Технічна підготовка транспорту

 

 

3.4 Розрахунок рівня механізації  у виробничому процесі.

 

Під механізацією розуміють часткову або  повну заміну мускульної праці людини машиною, а також заміну менш досконалих машин і механізмів більш доскональними. При цьому людина бере участь в управліні процесом і контролює хід його виконання.

Рівень  механізації визначає частку трудових затрат на ТО і ПР ДТЗ, що виконуються  з використаням засобів механізації, в загальних трудових затратах.

Рівень  механізації  в загальних трудовитратах в окремому виробничому підрозділі розраховується за формулою:

 

                                      R = ;

де  – рівень механізації праці в загальних трудовитратах % .

 – рівень механізовано-ручної  праці загальних трудовитрат  % .

Рівень  механізованої і рівень механізовано-ручної праці в загальних трудовитратах розраховуються за формулами:

= ; = ;

де Тм, Тмр – трудомісткість механізованих і механізовано-ручних робіт у виробничому підрозділі, люд-год;

Т – загальна трудомісткість робіт у виробничому підрозділі, люд – год;

Середній  час рботи кожної дільниці обладнання за зміну може бути визначений хронометражем або у відповідності з розподілом обсягу робіт у виробничому підрозділі між робочими місцями за формулою :

 

 

де Т –  загальна трудомісткість робіт у  виробничому підрозділі люд-год ;

 – кількість робітників, які одночасно працюють біля відповідної одиниці обладнання на робочому місці і виконують роботу механізованим, механізовано – ручним або ручним способами, чол.

 –кількість робочих днів у році відповідного виробничого підрозділу;

 –відцоткова частка робіт із застосуванням відповідної одиниці обладнання ( для механізованих, механізовано – ручних або ручних робіт ) в загальній трудомісткості робіт у виробничому підрозділі.

Річна трудомісткість робіт  із застосуванням однієї окремої одиниці обладнання може бути визначена на основі відсоткової частки робіт із застосуванням відповідної одиниці обладнання або на основі середнього часу роботи кожної одиниці обладнання за зміну за однією з формул :

 

, або  

де С –  кількість робочих змін.

Річна трудомісткість механізованих , механізовано – ручних і ручних робіт визначається за формулами :

,   , 

де  - кількість одиниць технологічного обладнання, із застосуванням якого виконують відповідно механізовані, механізовано –ручні і ручні роботи :

 

Показники визначення рівня механізації зводимо  в таблицю 3.4

 

Таблиця 3.4-Показники визначення рівня механізації  у виробничому підрозділі

№ робочого місця	Обладнання на робочому місці	№ на плані	Час роботи за зміну		Річна трудомісткість,    люд.-год
			, %	, год	механі-зованих	механі-зовано-ручних	Руч-них
1	Електричний наждак на два круги	3	7,5	3,6		109,05
	Вертикально – свердлильний верстак	4	16,25	5,8	236,3
2	Прилад для перевірки бензонасосів	7	6,25	0,5		9,09
	Прилад для перевірки карбюраторів	8	7,5	0,6	109,09
3	Прилад для перевірки пружності  пружин	6	7,5	0,6		109,05
	Верстат слюсарний	5	40	3,2		581,64
4	Ванна для перевірки карбюраторів	8	7,5	0,6			109,05
5	Стіл для приладів	10	7,5	0,6			109,05
Всього		-	100	8	345,39	808,59	218,1

 

  100 = 0,02;

= 100 = 0,0000002;

 

= 0,02 0,0000002 = 0,0200002;

= 100 = 0,0001;

= 100 = 0;

 

R = 0,0001 0 = 0,0001;

 

= = 2172,5;

 

= 18176,8 = 5453;

 

 

3.5 Технологічне  планування виробничих підрозділів  ТО і ПР ДТЗ.

 

3.5.1 Розрахунок  площ приміщень

Площі виробничих дільниць ПР визначаються сумарною площею виробничого обладнання і щільністю  його розташування :

= ∑ ;

де  – коефіцієнт щільності розташування обладнання.

Значення  залежить від призначення виробничого приміщення, харектерезує щільність розташування обладнання в приміщенні і визначається згідно з [6] або за таблицями додатка 30.

Площу виробничої дільниці можна визначити орієнтовно за питомою площею, яка припадає на одного робітника :

 

= ( 1);

де   – відповідно питома площа, яка припадає на першого і кожного наступного робітника (додаток 30), м;

 –число явочних робітників на дільниці, чол..

