Облік і аудит розрахункових операцій з ПДВ

Згідно з міжнародним  дослідженням, проведеним аудиторською і консультаційною компанією Ernst&Young в 2005 р., середня ставка в 62 країнах, залучених до дослідженнь, становить 16,4%. Найвища ставка дорівнює 25% і застосовується в Данії, Угорщині, Норвегії і Швеції. Найнижча базова ставка ПДВ, серед досліджених країн, що дорівнює 5%, встановлена в Панамі, Сінгапурі і Японії. Із аналізу різних регіонів випливає, що найвища базова ставка ПДВ застосовується в Європі (18,7%), а найнижча – в Азіатсько-Тихоокеанському районі (10,5%). Середні регіональні ставки в Африці (14,5% в досліджуваних країнах), Північній і Південній Америці (14,8% в досліджуваних країнах) також нижче середнього світового рівня [52, 111].

Особливістю ПДВ є  так звана нульова ставка. Вона встановлена у Великобританії, Греції, Ірландії, Нідерландах, Португалії, у 1997 році встановлена в Україні. Нульова ставка і звільнення від оподаткування – не одне й те ж. Нульова ставка – це ставка податку, який, у принципі, стягується, але за ставкою 0 відсотків [17, 56]. У цьому розумінні нульова ставка має такі ж наслідки, як і звільнення від податку. Однак підприємець, котрий сплачує податок за нульовою ставкою, отримує право на повернення всієї суми ПДВ, що входить у вартість товарів та послуг, які придбаваються ним у процесі виробництва товарів. Подібна пільга ставить його в більш вигідні умови порівняно з тими підприємцями, котрих просто звільнено від сплати податку. [17, 56]

У деяких країнах коло товарів, до яких застосовується нульова  ставка, дуже широке; в інших – дуже обмежене. За нульовою ставкою оподатковуються також такі послуги, як каналізація та водопостачання (якщо вони не для промислових цілей). Нульова ставка застосовується до книг, періодичних видань, перевезення пасажирів тощо.

Податковим кодексом передбачено, що за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1.01.2011 року до 31.12. 2013 року включно ставка податку становить 20%; з 1.01 2014 року – 17 відсотків (рис. 1.5).

 

 

Рис. 1.5. Класифікація господарських операцій підприємств

За  нульовою ставкою оподатковуються  операції:

– з продажу товарів, які було вивезено (експортовано) платником  податку за межі митної території України. У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції:

1) з поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що:

2) використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України;

3) використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн;

4) входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

5) з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що:

6) виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

7) входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі в місця тимчасового базування;

8) з поставки для заправки та постачання космічних кораблів, а також супутників;

– з продажу робіт (послуг), призначених  для використання та споживання за межами митної території України. У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції:

1) з надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів або супутників чи їхніх частин або окремих функцій;

2) з надання послуг персоналові з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів;

3)  з надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок та інших юридичних та економічних знань, а також з обробки даних та інформатики для нерезидентів;

4) з надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України; із забезпечення персоналом нерезидентів України; з культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;

5) з надання послуг із туризму на території України в разі продажу їх за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків;

6) з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розташованими на території України в зонах митного контролю, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України [92].

Платники податку, які відповідно до підпункту "б" пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі якщо протягом будь-якого  періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений підпунктом "б" пункту 154.6 статті 154 Податкового Кодексу, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань:

1. з продажу товарів (робіт, послуг) – є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів (при готівковому продажу – дата оприбуткування в касі);
• або дата відвантаження товарів (дата оформлення документа – для робіт (послуг).

При продажу товарів з використанням  кредитних або дебетових карток, чеків датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення податкової накладної або дата виписки рахунка (товарного чека).

2. при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій:

• або дата відвантаження платником податку товару;
• або дата оприбуткування товару платником податку.

При здійсненні цих операцій з нерезидентами – дата оформлення вивізної або ввізної митної декларації.

При здійсненні бартерних  операцій на території України податок справляється за повною ставкою.

3. при продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів – датою виникнення податкових зобов'язань є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або отримання відповідної компенсації.

Датою виникнення права платника на податковий кредит є :

1. дата здійснення першої з подій при використанні кредитних чи дебетових карток, чеків: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів або видачі рахунка (чека) або дата оформлення податкової накладної;
2. для операцій із ввезення товарів (робіт, послуг) – дата сплати податку за податковими зобов'язаннями при оформленні ввізної митної декларації;

для бартерних (товарообмінних) операцій – дата здійснення заключної (балансової) операції, яка відбулася після першої з подій – дати відвантаження товарів або їхнього оприбуткування.

Сума ПДВ нараховується  за формулами:

• на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

                          SПДВ = (МВ + М + АЗ) ´ 20% : 100;                             (1.1)

• на товари, що обкладаються тільки митом:

                           SПДВ = (МВ + М) ´ 20% : 100;                                    (1.2)

• на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

                           SПДВ = (МВ + АЗ) ´ 20% : 100;                                    (1.3)

• на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

                            SПДВ = МВ ´ 20% : 100;                                                (1.4)

де SПДВ – сума ПДВ;

МВ – митна вартість;

М – сума ввізного мита;

АЗ – сума акцизного  збору.

Суми ПДВ за ставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету  або відшкодуванню з бюджету, визначаються у такому порядку:

1. Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):

                           БО = СВ + П + ВМ + АЗ;                                              (1.5)

• де СВ – собівартість;

• П – прибуток;

• ВМ – ввізне мито;

• АЗ – акцизний податок.

2. Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання – ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:

                           ПЗПДВ = (БО ´ 20%) : 100.                                         (1.6)

3. Формуємо вільну або регульовану ціну:

                        В(Р)Ц = БО + ПДВ.                                                      (1.7)

4. Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:

                         ПК = ПДВ_тмц + ПДВ_оф + ПДВ_нма ;                                  (1.8)

де ПДВ_тмц – сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних;

ПДВ_оф – сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів; ПДВ_нма – сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.

5. Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):

                            

                               ПДВ = ПЗ – ПК.                                                             (1.9)

При обчисленні суми ПДВ  для сплати до бюджету важливо  правильно врахувати умови визначення сум податкових зобов'язань і податкового кредиту (рис. 1.6). 

Рис. 1.6. Порядок визначення суми ПДВ для сплати в бюджет [51, 96]

На<span class="dash0417_043d_0430_043a_0020_043f_0440_0438_043c_0435_0447_0430_043d_04