Взаємодія видів транспорту

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра: Транспортні системи  та безпека дорожнього руху

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни: «Взаємодія видів  транспорту»

НА ТЕМУ:

“ТРАНСПОРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

студентка групи УТм-6

Машоріпова А.Ш.

Науковий керівник:

Коцюк О.Я.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2011

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………….......3

РОЗДІЛ 1 ВИБІР ПРОМИСЛОВОГО ВИДУ ТРАНСПОРТУ………….…..4

РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МІСТА……………………………………………..…..8

РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ У МАГІСТРАЛЬНОМУ СПОЛУЧЕННІ………………18

         3.1. Автомобільний тип сполучення………………………….………...20

           3.2. Залізнично–автомобільний вид сполучення………………….……23

           3.3. Водно–автомобільний вид сполучення……………………...……..26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У місті А будують завод. Поклади сировини знаходяться від  заводу на відстані l min (22) – l max (24) км. Річний обсяг споживаної заводом сировини змінюється в діапазоні Qmin (5) – Q max (8) млн. т. Вихід готової продукції складає 5% від обсягу сировини. Готова продукція: тарно-штучний вантаж із середньою масою вантажної одиниці g =28 кг та розмірами a x b x h (0,1×0,3×0,3) м.

Проектом заводу передбачена  наявність під’їзних залізничних  колій, автомобільної дороги та причалу.

Із введенням у дію  заводу кількість жителів міста  А становитиме Nж 1100 тис.чол.

Завод повинен постачати  ŋ 10 % середньорічного обсягу випуску продукції замовникам міста В. Місто В займає площу Sв 256 м². Одержувачі вантажів розташовані рівномірно по території міста, а їхня загальна кількість Nо = 20. Відстань між м. А та найближчою до м. В залізничною станцією – , портом – . Залізнична станція знаходиться на відстані з від межі міста, а порт на відстані – . Відстань між заводом та межею м. В по автомобільній дорозі – . Завод, залізниця і водний транспорт працюють цілодобово. Тривалість роботи автотранспорту та складів вантажоодержувачів – годин на добу.

Необхідно визначити ефективні  транспортно-технологічні схеми доставки сировини та тарно-штучних вантажів, а також характеристики пасажирського  транспорту м. А.

      Метою курсової роботи є вивчення методів та набуття практичних навичок з питань вибору транспорту та транспортно-технологічних схем доставки вантажів.

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 ВИБІР ПРОМИСЛОВОГО ВИДУ ТРАНСПОРТУ

 

Вибір виду транспорту, що забезпечує у визначений умовах найбільшу економічну ефективність, передбачає порівняння ряду варіантів та потребує значних  витрат часу. Суттєве зменшення обсягів  роботи та виключення можливих помилок  досягається при наявності графіку  областей ефективного використання різних видів транспорту. Такий графік дозволяє зменшити кількість варіантів, які потрібно розглядати, але не дає підстав для остаточного  вибору конкретного виду транспорту, так як він не враховує всю палітру  факторів, що характеризують умови  використання різних видів транспорту у кожному конкретному випадку.

Практичне значення графіку  області використання різних видів  транспорту полягає у тому, що на основі заданих умов використання і  специфічних особливостей кожного  із видів транспорту, він принципово визначає місце кожного з них  серед інших. Це дозволяє завчасно обмежити кількість варіантів, які порівнюються, і цим самим, полегшити та прискорити виконання розрахунків, пов’язаних із вибором найбільш ефективного  виду транспорту.

Області ефективного використання різних видів транспорту визначаються порівнянням витрат при заданих  умовах роботи. Витрати визначають фактори, які мають найбільший вплив  на їхнє формування, а саме Q і L.

Графічний спосіб визначення областей ефективного використання видів транспорту базується на розрахунку витрат, який виконується прямим обчисленням  по статтям капітальних та експлуатаційних  витрат.

Графічний спосіб передбачає поетапне виконання роботи.

1. Для заданих видів транспорту необхідно обчислити витрати, які припадають на 1 тонну транспортування сировини. Для розрахунків використовуються залежності витрат, наведені в таблиці 1.1.

 

 

Таблиця 1.1

Залежності для  визначення витрат на перевезення

Вид транспорту	Розрахункова формула
Підвісна канатна дорога	В = 62 + 22 L + (26 +13 L) Q
Автомобільний	Вк=25+15*L+(30+34*L)*Q
Залізничний	Вз = 90+60*L+(91+2*L)*Q

 

Підвісна канатна дорога: В = 62 + 22 L + (26 +13 L) Q;

В =62+22*1+(26+13*1)*0=84;

В =62+22*1+(26+13*1)*10=474;

В =62+22*5+(26+13*5)*0=172;

В =62+22*5+(26+13*5)*10=1082;

В =62+22*10+(26+13*10)*0=282;

В =62+22*10+(26+13*10)*10=1842;

В =62+22*15+(26+13*15)*0=392;

В =62+22*15+(26+13*15)*10=2342;

В =62+22*20+(26+13*20)*0=502;

В =62+22*20+(26+13*20)*10=3102;

В =62+22*25+(26+13*25)*0=612;

В =62+22*25+(26+13*25)*10=4122

 

Автомобільний

Вк=25+15*L+(30+34*L)*Q

       

       

       

       

 В_а=325; В_а=7425; В_а=400; В_а=9200;

 

Залізничний: В_з=90+60*L+(91+2*L)*Q

         

 

 

Результати розрахунків  за комбінацією видів транспорту: підвісна канатна дорога – конвеєрний – автомобільний зводимо у  таблицю 1.2.

