Залізничні перевезення

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 23:36, курсовая работа

Описание работы

Предметом даної курсової є залізничний транспорт України і залізничні перевезення. Головна мета курсової роботи полягає в тому, щоб широко і різносторонньо розкрити особливості залізничного транспорту та перевезень, історію виникнення і розвитку залізниць, встановити сучасний стан залізничного транспорту. Важливим є розгляд питання про проблеми та основні напрямки розвитку залізничного транспорту.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………………3



Розділ 1. Характеристика залізничного транспорту України……………………5

1.1. Залізничний транспорт в єдиній транспортній системі України……..……..5

1.2. Виникнення та розвиток залізниць України……………………………...…...7

1.3. Класифікація транспортно-економічних зв’язків та ринок

залізничних перевезень України……………………………………………….…10

Висновок до розділу…………………………………………………………….…15



Розділ 2. Сучасний стан залізничного транспорту України…………………….16

2.1. Сучасна схема залізничних зв’язків…………………………….…………...16

2.2. Географія основних залізничних магістралей………………….....………...17

2.3. Підземні магістралі метрополітену – різновид залізниці……….………….24

2.4. Технічний стан залізниць України…………………………….……………..26

Висновок до розділу………………………………………………………………..29



Розділ 3. Проблеми на перспективи розвитку залізничного транспорту України……………………………………………………………………………..30

Висновок до розділу……………………………………………………………….34



Висновки…………………………………………………………………………….35



Список використаної літератури…………………………………………………..37

Работа содержит 1 файл

курсова робота.doc

— 2.28 Мб (Скачать)


2

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

 

Розділ 1. Характеристика залізничного транспорту України……………………5

1.1. Залізничний транспорт в єдиній транспортній системі України……..……..5

1.2. Виникнення та розвиток залізниць України……………………………...…...7

1.3. Класифікація транспортно-економічних зв’язків та ринок

залізничних перевезень України……………………………………………….…10

Висновок до розділу…………………………………………………………….…15

 

Розділ 2. Сучасний стан залізничного транспорту України…………………….16

   2.1. Сучасна схема залізничних зв’язків…………………………….…………...16

   2.2. Географія основних залізничних магістралей………………….....………...17

   2.3. Підземні магістралі метрополітену – різновид залізниці……….………….24

   2.4. Технічний стан залізниць України…………………………….……………..26

Висновок до розділу………………………………………………………………..29

 

Розділ 3. Проблеми на перспективи розвитку залізничного транспорту України……………………………………………………………………………..30

Висновок до розділу……………………………………………………………….34

 

Висновки…………………………………………………………………………….35

 

Список використаної літератури…………………………………………………..37

 

Додатки…………………………………………………………………………….38

 

 

 

 

 

 

Вступ

Транспорт  — найважливіша ланка у сфері економічних стосунків. Він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв'язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та регіонами.

Він  впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. У світі в системі транспорту працює понад 100 млн чол.

Транспорт — це комплекс, що складається з окремих видів: залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного. У них свої особливості, переваги, вади та сфера застосування. Вони взаємодіють між собою і становлять транспортну систему. Найбільший вплив на транспорт справляє промисловість, бо вона формує основні вантажопотоки. Транспортний фактор є одним з вирішальних при розміщенні промислових підприємств.

Безпосередньо з транспортом пов'язані зовнішня та внутрішня торгівля. Обсяг вантажообороту з закордонними країнами залежить від економічних стосунків з цими країнами. У внутрішній торгівлі цей вантажооборот залежить від багатьох факторів: територіальної організації торгівлі, особливостей товарних ресурсів, розмірів та складу товарообігу, концентрації населення як споживача роздрібного товару та ін.

Ефективне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою стабілізації, піднесення та структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, підвищення життєвого рівня населення та забезпечення національної безпеки країни. Залізниці України мають достатньо потужний виробничий апарат.

Предметом даної курсової є залізничний транспорт України і залізничні перевезення.  Головна мета курсової роботи полягає в тому, щоб широко і різносторонньо розкрити особливості залізничного транспорту та перевезень, історію виникнення і розвитку залізниць, встановити сучасний стан залізничного транспорту. Важливим є розгляд питання про проблеми та основні напрямки розвитку залізничного транспорту.

