Статистичний аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах Черняхівського району Житомирської

«Статистичний аналіз економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах 

Черняхівського району Житомирської області»

 Житомир 2005

 

Зміст

 Вступ 

 Розділ 1. Теоретична суть і  показники економічної ефективності  сільськогосподарського виробництва

1.1. Поняття про економічну ефективність  сільськогосподарського виробництва 

1.2. Джерела даних про ефективність  сільськогосподарського виробництва 

1.3. Проведення статистичного спостереження 

 Розділ 2. Досягнутий рівень  виходу валової продукції на 100 га угідь

2.1. Оцінка досягнутого рівня  виходу продукції на 100 га угідь 

2.2. Групування господарств за  продуктивністю землі 

2.3. Вплив продуктивності землі  на ефективність виробництва  та залежність її від умов  виробництва 

2.4. Вплив основних факторів на продуктивність землі

2.5. Аналіз економічної ефективності  сільськогосподарського 

 виробництва 

 Розділ 3. Кореляційно-регресійний  аналіз економічної ефективності 

 сільськогосподарського виробництва 

3.1. Визначення показників зв’язку при парній залежності

3.2. Множинний кореляційно-регресійний  аналіз економічної 

 ефективності сільськогосподарського  виробництва 

 Висновки 

 Список використаної літератури 

 

ВСТУП

 Ефективність виробництва –  це складне і багатогранне  явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів – робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одержувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю.

  SHAPE  \* MERGEFORMAT  Робоча сила + основні 

 засоби + предмети 

 праці + земля 

 

 Виробництво 

 

 Результати 

 виробництва 

 

 Ефективність 

 виробництва

 

 

 Ефективність – це економічна  категорія, що відображає співвідношення  між одержаними результатами  і витраченими на їх досягнення  ресурсами, причому при вимірюванні  ефективності ресурси можуть  бути представлені або в певному  обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси0, або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо спожиті ресурси). Якщо при цьому враховувати, що результати виробництва не лише є різноманітними, але й можуть бути представлені в різних формах: вартісній, натуральній, соціальній, то стає очевидною необхідність в ідентифікації категорії ефективності відповідно до тих аспектів діяльності підприємства, які важливо проаналізувати й оцінити. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва, доцільно розрізняти такі види ефективності: технологічну, економічну і соціальну.

 

Розділ 1. Теоретична суть і показники  економічної ефективності сільськогосподарського виробництва 

1.1.         Поняття  про економічну ефективність  сільськогосподарського виробництва

Економічна ефективність - це таке співвідношення між ресурсами і  результатами виробництва, за якого  отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі  три варіанти вказаного співвідношення:

1.                ресурси і результати виражені у вартісній формі;

2.                ресурси – у вартісній, а  результати – у натуральній  формі; 

3.                ресурси – у натуральній, а  результати – у вартісній формі. 

 Вимірювальну систему економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані і взаємодоповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств – раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект. З огляду на сказане для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко використовувати показники ефективності використання авансового капіталу, показники собівартості продукції і продуктивності праці, фондовіддачі виробничих фондів.

 Проте для всебічної оцінки  ефективності виробництва та  її поглибленого аналізу необхідно  також широко використовувати традиційні показники рентабельності. В них акумулюється вплив усіх факторів – природних, економічних і організаційно-господарських. Водночас на них істотно відбивається дія зовнішнього середовища, насамперед тих його ланок, на які аграрні підприємства не мають будь-якого впливу.

 Важливість показників рентабельності  для оцінки та аналізу економічної  ефективності виробництва вимагає  їх спеціального розгляду.

 Рентабельність – поняття,  що характеризує економічну ефективність  виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

 Для кількісного виміру рентабельності  в цілому по аграрних підприємствах використовують такі три традиційні показники: рівень рентабельності, норму прибутку і приведену до земельної площі масу прибутку. Рівень рентабельності (Р) визначається за формулою:

 Р = П • 100 ,

 Вв 

 де П – валовий прибуток  від реалізації (робіт, послуг); Вв – виробничі витрати на реалізовану продукцію (її виробнича собівартість). Для повнішої уяви про реальну ефективність певного виду товарної продукції доцільно цей показник обчислювати з врахуванням витрат на її збут, зменшивши при цьому валовий прибуток на величину цих витрат і водночас збільшивши на них знаменник формули.

 Оскільки коефіцієнт віддачі  за товарною продукцією:

 Ктп = ТП ,

 Вв 

 де ТП – вартість товарної  продукції (робіт, послуг) за поточними  цінами реалізації, то рівень  рентабельності можна також визначити з виразу:

 Р = ТП –Вв • 100, або (Ктп  – 1) • 100

 Вв 

 Даний показник характеризує  економічну ефективність поточних  витрат, ступінь їх окупності.  Якщо, скажімо, рівень рентабельності  становить 85%, це означає, що  підприємство за рахунок одержаної грошової виручки повністю відшкодувало витрати виробництва на реалізовану продукцію і додатково одержало на кожний карбованець цих витрат по 0,85 грн. прибутку. У тих випадках, коли грошова виручка від реалізації не покриває витрат на її виробництво, визначають показник рівня збитковості як процентне відношення суми збитку до собівартості продукції.

 Рівень рентабельності в  цілому по підприємству характеризує  ефективність лише спожитих виробничих  ресурсів і не відображає ефективності  використання всіх авансових витрат, що акумулюються у вигляді застосованих основних і оборотних фондів. Тому для визначення ефективності використання виробничих фондів розраховують показник норми прибутку (Нn):

 Нn = П • 100 ,

 Фос + Фоб 

 де Фос і Фоб – середньорічна вартість відповідно основних виробничих фондів і оборотних фондів.

