Тема 18

Сертифікація  як процедура підтвердження  відповідності.

Цілі  та принципи підтвердження  відповідності.

Підтвердження направлено на досягнення наступних  цілей:

• посвідчення відповідної продукції, процесів життєвого циклу продукції (ЖЦП), робіт та послуг (або інших об’єктів) технічним регламентом, стандартом, умовами договорів;
• підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт, послуг на українському та міжнародному ринках;
• спів дія  з покупцям  в компетентному виборі продукції, робіт, послуг;
• створити умов для забезпечення вільного пересування товарів по території України, а також здійснення міжнародної торгівлі;

Приклад: заборона реалізації на ринку 100т. бельгійської говядини врятували від гострого отруєння  тисячі людей; затрати на їхнє  лікування становили близько 60 млн. руб., а втрати із-за відсутності людей на робочих місцях – 100 млн. руб.

   Принципи підтвердження відповідності

При підтвердженні  відповідності необхідно керуватися наступними принципами:

1. доступність інформації про порядок здійснення підтвердження відповідності зацікавленним особам;
2. встановлення у відповідному технічному регламенті (ТР) перелік форм і схем обов’язкової відповідності стосовно відносин  до об’єктів, відповідних видів продукції;
3. орієнтація на зменшення строку проведення процедури обов’язкового підтвердження відповідності і затрат заявника;
4. не допущення  примушення до здійснення добровільного підтвердження відповідності;
5. не допущення завади обов’язкового підтвердження відповідності добровільної сертифікації;
6. захист майнових інтересів заявників, дотримання комерційної таємниці по відношенню до відомостей, отриманих при проведенні підтвердженні відповідності;
7. не допущення застосування обов’язкового підтвердження відповідно  до об’єктів, по відношенню до яких не встановленні

  вимоги  ТР (вказаний принцип буде реалізовуватись  на протязі перехідного періоду,  по мірі розробки ТР на відповідні  об’єкти); 

8. презумпція  відповідності продукції, маркірованого  знаком відповідності. Передбачену не відповідність повинні довести інптектуючі організації. В практиці технічного регулювання ЕС (звідки запозичений принцип) він означає наступне: до поки не доведено протилежне, виробник заявляє в декларації відповідності, що його продукція відповідає вимогам гармонійного стандарту, а значить и важливим вимогам дерекриви ЕС.

Тема  19

Державна  система сертифікації

      1.Основне поняття в області оцінки відповідності та сертифікації.

      До  об’єктів сертифікації відносять продукцію, послуги, систему якості, персонал, робочі місця.

      Терміни та поняття:

      Оцінка  відповідності – пряме або не пряме поняття дотримання вимог, які пред’являються до об’єкту.

      В оцінці відповідності беруть участь три сторони 1-постачальник, 2-покупатель, 3- незалежний учасник в розглядаючому  питанні.

      Підтвердження відповідності – документальне посвідчення відповід-ності продукції або других об’єктів, процесів виробництва, експлуата-ції, зберігання, перевозки та утилізації, виконання робіт або надання послуг вимог техн. регламентів, положенням стандартів або умов договорів.

      Форма підтвердження відповідності -  визначений порядок документального посвідчення відповідності продукції або інших об’єктів, процесів виробництва, експлуатації, зберігання, реалізації, утилізації, виконання робіт або надання послуг вимогам технічних регламентів, положенням стандартів або умов договорів.

      Підтвердження відповідності може носити добровільний або обов’язковий характер. Добровільне  підтвердження відповідності відбувається у формі добровільної сертифікації. Обов’язкове підтвердження відбувається у формах прийняття декларації про відповідність та обов’язкову сертифікацію.

      Заявник – фізична або юридична особа, яка виконує обов’язкове підтвердження відповідності.

      Сертифікація  – форма виконання органом по сертифікації підтвердження відповідності об’єктів вимогам технічних регламентів,

      положенням  стандартів або умовам  договорів.При  цій формі підтвердження відбувається третьою стороною – органом по сертифікації.

      Декларування  відповідності  – форма підтвердження відповідності продукції стосовно вимог технічного регламенту. На відмінну від сертифікації, декларування виконується першою стороною, як правило, виробником.

      Сертифікат  відповідності –документ ,посвідчующий відповідність об’єкта вимогам технічних регламентів, положенням стандартів та умовам договорів.

      Декларація  відповідності – документ, посвідчующий відповідність випускаємої в обороті продукції вимогам технічних регламентів.

      Знак  відповідності –  позначення, необхідне для сертифікації придбання  відповідності об’єкта сертифікації  до вимог системи добровільної сертифікації або національного стандарту.

      Система сертифікації –  совокупність правил виконання роботи по сертифікації її учасників і правил функціонування системи сертифікації в цілому.

              

      Тема 20

      Обов'язкова та добровільна сертифікація

      Обов’язкова сертифікація – це форма державного контролю за безпекою продукції. Її здійснення пов’язано з відповідними обов’язками, накладені на підприємство, в тому числі матеріального характеру. Тому  вона може здійснюватися лише в випадках передбачених законодавчими актами України, тобто законодавчими й нормативними актами Уряду України.