 

=3,98 4 = 15,92

= 14 8 (11) = 14

 

3.5.2 Описання  планувальних рішень.

 

Планування  виробничих зон і дільниць ТО і  ПР проводиться у відповідності  з санітарно -  технологічними вимогами, які визначені [6] та іншими нормативними документами. Також можуть бути використані рекомендації типових проектів зон, дільниць, постів, робочих місць ТО і ПР ДТЗ на підприємствах автомобільного транспорту [5, 31, 38, 55, 59]. В підрозділі 3,12 наведені приклади технологічного планування виробничих підрозділів з коротким описаням організації виробничого процесу і розподілом обсягу робіт між робочими місцями.

 

3.6 Безпека  життєдіяльності.

3.6.1 Виробнича  санітарія та гігієна

 

При виконанні  робіт поточного ремонту на  дільниці на робітників діють такі шкідливі та небезпечні виробничі фактори: враження електричним струмом при  роботі з електрообладнанням та електроінструментом; небезпечна дія частин обладнання та агрегатів, які обертаються; шкідливі випаровування та пил свинцю; пари та краплі електроліту, кислот і лугів; пари бензину масла, який виділяється  при ремонті; збиті робочі поверхні інструменту, понижена температура  повітря в холодну пору року; недостатнє освітлення робочих місць, підвищена  вологість та сирість повітря.

         Для  забезпечення  безпеки   життєдіяльності  потрібно  провести  інструктаж  по  охороні  праці.На дільниці для покращення кліматичних умов в холодну пору року організовуємо центральне парове опалення. Для видалення парів шкідливих речовин та надмірної вологості на дільниці організується загальнообмінну вентиляцію, а на робочих місцях організовуємо місцеву витяжну вентиляцію.Освітлення робочих місць на дільниці забезпечується природним (віконні пройоми) та штучним (лампи денного світла) джерелами. Для забезпечення вимог виробничої санітарії та гігієни проводять прибирально-миючі роботи, протирання робочого місця від бруду, пилу та інших залишків.

 

3.6.2 Техніка  безпеки та пожежна безпека.

 

При виконані робіт поТО-2 необхідно дотримуватися  правил техніки безпеки, пожежної безпеки  та особистої гігієни, так як можливе  виникнення небезпеки вибуху і робітникам доводиться мати контакт з різними  шкідливими та вибухонебезпечними речовинами.

Малогабаритні вузли та агрегати переносять з використовуванням  спеціальних захватів.  Деталі які  мають вагу  більше 20 кг необхідно переміщати тільки за допомогою візків, платформ.

Повітряне опалення виконується за рахунок примусової циркуляції нагрітого повітря. Вентилятори  продувають через калорифер, який обігрівається  гарячою водою або парою і  нагнітають його в опалювальні приміщення. Освітлення виробничих приміщень повинні  відповідати хорошій видимості  на робочих місцях і об’єктів роботи безпосередньо на автомобілі, зменшення  втомлення зору робочих даної дільниці. Освітлення не повинне давати різких тіней і блисків і повинні мати правильне, найбільш раціональне направлення світлового потоку на робочому місці та об’єкті.

 

3.6.3 Охорона навколишнього середовища.

 

Основними шкідливими факторами на дільниці, які забруднюють  навколишнє середовище, можуть бути: бруд,відпрацьовані  нафтопродукти та інші речовини (нагар,шлакові  відкладення,шлаки,накип,мастило та ін). 

Щоб запобігти  забрудненню навколишнього середовища потрібно використовувати азотовані  герметичні резервуари для збору  рідини,звідки потрібно перевозити на переробні заводи. Також забороняється  спалювати або закопувати на території  підприємства або в жилій зоні сміття та відходи виробництва.

Категорично забороняється зливати рідини,що містять нафто продукти             

або шкідливі речовини,в загальну каналізаційну систему. Перед цим  їх                 необхідно попередньо очистити в  відстійниках або уловлювачах хімічнихречовин.

