Статистичний аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах Черняхівського району Житомирської

5   26,1   30322,9   52,2   2323,6   1145,5

6   34,9   38337,7   69,8   2197   1136,0

7   11,1   5601,1   22,2   1009,2   1046,9

8   37,3   21331,9   74,6   1143,8   1057,0

9   4,3   1048,3   8,6   487,6   1007,8

10   13,1   5475,8   26,2   836   1033,9

11   40,2   25068,7   80,4   1247,2   1064,7

12   3,3   1346,1   6,6   815,8   1032,4

13   54,0   65836,8   108   2438,4   1154,1

14   8,3   3408,8   16,6   821,4   1032,8

15   5,7   961,0   11,4   337,2   996,5

16   81,6   109172,6   163,2   2675,8   1171,9

17   10,9   5717,1   21,8   1049   1049,9

18   8,7   3524,4   17,4   810,2   1032,0

19   13,3   5801,5   26,6   872,4   1036,6

20   14,9   9002,6   29,8   1208,4   1061,8

21   1,7   1037,7   3,1   1220,8   1062,8

22   42,0   52096,8   84   2480,8   1157,3

23   6,1   3398,3   12,2   1114,2   1054,8

24   5,0   972,5   10,0   389   1000,4

25   4,2   1676,2   8,4   798,2   1031,1

 Разом   492,9   431128   985,5   30032,4   26532,7

 В середньому  19,7   17245,1   39,4   1201,3   -

 

 

 

 

Висновки 

 Основними даними про економічну  ефективність сільськогосподарського  виробництва в господарствах  Черняхівського району Житомирської  області є річні звіти. У  них відображаються дані про валові збори і урожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються в господарствах.

 Статистичне спостереження  - це планомірний, науково організований  збір чи одержання відомостей  про масові суспільні явища.  Наприклад перепис населення,  основних фондів, багаторічних насаджень, худоби, заповнення анкет, бланків, форм статистичної звітності, вибірка статистичних показників з річних звітів господарств.

 Зведення – другий етап  статистичного дослідження. Під  зведенням розуміють сукупність  прийомів розрахунку абсолютних статистичних показників. Статистичне зведення містить у собі:

 а) групування даних статистичного  спостереження; 

 б) підрахунок числа одиниць  у відібраних сукупностях і  абсолютних показниках;

 в) розрахунок середніх і  відносних показників;

 г) табличне і графічне  оформлення результатів зведення.

 Одна з головних задач  угруповань полягає в тому, щоб  відібрати такі істотні ознаки, що дозволили б дійсно типові, відмінні друг від друга групи.  За допомогою групувань зважується  в основному дві важливі взаємозалежні задачі:

1)                виділення і всебічна характеристика  різних типових явищ;

2)                 вивчення взаємозв’язків між  окремими ознаками сукупностей. 

 Мінімальне значення виходу  валової продукції зафіксоване у господарстві ”Вільськ” 1,7 тис. грн., а максимальне в господарстві “Славовське” 81,6 тис. грн., що говорить про високий розклад варіації в нашій сукупності. Середній вихід валової продукції по району склав 19,7 тис. грн.

 Аналізуючи групування за  якістю грунту можна сказати, що більш високий рівень виходу валової продукції досягається на кращих грунтах. Збільшення якості грунту обумовлює підвищення урожайності зернових культур.

 З групування по виходу  валової продукції ми бачимо, що значно зростає рівень використання землі.

 Аналіз групування за фондозабезпеченістю  показує, що вихід валової продукції  безумовно зростає, але господарства  не є рентабельними. 

 

Список використаної літератури

1.                П.Г.Вашків «Теорія статистики»  Київ-2001р. стор. 319

2.                А.Т.Мармоза «Практикум з сільськогосподарської  статистики» Житомир-2004р. стор. 489

3.                С.С.Герасименко «Статистика» Київ-2000р.  стор. 467

4.                А.М.Єріна «Теорія статистики»  Київ-1999р. стор. 356

5.                 Є.В.Черотовський "Основи статистики  сільського господарства" Київ-2001р.  стор. 432

6.                 В.К.Горкавий "Статистика" Київ-1995р.  стор. 415