 Для характеристики ступеня  ефективності сільськогосподарського  виробництва і подальших перспектив  його розвитку цей показник  надто важливий, оскільки однаковий  рівень рентабельності для окремих видів сільськогосподарської продукції не створює ще рівних умов для забезпечення однакових темпів зростання обсягу виробництва цих видів продукції, що пояснюється їх різною фондомісткістю.

 З економічної точки зору  показник норми прибутку показує, скільки грошових одиниць прибутку приносить кожна грошова одиниця функціонуючих виробничих фондів. Зростання цього показника, як і показника рівня рентабельності, свідчить про підвищення ефективності виробництва. Важливо також зазначити, що фактично досягнута норма прибутку використовується як критерії для оцінки ефективності інвестицій за простими показниками.

 Для оцінки ефективності  виробництва в аграрних підприємствах  важливе значення має і такий  показник, як приведена маса прибутку, що визначається діленням одержаного підприємством валового прибутку на площу сільськогосподарських угідь.

 Собівартість - один з найважливіших  показників господарської діяльності  аграрних підприємств, оскільки  показує, у що саме обходиться  господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природноекономічних умовах господарювання.

 Показник собівартості дає  можливість глибоко аналізувати  економічний стан підприємства  і виявити резерви підвищення  ефективності виробництва. За інших однакових умов тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку.

 Показник собівартості є  важливим інструментом для розробки  рекомендацій з удосконаленням  розміщення сільськогосподарського  виробництва по природних зонах  і мікрозонах України, а також  для визначення перспектив розвитку 

 Підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.

 У сільськогосподарському виробництві  розрізняють кілька видів собівартості: індивідуальна, суспільна, виробнича,  повна, планова, фактична, очікувана. 

 Фактична собівартість визначається  за результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції. Вона дає змогу визначити прибуток підприємства та економічну ефективність виробництва кожного виду продукції (робіт, послуг), з’ясувати причини низької доходності або збитковості окремих галузей, виявити резерви скорочення витрат на одиницю продукції.

 

1.2. Джерела даних про ефективність  сільськогосподарського виробництва 

 Основними джерелами даних  про ефективність сільськогосподарського  виробництва ф. № 50-сх “Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”, ф. № 9-бсх “Звіт про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування грунтів”, ф. № 29-сх “Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур”.

 Річними джерелами даних може виступати “Річний звіт сільськогосподарського підприємства”.

1.3. Проведення статистичного спостереження 

 Статистичне спостереження  - це планомірний, науково організований  збір чи одержання відомостей  про масові суспільні явища.  Наприклад перепис населення, основних фондів, багаторічних насаджень, худоби, заповнення анкет, бланків, форм статистичної звітності, вибірка статистичних показників з річних звітів господарств.

 Сільськогосподарські підприємства, розташовані в одній грунтово-кліматичній зоні, значно відрізняються за рівнем урожайності зернових культур. Як попередній попередній економічний аналіз, ці відмінності зумовлені передусім впливом на урожайність комплексу природних та економічних факторів виробництва. Серед них важливе значення мають родючість грунтів, кількість внесених добрив, забезпеченість робочою силою.

 Для вирішення завдання визначимо  статистичні показники, за допомогою  яких характеризуватиметься досліджувальна  сукупність господарств. По кожному  господарству відберемо статистичні дані, потрібні для визначення групувальної ознаки і показників, намічених для характеристики типових груп, зашифруємо їх, тобто складемо ключ вибірки.

 Для зручності роботи із  статистичним матеріалом усі  намічені програмою показники  запишемо на спеціально виготовлені фішки (картки).

 Потрібну кількість фішок  візьмемо, виходячи із чисельності  досліджувальної сукупності і  ще додатково одну фішку для  зведених показників.

 До збирання статистичних  даних слід ставитися дуже  серйозно, оскільки неточності і помилки можуть негативно позначитися на результатах усієї подальшої роботи. Виписані дані перевіряють, вдаючись до логічного і арефметичного контролю.

 Лише ретельно перевіривши  зібрані дані можна починати  зведення статистичних даних. 

 За даними 25 господарств Житомирської області Черняхівського району проведемо обстеження:

 «Статистичний аналіз економічної  ефективності с/г виробництва» 

1.                Валова продукція по господарству, тис. грн. 

2.                Валова продукція по рослинництву, тис. грн.

3.                Валова продукція по тваринництву, тис. грн. 

4.                Середньорічна чисельність працівників,  чол. 

5.                Середньорічна вартість основних  виробничих фондів с/г призначення,  тис. грн. 

6.                Внесено мінеральних добрив всього, ц. д. р.

7.                Собівартість реалізованої продукції  рослинництва, тис. грн. 

8.                Виручка від реалізації продукції  рослинництва, тис. грн. 

9.                Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

10.            Виручка від реалізації продукції,  тис. грн. 

11.            Зібрана площа, га.

12.            Валовий збір зерна в первісно  прибутковій масі, ц. 

13.            Урожайність зернових культур,  ц/га.

14.            Прямі затрати праці на продукцію рослинництва, тис. людино-годин.

15.            Прямі затрати праці на продукцію,  тис. людино-годин. 

16.            Площа с/г угідь, га.

17.            Площа ріллі, га.

18.            Якість ґрунту, балів. 

19.            Вихід валової продукції на 100 га с/г угідь, тис. грн.

20.            Внесено мінеральних добрив на 1 га ріллі, ц. д. р. 

21.            Фондозабезпеченість (припадає основних  виробничих фондів на 100 га с/г  угідь), тис. грн.