Курсова робота складається з трьох розділів: 1. Характеристика залізничного транспорту України 2. Сучасний стан залізничного транспорту України. 3. Проблеми на перспективи розвитку залізничного транспорту України.

Залізничний транспорт є становим хребтом транспортної системи України. Це одна з найбільш важливих галузей народного господарства. Він забезпечує вироб­ничі і невиробничі потреби матеріального виробницт­ва, невиробничої сфери, а також населення в усіх ви­дах перевезень. Тому дослідження даної теми є досить актуальним.


Розділ 1. Залізничний транспорт України

1.1. Залізничний транспорт в єдиній транспортній системі України

 

Сучасний транспорт – це великий та складний комплекс народного господарства, в рамках якого діють як самостійні галузі різні види так називаємого магістрального транспорту, а також міський та промисловий транспорт. Незважаючи на адміністративно-господарську самостійність, всі види транспорту знаходяться в відомому взаємозв’язку та чинять істотний вплив як на перевезення, так і на кінцеві технічно-економічні результати діяльності.

Взаємозв’язок всіх видів транспорту дозволяє говорити про єдину транспортну систему України, яка виступає в якості однієї з базових галузей народного господарства, допомагаючи об’єднанню всіх економічних районів країни в єдиний господарський комплекс і комплексному розвитку кожного економічного району. Від степені розвитку та ефективності роботи транспорту залежить безперебійність взаємодії всіх галузей народного господарства та підприємництва, сучасність міжгалузевих та міжрайонних постачання різноманітної продукції.

Єдина транспортна система України включає у собі такі види транспорту: сухопутний (залізничний, автомобільний, трубопровідний); водний (морський, внутрішній водний); повітряний.

Усі види транспорту розвиваються. Окремі відіграють істотне значення в міжнародних економічних пріоритетах і пасажирських зв'язках (морський, повітряний), інші обслуговують переважно внутрішні зв’язки.

Залізничний транспорт – це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні. Він забезпечує вироб­ничі і невиробничі потреби матеріального виробницт­ва, невиробничої сфери, а також населення в усіх ви­дах перевезень.

За функціональними особливостя­ми залізничний транспорт поділяється на вантажний та пасажирсь­кий. Це зв'язано з тим, що транспорт виступає необ­хідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень.

Залізничний транспорт України по загальній довжині шляхів (22 тис.км.) займає четверте місце у світі (після США, Росії, Канади). По вантажообігу він виконує основні обсяги перевезень - 40-50% (навіть у рік найбільшого спаду - 1997 понад 40%), а по пасажирообороті є незаперечним лідером на нього приходиться 50-70% загального обсягу перевезень. Перевізна робота, що здійснюється на залізницях України, майже дорівнює обсягові, виконуваному залізницями країн ЄС узятими разом. [5; с. 167]

З одного боку, залізничний транспорт є неодмінною умовою функціону­вання самого виробництва, де він здійснює доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих, устаткування і т. п., а з другого ─ доставляє готову продукцію до споживача. Таким чином, в процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає на її собівартість, а звідси ─ на ефективність і ціну. Зменшення транспортної складової у собівартості виробле­ної продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва. Зменшити транспортні затрати можна як за рахунок підвищення функціонування транспорту, заміною одного виду іншим, більш ефективним для перевезення даної продукції, так і шляхом удо­сконалення територіальної організації виробництва, що зменшить транспортні витрати для доставки сировини, паливно-енерге­тичних ресурсів, устаткування, готової продукції.

Залізничний транспорт, як транспорт взагалі, є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв'язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспор­ту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення.

Окремі види транспорту не функціонують ізольовано. Вико­нуючи спільну функцію по забезпеченню народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв'язки. Внас­лідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транс­портна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об'єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в цілому.

Роботу транспортної системи забезпечує транспортна інфра­структура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розван­таження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

 

1.2. Виникнення та розвиток залізниць України

 

Необхідність будівництва залізниць на Україні виникла вже давно. Географічне положення, природні багатства були цьому передумовою. Україні потрібні були залізниці для вивозу продукції сільського господарства головним чином з родючого Південно-Західного краю і продукції промисловості ─ з районів Донбасу і Кривого Рога. Після поразки в Кримській війні царський уряд усвідомив необхідність з'єднання центра країни з портами на Чорному та Азовському морях і з західними кордонами, виходячи з стратегічних міркувань.

