Iмпорт робiт вiдкриття рахункiв в iноземнiй валют

 Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ “ Київський національний  економічний університет імені  Вадима Гетьмана”

Кафедра бухгалтерського обліку

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота студента на тему:

“ІМПОРТ РОБІТ(ПОСЛУГ)ВІДКРИТТЯ РАХУНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ”

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                        Виконала: студентка

                                                                                               5  курсу

                                                              Магістреської програми УМБ

  

                                             Перевірив: Козак В.Г.

 

 

 

 

 

КИЇВ-2013

 

 

Вступ

В процесі господарської  діяльності підприємства досить часто  виникає потреба в товарах  імпортного виробництва, а також в отриманні робіт та послуг іноземних спеціалістів.

 Імпорт (імпорт  товарів, робіт, послуг) - це купівля  (у тому числі з оплатою у  негрошовій формі) українськими  суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності у іноземних суб'єктів  господарської діяльності товарів із ввезенням їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція - комерційна діяльність, що пов'язана  з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.

До імпортних  операцій відноситься:

• придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;
• ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;
• ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок;
• придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;
• отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги.

В залежності від  виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту:

1. Короткострокове обмеження імпорту - обмеження імпорту на строк не більше 180 днів.
2. Митний бар'єр - обмеження імпорту, метою якого є перешкоди ввезенню імпортних товарів через завищення ввізного мита.
3. Якщо ринок експортера є монопольним або олігопольним, а зарубіжний ринок - конкурентним, може виникнути ефект демпінгу. Для його попередження держава може застосувати антидемпінгову політику на будь-який продукт. Демпінг - ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче від порівняної ціни на подібний товар у країні експортеру, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

 

Основними завданнями бухгалтерського обліку імпортних  операцій є: перевірка правильності документального оформлення товарних та розрахункових операцій; дотримання вимог валютного та митного законодавства; формування достовірної інформації про рух імпортних товарів (купівля, зберігання, реалізація); формування достовірної інформації про курсові різниці.

Необхідно зазначити, що в нашій державі відбувається безперервний процес змін, що стрімко  проникає у сферу економічного життя. Завдяки ринковій економіці були створені широкі можливості для реалізації зовнішньоекономічної діяльності.  В умовах що склалися, імпортні операції являються одним з основних елементів товарообігу в Україні та основним джерелом фінансових надходжень підприємств, організацій – резидентів.

На сьогоднішній день зовнішньоторговельним операціям  приділяється велика увага з боку суб’єктів економічної діяльності,  що стало головною причиною необхідності аналізу специфіки процесу здійснення міжнародної торгівлі та факторів, що мають значний вплив на її кінцевий результат.

Особливість зовнішньоекономічної діяльності зумовлена  тим, що вона здійснюється на рівні виробничих структур, а саме фірм, підприємств, організацій тощо; що дає можливість суб’єктам міжнародної торгівлі самостійно обирати іноземного партнера, асортимент та номенклатуру товарів для укладання імпортних угод, встановлювати ціни та вартість контракту, терміни, обсяги імпорту.

Супутньою ознакою  реалізації імпортних операцій  є виконання ряду зобов’язань, а саме: вчасне здійснення платіжно-розрахункових операцій, надання послуг, що забезпечують ефективне здійснення імпортних операцій (транспортні, страхові, експедиторських). Обов’язковою умовою при здійсненні імпортної політики є наявність комерційної, валютно-фінансової інформації про кон’юнктуру зовнішніх як товарних так і валютних ринків.

Ефективність  організації експортно-імпортних  операцій залежить від функціонування підприємства в цілому. Так ефективність імпортних операцій залежить від  правильного вибору постачальників, від якості сировини, від його ціни, від строків поставки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Облік імпортних  товарно-матеріальних цінностей ідентичний загальним вимогам обліку, за виключенням  деяких особливостей, зокрема: приймання  імпортних товарів з обов'язковою участю експерту торгово-промислової палати України із складанням приймального акту і акту експертизи. При виявленні нестачі або дефекту товарів складається рекламаційний акт; обов'язкове декларування імпортних товарів при перетині митного кордону України; відображення в обліку приймання товарів, що імпортуються, за датою вантажної митної декларації; необхідність відокремленого обліку імпортних товарів і розрахунків по їх придбанню, що випливає з особливостей оподаткування цих товарів; організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю товарів, обліковими партіями, контрактами, країнами та консигнаторами. – в конец теории

 

Бухгалтерський  облік

 

Концептуальний  аспект бухгалтерського обліку зовнішньоторговельних  операцій регламентується Законом  України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [3], в якому закріплені основні принципи бухгалтерського обліку та звітності, серед яких принцип нарахування та відповідність доходів і витрат, згідно з яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів, та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15”Дохід” [2], у якому зазначені умови визнання доходу від реалізації продукції (товарів, інших активів), а саме:

• покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
• сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;
• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією можуть бути достовірно визначені.

