Шпаргалка по "Теории государства и права"

13. Орган держави : поняття, ознаки та види.

Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридично визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції.

Структура органу держави : апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції - має державно-владні повноваження; допоміжний аппарат - не має державно-владних повноважень.

Ознаки  органу держави :

1) формується державою або безпосередньо  народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;

2) має передбачені  конституцією або іншими законами  спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;

3) має державно-владні  повноваження, що дозволяють йому  здійснювати юридичне обов'язкові  дії:

а) видає  нормативні та індивідуальні акти;

б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;

в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби — державного примусу;

4) функціонально  взаємодіє із іншими органами  в процесі реалізації своїх  повноважень, керуючись принципом  «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Принцип «дозволене усе, що не заборонено законом» не належить до діяльності державних органів;

5) складається  із службовців, що перебувають  в особливих правовідносинах  один з одним і органом: обсяг,  порядок використання ними владних повноважень встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних розкладах та ін.

6) має необхідну  матеріальну базу — казенне  майно, що знаходиться в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; джерело фінансування — державний бюджет;

7) має організаційну  структуру (побудова за видами  окремих служб і чисельним  складом), територіальний масштаб  діяльності, систему службової підзвітності та службової дисципліни.

14. договірна теорія поход держ

Другою теорією  є договірна теорія про походження держави, яка є складовою частиною теорії “природного права” (XVII—XVIII століття). Суть цієї концепції зводиться до того, що держава і право виникли із людських угод, що вони створені по волі людей шляхом суспільного договору для захисту власності, життя і свободи людей. Елементи цієї теорії можна знайти в процесі виникнення держави в Стародавньому Римі, коли точилася боротьба між патриціями і плебеями за державну владу і вони прийшли до компромісу — угоди.

Договірна теорія. Вона пояснює  виникнення держави внаслідок об'єднання  людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні управлятимуть, а інші виконуватимуть їхні управлінські рішення. Представниками цієї теорії були Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О. М. Радишев та ін.

15. психол теорія поход  держ

Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла  внаслідок особливих властивостей психіки людей. Начебто людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ  є інертною масою і не здатний  приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Й. Петражицький (1867-1931).

16. теорія насилля в  походж держ

Четвертою теорією  є теорія “завоювання” або насильства. Її суть зводиться до того, що держава виникла в результаті насильства і завоювання одного племені іншим, одного народу іншим. Вона розглядається як панування сильного над слабким. Ця теорія розкриває зовнішні, політичні фактори виникнення держави, але упускає соціальні причини виникнення держави.

Насильства  теорія. Відповідно до цієї теорії держава  виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення  одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку  утворюють загарбники для утримання  в покорі завойованих народів  і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Л. Гумплович, К. Каутський, Е. Дюрінг та ін. Теорія насильства (Є. Дюринг) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших

Всі державно-правові  інститути, що існують у суспільстві, виводяться з голого насильства. Насильство лежить і в основі виникнення приватної власності. Лише теорією насильства не можна пояснити походження держави. Проте ряд ідей, що складають зазначену теорію насильства, заслуговують на увагу.

 

17. органічна теорія походж  держ

Органічна теорія, її обґрунтовував  англійський філософ Гер-берт Спенсер (1820—1903). Він проводив аналогію між  державою і біологічним організмом. На думку Ґ. Спенсера, держава, подібно  до біологічного організму, народжується, росте, мужніє, старіє й гине. Як і  біологічний організм держава має  політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції.

Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. М. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що держава — це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин.

Відповідно  до його теорії держава, як й усяке  живе тіло, грунтується на диференціації  та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша  політична реальність і в процесі  свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Спеціалізація припускає, що формування держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, тільки їй властиву функцію. У результаті складається система органів держави. Й усе це відбувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.

18. сот., прав. держ: сутність та ознаки

Держава - політична організація суспільства, яка розповсюджує свою владу на всю територію країни, використовує для цього спеціальний апарат управління і примусу, видає юридично обов’язкові повеління та має суверенітет (верховенство и незалежність державної влади в країні та в сфері міжнародних відносин).

Соціальна сутність держави - охорона правопорядку, свобод і прав людини, проведення рішень, які підтримуються різними верствами суспільства, збереження миру, запобігання збройним конфліктам, досягнення соціального компромісу.

Правова держава  — така держава, в якій на основі чинного права реально забезпечується здійснення прав, свобод, законних інтересів  людини і громадянина, окремих груп людей і громадянського суспільства  в цілому, де держава і людина несуть взаємну відповідальність згідно з чинним правовим законом.

Основні риси правової держави:

• верховенство і панування правового закону;

• постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;

• здійснення розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову, що характеризуються як незалежні гілки влади;

• забезпечення реалізації прав і виконання обов'язків  людини і громадянина;

• загальнодозволеність у відносинах особи з іншими суб' єк-тами та чітке визначення повноважень  держави, її органів, службових та посадових  осіб;

• взаємна  відповідальність особи і держави;

• організація  ефективного контролю та нагляду  за здійсненням законів і режимом  законності.

