла документу основного тексту графічну інформацію, збережено в окремі файли з розширенням *.jpg для подальшого їхнього редагування засобами обробки векторних та растрових зображень.
Обробку растрових зображень здійснено засобами програмного пакету Adobe Photoshop. Для повної підготовки растрових зображень для використання у програмі верстки проведено наступні операції:
Обробку векторних зображень було проведено за допомогою програмного пакету Illustrator тієї ж фірми Adobe.
Було здійснено такими етапами:
Вибір формату видання та технології друку є важливими особливостями при розробці його макету та верстці. Від формату видання, перш за все залежить сприйняття та попит на вже готову книгу. А вибір технології друку важливий тим, що при розробці дизайну видання потрібно враховувати різні специфічні особливості технології, а також друкарської машини, на якій буде здійснюватися друк. Наприклад, розміри обрізних полів для різних технологій, а відповідно і для різних машин є відмінними.
Виходячи з усіх вище перелічених особливостей, я вибрав формат видання 60х90 з часткою аркуша 1/16, а друк буде здійснюватися офсетним способом на рулонній офсетній машині.
За основу при розробці дизайну книги було взято використання шаблон-сторінок.
Для кожного з розділів книжки було створено окремі шаблон-сторінки. Елементами цих сторінок є верхні колонтитули у вигляді горизонтальної лінійки, а також текстові блоки із назвами розділів та підрозділів. Так, на лівій шаблон-сторінці, вказані номер та назва розділу, а на правій – відповідно номер та назва підрозділу. Ще одним елементом, який було включено до складу шаблон-сторінок, є нижній колонтитул у вигляді колонцифри – нумерація сторінок. Проте вона використовується не на всіх сторінках і саме тому входить до складу не усіх шаблон-сторінок. Також було створено окрему шаблон-сторінку для застосування їх до сторінок, на яких розпочинається розділ. Їхньою особливістю є те, що на цих сторінках не потрібно застосовувати верхній колонтитул з нумерацією та назвою розділу, оскільки вони є винесеними у заголовок. Результат проектування шаблон-сторінок показано на рис. 5.1.
Рис. 5.1. Проектування шаблон-сторінки
Кожний розділ за дизайнерською задумкою мав розпочинатися із назви та номеру розділу у поєднанні з елементом дизайну у вигляді накладених одна на одну плашок, що мають форму прямокутників.
Наступним важливим кроком, було здійснено для розробки дизайну, стало створення стилів тексту для основного тексту, заголовків, підзаголовків, колонтитулів, підписів до малюнків та ін.
Таким чином створено наступні стилі:
1) Стиль для назв частин під назвою назви_частин з наступними характеристиками:
2) Стиль заголовку під назвою Заголовок з такими характеристиками:
3) Стиль для основного тексту під назвою text з наступними характеристиками:
4) Стиль для основного тексту під назвою вірші з наступними характеристиками:
5) Стиль для основного тексту під назвою пісні з наступними характеристиками:
Для початку процесу верстки було імпортувано в програму верстки InDesign відредагований текст у форматі *.doc.
Перед тим, як безпосередньо приступити до верстки публікації, в даному випадку книги, було додано до вже створених сторінок ще 4 порожніх сторінки на початок макету відповідно для повтору титульної сторінки, змісту. Після цього розпочалася власне верстки текстової інформації. Верстку було здійснено за допомогою застосування до тексту та заголовків раніше створених стилів абзацу, а в тих випадках де це було потрібно застосувані стилі символу.
Зображення у форматах TIFF та EPS були внесені до верстки за допомогою спеціального механізму включення об’єктів до складу макету, який дозволяє уникнути багатьох непередбачуваних помилок на стадії фотовиводу вже зверстаного видання. Результат зверстаних полос показано на рис. 5.2.
Після того як, наскільки це можливо, оптимально розміщено текстову та графічну інформацію на макеті, тобто здійснено верстку, отримано 122 сторінок публікації, тобто 62 повноцінних розворотів. Це змусило після 121 сторінки додати ще одну сторінку до макету, на якій я запланував розмістити інформацію про формат, назву, дату випуску видання та ін.
Цей крок зумовлений ще й тим, що кількість сторінок зверстаного видання повинна бути кратною 8. Це є необхідною умовою для повноцінного спуску шпальт.
Рис. 5.2. Вигляд розвороту книги
Після завершення верстки було здійснено чорновий друк зверстаних шпальт з метою виявлення друкарських помилок, помарок чи порушень правил макетування і верстки.
Після виявлення вище перелічених помилок, було здійснив їх виправлення і повторно здійснено збереження до файлу макету.
Розробку обкладинки до вже зверстаної книги було здійснено у векторному редакторі Adobe Photoshop. Формат (розміри) обкладинки було задано, виходячи з розміру розвороту основної частини (книжкового блоку) та додавши до горизонтального розміру по 5 мм. з кожної сторони та 7 мм. на форзац, а до горизонтального розміру відповідно 3 мм. зверху та 5 мм. знизу.
Виконавши усі ці операції, було отримано шаблон обкладинки з розмірами 357х248 мм, яку показано на рис. 5.3.
Далі приступлено власне до дизайну обкладинки, а саме вибрано та задано її колір та розмісщено на ній необхідну текстову та графічну інформацію.
Рис. 5.3. Вигляд обкладинки книги
Отримане кінцеве зображення обкладинки збережено у форматах *.tiff, якиq дозволяє досить якісно здійснити друк растрових зображень.
Для зручності при генерації PostScript-коду зверстаної публікації та для можливості використання файлу з макетом на іншому комп’ютері, на якому не встановлені шрифти (чи деякі з них), що використовуються у виданні, чи комп’ютері з іншим програмним забезпеченням, усю текстову інформацію переведено у набір кривих. При цьому макет із внесеними змінами, тобто вже з переведеним в криві текстом, збережено в окремий файл з іншою назвою. Адже після переведення текстової інформації у набір кривих її вже неможливо буде редагувати як текст, а лише як набір кривих.
Зміст – система заголовків усіх більш чи менш значимих частин книги з вказівкою сторінок, де вони розміщені.
Зміст може бути заверстаний в кінці чи на початку видання. Розташування його залежить від ряду факторів, головними з яких є обсяг і умови користування книжки. Результат верстки змісту показано на рис. 5.4.
У більшості випадків зміст набирають шрифтами зниженого кегля в порівнянні з основним.
Зміст завжди верстають зі спуску. Інколи він може займати неповну сторінку, тоді його, коли немає інших вказівок видавництва, розміщують на оптичній середині сторінки.
Зміст на початку видання верстають у технічних, довідкових, навчальних і наукових книгах – відразу за титульним аркушем і його зворотом, епіграфом, посвятою, на окремій сторінці з непарної сторінки.