Iмпорт робiт вiдкриття рахункiв в iноземнiй валют

–  митно-тарифне регулювання має бути спрямовано як на лібералізацію зовнішньої торгівлі й легалізацію “тіньових” потоків імпорту, так і на захист національного товаровиробника. Через те що в рамках ЄС передбачено тарифний захист для окремих секторів економіки, Україні також необхідно ввести селективні тарифні обмеження для тих галузей, які можуть зазнати найбільших утрат у процесі лібералізації ринку. Насамперед до таких галузей належать сільське господарство й машинобудування;

–  з огляду на значний потенціал економіки України доцільною є модель тарифного регулювання, що передбачає формування оптимальних ринкових відносин на кожному окремому сегменті внутрішнього ринку з пріоритетом наявності на ньому національного товару [7, 100–101]. При цьому доцільно визначити критичний рівень (наприклад, 15–25 %) наявності імпортних товарів у кожному сегменті внутрішнього ринку;

–  головним державним пріоритетом нині повинна стати підтримка галузей, які застосовують конкурентоздатні технології, мають високу додану вартість і єперспективними на світовому технологічному ринку. Така підтримка повинна відповідати стратегії національного інноваційного розвитку. Для її ефективної реалізації доцільно застосовувати весь спектр засобів захисту внутрішнього ринку, що активно використовуються в ЄС. Це, насамперед, митний контроль, квотування й сертифікація для обмеження імпорту неякісної продукції;

–  надання державної підтримки підприємствам у придбанні іноземних ліцензій і технологій, що забезпечить можливість модернізації національного виробництва й одержання технологічних переваг на міжнародних і внутрішніх ринках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Економічна сутність  імпорту робіт(послуг), що здійснюються  субєктами господарювання України.

 

Імпорт з точки зору українського законодавства , а саме Закон України “Про зовнішньоекеономічну діяльність” визначає, що :

• Імпорт (імпорт товарів) – це купівля ( в тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних субєктів господарської діяльності товарів з вивезення або без ввезення їх на територію України.

Туристичний імпорт –  це ввіз у країну туристських вражень, який супроводжується одночасним вивезенням туристом грошей із цієї країни Туризм Як товар реалізується у формі послуг. Послуга туризму, Як і послуга взагалі, є дією певної споживчої вартості.

Тур є комплексом різних услуг (розміщення, харчування, транспортні послуги, побутові, туристичні, екскурсійні та інших.), об'єднаних з урахуванням головної мети - подорожі й наданні певного маршруту у визначенні терміни.

Крім послуг, туристи можуть купувати товари туристичного призначення. Сукупність послуг и товарів туристичного призначення створює поняття «туристичний продукт».

Туристичний продукт включає:

• тури, об'єднані за цілеспрямованості (пізнавальні, оздоровчі, тощо);

• туристсично-екскурсійні послуги різних видів (розміщення, харчування, транспортні послуг, тощо);

• товари туристично-сувенірного призначення (карти, листівки, сувеніри та інше).

Туризм можна  імпортувати у країну та експортуваті з з неї. Витрати туристів з регіонів є вклади до приймаючого регіону.

 

http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/712/39/

 

 

 

 

 

2. Завдання 

 

Відповідно до законодавчих та нормативних актів україни бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться субєктами господарської діяльності всіх форм власності у національній грошовій одиниці України. Перерахунок іноземних валют до національної здійснюється на дату виконання відповідної фінансово-господарської операції за курсом Національного банку України.

Для відкриття  та ведення валютного рахунку  за межами України необхідно мати відповідну ліцензію Національного  банку України. У звязку з існуванням у країні валютних обмежень виникає кілька курсів національної валюти. У міжнародній практиці застосовуються так звані угоди купівлі-продажу іноземної валюти на визначений термін.

Певні особливості, притаманні обліку операцій з імпорту  робіт (послуг). В залежності від цільового призначення отриманих від іноземного контрагента робіт та послуг їх собівартість обліковується на таких рахунках:

• вартість робіт та послуг, які повязані з процесом виробництва конкретного виду продукції,-на рах.23”Виробництво”
• вартість робіт та послуг, які повязані з управлінням та обслуговуванням підприємства,- на рах.92”Адміністративні витрати”
• вартість робіт та послуг, які повязані з управлінням та обслуговуванням підприємства,- на рах.93”Витрати на збут”
• вартість робіт та послуг, які повязані з тими витратами, які не враховані на наведених вище рахунках,-на рах.94”Інші витрати операційної діяльності”

Надходження товарів  за імпортними контрактами може ути  як на умовах відстрочення плаежу їх попередньої  оплати так і безоплпатно. До валових витрат відповідно до ЗУ”Про опадаткування прибутку підприємства” включається сума витрат, які сплачені або нараховані протягом звітного періоду.До валових витрат вони включаються в період фактичного отримання їх результатів. Облік операцій з імпорту  робіт та послуг  ведеться аналогічно обліку товарів. Єдина відміність полягає у визначенні дати виникнення податкових зобовязань з ПДВ, яка регулюються п.7.3.6 ЗУ”Про податок на додану вартість”.

 

Імпорт можна  обмежувати:

- через митні  тарифи. Чим вищі митні тарифи, тим вищою, напевно, буде ціна імпортованого товару. Якщо мито буде дуже високим, то це може змусити імпортера відмовитися від ввезення товару в країну. Для імпортера важливо заздалегідь знати всі ставки ввізного мита і своєчасно одержувати інформацію про зміни в ставках ввізного мита. Бажано, щоб всі відомості про імпортні мита, у тому числі про зміни в їхніх ставках, публікувалися заздалегідь, ще до їхнього введення в дію (наприклад, за 60 днів);

- іншими засобами. Ці інші засоби можна об'єднати під назвою "нетарифні обмеження імпорту".

