Міжнародні економічні відносини України з Африканськими країнами

      Аналіз  даних показує, що відбувається постійне зростання обсягів українського експорту в Африці і позитивне  сальдо. Зростає також частка країн  Африки в експорті країни, хоча в 2007р. вона зменшилась 0,52. Частка імпорту України з Африки досить стабільна і знаходиться в межах 1%. Позитивне сальдо в 2007 році досягло більше ніж 2 млрд дол. США, хоча загалом по зовнішній торгівлі товарами України воно було від'ємним (- 8,13 млрд дол.).

      Головним  торговим партнером України серед країни континенту виступають: за експортом - Єгипет, Нігерія, Алжир, Туніс, Марокко, за імпортом - Гвінея, Гана, Габон, ПАР, Кот-д'Івуар.

      За 2007р. зменшився експорт по явних  найбільше торгових партнерів, але  зріс до Беніну, Марокко, Гани. Малі, Сенегал. Імпорт помітно збільшивши Гани, Єгипту, Кот-д'Івуару. А Україна має негативне сальдо із Гвінею, Замбією, кот-д'Івуаром, Малаві, Зімбабве, Лесота, Маврикієм. З більшістю країн сальдо позитивне(рис. 2.1).

      Рис. 2.1. Динаміка торговельного сальдо України з Африкою[4, с. 67]

      За  січень-вересень 2010 року відбулося  пожвавлення торгівлі товарами України  з країнами Африки, про що свідчить збільшення на 28% (на 610 млн. дол. США) порівняно  з аналогічним періодом 2009 року обсягу двосторонньої торгівлі. 

      Збільшення  товарообігу відбулося як за рахунок  зростання обсягів експорту на 20% так і за рахунок збільшення імпорту  на 62%. Проте основну роль зіграло  зростання експорту (складає 76% всього товарообігу), завдяки змінам у товарній структурі, а саме збільшення питомої ваги зернових та жирів та зменшення постачання металопродукції та добрив. 

      При цьому основні торговельні партнери України в Африці за цей період залишаються незмінними: Єгипет (займає лідируючу позицію – 34,6% всього товарообігу  України з країнами Африки), Алжир, Туніс та Лівія. Водночас серед традиційних країн-лідерів з’явилися новачки – Гана (завдяки великому експорту чорних металів та імпорту руди, шлаків та золи) Нігерії (завдяки підвищенню обсягів експорту добрив) та Південна Африка (завдяки  імпорту руди, шлаків та золи і чорних металів).

      За  січень-вересень 2010 року спостерігається  позитивна динаміка нарощування  експорту до Африки, який збільшився на 19,75% (або на 352,6 млн. дол. США) і становив 2,14 млрд. дол. США. Основні країни до яких експортувалася вітчизняна продукція є Єгипет, Туніс, Алжир, Нігерія, Лівія, – (крім Алжиру) зернових та чорних металів[1].  

      Так, питома вага зернових культур в експорті до Алжиру зменшилася з 20% до 8,1%, проте поставки жирів і олії до цієї країни зросли з 26,4% до 56,3%; крім того обсяги поставок до Тунісу зросли  на 53 %. 

      Слід  зазначити, що експортні поставки чорних металів до країн Африканського  регіону різко зросли. Так наприклад  поставки чорних металів до Гани становили 93, 4% питомої ваги поставок до цієї країни.  

      У розрізі країн Африки найбільші  обсяги імпортних поставок за 9 місяців 2010 року здійснювалися з Гани (25,7% всього імпорту з Африки), Південної  Африки (19,4%) з Кот-д’Івуару (13,1%),  Гвінеї (11,4%), Єгипту (10,6%). 

      Найбільш  велике зростання імпортних поставок відмічається з таких країн Африканського регіону, як Нігерія – у 29 разів, Південна Африка – у 5,6 разів, Алжир – у 5,5 разів. Таке збільшення відбулось за рахунок мінеральних продуктів (руди, шлаки, зола)(табл. 2.2).

