Оцінка конкурентної позиції бізнес-проекту Українського підприємства на світовому ринку

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Апреля 2013 в 19:28, курсовая работа

Описание работы

Процес розвитку підприємства як економічної організації може реалізовуватися як у рутинних операціях, так й у формі проектів. Організація досягає конкурентних переваг двома способами: або активуючи поточну діяльність за умови постійної орієнтації на підвищення ефективності шляхом поточних незначних удосконалень, або створюючи щось нове в обмежені терміни та з обмеженими ресурсами, тобто здійснюючи проект. До 1980-х рр. більш поширеним був перший варіант впровадження змін. Однак у результаті розробки більш досконалих методів корпоративного планування, бурхливого розвитку технічних новацій та засобів комунікації все більш затребуваним засобом впровадження незворотних якісних змін в організації та її діяльності стали саме бізнес-проекти.

Работа содержит 1 файл

полностью.doc

— 446.50 Кб (Скачать)

Запропонований проект ПАТ «ХЦУ» має один параметр, який відхиляється від даних вимог – підприємство використовувало альтернативну сировину ще до початку подій проекту, проте їх частка була незначною (меншою за 4%).

Для визначення всіх реальних та ймовірних альтернатив проекту, які б змогли підвищити конкурентну позицію як самого підприємства, так і проекту, що реалізується, брались до уваги всі варіанти, що не суперечать існуючому законодавству та юридичним нормам. Щонайменше такі сценарії повинні братись до уваги:

  1. Продовження теперішньої практичної діяльності, тобто, сценарій, згідно якого компанія продовжує виробництво цементу, використовуючи існуючу технологію, паливні та сировинні матеріали.
  2. Сценарій, за яким традиційні сировинні матеріали, вапно та глина, частково замінюються на альтернативну сировину в іншій пропорції, ніж за проектним сценарієм. При необхідності, розробляються різні сценарії з різними пропорціями різних сировинних матеріалів.

Пропонується  розглянути декілька варіантів виробництва  цементу на ПАТ «ХЦУ» з використанням шлаку:

- використання 4% шлаку;

- використання 20% шлаку.

Окрім звичайного металургійного шлаку, який використовується для реалізації проекту, що аналізується, існують різні типи альтернативної сировини, які використовуються при виробництві цементу – більшість з них мають більшу доступність та меншу вартість. Зазвичай, масовим є доменний шлак (ДШ). Виробляються різні форми доменного шлаку в залежності від методу, який використовується для охолодження розплавленого шлаку. Ці продукти включають доменний шлак з повітряним охолодженням (НГДШ), шлакову пемзу або термозит  та гранульований доменний шлак (ГДШ).

Двома основними  типами доменного шлаку, які отримують при виробництві чавуну в Україні, і тому можуть бути задіяні для реалізації проекту, є доменний шлак з повітряним охолодженням (РГДШ) та гранульований доменний шлак (ГДШ).

Другим типом  альтернативної сировини є шлак дугової електропечі (ЕШ). Виробництво енергії може стати джерелом іншого виду AC, шлаку, що виробляється під час згоряння вугілля в котлах теплоелектростанцій, іншими словами це золошлак від ТЕС.

Виходячи з усього вищезгаданого, до уваги можна брати такі альтернативні сировини або їх комбінації:

1. Шлак дугових  електропечей (ЕШ).

2. Зола ТЕС.

3. Доменний шлак з повітряним охолодженням (НГДШ).

4. Доменний шлак з водяним охолодженням (гранульований шлак або гранульований доменний шлак (ГДШ).

5. Суміш ГДШ та НГДШ в різних пропорціях.

Доступність ЕШ на українських металургійних заводах є низькою, оскільки низькою є частка сталі виробленої в дугових електропечах. Більше того, на металургійних заводах в Криворізькому регіоні немає діючих дугових електропечей. Таким чином, використання ЕШ як альтернативної сировини є недоцільним оскільки він по-перше, наявний в дуже малій кількості в країні загалом,по-друге, якщо його і використовувати, то потрібно буде його завозити з віддалених районів, а це означає, підвищення витрат на реалізацію проекту, що в нашому випадку не є доцільним. Таким чином, шлак дугових електропечей можна виключити та не розглядати його як проектний альтернативний тип сировини.

Хімічний склад  золи ТЕС залежить великою мірою від типу вугілля, що спалюється на ТЕС та від умов зберігання золи. Типовий шлак з Криворізької ТЕС використовується швидше як алюміносилікатна домішка, ніж як альтернативна сировина. Таким чином, його можна теж виключити з розгляду як тип альтернативної сировини.

Поєднання решти  доступних варіантів дає можливість запропонувати шість альтернативних умов для реалізації проекту ПАТ «ХЦУ»:

  1. Використання шлаку з повітряним охолодженням - 4%.