Відповідно до цього на Україні виникло три основних осередки будівництва залізниць: Південно-Західний край, в районі якого поступово виникала мережа Південно-Західних залізниць; промисловий район Донбасу і Кривого Рога, в районі яких виникали Донецька і Катерининська (Сталінська) залізниці; для зв'язку центра з морем і з промисловими районами України будувалась мережа Південних залізниць.

Після будівництва лінії Курськ-Харків-Азовська почали будувати залізниці спеціально для вивозу вугілля з Донбасу. Першою такою залізницею була магістраль Костянтинівна-Єленовка, яка стала до ладу у 1872 р. Вона й послужила початком розвитку мережі майбутніх Донецьких залізниць.

У 1884 р. стала до ладу Катерининська (Сталінська) залізниця, побудована для вивозу продукції промисловості Кривого Рога. Першою була лінія Нижнєдніпровськ-Долинська. У 1904-1906 рр. була побудована так звана Друга Катерининська залізниця (яка об'єдналася потім з Першою) по напряму Долгінцево-Волноваха.

Оскільки залізниці України були побудовані у великих промислових і сільськогосподарських районах, вони за довжиною та обсягом роботи стали найбільшими серед залізниць Росії.

Залізниці України в результаті громадянської війни зазнали великих збитків. Було зруйновано багато мостів, колій, станцій, засобів зв’язку (серед них такі великі споруди, як два київські мости, черкаський, кременчуцький, дніпропетровський, миколаївський та інші, значна частина Південно-Західної залізниці, лінія Горлівка-Очеретино, друга колія лінії Попасна-Микитівка).

У 1921 р. почалася відбудова залізниць України, але їх робота порівняно з довоєнним рівнем залишилась все ж низькою. На кінець 1921 р. перевезення вантажів ще не перевищувало 1/7 вантажообороту 1913 р. Були відбудовані всі постійні споруди, і рух було відкрито майже на всіх лініях. З 1922 р. почали впорядковувати зруйноване лінійне господарство.

Почалося будівництво нових ліній на Україні. Була побудована лінія Херсон-Апостолово, добудовувались залізниці, закладані за часів царату ─ Дніпропетровськ-Апостолово, Прилуки-Ново білиця, Ново білиця-Цвєтково, Чернігів-Овруч, загальною довжиною 700 км.

У 1935 р. в країні було досягнуто рекордне для того часу вантаження 76 тис. вагонів на добу проти 58 тис. вагонів у 1934 р.

У роки другої і третьої п'ятирічок транспорт республіки разом з залізницями всієї країни продовжував поповнюватися найновішими паровозами і вагонами, з’явилися тепловози і електровози. На залізницях України широко впроваджувалась автоблокіровка, автоматичне зчеплення вагонів, автоматичне гальмування поїздів. Загальна довжина мережі залізниць України збільшилась до 14,8 тис. км, а після возз'єднання з Західною Україною ─ до 19,7 тис. км, що становило 17,1% мережі залізниць всього Радянського Союзу.

За час війни залізничний транспорт України був дуже пошкоджений. Гітлерівці підірвали і знищили всі мости, системи водопостачання, вокзали, паравозні і вагонні депо. Зовсім зруйновані були паравозо- і вагоно- ремонтні заводи. Відступаючи, фашисти повністю зруйнували до 50% залізничних колій України, а решту дуже пошкодили. Великих збитків було задано рухомому складу, який був або знищений, або вивезений фашистами.

Відбудова залізниць України почалася ще в ході боїв за звільнення.

Великі завдання постали перед залізничниками у четвертій п’ятиричці.

Уже в 1948 р. залізниці країни перевершили довоєнний рівень вантажообігу. Була в основному закінчена відбудова основних залізничних магістралей, які зв’язують Москву з Донбасом, Донбас з Ленінградом.

До кінця п’ятирічки на Україні було здано в експлуатацію 200 нових вокзалів. Серед них такі великі, як Сталіно, Микитівна, Попасна, Луганськ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Нікополь, Кременчук, Полтава, Чернігів, Севастополь та інші.

Информация о работе Залізничні перевезення