      “Сертифікація в законодавчій регулюючій сфері”

      Під час обов’язкової  сертифікації підтверджуються  тільки ті обов’язкові  вимоги, котрі встановлені законом, запроваджуваний обов’язкову сертифікацію. Відповідно ст.16 Закону України “ Про захист прав споживачів” під час обов’язкової сертифікації продукції (робот, послуг) повинна підтверджуватися їх безпека для життя, здоров’я споживача, навколишнього середовища й запобігання завдання шкоди майну споживача.

      Під час обов’язкової сертифікації чинність сертифіката відповідності і  знака відповідності розповсюджується по всій території України.

      Організація й проведення робіт по обов’язковій сертифікації доручаються спеціально упорядкованому Федеральному органу виконавчої влади в області сертифікації – Держстандарту України, у випадках, передбачених законодавчими актами України по відношенню окремих видів  продукції, й на інші органи виконавчої влади. Тому в Україні діють системи обов’язкової сертифікації, створені й очолювані Держстандартом України. В межах цієї системи діють системи сертифікації однорідної продукції ( харчова продукція, продовольча сировина,  витрати, товари легкої промисловості та ін.) й однорідних послуг (послуги громадського харчування, роздрібна торгівля та ін.).

      Добровільна сертифікація

      Здійснюється  відповідно з Законом України (“Про сертифікацію продукції та послуг”) по ініціативі замовника (виробників, продавців, виконавців) в цілях підтвердження відповідності продукції (послуг) вимогам стандартів, технологічним умовам, рецептур та інших документів визначених замовником.

      Добровільна сертифікація здійснюється на умовах  договору між замовником і органом по сертифікації.

      На  відміну від обов’язкової сертифікації, котра стверджує тільки вимоги безпеки, добровільна сертифікація вирішує більш ширший обсяг завдань, а саме:

1. Підтвердження відповідності вимогам стандартів, а також ряд показників якості, які доповнюють безпеку.
2. Підтвердження оригінальності продукції.
3. Перевірка адекватності ціни якості продукції .
4. Підтвердження відповідності системи якості організації вимогам

ІСО 9000.

5. Підтвердження відповідності системи регулювання навколишнім середовищем вимогам ІСО 9000.
6. Підтвердження відповідності компетентності персоналу , який претендує  на роботу в якості експерта, встановленим вимогам.
7. Підтвердження відповідності процесів життєвого циклу продукції ( виробництво, ремонт, перевезення та ін.) встановленим вимогам.

      Добровільна сертифікація – це ринковий інструмент боротьби з контрфактной продукцією особливо якщо органом, який зареєстрував систему , виявляється асоціація  (гільдія) виробників. В цьому випадку маркірування продукції знаком відповідності цієї системи означає, що продукція випущена легальним виробником, який гарантує якість й безпеку для споживача. 

      Учасники  обов'язкової сертифікації.

      Основні учасники – замовник, органи по сертифікації (ОС) й випробувальні лабораторії (ВЛ).

      Замовник  має право:

• Обирати форму й схему підтвердження відповідності, передбачені для відповідних видів продукції відповідними правилами (технологічними регламентами);
• Звертатися для  здійснення обов’язкової сертифікації в будь які ОС , область акредитації котрого розповсюджується  на продукцію , яку замовник збирається сертифіцировати;
• Звертатися в органи по акредитації зі скаргами на незаконні дії ОС й акредитованих  випробувальних лабораторій.

      Замовник  повинен:

• Забезпечити відповідність продукції встановленим вимогам;
• Впускати в оборот продукцію, яка підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності, тільки після здійснення цього підтвердження про відповідність;
• Вказувати у супровідній технічній документації й під час маркіровані продукції відомість про сертифікації відповідності або декларації про відповідність; 
• Пред’являти в органи державного контролю ( нагляду ), а також заінтересованим особам документи, які засвідчують про підтвердження відповідності;
• Зупиняти або припиняти реалізацію продукції, якщо закінчився термін дії документа (сертифіката чи декларації ), або їх дія зупинена чи припинена;
• Повідомлю вати  ОС про зміни, які внесли у технічну документацію чи технологічні процеси виробництва сертифіцированої продукції;
• Зупиняти виробництво продукції, яка не відповідає встановленим вимогам на основі рішення органів державного контролю;

      Органи  по сертифікації виповнюють наступні функції  :

• Залучають на домовленій основі для проведення випробувань випробувальні лабораторії (центри) у порядку , встановленим Урядом України;
• Виконують контроль за об’єктом сертифікації, якщо такий контроль передбачений відповідною схемою обов’язкової сертифікації чи договором;
• Ведуть реєстр виданих ними сертифікатів відповідності;
• Інформують відповідний орган державного контролю ( нагляду) про продукцію , що надійшла на сертифікацію , але не пройшла її;
• Зупиняють чи припиняють дію виданого ними сертифікату відповідності;
• Забезпечують наданням  замовникам інформації про порядок проведення обов’язкової сертифікації;
• Встановлюють вартість робіт по сертифікації на основі підтвердження Уряду України методики визначення вартості таких робіт

      ОС  несе відповідальність за обґрунтованість  та правильність видачі сертифіката  відповідності,  за дотримання правил сертифікації.

      Акредитовані  випробувальні лабораторії виконують випробування конкретної продукції чи конкретні види випробувань й видають протоколи випробувань для  сертифікації.