Шпаргалка з "Методики викладання психології"

1. лабораторные работы, моделирующие психологические эксперименты;
2. выполнение психодиагностических заданий, в частности психологических тестов;
3. решение психологических задач;
4. упражнения;
5. групповая дискуссия;
6. дидактические и деловые игры, имитирующие изучаемые процессы.

Эти методы используются по-разному в зависимости  от того, какие учебные цели они  преследуют.

Лабораторные работы как модели психологических экспериментов  могут проводиться для того, чтобы: 1) на практике продемонстрировать студентам  определенные психологические закономерности или 2) для того, чтобы освоить методику психологического эксперимента.

Психологические тесты могут проводиться для освоения психодиагностических умений или в целях самопознания.

1. Сложные профессиональные тесты (например, MMPI, тест интеллекта Вексле-ра). Они требуют серьезной психологической компетентности для проведения.
2. Относительно простые общепсихологические тесты (например, тест Айзенка на выявление экстраверсии и нейротизма или тест на коммуникативные и организаторские способности). Их проведение возможно при менее серьезной психологической подготовке.
3. Психологические тесты, разработанные для прикладных целей определенных сфер профессиональной деятельности (например, «Опросник стиля руководства», «Тест стиля семейного воспитания»).
4. Развлекательные тесты (например, «Любят ли вас окружающие?»). Они чаще всего очень просты в проведении и не имеют никакой серьезной научной основы.

Решение психологических  задач может быть направлено на закрепление теоретических знаний или на применение этих знаний для решения практических задач.

Это могут быть задачи на установление соответствия между теоретическими понятиями и закономерностями и  примерами их использования

задачи по психологическому анализу поведения литературных героев или известных людей; задачи по психологическому анализу частных жизненных или учебных ситуаций.

Упражнения дают студентам возможность формирования умений и навыков исследовательской работы: в применении определенных методов математической статистики или практической психологической работы, например в усвоении консультационных умений

Групповая дискуссия  и деловая игра как практические методы в преподавании психологии направлены на освоение соответствующих коммуникативных или профессиональных умений

 

23.  Переваги і недоліки словесних методів викладання.
24. Переваги і недоліки наочних методів викладання.
25. Переваги і недоліки практичних методів викладання.

Кожен з методів навчання має  певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних  рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог  самостійно приймає рішення про  використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії  з метою максимальної ефективності процесу навчання.

Переваги:

• Реалістичність ситуації» що була розглянута;

• Розвиток навичок самонавчання;

• Інтенсивний процес групової взаємодії;

• Взаємонавчання учнів;

• Синтез різних точок зору;

• Розвиток    навичок    відбору    оптимального варіанту вирішення ситуації;

• Практичне    відпрацьовування    теоретичних знань;

• Розвиток особистісних навичок.

• Комплексне відпрацьовування різних практичних навичок;

• Ефективний   зворотний   зв'язок   з   учнями; Акцент на виконанні, а не тільки на аналізі;

• Закріплення теорії;

• Зміст  "кошика"  легко  пристосовується  до потреб учнів;

• Допоміжний засіб для зміни  настанов і поглядів.

 

недолiки:

• Вимагає витрат часу на підготовку опису ситуації;

• Обмеженість     конкретною     ситуацією необхідність постійного відновлення;

• Ризик невідповідності/неповної відповідності вимогам навчання і запитам цільової аудиторії

 Деяки з них вимагають  Значних  витрати на підготовку  кожного заняття; Труднощі в оцінці результатів заняття; Придатний для індивідуального навчання

• Наявність емоційних бар'єрів у учнів;

• Труднощі виміру й оцінки отриманих  результатів;

• Ризик появи негативних емоційних  реакцій у учасників;

• Необхідність чіткого формулювання завдань та етапів заняття;

• Високий рівень (спеціальних) навичок  і знань педагога в області  психології і соціології