За цією альтернативою до сировинної суміші додають приблизно 4% шлаку з повітряним охолодженням. Стимулом до використання цієї альтернативи є зменшення споживання палива піччю завдяки нижчій кальцинації сировинних матеріалів в печі. Для того, щоб використовувати шлак з повітряним охолодженням, його потрібно спочатку подрібнити та відсіяти. Для цього необхідне додаткове обладнання або ж постачальник шлаку повинен подрібнити та відсіяти шлак перед тим, як поставити його на Криворізький цементний завод.

2. Використання шлаку з повітряним охолодженням - 20%

Подібно до варіанту 2, шлак додають до суміші сировинних матеріалів, але пропорція доводиться приблизно до 20%.

3. Використання гранульованого шлаку - 4%

В даному випадку для виробництва цементу до сировинної суміші додається приблизно 4% гранульованого шлаку. Стимулом до використання цієї альтернативи є зменшення споживання палива  піччю завдяки нижчій кальцинації сировинних матеріалів в печі. На відміну від шлаку з повітряним охолодженням, гранульований шлак не вимагає додаткової попередньої обробки як наприклад подрібнення та відсів. Він подрібнюється та змішується разом з іншими компонентами.

4. Використання гранульованого шлаку - 20% (проект, що реалізується)

5. Додавання суміші гранульованого доменного шлаку/доменного шлаку з повітряним охолодженням – 4%

За цією альтернативою з метою часткової заміни традиційних сировинних матеріалів використовують і гранульований шлак, і шлак з повітряним охолодженням в певній пропорції. Стимулом до додавання шлаку, як і вищезгаданих альтернативах, є зменшення споживання палива піччю завдяки нижчій кальцинації сировинних матеріалів в печі. ГДШ та НГДШ мають аналогічний хімічний склад, але різні механічні властивості. Перевагою використання НГДШ додатково до ГДШ є краща доступність останнього на металургійних заводах, тому що попит на нього менший, він використовується в цементному та інших виробництвах. В більшості випадків, великі об’єми НГДШ до сих пір звалюють біля металургійних заводів.

6. Додавання суміші гранульованого доменного шлаку/доменного шлаку з повітряним охолодженням – 20%

Подібно до альтернативи 6, описаної вище, при виробництві цементу з метою часткової заміни традиційних сировинних матеріалів використовують суміш ГДШ та НГДШ. Частка шлаку, що додається, зростає до 20%.

Таким чином, запропоновані  альтернативні методи покращення технічних та економічних характеристик проекту ПАТ «ХЦУ» зможуть надати можливість підприємству забезпечити абсолютне лідерство не тільки на національному, але і на світовому ринку під час реалізації бізнес-проектів по використанню альтернативної сировини для виробництва цементу.

 

 

3.2. Оцінка  запропонованих методів вдосконалення  конкурентної позиції бізнес-проектів  ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» на світовому ринку

 

 

Для того, щоб  вибрати найбільш прийнятний для  реалізації варіант проекту, проведемо оцінку кожного з запропонованих методів, які допоможуть підвищити конкурентну позиції проекту підприємства «ХЦУ».

Перша пропозиція щодо виробництва цементу з додаванням 4% шлаку з повітряним охолодженням (НГДШ) є нововведенням, яке раніше не застосовувалося в цементній практиці і, до того ж, шлак з повітряним охолодженням також ніколи не випробовувався як альтернативна сировина. Він значною мірою відрізняється за структурними властивостями та відрізняється за вмістом сірки в порівнянні з гранульованим шлаком, що є дуже важливим для роботи печі. Ці відмінності можуть вимагати установки окремого обладнання для подрібнення та відсіву для шлаку (на проектному майданчику або ж на місці походження шлаку) та удосконалення газових бокових елементів печі. Ці заходи потребують як мінімум два роки і 1,5 млн. євро інвестицій щорічно. А це, в свою чергу, підвищить загальну вартість проекту та зробить його неефективним. З цим пов'язаний непотрібний ризик. Таким чином, за допомогою даної пропозиції підприємство не досягне потрібних змін в характеристиках проекту, тому дана альтернатива не є розумною.

З цього ж  приводу, і наступна пропозиція з  додаванням шлаку з повітряним охолодженням часткою у 20% не є розумною, так як всі вищенаведені умови незмінні, лише збільшується частка альтернативної сировини.

Пропозиція  щодо додання 4% гранульованого шлаку до суміші сировинних матеріалів для виробництва цементу надасть змогу зменшити споживання палива піччю завдяки нижчій кальцинації сировинних матеріалів в печі. На відміну від  шлаку з повітряним охолодженням, гранульований шлак не вимагає додаткової попередньої обробки, як то подрібнення та відсів. Він подрібнюється та змішується разом з іншими компонентами. Таким чином, дана альтернатива є надійною та обґрунтованою.