Таблиця 1.2

Витрати на перевезення  різними видами транспорту

L, км	1		5		10		15		20		25
Q, км	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10
Підвісна канатна дорога	84	474	172	1082	282	1842	392	2342	502	3102	612	4122
Залізничний	150	1080	390	1400	690	1800	990	2200	1290	2600	1590	3000
Автомобільний	40	680	100	2100	175	3875	250	5650	325	7425	400	9200

 

 

   2. За результатами розрахунків (таблиця 1.2) будуємо суміщені графіки витрат B = f(Q) при постійному значенні L. Кількість графіків визначається кількістю значень L. На рис.1.1-1.6 наведені графіки витрат для трьох видів транспорту при перевезенні вантажу на відстань 1, 5, 10, 15, 20, 25 км. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Найдешевший вид сполучення визначається прямою витрат, розташованою найближче до осі абсцис. Точки перетину ліній функції                                                                                      при порівнюваних видів транспорту є точками рівності їх витрат на перевезення. При зміні вони можуть мати різне положення в координатах Q-L, або їх може не бути зовсім. Відсутність точок перетину свідчить про вигідність використання одного виду транспорту при будь-яких значеннях вантажопотоку.

Точки рівновигідності перевезень розглядуваних видів транспорту переносимо на новий графік (рис. 1.7). З’єднанням між собою нанесених точок отримаємо лінію рівновигідності перевезень порівнюваних видів транспорту, яка розмежовує області ефективного використання кожного виду транспорту.

На графіку  зображають прямокутник з координатами , що визначає умови роботи транспорту згідно із завданням. Найбільша площа прямокутника, якщо через нього проходить лінія розмежування, визначає вид транспорту який доцільно використовувати при технологічних перевезеннях.

 

Лінія розмежування не проходить  через прямокутник  , тому використання підвісної канатної дороги при заданих обсягах виробництва не є раціональним.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК  ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МІСТА

1. Забудована площа міста, км²

 

 

2. Середня довжина міського маршруту, км

 

 

3. Мінімальна кількість маршрутів визначається з умови охоплення сполученням всіх транспортних мікрорайонів міста

 

 

4. Максимальна кількість маршрутів визначається з умови забезпечення пасажирів всіх транспортних мікрорайонів сполученням без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість маршрутів обчислюється залежністю:

 

 

5. Сумарна максимальна довжина маршрутів, км

 

 

6. Мінімальна довжина маршрутної мережі, км

 

 

7. Сумарна довжина k маршрутів, км

 

 

8. Коефіцієнт пересадочності

 

 

9)  Щільність дорожньо-вуличної  мережі, км/км²

 

10) Маршрутний коефіцієнт

 

 

11) Щільність маршрутної  мережі, км/км²

 

 

12) Середня відстань переміщення  пасажира, км

 

 

13)  Середня відстань  поїздки пасажира, км

 

 

14)  Витрати на підхід  до зупинки, год

 

 

де V_n – швидкість пішохода (4 км/год)

     l_Д – середня довжина перегону  (0,7 км)

 

15)  Розрахункова кількість  рухомого складу

 

 

16)  Витрати часу на  очікування рухомого складу, год

 

17)  Витрати часу на  пересадку, год

 

 

18)  Витрати часу на  рух, год

 

 

де V_c – швидкість сполучення (V_c=1,2*V_e  =1,2*18,4=22,08) км/год

 

19) Сумарні витрати часу  на переміщення, год

 

Для побудови залежностей  приймаємо крок  

Результати обчислень  за формулами (2.7) – (2.19) заносимо в таблицю 2.1.

 

Таблиця 2.1

Результати розрахунку показників маршрутної мережі

L, км	tn, год	to, год	tnp, год	tp, год	t, год
206,1	0,289	0,013	0,012	0,278	0,593
672,1	0,232	0,044	0,029	0,242	0,547
1138,2	0,202	0,074	0,036	0,213	0,525
1604,2	0,183	0,104	0,036	0,191	0,514
2070,3	0,171	0,134	0,033	0,173	0,510
2536,3	0,161	0,164	0,027	0,159	0,511
3002,4	0,155	0,194	0,020	0,149	0,518
3468,4	0,149	0,225	0,014	0,141	0,528
3934,5	0,145	0,255	0,009	0,135	0,543
4400,6	0,141	0,285	0,005	0,130	0,561