Для попередження попадання  нафтопродуктів у стічні води,передбачені

пристрої для їх затримання. На підприємстві повинно бути забезпечено 

повторне використання водних ресурсів. Територія АТП повинна  мати зелені

насадження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Технологічна  частина 

4.1 Аналіз  конструктивних, функціональних і  експлуатаційних особливостей ПР системи живлення автомобіля ЗИЛ-431410

4.1.1 Особливості  будови, функціонування та умови  роботи системи живлення автомобіля  ЗИЛ-431410

 

Cистема живлення карбюраторного двигуна працює в достатньо складних умовах, тому технічне обслуговування системи живлення відносяться до числа самих складних і відповідальних робіт, що потребують високої кваліфікації, обслуговування персоналу. Так система живлення карбюраторного двигуна працює і умовах підвищеного тиску, вібрацій. Крім того спостерігається агресивно корозійний вплив та інші фактори, що призводять до порушення нормальної роботи системи живлення. Система живлення карбюраторного двигуна складається з паливного баку, фільтр-відстійник очистки пального, паливопідкачувального насосу, карбюратора, рукоятки ручного керування дросельною та повіиряною заслонкою карбюартора, повітряний фільтр, глушник, випускний трубопровід.

Паливний  бак призначений для зберігання запасу пального, що необхідне для  роботи двигуна. Він складається  з корпуса заливної горловини  і витяжної труби сітчастим фільтром. Заливна горловина закривається герметичною кришкою з прокладкою. З цілю збільшення жорсткості бака і для зменшення збовтування  пального і створення піни в баку є перегородки. В нижній частині  є кран для зливу осаду. Кількість  палива в баку вимірюється електричним  реостатним датчиком, що встановлюється в самому баку. Місткість паливних баків автомобілів ГАЗ-24 "Волга"-55л, ГАЗ-5312-90л., ЗИЛ-431410-170 л.

Сітчасті фільтри встановлюють в кришці корпуса паливного насоса й у шуцері поплавцевої камери карбюратора. Фільтри-відстійники застосовують для грубого й тонкого очищення палива. Паливний фільтр грубої очистки встановлюють біля паливного бака. Його фільтрувальний елемент складається з тонких пластин , що мають виштампувані виступи завишки 0,05мм. Паливо очищається , проходячи крізь щілини між пластинами. Фільтр тонкої очистки палива має керамічний фільтрувальний елемент або густу сітку, згорнуту в рулон.  Установлюють його перед карбюратором.

Повітряний фільтр установлюється на карбюраторі й очищає повітря , що надходить у нього, від пилу. В інерційно-оливному фільтрі повітря зазнає подвійного очищення: розрідженям потік повітря спрямовується вниз , ударяється об поверхню оливи й різко змінивши напрям, надходить крізь фільтрувальний елемент у вхідний патрубок  карбюратора . Фільтрувальний елемент виготовляють із металевої сітки або капронової набивки . Патрубок, поверутий до радіатора, призначений для забирання повітря з підкапотного простору. Патрубок забирає повітря з простору над випускним трубопроводом , що потрібно взимку. Із зимового положення в літнє фільтр переставляють за кольоровими мітками , нанесеними на його кришці.

Паливний насос. На сучасних ДВЗ застосовують паливні насоси мембранного типу з приводом від розподільного валу. Паливний насос складається з гнучкої діафрагми, яка розташована між двома половинами корпусу. Знизу на діафрагму діє пружинна діафрагми. Центральна частина діафрагми з'єднана з штоком, який в свою чергу з'єднаний з важелем. Зовнішній кінець важеля спирається на ексцентрик розподільного вала двигуна за допомогою пружини важеля, і повертається навколо нерухомої осі У верхній половині корпуса насоса знаходяться всмоктувальний (або два всмоктувальних) ї напірний клапани. Над всмоктувальним клапаном встановлюється фільтрувальна сітка. Насос має також рукоятку ручного підкачування. При обертанні розподільного валу важіль повертається навколо осі і через шток прогинає вниз діафрагму стискаючи її пружину. Над діафрагмою створюється розрідження і через всмоктувальний клапан у порожнину над нею надходить паливо. Під дією пружини діафрагма переміщується вверх, коли важіль повертається у зворотній бік і не утримує шток у нижньому положенні. Над діафрагмою утворюється тиск палива. Напірний клапан відкривається (всмоктувальний клапан в цей час закритий) і паливо надходить до напірної порожнини насоса і через трубопровід до карбюратора. При малій витраті палива з поплавцевої камери карбюратора у напірному трубопроводі створюється тиск, хід діафрагми вверх зменшується і важіль здійснює частину ходу в холосту. Таким чином, тиск палива у напірному трубопроводі перед голчастим клапаном дорівнює тиску, який створюється пружиною. Перед запуском двигуна поплавцеву камеру карбюратора можна також заповняти вручну за допомогою рукоятки.