Слід відзначити, що згідно з міжнародними нормами право власності переходить до покупця одночасно з ризиком випадкової загибелі або псування товару, якщо інше не передбачено зовнішньоекономічним договором. Момент переходу ризику визначається базовими умовами постачання у зовнішньоекономічних договорах – Правилами ІНКОТЕРМС, застосування яких в Україні, як вже зазначалось, має певні особливості.

Основними завданнями бухгалтерського  обліку імпортних операцій є:

• перевірка правильності документального оформлення товарних та розрахункових операцій;
• дотримання вимог валютного та митного законодавства;
• формування достовірної інформації про рух імпортних товарів (купівля, зберігання, реалізація);
• формування достовірної інформації про курсові різниці.

Облік імпортних товарно-матеріальних цінностей ідентичний загальним вимогам обліку, за виключенням деяких особливостей, зокрема:

• приймання імпортних товарів з обов'язковою участю експерту торгово-промислової палати України із складанням приймального акту і акту експертизи. При виявленні нестачі або дефекту товарів складається рекламаційний акт;
• обов'язкове декларування експортно-імпортних товарів при перетині митного кордону України;
• відображення в обліку приймання товарів, що імпортуються, за датою вантажної митної декларації;
• необхідність відокремленого обліку імпортних товарів і розрахунків по їх придбанню, що випливає з особливостей оподаткування цих товарів;

організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю  товарів, обліковими партіями, контрактами, країнами та консигнаторами

 

 

Синтетичний облік

Українські підприємства відповідно до чинного законодавства можуть ввозити з-за кордону необоротні засоби, матеріали, сировину, товари та інші товарно-матеріальні цінності щодо яких немає обмежень.

Найбільш поширеними імпортними операціями є ввезення товарів, у зв'язку з чим умовні приклади розглядаються саме із ввезенням цього виду товарно-матеріальних цінностей.

Синтетичний облік імпортних  товарів ведеться на рахунку 28 Товари".

Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання  за купівельними або продажними цінами в залежності від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той же товар може бути різною в залежності від умов поставок і  місцезнаходження товару. Так, на умовах поставки "франко-завод" початковою обліковою ціною буде контрактна ціна постачальника за акцептованими рахунками-фактурами. При перетині митного кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за кордоном, і на суму сплачених зборів, мита і податків., Товари, у тому числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами, оскільки вони відповідають всім критеріям цієї категорії активів. З огляду на це, їх оцінка та облік здійснюються відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", тобто оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає:

• вартість товару, що зазначена у документах на відвантаження у постачальника;
• витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;
• суми ввізного мита та митних зборів;
• суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його контрактної вартості, накладних  витрат, сплачених в іноземній  валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної  вартості імпортних товарів на рахунок 281 "Товари на складі" буде відноситися їх митна вартість, тобто контрактна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення. З набуттям чинності П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" такий порядок формування облікової вартості імпортних товарів зберігається за умови, що надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак коли за імпортні товари буде перерахований аванс в іноземній валюті, то їх облікова вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажній митній декларації, і визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу.

Реалізація організаціями-імпортерами  імпортних товарів покупцям проводиться  за вільними продажними цінами, що сформовані виходячи з купівельних цін, торгових надбавок та ПДВ. При цьому сума ПДВ, що підлягає внеску до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, отриманою від покупця, сумою податку, сплаченою на митниці при ввезенні товарів та сумами податків, що відносяться до оплачених матеріальних цінностей (робіт, послуг), вартість яких включається до витрат на збут.

В організації обліку імпортних операцій важливе місце  займає облік комерційних (накладних) витрат, питома вага яких в ціні товару більше 50 %. Розміри їх визначаються базисними умовами поставки товару.

Деякі комерційні витрати безпосередньо відносяться до конкретних партій закуплених товарів, наприклад, витрати по транспортуванню, недостача товарів в дорозі, при зберіганні в межах норм природного убутку та деякі інші. їх прийнято називати прямими витратами. Інші витрати, такі як відсотки по комерційному кредиту, портові і вантажні збори та ін., в більшості випадків не мають прямого відношення до конкретних поставок товарів. Такого роду комерційні витрати вважаються непрямими.