Функціонально-семантичні особливості термінів сімейного права

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2013 в 18:14, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми пов'язана з розробкою методичних рекомендацій та вказівок щодо поліпшення розуміння праці перекладача, який здійснює переклад юридичного тексту з англійської мови українською або навпаки, причому текст має специфічну юридичну термінологію, низку усталених слів, словосполучень, притаманних саме правовим текстам. Переклад тексту з дотриманням стильових ознак законодавчого характеру є також однією з найважливіших проблем, що витікають у процесі перекладу тексту.
Практична цінність роботи пов'язана із формуванням навичок роботи зі словниками, причому не лише загальними, але й спеціальними, довідниками, посібниками, законодавчими документами.

Содержание

Вступ

Розділ I. Особливості юридичної термінологічної системи англійської мови

1.1 Термінологічна лексика – поняття та функції

1.2 Способи термінотворення та їх переклад

1.3 Види та класифікація юридичних термінів

1.4 Структурно-семантичні особливості юридичних термінів та їх переклад

Розділ II. Шляхи передачі англійських юридичних термінів українською мовою

2.1 Порядок перекладу складних юридичних термінів та термінів-словосполучень.

2.2 Основні прийоми перекладу складних юридичних термінів та термінів-словосполучень.

Висновки

Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

курсова (2).doc

— 261.00 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені Юрія Федьковича

Факультет іноземних  мов

Кафедр англійської  мови

 

 

 

 

«ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНІВ СІМЕЙНОГО  ПРАВА»

(курсова робота)

 


«Допущено до захисту»

«___» _________20__р.

зав. кафедри англ. Мови

д.ф.н., доцент Панаськов  А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Чернівці

                                                       2012

Зміст

Вступ

 

Розділ I. Особливості  юридичної термінологічної системи англійської мови

 

               1.1  Термінологічна  лексика – поняття та функції

 

               1.2 Способи термінотворення та їх переклад

 

               1.3 Види  та  класифікація юридичних термінів

 

               1.4 Структурно-семантичні особливості юридичних термінів та їх переклад

 

Розділ II. Шляхи передачі англійських юридичних термінів українською  мовою

 

       2.1 Порядок перекладу складних юридичних термінів та термінів-словосполучень.

 

               2.2 Основні прийоми перекладу складних юридичних термінів та термінів-словосполучень.

 

Висновки

 

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У словниковому складі мови велике місце належить термінологічній  лексиці, кількість якої весь час помітно зростає. До термінологічної лексики належать усі слова, що об'єднуються в мові під загальною назвою терміни. Терміном називається спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання — науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва, юриспруденції тощо.

У зв’язку з постійним  розвитком сучасної української  мови з’являється все більше і  більше термінів, не тільки технічних  і наукових, а й економічних  і юридичних.

Тема дослідження - з'ясування особливостей перекладу юридичних термінів сімейного права з англійської мови українською. Тема актуальна з огляду на низку проблем, що витікають з неї. Насамперед це розгляд специфіки навчального технічного перекладу, який передбачає розляд спеціальної літератури з різних галузей науки та техніки, а також спеціальних газетних, журнальних статей з техніко - економічних, правових питань, переклад технічної документації, правових документів, актів, законів тощо.

Мета  дослідження –  дослідити особливості передачі англійських  юридичних термінів сімейного права українською мовою.

Предмет дослідження – особливості передачі англійських юридичних термінів сімейного права на українську мову.

Об’єкт дослідження – юридичні термінологія сімейного права, що використовується при складанні правових законів, актів, при ведені судового діла.

Існує багато дослідницьких  робіт стосовно перекладу технічної  та наукової термінології, але  недостатньо  розкрито проблему перекладу специфічної  термінології, зокрема правової, не розроблено систему правил, які могли б допомогти при перекладі специфічної юридичної термінології, недостатньо висвітлено питання послідовності роботи над текстом під час перекладу юридичного характеру. У цьому полягає новизна даної курсової роботи. 

Актуальність теми пов'язана з розробкою методичних рекомендацій та вказівок щодо поліпшення розуміння праці перекладача, який здійснює переклад юридичного тексту з англійської мови українською або навпаки, причому текст має специфічну юридичну термінологію, низку усталених слів, словосполучень, притаманних саме правовим текстам. Переклад тексту з дотриманням стильових ознак законодавчого характеру є також однією з найважливіших проблем, що витікають у процесі перекладу тексту.

Практична цінність роботи пов'язана із формуванням навичок роботи зі словниками, причому не лише загальними, але й спеціальними, довідниками, посібниками, законодавчими документами. А також навички перекладу юридичних звітів, правових законів та судових справ.