Також можливий аналогічний варіант, але зі збільшенням частки гранульованого шлаку до 20%. Гранульований шлак є доступним на українських металургійних заводах. Його також використовують як допоміжний цементуючий матеріал для бетону на портландцементі (як мінеральна домішка або компонент цементу з добавками). Зростаюче використання гранульованого шлаку може привести до зростання ціни на нього та до зменшення його доступності на ринку.

Таким чином, зростання  частки гранульованого шлаку у виробництві цементу до доволі значної пропорції в 20% може мати ризик (вартість матеріалу та його доступність). З цієї точки зору,  використання тільки гранульованого шлаку як AC у великій пропорції для виробництва клінкера є реальною, але не надійною альтернативою.

Виробництво клінкера з використанням 4% шлакової суміші гранульованого шлаку та шлаку з повітряним охолодженням передбачає використання даної суміші в певній пропорції з метою часткової заміни традиційних сировинних матеріалів у виробництві цементу. Єдиною перевагою даної пропозиції є доступність даних матеріалів, тому дана альтернатива є реальною, але не переконливою.

Збільшення  частки шлакової суміші гранульованого шлаку та шлаку з повітряним охолодженням до 20% несе технічні ризики, які можуть вилитись у зміну роботи пічної системи, що понесе за собою додаткові матеріальні витрати, тому дана пропозиція є ненадійною та непереконливою.

Таким чином, можна  зробити висновок, що лише один варіант  з запропонованих може наблизити  бізнес-проект нашого підприємства до бажаючих показників, а саме зменшити його вартість та збільшити об’єм скорочення шкідливих викидів - використання гранульованого шлаку часткою в 4%. Тому саме ця пропозиція потребує детальнішого аналізу.

Шлак являє  собою кам’янистий або скловидний матеріал, твердіший та грубіший, ніж традиційний сировинний матеріал, що спричиняє швидше зношування сепараторів сировинного млина, газоходів, труб сировинного млина та кальцинатора. В свою чергу, це призводить до збільшення витрат на ремонт та зменшує інтервали між ремонтами. Додавання шлаку у розмірі 20% становить основну технологічну перешкоду на шляху впровадження проекту.

За даними моніторингу  проекту, щорічні втрати, пов’язані  з закупоркою та ремонтом обладнання становлять 703, 820 євро [20].

Так, зменшення  частки шлаку до 4% усуне необхідність витрачати таку суму коштів. За 11 років, період, що залишається до кінця проекту, тобто до 2023 року, зменшить загальну вартість проекту ПАТ «ХЦУ» (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Прогноз скорочення вартості проекту ПАТ  «ХЦУ»

Вартість ремонтних робіт, євро

Залишкова тривалість проекту, роки

Економія витрат, євро

Кінцева вартість проекту

703820

11

7742020

22257980




Джерело: [20] та власні розрахунки автора

 

Як видно  з табл. 1, при застосування частки шлаку розміром 4% вартість проекту  може знизитись на 7,7 млн. євро, що в кінцевому варіанті вартості проекту, буде становити приблизно 22 млн. євро.

Друга характеристика, яка не дає проекту можливість мати абсолютні конкурентні переваги є об’єм скорочення кількості  викидів CO2. При використанні частки шлаку у 20% об’єм скорочення шкідливих речовин за всю тривалість проекту становить 597182 тонн. За даними моніторингу проекту, прогнозований об’єм скорочення викидів СО2 при частці шлаку в 4% становить 985588 тонн (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Прогнозований об’єм скорочення викидів СО2

Джерело: [20]

 

Як бачимо, скорочення шкідливих викидів при застосування невеликої частки шлаку є достатньо  значним. Через високий вміст у шлаці сірки та хлору в порівнянні з традиційними сировинними  матеріалами, збільшення частки шлаку веде до збільшення вмісту сірки та хлору в гарячій сировинній суміші в циклонній системі, що спричиняє закупорку сировинною сумішшю циклонів і, як наслідок, шкідливі речовини накопичуються в більшій мірі. Тому зменшення частки шлаку, позитивно вплине на екологічну частину даного проекту.

Враховуючи  всі вищенаведені прогнозовані зміни, застосуємо повторно матричний метод  для аналізу зміни конкурентної позиції проекту ПАТ «ХЦУ»  на світовому ринку. За допомогою  формул (1.1 – 1.3) був проведений розрахунок локальних технічних та економічних параметрів, інтегральних коефіцієнтів та загального коефіцієнту конкурентоспроможності, але з врахованими вищенаведеними змінами (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Підсумкова  таблиця конкурентоспроможності бізнес-проектів         (прогнозовані дані)

Информация о работе Оцінка конкурентної позиції бізнес-проекту Українського підприємства на світовому ринку