Державне управління

="justify">    Таким чином, залежно від сфери регулювання  законодавства про державну службу чисельність державних службовців може бути різною. Показником, за яким вона вимірюється, прийнята кількість  цивільних державних службовців на 1000 населення. У Великій Британії цей показник сягає 76, у Франції - 87, у США - 67, у Німеччині - 59, в Японії - 36. В Україні він становить лише 6.

    На  підставі класифікації видів державної  служби можна виділити декілька основних моделей державної служби, що існують сьогодні в зарубіжних країнах:

    - централізована закрита модель  в умовах унітарної держави  (французька модель);

    - відносно децентралізована закрита  модель в умовах федералізму  (німецька модель);

    - відносно децентралізована відкрита модель в умовах унітарної держави (британська модель);

    - децентралізована відкрита модель  в умовах федералізму (модель  США).

    Для французької (наполеонівської) моделі державної служби характерна глибоко  укорінена бюрократична система, що бере початок ще з часів абсолютизму, від яких традиція сильного центрального уряду дійшла до ХVII ст. - часів Ришельє, потім - правління Людовика ХІV.

    Революція, як зазначав А. де Токвіль, дала новий  поштовх розвиткові централізму. Наполеон довів цю тенденцію до абсолютизму. Місцеве врядування було підпорядковано міністрам. Ще в період його консульства країна була поділена на департаменти, які очолювалися призначеними із центру префектами, а на чолі комунальних округів ставали супрефекти.  

    49. Основні характеристики французької моделі державної служби.

    Для французької (наполеонівської) моделі державної служби характерна глибоко  укорінена бюрократична система, що бере початок ще з часів абсолютизму, від яких традиція сильного центрального уряду дійшла до ХVII ст. - часів Ришельє, потім - правління Людовика ХІV.

    Революція, як зазначав А. де Токвіль, дала новий  поштовх розвиткові централізму. Наполеон довів цю тенденцію до абсолютизму. Місцеве врядування було підпорядковано міністрам. Ще в період його консульства країна була поділена на департаменти, які очолювалися призначеними із центру префектами, а на чолі комунальних округів ставали супрефекти.

    Таким чином, національна традиція Франції  заклала такі основні характеристики французької моделі державної служби:

    - ієрархічна організація системи  державної служби з чіткою  нормативно встановленою компетенцією  кожного рівня адміністрації  й жорсткими принципами посадової  субординації;

    - дуже високий рівень централізації  державної служби, незначна увага  до місцевих умов, проблем та ініціатив; жорсткий контроль за місцевою бюрократією із центру;

    - здійснення значної частини внутрішньо-організаційної  діяльності на основі формальних  нормативно закріплених процедур;

    - конкурсна система відбору кадрів  для державної служби;

    - дуже висока елітарність державної  служби, яка за конкурсної системи  відбору підтримується завдяки  “освітній монополії” декількох  навчальних закладів на підготовку  державних службовців;

    - розвинена система гарантій правової  та соціальної захищеності службовця; дуже ускладнена процедура звільнення державних службовців;

    - залежність кар’єрного зростання  й окладу державного службовця  від стажу служби, а також від  посади, яку він обіймає. 

    50. Основні характеристики  німецької моделі  державної служби

    Німецька  модель державної служби визначається історичними традиціями. Зокрема, необхідність об’єднання німецьких земель, яка постала перед канцлером Отто Бісмарком у другій половині ХІХ ст., у тому числі шляхом проведення реформи державного управління, перетворила прусську бюрократію в міцний фундамент об’єднаної держави.

    Основні характеристики німецької моделі державної  служби:

    - висока роль політичних призначень  у системі державної служби, особливо  у процесі вироблення стратегічних  управлінських рішень;

    - чітка організація системи державної служби з нормативно встановленою компетенцією кожного рівня управління (аж до розділення компетенції щодо ухвалення й виконання рішень) і встановленими принципами посадової субординації;

    - здійснення всієї внутрішньої  організаційної діяльності на основі формальних нормативно закріплених процедур;

    - складна багатоступенева система  відбору кадрів для державної  служби з випускників вищих  навчальних закладів з найкращою успішністю;

    - високий соціальний статус державного  службовця, значення репутації, чітко закріплені норми професійної етики; існування інституту почесного чиновника;

    - система гарантій правової та  соціальної захищеності службовця,  принцип “довічного призначення”;

    - залежність кар’єрного зростання,  заробітної плати й пільг від посади і стажу служби;

    - переважання на державній службі  фахівців з юридичною освітою.

    Загалом системи державної служби у Франції  та Німеччині відрізняються високою  ефективністю та престижністю, а також  повагою серед населення. 

51.Основні характеристики сучасної моделі державної служби у США.

    Основні характеристики сучасної моделі державної  служби у США:

    - орієнтація на “клієнта”, певні  вищі інтереси держави, а не  громадянина;

    - “маркетизація” взаємовідносин  між громадянином і апаратом  управління, що сприяє підвищенню ефективності роботи чиновників, адже громадянин перетворився з прохача на замовника;

    - велика кількість посад, на  які набираються працівники на  умовах відкритого конкурсу; існування  загального списку вакансій, відкритих  у державній службі, який публікується кожних два тижні Офісом з управління персоналом, що допомагає професіоналізації державної служби;

    - тенденції повороту державної  служби до нового менеджменту,  тобто наближення форм і методів  діяльності адміністрації до  ринкових принципів і механізмів, до дерегуляції та приватизації;

    - високий статус державного службовця,  що визначається системою матеріальних  стимулів. 
 

52. Призначення вищих  державних службовців  в країнах Європи.

    У більшості країн Євросоюзу існують  спеціальні процедури призначення державних службовців вищого корпусу.

    У Франції на ці посади призначаються  кандидати з Національної школи  державної служби (Ecole Nationale dAdministartion - ENA), що передбачає проходження конкурсу на вступ до школи й конкурсу на заміщення вакантних посад.

    У Нідерландах, де наприкінці 1990-х рр. запроваджено інститут вищого корпусу  державної служби, установлена процедура  обрання посадовців на вищі державні посади за принципом набирання персоналу  в бізнес структурах (без екзаменів, шляхом оголошення вакансії в засобах масової інформації, відбору резюме кандидатів, інтерв’ю з комітетом у справах набору чи групою експертів тощо). Кожна людина, яка відповідає вимогам, може брати участь у конкурсі.

    У Великій Британії постійні секретарі, їхні заступники, а також службовці 1-5"ї категорій відбираються з державних службовців, хоча останнім часом державні службовці 1-3"ї категорій обираються за допомогою зовнішнього конкурсу, в основному - через стажування в органах влади та за схемою складного конкурсного відбору, що передбачає оцінювання аплікаційних форм і проходження досить складних кваліфікаційних тестів.

    Успішні кандидати проходять додаткову  серію тестів, екзаменів та інтерв’ю в Раді з відбору державних  службовців (Civil Service Selection Board), яка рекомендує відібраних кандидатів Вищій раді з відбору державних службовців (Final Selection Board), в якій, у свою чергу, також проводиться співбесіда. До того ж у Великій Британії декілька років тому запроваджено так званий швидкий потік для призначення державних службовців. Ця процедура стосується прискореного просування молодих державних службовців, які попередньо проходять через спеціальні тренінги та стажування.