19. ознаки  держави

Держава від  усіх цих соціальних явищ відрізняється  такими найбільш важливими ознаками: 1) особливим апаратом публічної  влади; 2) територіальною ознакою; 3) суверенітетом  публічної влади; 4) наявністю законів, які видає держава; 5) стягуванням  податків, правом взяття кредитів і позик.

1. В родовому  суспільстві не було особливого  апарату публічної влади, оскільки управління здійснювалось всіма членами роду або Радою старійшин на громадських засадах. Влада в родовому суспільстві має соціальний характер, а з виникненням держави вона набуває політичного характеру. Апарат публічної влади відрізняється і від суб'єктів громадянського суспільства. Робота в державному апараті є основною, а в багатьох випадках і єдиною. Держава є ядром політичної системи суспільства і виступає від мені всього населення або панівного класу чи соціальної групи. Публічна влада має свою систему державних органів, які складаються історично і мають свої особливості. В своїй сукупності вони виступають як особлива політична організація народу, панівного класу або соціальної групи, яка використовує її для задоволення своїх потреб і інтересів або інтересів народу. Держава виступає і як суб'єкт міжнародних відносин від імені всього суспільства або народу. Апарат публічної влади складається із апарату управління і апарату примусу. До апарату управління відносяться законодавча і виконавча влада: парламент, Президент і його апарат, Кабінет Міністрів, міністерства і відомства, місцеві держадміністрації тощо. До апарату примусу відносяться армія, поліція (міліція), суди, прокуратура, виправно-трудові колонії тощо.

Наявність в  суспільстві особливого апарату  публічної влади є головною ознакою  держави. Ця ознака дуже тісно пов’язана  з іншими ознаками.

2. Другою  ознакою держави є наявність  території. Територія держави  визначається її кордонами. В  територію держави входить суша, внутрішні моря, озера, ріки, зовнішні моря в межах 12-мильнсй зони (20 км) — територіальні води, континентальний шельф, повітряний простір в межах кордонів, дипломатичні представництва, посольства і консульства, торгові, пасажирські та військові морські і повітряні судна, літаки і космічні апарати.

Держава закріплює  своє населення за певними територіями, встановлює певний режим проживання і пересування в межах території, а також виїзд за кордон, в інші держави. Державна влада розповсюджується на всіх громадян і на всю територію держави Із цими двома ознаками пов'язаний інститут громадянства або підданства, залежно від форми правління. Громадянство — це політико-правова приналежність особи до певної держави.

Територія держави  може мати постійний і відносно тимчасовий характер. Без цієї ознаки не може існувати держава, оскільки вся територія є власністю всієї держави, матеріальною базою розвитку суспільства. Без території держава не може бути суб'єктом міжнародних відносин.

3. Третьою  ознакою держави є її суверенітет.  Ця ознака також дуже тісно  пов'язана з іншими ознаками. Суверенітет  держави означає, що державна  влада — єдина в межах своєї  території, не залежить від  інших політичних влад всередині  країни і особливо від інших  держав у вирішенні питань  внутрішньої і зовнішньої політики. Суверенітет означає також, що  державна влада (найвищі органи) може вільно приймати ті чи інші рішення в своїх інтересах або в інтересах інших держав. Порушення суверенітету веде до часткової або повної втрати незалежності держави. За цією ознакою держава відрізняється від колоній, напівколоній, домініонів тощо.

4. Держава  і суспільство не можуть функціонувати  і розвиватись, якщо немає законів. Тільки держава має право видавати закони, які є загальнообов'язковими для всіх громадян і посадових осіб на всій території. Закони направлені на регулювання і охорону економічних, політичних та інших соціальних відносин і соціальних цінностей суспільства. Державна влада є єдиним суб'єктом, який має таке право, оскільки вона виступає від імені всього суспільства, як ядро політичної системи. Таких законів не мають права видавати інші суб'єкти політичної системи і громадянського суспільства. Законодавство є складовою частиною механізму функціонування всієї держави і суспільства.

5. Держава  на відміну від інших суб'єктів  суспільних відносин і родового  суспільства стягує податки зі  своїх громадян, підприємств і  організацій, що знаходяться на  її території. Крім того, держава  бере займи і кредити Податки  і займи йдуть на утримання  державного апарату, бюджетних  організацій і розвиток загальнонародних соціально-економічних і політичних програм: будівництво електростанцій, доріг тощо.

Крім того, держава має свою фінансову систему  та гроші, без яких не може нормально  функціонувати держава і суспільство; державну мову; національну культуру; державні символи — герб, прапор, гімн.

Отже, держава — це особлива політична організація публічної влади, яка має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства, виступає як суб'єкт міжнародних відносин і виражає інтереси всього народу чи панівного класу (соціальних груп).

 

20. суверен  як ознака держ

ознакою держави  є її суверенітет. Ця ознака також  дуже тісно пов'язана з іншими ознаками. Суверенітет держави означає, що державна влада — єдина в  межах своєї території, не залежить від інших політичних влад всередині  країни і особливо від інших держав у вирішенні питань внутрішньої  і зовнішньої політики. Суверенітет  означає також, що державна влада (найвищі органи) може вільно приймати ті чи інші рішення в своїх інтересах або в інтересах інших держав. Порушення суверенітету веде до часткової або повної втрати незалежності держави. За цією ознакою держава відрізняється від колоній, напівколоній, домініонів тощо.