Iмпорт робiт вiдкриття рахункiв в iноземнiй валют

Для розрахунків з  іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками". Облік по цьому рахунку необхідно вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умови наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв'язку з чим слід пам'ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операції. За умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця відображається на рахунку 945 "Втрати від операційної курсової різниці", а за умови зменшення курсу іноземної валюти, в якій обліковується заборгованість - на рахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці". З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на рахунку 791 "Результат основної діяльності".

Для розрахунків з  іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати (рахунок 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", облік на якому ведеться аналогічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 "Втрати від не операційних курсових різниць" та 744 "Дохід від поопераційної курсової різниці" відповідно.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами по всіх послугах, пов'язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на рахунку 68 "Розрахунки по інших операціях". Ці послуги в залежності від місця розташування їх виконавця можуть бути оплачені як в національній, так і в іноземній валюті. В останньому випадку облік по рахунку слід вести в порядку, передбаченому для відображення в обліку імпортних операцій.

Аналітичний облік

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях рекомендується здійснювати в розрізі країн, а всередині їх - в розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати. В будь-якому випадку повинен бути забезпечений чіткий контроль своєчасності розрахунків за кожною поставкою товарів. Аналітичний облік імпортних поставок ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред'явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахунком постачальника.

Облікові регістри

Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними постачальниками та іншими кредиторами використовується Журнал 3 та відомості аналітичного обліку по відповідних рахунках, що також ведуться паралельно в національній та іноземній валютах.

Оподаткування

ПДВ з увезених товарів, як і раніше, залишається найвагомішим джерелом доходів державного бюджету.

Під час ввезення товарів в Україну в митних режимах імпорту та реімпорту суми ПДВ підлягають сплаті до державного бюджету безпосередньо на єдиний казначейський рахунок до/або на день подання митної декларації за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування. [ст. 185.1 ПКУ].

З метою оподаткування  ПДВ до імпорту також прирівнюється  постачання товарів  (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі,  митного складу або спеціальної митної зони, створених відповідно до положень глав 35-37 Митного кодексу України,  для їх подальшого вільного обігу на території України.

Визначення  бази оподаткування здійснюється відповідно до ст. 190.1 ПКУ, відповідно до якого базою оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України,  є їх договірна  (контрактна)  вартість,  але не нижче митної вартості товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України,  з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість,  що включаються до ціни товарів згідно із законом. 

При визначенні бази оподаткування  перерахунок іноземної валюти в  національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти,  встановленим Національним банком України,  що діє на день подання митної декларації для митного оформлення,  а в разі нарахування суми податкового зобов’язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, - на день визначення податкового зобов’язання. 

Умовне звільнення від  оподаткування застосовується в митних режимах тимчасового ввезення (вивезення). У митних режимах митного складу, знищення, магазину безмитної торгівлі застосовується повне умовне звільнення від оподаткування. У митних режимах транзиту й відмови на користь держави податок не сплачується.

Податковий кодекс частково поновив для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності безпроцентний податковий кредит у вигляді відстрочки платежу  з ПДВ шляхом видачі податкового векселя під час імпорту товарів в Україну. Правила й обмеження застосування вексельної форми розрахунків піддавалися багаторазовим змінам [6, 174–175]. Первісне право на видачу векселя надавалося тим суб’єктам ЗЕД, які задекларували ПДВ до відшкодування з бюджету. Пізніше дозволялося оформляти векселя лише по товарах, які ввозяться для власних виробничих потреб. Існували обмеження щодо суми ПДВ, переліку операцій і т. п. У 2008–2010 рр. застосування векселів з ПДВ під час імпорту товарів тимчасово зупинялося законами про державний бюджет. Причина  – в проблемах, з якими пов’язана ця форма розрахунків, насамперед у застосуванні суб’єктами господарювання схем мінімізації податкових зобов’язань на основі векселів. Вексельна форма уразлива й з позицій захисту інтересів вітчизняного виробника, оскільки створює конкурентні переваги імпортерам. Інші суб’єкти господарювання, які придбавають сировину, матеріали в постачальників на внутрішньому ринку, не мають право на аналогічне відстрочення зі сплати ПДВ і перебувають у невигідних умовах, порівняно з імпортерами.

Починаючи з 2011 року, вексельна  форма розрахунків з ПДВ поновлена  для підприємств суднобудівної  промисловості в разі ввезення устаткування, обладнання й комплектуючих (за переліком  КМУ), що не виробляються в Україні та призначені для використання в господарській діяльності.

Податковий вексель не може бути виданий підприємствам, що зареєстровані  платниками ПДВ менше ніж за 12 календарних місяців до здійснення імпорту.

Митний орган  зобов’язаний прийняти податковий вексель  на суму податкового зобов’язання з ПДВ, що підлягає сплаті, зі строком  погашення на 720-й календарний  день з дати його видачі.

Контролюють погашення  податкових векселів органи податкової служби на підставі даних, отриманих від митних органів, податкових декларацій і платіжних документів, що підтверджують сплату сум податку за погашеними векселями.