Теоретична значущість даної курсової роботи полягає у повному аналізі способів передачі англійських юридичних термінів сімейного права на українську мову. А також у визначенні загального поняття «термін» та його ролі в науковому (в даному випадку юридичному) тексті.

 

розділ 1. Загальна термінологія

 

1.1 Термінологічна  лексика – поняття  та функції

 

Термін - емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. Передача англійських  термінів на українську мову вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної та юридичної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. [12]

Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної  галузі знань, то в ній воно теж  однозначне, семантично чітко відмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань.

Таким чином, термін являє  собою слово, що характеризується не лише стильовою співвіднесеністю, а  й певною замкненістю в системі  лексики на означення понять якоїсь окресленої галузі знань.[22]

Нерозривний зв'язок юридичних  понять і відповідних їм термінів виявляється в тім, що упорядкування  правової термінології неможливо без  досить глибокої наукової розробки юридичних  понять, їхнього логічного аналізу  і точного визначення. Якщо юридичні поняття визначені недостатньо ясно, про точну, зроблену термінологію не може бути і мови. Як відзначав академік В.В. Виноградов, усі "спроби упорядкування термінів без попереднього аналізу понять, що ними виражаються, залишаються безрезультатними". [8]

Отже, юридичний термін буває і багатозначним, хоча одним  з вимог до терміна є саме його однозначність, адже законодавець повинен дати юридичному термінові одне-єдине визначення, включаючи в нього всі істотні з його погляду ознаки, тобто такі, котрі носять регулюючий характер, мають правове значення. Наявність у терміна декількох різних законодавчих дефініцій веде до нечіткості, розпливчастості правового регулювання, породжує непорозуміння і помилки, як правило, з боку тих, на кого поширюється дія законодавчого акту. Однак визначення правового поняття в законі дуже важливо і з нормативної сторони. Орган або особа, що застосовують або виконують правове розпорядження, не можуть трактувати дане законодавцем поняття інакше, чим це сформульовано в нормативному акті. Нормативні дефініції - норми особливого роду, що включаються органічно в механізм правового регулювання, що визначають його загальні основи, організаційні передумови. [17]

 

1.2 Способи термінотворення та їх переклад

Важливе завдання порівняльного вивчення семантичних різномовних систем в стосовно їхніх різних рівнів і ділянок залишаються невирішеним. У наукових текстах на перший план виступає інформаційна, референтна функція одиниць. Оскільки ж термінологія будь-якої підмови науки є найбільше семантично завантаженою частиною вокабуляру, досліджувати семантичні подібності і розходження необхідно не тільки в теоретичній, але й в прикладній лінгвістиці.

Міжмовні семантичні кореляції  термінів і терміносистем іноземної мови (ІМ), що відповідають їм термінів і терміносистем цільової мови (ЦМ) можуть вивчатися з різних сторін. Нашим конкретним завданням є розгляд семантичного словотвору в ІМ й ЦМ.

Між словником загальної національної літературної мови й термінологічних сфер різних областей знання відбувається глибока й складна взаємодія по двох напрямках: лексичному й структурному. Термінологізація й детермінологізація є видами цієї взаємодії. Термінологізація загальнонародних лексичних одиниць і лексичних одиниць інших підмов - продуктивний спосіб термінотворення, результат семантичної деривації в рамках готового мовного знаку, заснованого на звуженні значення слова або на перенесенні значень, зумовлених певним оточенням.

Дослідники підмов науки й техніки  відзначають тенденцію до систематичного відбору слів із загальнонародної мови, причому термінологізуються зазвичай найбільш «звичайні» слова. Семантичний спосіб утворення термінів із загальнонародних слів заснований найчастіше на звуженні або метафоричних перенеснннях, тобто по подібності функції, форми, призначення, процесу, кількісної ознаки, виникнення, зовнішнього вигляду, взаємозв'язку компонентів, суміжності понять, часто в сполученні цих ознак.

Поряд з термінологізацією побутових  слів зустрічається переосмислення одиниць спеціальної лексики з інших галузей науки. Характерною рисою термінологізації є наявність якої-небудь загальної риси між об'єктом термінування й предметом, чия назва використається як термін. Э. Ф. Скороходько вважає, що перенесення назви можливе лише у випадку наявності точки дотику, тому семантичний спосіб найчастіше використається для назви предметів, адже поняття про конкретні предмети завжди мають більше точок дотику. Однак результати досліджень свідчать про інше.