26. Змістові особливості курсу методики викладання загальної психології

В даний час психологія викладається практично в усіх вузах, коледжах і середніх школах, а також на різних короткострокових професійних курсах перепідготовки, факультетах підвищення кваліфікації, в системі післядипломної освіти. Незважаючи на істотні відмінності в обсязі й глибині досліджуваних курсів, в специфічної спрямованості їх змісту для підготовки різних фахівців, всім викладачам психології однаково необхідно одне - володіння методикою її викладання.  
Методика викладання психології - це наука про психологію як навчальному предметі і закономірності процесу навчання різних вікових груп.  
Розглядаючи методику як педагогічну науку, ми повинні відповісти на питання: «Як співвідносяться між собою дидактика і методика?» «Яка зв'язок між методикою і педагогікою?»  
Педагогіка і методика співвідносяться як родове і видове поняття. Перша визначає загальні закономірності навчання і виховання, а друга інтерпретує їх стосовно до свого навчального предмету.  
Різноманітні уявлення і про предмет методики викладання психології:  
1) її предметом є навчання психології, що розуміється як процес управління, здійснюваний учителем, який використовує ряд допоміжних засобів:  
підручники, наочні посібники, ТЗН та ін Навчання ж психології - це навчання психологічної діяльності;  
2) методика має своїм об'єктом психологічну освіту, навчання основам психологічної науки і нерозривно пов'язане з ним виховання підростаючого покоління;  
3) методика викладання психології - це наука про психологію як навчальному предметі і закономірності процесу навчання різних вікових груп;  
3) методика викладання психології - це наука про психологію як навчальному предметі і закономірності процесу навчання різних вікових груп;  
4) предметом дидактики психології є психологічна освіта, включаючи навчання і пов'язане з ним виховання, а також його проблеми і перспективи розвитку, при цьому зауважує, що предмет дидактики психології - це процес і результат засвоєння предметних програмних знань, умінь і навичок;  
5) методика - розділ педагогіки, тобто вчені, розглядають предмет методики, включаючи в нього навчання, освіта і виховання, а часом обмежуючи його сукупністю засобів і методів засвоєння змісту освіти. При цьому вони по-різному розуміють навчання, вважаючи його або взаємодією вчителя та учнів, або процесом оволодіння діями, або пізнавальною діяльністю. 
Методика викладання вирішує наступні завдання:  
1.Методика викладання як наука розглядає питання про цілі, завдання навчання психології. Без відповіді на це питання вона не може вирішувати інші питання. Певний час метою навчання вважалося озброєння студентів, учнів психологічними знаннями, вміннями та навичками. В даний час все більше зростає роль науки, зростає обсяг знань. Тому важливим є прищеплення студентів прагнення самостійно здобувати знання.  
2. Методика викладання психології як наука вирішує питання про загальні закономірності і дидактичних принципах, на основі яких будуватиметься процес навчання психології  
Методика викладання психології розглядає питання «Чому навчати?». Який обсяг знань дати учнем на різних ступенях їх підготовки.

27. Орієнтовні розділи курсу загальної психології
1. Введение в психологию. Личность и деятельность. Познавательные процессы личности. Эмоционально-волевая сфера личности. Психологические особенности личности (пять блоков);
2. Общая психология как наука, ее объект и предмет. Психология деятельности. Психические процессы, состояния и свойства. Психология личности и ее познавательная, эмоциональная, волевая сферы. Характер и темперамент. Способности и направленность личности (шесть блоков);

Психология как наука  и ее основные отрасли. Психология деятельности. Психология личности. Познавательные процессы в деятельности личности. Эмоции и воля в деятельности. Психология развития, обучения и воспитания. Психология общения межличностные отношения (семь блоков) и т. д.