Карбюратор забезпечує заданий  склад горючої суміші для різних режимів роботи двигуна. Він складається з корпуса повітряної камери з кришкою поплавцевої камери, що має канал балансування, корпуса  поплавцевої камери з кільцевою канавкою виготовлених з цинкового сплаву, і чугунного корпуса зміщених камер. Поміж корпусів встановлені ущільнюючі прокладки (паронітова прокладка являється теплоізоляційною). Карбюратор К-88 двохкамерний з падаючим потоком горючої суміші і збалансованою поплавцевою камерою. Поплавкова камера, прискорювальний насос, економайзер і повітряна заслонка з автоматичним клапаном , загальна для усіх камер карбюратора. Головна дозуюча система і система холостого хода автономні. Обидві дросельні заслонки жостко закріплені на одній осі і має кінематичне з'єднання з повітряною заслонкою, економайзером і прискорювальним насосом. В поплавкову камеру паливо попадає через сітчастий фільтр , закритий пробкою , і гольчастий клапан . Потрібний рівень палива регулюється поплавком з пружиною . Під час пуску холодного двигуна повітряна заслінка закривається , а дросельні заслонки за допомогою тяг і важелів привідкриваються. При обертанні колінчатого вала ДВЗ в циліндрах двигуна і в зміщених камерах з'являється розрідження, в результаті паливо потрапляє з поплавкової камери через головний жиклер , жиклери повної потужності в малий дифузор , а також через систему холостого ходу: жиклер , канали і отвори. При цьому створюється багата паливна суміш. В режимі холостого ходу і при малій частоті обертання прогрітого двигуна повітряна заслінка відкрита повністю, а дросельна заслінка привідкрита частково, в результаті за заслінками створюється велике розрідження. Через нижній отвір  і канапа системи холостого ходу розрідження розповсюджується до жиклера режиму холостого ходу, крізь бічні отвори жиклерів, канали і головні розпилювачі розрідження досягає головних жиклерів . Тому паливо з поплавкової камери поступає через головні жиклери  по розпилювачу і каналам до жиклера  холостого хода. Крізь верхні отвори жиклерів з порожнини засмоктується повітря, переміщується з паливом, утворює емульсію. Емульсія по паливним каналам проходить до низу, крізь верхній отвір до емульсії поступає додаткова кількість повітря, і горюча суміш, що утворилася, крізь нижній отвір направляється в зміщені камери. По мірі відкриття дросельних заслінок в зоні верхніх отворів збільшується розрідження. Подача емульсій здійснюється крізь два отвори, що забезпечує плавний перехід від роботи в режимі холостого ходу до режиму роботи на середніх навантаженнях. Склад горючої суміші в режимі холостого ходу регулюється гвинтами . Режим середніх навантажень. В роботу вступає головна дозуюча система з жиклерами повної потужності. Жиклери встановлені в каналах, які ззовні закриті пробками . В залежності від відкриття дросельних заслінок розрідження зменшується і подача емульсії крізь отвори зменшується. Одночасно зростає кількість повітря, вживаємого двигуном, що приведе до збільшення його швидкості в дифузорах, і збільшення розрідження в кільцевих канавках  розпилювачів. Таким чином відбувається підвищений розхід палива з поплавкової камери крізь головні жиклери . При проходженні палива крізь розпилювач швидкість потоку палива збільшується, а тиск падає. В зв'язку з різницею тиску над повітряними жиклерами , і в розпилювачах крізь ці жиклери повітря попадає в розпилювач, виконується загальмовування потоку палива і зменшення використання емульсій крізь жиклери до кільцевих канавок малих дифузорів і далі в зміщені камери. Таким чином виконується збіднення суміші. Режим повного навантаження. В цьому режимі вмикається економайзер. При повному відкритті дросельної заслінки через важіль , тягу , ситок , планку  переміщується до низу штовхач , який діє на проміжний штовхач , і відкривається клапан  економайзера, віджимає кульку від сідла, стискаючи пружину. Потік палива до жиклера і розпилювача крізь канал збільшується, і виконується збагачення паливної суміші. При різному відкритті дросельних заслінок вмикається прискорювальний насос. Через шток, планку і пружину  приводиться в дію його поршень, який щільно встановлений у колодязі за допомогою манжета з піджимною пружиною. Поршень закріплений на штоці за допомогою втулки. Поршень опускається до низу, при цьому тиск палива в колодязі різко підвищується. Впускний кульковий клапан закривається, а паливо під тиском по каналу поступає до нагнітаючого клапана : потім паливо по гвинту  поступає в порожнину до розпилювача і виприскується короткочасно збагачуючи паливну суміш.