Деякі товари підлягають імпортним квотам або кількісним обмеженням.

Законодавство, яке обмежує імпорт, може мати найрізноманітнішу  спрямованість. Воно може, наприклад:

- забороняти  ввезення товарів; 

- обмежувати ввезення у визначені порти;

- обмежувати  маршрути перевезення товарів; 

- обмежувати  місця збереження товарів; 

- обмежувати  можливості використання товарів. 

Такі обмеження  можуть ставитися до всіх імпортних  товарів, у тому числі до тих, які  пересилаються поштою або розміщуються у вільних економічних зонах.

Експортеру  завжди потрібно переконатися в тому, що його контрагент у країні імпорту  надав йому відповідну і вичерпну інформацію, що дозволить підготувати  товар до ввезення в країну, в  тому числі забезпечити відповідне упакування, маркірування тощо, і що імпортер, із свого боку, здійснив всю необхідну підготовку для ввезення товару в країну. Законодавство багатьох країн про зовнішню торгівлю постійно змінюється. Щоб одержати повну і вичерпну інформацію про порядок імпорту, потрібно в деяких випадках консультуватися з компетентними державними органами країни імпорту.

 

Індивідуальні ліцензії, які видаються Національним банком України резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції відповідно до вимог статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” ;

Застосування  штрафних санкцій за порушення валютного  законодавства.

Рекомендована література:

1. Декрет КМУ „Про систему валютного  регулювання і валютного контролю”  від 19.02.1993р. №15-93.

2. Закон України „Про порядок  здійснення розрахунків в іноземній  валюті” від 23.09.1994 р. №185/94-ВР.

3. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. №959-ХІІ

4. Закон України „Про платіжні  системи та переказ коштів  в Україні” від 05.04.2001 р. №  2346-III;

5. Закон України „Про Національну  депозитарну систему та особливості  електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10.12.1997 р. №710/97-ВР.

6. Інструкція про порядок здійснення  контролю за експортними, імпортними  операціями, затверджена постановою  Правління НБУ від 24.03.1999 р.  №136 із змінами і доповненням – убрать

 

 

Туристичний імпорт –  це ввіз у країну туристських вражень, який супроводжується одночасним вивезенням туристом грошей із цієї країни. - це тимчасові виїзди (подорожі) громадян Російської Федерації, іноземних громадян, і осіб без громадянства з постійного місце проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, спортивних, релігійних та інших цілях без заняття оплачуваної діяльністю країни (місці) тимчасового перебування [7,13с].

Туризм як товар реалізується у формі послуг. Послуга туризму, як і послуга взагалі, є дію  певної споживчої вартості, що виражається в корисному ефект, який задовольняє той чи інший людську потреба. У цьому послуга може бути або річчю, т. е. з допомогою товару, або у процесі функціонування самого живого праці. Зазначені два способу виробництва послуг зумовлюють і двоє виду самих послуг: матеріальні (виробничі), опосередковані річчю, і нематеріальні (невиробничі), які пов'язані з матеріальними продуктами, виробництво яких невіддільне від своїх споживання.

Тур є комплексом різних послуг (розміщення, харчування, транспортні послуги, побутові, туристські, екскурсійні та інших.), об'єднаних з урахуванням головної мети подорожі й наданих певному маршруті у визначений термін.

Крім послуг, туристи  можуть купувати товари туристського призначення. Сукупність послуг і товарів туристського призначення утворює поняття «туристський продукт». >Турпродукт включає:

• тури, об'єднані по цілеспрямованості (пізнавальні, оздоровчі тощо. п.);

•туристско-екскурсионние  послуги різних видів (розміщення, харчування, транспортні послуги тощо. буд.);

• товаритуристско-сувенирного  призначення (карти, листівки, сувеніри та інших.).

Туризм можна імпортувати  у країну та експортувати з її. Витрати  туристів з регіонів є вклади на що даного приймаючої регіону. Так, туристи  з Японії, помандрувавши Росії, отримують свої доходи переважно Батьківщині. І витрачаючи гроші у Росії, вони вкладають в економіку нашої країни. Отже, витрати іноземців у країні у туристських цілях є для Росії туристський експорт.Въезжая у цю країну, туристи набувають туристський досвід минулого і везуть з собою незабутні враження від поїздки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3  .Написання всіх фінансово-господарських операцій, що витікають з процесу виконання контракту до отримання фінансового результату

 

Порядковий номер операції	Зміст фінансово-господарської операції	Сума та порядок її розрахунку		Дебет	Кредит		Первинний документ - підстава для проведення бухгалтерського  запису
1	2	3		4	5		6
1	Продаж туристичної  путівки	25830		301	361		Прибутковий касовий  ордер № 38739
2	Страховий поліс	474,24		361	7021		Рассходная накладная  №0000380
3	Купівля іноземної валюти	2821дол*7,9930		312	333		7,9930курс НБУ Банковская виписка(інвойс и контракт в банк)
4	Спсания денежних средств  сосчета	22548грн,25 коп		632	312		банковская валютная виписка № 0000239
5	Виручка від туристичних  послуг(надходження виручки від  тур послуг)	25830		311	333		БВ
6	Продаж авіа квитків		3660	301		361	Прибутковий касовий ордер
7	Акт указанія услуг(услуга нетто)		23075,78	361		705	Акт указанія услуг
8	Акт указанія услуг(коміся)		227998	361		703	Акт виполнених услуг