       Таблиця 2.2

     Структура зовнішньої торгівлі України з країнами Африки у 2010 році[5]

      У першій половині 2011 р. Україна мала торговельні відносини із 40 країнами Африки, тобто у структурі зовнішньої торгівлі присутня більшість країн континенту. Шістка найбільших торговельних партнерів за січень-липень 2011 р. виглядає наступним чином: 1) Єгипет (експорт/імпорт: 569093,2 та 68118,2 млн. дол. США), 2) Гана (66533,1 та 174829,1 млн. дол. США), 3) Тунiс (143309,9 та 3506,7 млн. дол. США), ПАР (45879,7 та 88653,3 млн. дол. США), Нігерія (115708,4 та 7239,8 млн. дол. США) та Алжир (102219,3 та 13109,7 млн. дол. США) 

      Основними статтями у структурі імпорту  є руди, шлаки і зола, боксити, продукція сільського господарства, тютюн, каучук і гума, какао боби(табл.. 2.3).

      Таблиця 2.3

      Головні статті українського імпорту з країн Африки

      У товарній структурі експорту України  до африканських країн переважає продукція металургії, зерно (ячмінь, пшениця), олія, автомобілі, вагони, дорожня техніка, медикаменти, комплектуючі до різноманітної техніки, в т.ч. військової, продукція ВПК. Також Україна об'єктивно здатна надавати країнам Африки різноманітні послуги і деякі з них уже надає: геологорозвідувальні роботи, послуги військово-технічного характеру, прокладання шляхів, різні види промислового будівництва(табл. 2.4).

      Таблиця 2.4

      Головні статті українського експорту в країни Африки

      Для українських товаровиробників, які  мають певні труднощі в реалізації обробної промисловості, особливо важливим завданням є утвердження на сталих ринках збуту не сировини, а промислових виробів з високою часткою доданої вартості[7, с. 84].

      Однак, зазначена позитивність сальдо є  досі суперечливою з точки зору ефективності торговельно-економічного співробітництва між Україною і африканським континентом, оскільки спричинена дисбалансом торгівлі та недорозвиненістю її товарної структури. В сучасних умовах торговельна співпраця між Україною та Африкою інерційно розвивається в напрямку зростання українського експорту спричиняючи ще більшу розбалансованість. 
 

3. ПЕРСПЕКТИВИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА  УКРАЇНИ ТА АФРИКАНСЬКИХ КРАЇН 

      Об'єктивно  існує безліч чинників, які впливають на ефективність україно-африканського співробітництва і є причиною дисбалансованої торгівлі і нерозвиненості її товарної структури. Одним з головних бар'єрів, який перешкоджає розвитку ефективних торговельно-економічних відносин України з африканським континентом, є значна конкурентна боротьба за африканські ринки і ресурси з боку розвинених країн. Історично склалася міцна орієнтація африканських країн на пост колоніальних зовнішньоекономічних партнерів. Колишні країни-метрополії приклали значні зусилля для того, щоб закріпити економічні прив'язки, які склалися в колоніальний період, і зберегти зацікавленість колишніх колоній в розвитку економічних відносин з ними. Знайдена політична незалежність для більшості африканських країн означала синхронну невідомість у формуванні економічної моделі розвитку і координації зовнішньоекономічних відносин. Система конвенцій, що була розроблена розвиненими країнами ЄС, зумовила характер зовнішньоекономічної співпраці з країнами Африки на багато десятиліть. Крім того, значний інтерес до співпраці з країнами Африки проявляють США і Китай, які вже давно сформували та законодавчо закріпили сприятливі умови для країн Африки в двосторонній співпраці.

      На  цьому фоні нормативно-правова база співробітництва України з країнами Африки не створює достатніх умов для його ефективного розвитку і потребує поетапного удосконалення[10, с. 73].

      На  першому етапі доцільно провести моніторинг нормативно-правової бази, яка регулює торговельно-економічні відносини України з кожною країною  Африки, і виявити угоди яких бракує за допомогою формування матриці угод.