Часто процес термінологізації проходить в ІМ й ЦМ паралельно, тобто в 66,46% випадків має місце дзеркальне відбиття термінів зі збереженням їхньої внутрішньої форми, або, так звана паралельна термінологізація. Незначна кількість термінологізованих одиниць в ІМ (2,77%) конфронтується в ЦМ нетермінологізованими одиницями, причому переклад цих термінів ІМ здійснюється:

  • шляхом транслітерації: term - терм; consequent - консеквент; clause - клауза;
  • за допомогою більше «математичного» еквівалента: meet - множення, section - перетин, word problem - проблема еквівалентності.

Тут так називана внутрішня форма  термінів змінюється при перекладі. У ряді робіт із семантики внутрішня  форма висувається як доказ істотної відмінності мов і неперекладності. Ми розуміємо внутрішню форму  як спосіб семантичної мотивації значення. Саме терміни математичної логіки переконують нас у тім, що аргумент не обґрунтований і спростовується комунікативним досвідом: обов'язковий супровід термінів строгими дефініціями в ІМ й ЦМ, абсолютна тотожність денотатів при різному оформленні означаючі доводить іррелевантність внутрішньої форми в теоретичних міркуваннях про переклад науково-технічного тексту.

Розглянемо паралельну термінологізацію. Вона стосується як одне- так і двоелементних  термінів: tree - дерево, normal form - нормальна форма.

Термінологізовані слова означають, як правило, більше приватні поняття, ніж вихідні слова загальнонародної мови. У результаті звуження значення можуть з'явитися додаткові відтінки при буквальному перекладі термінологізованого слова, навіть якщо буквальний переклад правильно відбиває сутність переданого поняття; gap - проміжок, union - об'єднання й т.д. У зв'язку з тим, що системи значень загальнонародних слів національні і часто не збігаються, значення буквально переведеного термінологізованого слова в українській мові, наприклад секція, відбиває сукупність зовсім інших ознак, чим англійське section. Тому перекладач обрав не буквальний переклад даного терміна, а більше «математичний» еквівалент - перетин.

Отже, термінологізація є продуктивним способом термінотворення в підмові математичної логіки, особливо серед ціло-оформлених термінів. Процес термінологізації проходить більш активно в терміносистемі ІМ, де термінологізованих одиниць налічується 644, тоді як у ЦМ їх 407. У результаті терміносистема ІМ більш семантично вмотивована, а в деякому змісті й більше точна.

При зіставленні термінів, утворених  семантичним способом в ІМ з їхніми еквівалентами в ЦМ, виявлено, що більшість (66,46%) термінів ІМ конфронтуються в ЦМ також термінологізованими лексичними одиницями. Це явище, назване паралельною термінологізацією, може бути обумовлене як одночасним термінуванням нових понять в ІМ й ЦМ, так і буквальним перекладом терміну. При буквальному перекладі такого терміну, що має більше складну, за інші, контекстну формулу, перекладач повинен бути особливо уважним: термінологізовані слова означають швидше приватні поняття, аніж вихідні слова загальнонародної мови, і внаслідок звуження значення можуть з'явитися додаткові відтінки значення при буквальному перекладі.

 

 

1.3 Види  та  класифікація юридичних  термінів

Існують деякі особливості  юридичного тексту, що ведуть до труднощів, які виникають у процесі його семантичної інтерпретації.

Енциклопедичний юридичний словник  у словниковій статті "Юридична техніка" зупиняється і на понятті юридичного терміна як елемента юридичної техніки і визначає юридичні терміни в такий спосіб: "словесні позначення державно-правових понять, за допомогою яких виражається і закріплюється зміст нормативно-правових розпоряджень держави". Навряд чи можна погодитися з тим, що це визначення саме по собі точно, тому що немає сумніву, що поняття споживач або доброволець є правовими, але навряд чи їх можна назвати державними.  Чи варто вважати, що "нормативно-правові розпорядження держави" - це просто правові акти (закони, постанови, розпорядження, укази і т.п.), класифікаційні в залежності від їхнього державного органа, що видав?

Відповідно до положень Енциклопедичного юридичного словника юридичні терміни  поділяються на три різновиди  по ознаці "зрозумілості" тієї або іншої частини населення:

1. загальнозначущі терміни характеризуються  тим, що вони вживаються в  повсякденному змісті і зрозумілі  усім, до цієї групи термінів  відносяться, наприклад: чоловік, дружина, шлюб; marriage, divorce. 

2. спеціальні юридичні терміни  володіють особливим правовим  змістом, (і, видимо, зрозумілі далеко  не всім, а лише фахівцям в  області права), наприклад: кредитор, дебітор; obligee, obligor.  

Информация о работе Функціонально-семантичні особливості термінів сімейного права