28. Орієнтовна тематика курсу загальної психології

Тематику лекций целесообразно  компоновать несколькими большими блоками, чтобы все многообразие содержания дисциплины могло быть изложено в этих блоках как совокупность основных проблем психологии, как система взаимосвязанных понятий. Тогда не нужно будет на лекциях подробно говорить о деталях, которые можно отнести на практические и семинарские занятия. Так, например, нет необходимости давать в лекции подробную характеристику каждого из психических познавательных процессов, но зато нужно показать их функции, обратив внимание студентов на взаимосвязь и взаимодействие между ними в ходе их функционирования. На последующих практических, семинарских и лабораторных занятиях они могут быть более детально изучены не только теоретически, но и экспериментально. При этом нужно учитывать профессиональные особенности студенческой аудитории. Например, на математическом факультете педагогического вуза можно более подробно изучить теоретические основы математических способностей школьников и вооружить будущих преподавателей методикой выявления и развития математических способностей детей.

Лекционный курс в зависимости  от количества отводимых часов (для психологических и других, непсихологических, факультетов — они различаются довольно существенно) может быть разделен на блоки в разных вариантах. Так, вся проблематика общей психологии может быть разделена на пять, шесть или семь лекционных блоков в зависимости от количества часов и замысла преподавателя.

29. Самостійна робота у курсі загальної психології

Мета виконання самостійної  роботи: організація пізнавальної діяльності, спрямованої на розширення, удосконалення і закріплення знань, отриманих в ході аудиторних занять.

В предыдущих главах мы акцентировали  свое внимание на том, что в учебной деятельности учащийся формирует себя сам», учась, развивается, и, развиваясь, лучше учится. Тому служа¹! все изложенные выше учебные задания (вопросы и задачи) сту| дентам, рассчитанные на активизацию их мышления. И главное: учащийся, решая задачи, сам творит себя, приобретая спо-| собность ориентироваться в научных и жизненных проблемах.

Научить студента самостоятельно учиться — одна из важных задач методики преподавания психологии.

Психология и составляющие ее различные учебные предметы изучаются примерно так же, как и другие дисциплины гуманитарного цикла. Но есть и специфика, которую нельзя не учитывать. Она в целях, задачах, содержании.

Если цель изучения психологии — научиться понимать человека и правильно взаимодействовать с ним, кем бы он ни был, тогда знание теоретических («книжных») положений не является конечной целью обучения будущего специалиста в вузе, а лишь средством ее достижения. Истинная цель — умение разбираться в психологии реальных людей.

К студенту благодаря развивающему обучению приходит умение теоретически мыслить, вернее, должно прийти. И чтобы это умение реально сформировалось, нужно соответствующим образом строить самостоятельную учебную деятельность студента, исключив заучивание, механическое запоминание (зубрежку) учебного материала из книг.

 

30.  Індивідуальна робота у курсі загальної психології

Індивідуальна форма організації роботи передбачає самостійне виконання студентом  однакових для всієї групи  завдань без контакту з іншими студентами, але в єдиному для  всіх темпі. За індивідуальної форми  організації роботи учень виконує  вправу, розв'язує задачу, проводить  дослід, пише твір, реферат, доповідь тощо. Індивідуальним завданням може бути робота з підручником, довідником, словником, картою та ін. Широко практикується  індивідуальна робота в програмованому навчанні.

Індивідуальна форма роботи використовується на всіх етапах уроку, для вирішення різних дидактичних завдань: засвоєння  нових знань і їх закріплення, формування і закріплення умінь  і навичок, для повторення і узагальнення пройденого матеріалу. Вона переважає  у виконанні домашніх робіт, самостійних  і контрольних завдань в класі.

 Переваги  цієї форми організації навчальної  роботи в тому, що вона дозволяє  кожному учневі поглиблювати  і закріплювати знання, виробляти  необхідні вміння, навички, досвід  пізнавальної творчої діяльності.

  Проте ця форма організації має й недолік: учень ізольовано сприймає, осмислює і засвоює навчальний матеріал, його зусилля майже не узгоджуються із зусиллями інших, а результат цих зусиль, його оцінка стосуються і цікавлять лише учня та вчителя. Цей недолік компенсує групова форма діяльності учнів.