Податковим  кодексом передбачено подальше застосування єдиного (крім нульової) податку на додану вартість зі зниженням її розміру до 17 % з 2014 р., що означає в перспективі відмову від диференційованого підходу до встановлення ставок на окремі товари, роботи й послуги. Прийняте рішення пов’язане не тільки зі збільшенням витрат на адміністрування ПДВ у разі застосування диференційованих ставок. Установлення високих ставок тільки на товари не першої необхідності й розкоші звужує сферу непрямого оподатковування й скорочує надходження коштів у бюджет. Навпаки, навіть невисокий рівень непрямого оподатковування товарів повсякденного попиту забезпечує державі постійні й значні доходи.

Фіскальна теорія свідчить, що оподатковування всіх товарів за єдиною ставкою зводить до мінімуму різного роду деформації. Установлення єдиної ставки податку значно спрощує систему адміністрування ПДВ. Теоретичні аргументи свідчать на користь однієї стандартної ставки. ПДВ із диференційованими ставками властиві недоліки:

• відсутність нейтральності з одночасним зниженням регресивності щодо річного доходу;
• товари й послуги, які обкладають різними ставками податку, не мають чіткої класифікації, здійснити її практично неможливо;
• розбіжності у ставках призводять до відхилення від оподатковування;
• знижені ставки поширюють податкову знижку і на споживачів з високими доходами.

Європейські країни мають досвід застосування диференційованих ставок ПДВ, але висновки багатьох фінансових експертів підтверджують доцільність застосування єдиної ставки ПДВ. Саме в цьому напрямку передбачається процес гармонізації податку в ЄС [3, 251].

Акциз, як і будь-який інший податок, поряд з фіскальною функцією має регулятивне значення. Регулятивна функція акцизу проявляється в декількох напрямках: вплив на структуру і обсяги виробництва та споживання підакцизних товарів, регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів та ін.

Правила застосування акцизного податку в Податковому  кодексі розроблено на основі попереднього законодавства про акцизний збір, при цьому розширено перелік  платників, уточнено об’єкти оподаткування, строки сплати і ставки на підакцизні товари. Деякі нововведення поширюються й на експортно-імпортні операції. Розглянемо основні з них.

До переліку підакцизних товарів, що існував  раніше (спирт етиловий, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли) додано  скраплений газ.

Звільняються  від акцизного оподаткування такі операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності:

1. експорту підакцизних товарів за межі України;
2. ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, для їх повернення експортеру без подальшої реалізації в Україні;
3. ввезення підакцизних товарів в Україну, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав.

У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені зі звільненням від оподаткування, акциз сплачується особами, що їх реалізують, не пізніше дати реалізації одночасно зі сплатою ПДВ;

– ввезення підакцизних  товарів (продукції) на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення та ін.;

– ввезення або  реалізації вітчизняних підакцизних  товарів, що використовуються як сировина для виробництва інших підакцизних  товарів;

– ввезення фізичними  особами на митну територію України  підакцизних товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом;

– реалізації безпосередньо  вітчизняними виробниками алкогольних  напоїв і тютюнових виробів магазинам  безмитної торгівлі;

– ввезення на митну територію України підакцизних  товарів (крім алкогольних напоїв і  тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги та ін.

Платниками  акцизного податку, крім виробників та імпортерів підакцизних товарів, є особи, які:

– реалізують конфісковані, безхазяйні підакцизні товари;

– порушили вимоги розміщення товарів у митних режимах  “транзит”, “митні склади”, “тимчасове ввезення” та інші, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування;

– порушили умови  цільового використання товарів, за якими встановлено нульову ставку акцизу (наприклад, спирт для переробки  на ліки, нафтопродукти, що використовуються для виробництва етилену).

Переглянуто в бік збільшення ставки податку. Найбільшого зростання зазнали  ставки акцизу на бензин моторний –  у 1,5 рази. Зростання ставок акцизів  відбувається одночасно як на підакцизні товари, вироблені в Україні, так і на підакцизні товари, ввезені на її територію, що обумовлює стійку тенденцію збільшення надходжень податку до бюджету . 

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних  товарів, що ввозяться в Україну, під час митного оформлення здійснюють митні органи, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції. Адміністрування акцизу під час ввезення тютюну та алкоголю здійснюють органи державної податкової служби.

У ст. 9 Податкового  кодексу зазначено, що установлення і справляння мита регулюються митним законодавством. При цьому Митний кодекс та інші закони і нормативні акти з питань митної справи в частині регламентування правовідносин у зв’язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, зараховано до складу податкового законодавства. Трансформації в митно-тарифному регулюванні не пов’язані з набуттям чинності Податковим кодексом, вони обумовлені, насамперед, членством у СОТ. Фіскальні наслідки регулювання не можна назвати непередбачуваними, але їх негативний ефект, підсилений зниженням обсягів експортно-імпортних операцій в останні роки, відзначився не лише на надходженні мита, але й на загальних митних платежах у структурі податкових доходів державного бюджету .

Перший досвід митного регулювання під час  входження України в СОТ свідчить, що внутрішні економічні умови поліпшуються для одних секторів економіки  й погіршуються для інших. Вступ  у СОТ зумовив зниження тарифних обмежень для ввезення імпортних товарів на внутрішній ринок, що підсилило конкуренцію, яку не всі вітчизняні підприємства спроможні витримати. Однак членство в СОТ не позбавляє країну певних інструментів захисту внутрішнього ринку. Можна виділити такі напрямки реформування митної політики України в контексті приєднання до СОТ: