Облік і аудит розрахункових операцій з ПДВ

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет обліку і аудиту

Кафедра обліку  у виробничій сфері

 

 

 

ВИСЛОЦЬКА НАТАЛІЯ  ІВАНІВНА

 

Облік і аудит податкових розрахунків з ПДВ

Спеціальність 8.03050901 – Облік і аудит

Дипломна робота за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль  2012 

ЗМІСТ

 

 

АНОТАЦІЯ
ВСТУП …………………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ 1
ЕКОНОМІЧНА  ПРИРОДА ТА ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ  В ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
1.1.Загальна  характеристика податкової системи  та податкових розрахунків  в Україні ………………………………………………………..	7
1.2.Економічна сутність податку на додану вартість, його роль у формуванні державного бюджету …………………………………….....	17
1.3.Механізм обкладання податком на додану вартість в Україні та закордоном: переваги й недоліки …………………………………..........	23
Висновки до Розділу 1 …………………………………………………	40
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
2.1. Облік податкового  кредиту з ПДВ………………………………...	42
2.2. Облік податкових  зобов’язань з ПДВ …………………………….	57
2.3.  Організація нарахування,  сплати та формування звітності   з ПДВ	68
2.4. Організація обліку  розрахунків підприємства за ПДВ в умовах автоматизації  …………………………………………………………...	80
2.5. Проблеми обліку  розрахунків підприємства з ПДВ  …………….	86
Висновки до розділу 2 ………………………………………………….	98
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ  КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
3.1. Загальні принципи  побудови  контролю ПДВ ……………………	100
3.2. Аудит ПДВ   ………………………………………………………..	108
Висновки  до розділу 3 …………………………………………………	117
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...	116
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….	123
ДОДАТКИ …………………………………………………………………….	134

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Податок на додану вартість – це частина новоствореної вартості, що сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів,  виконання робіт, надання послуг.  ПДВ є непрямим податком та одним із різновидів універсальних акцизів.

Економічна сутність ПДВ полягає в тому, що ним оподатковують  лише додану вартість, як різницю між  вартістю продажу та вартістю придбання  товару чи послуги на конкретному етапі.  Це досягається завдяки тому,  що підприємство, яке є платником ПДВ, отримує податковий кредит на всі опо-датковувані закупівлі товарів чи послуг у підприємства,  зареєстрованого платником ПДВ.

У світовій практиці податок на додану вартість (ПДВ) вважається одним з найбільш ефективно працюючих податків, що стимулює національного виробника. Це непрямий бюджетоутворюючий податок. У другій половині ХХ століття в розвинених країнах його вводили, щоб обмежити перевиробництво. Також слід відмітити, що наявність ПДВ є обов’язковою умовою для вступу нових членів до Європейського Союзу.

 Україна взяла за  основу французьку модель ПДВ.  ПДВ в Україні був введений  з 1 січня 1992 р.,  відповідно  до Закону України "Про податок  на додану вартість". Проте  вже через рік видано Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. "Про податок на додану вартість", який змінив названий вище закон і діяв до 1997 р. До початку 2011 р. основним нормативним документом, що регламентував стягнення податку на додану вартість, був Закон України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість". Введення нового закону з ПДВ було насамперед зумовлене значним падінням фіскальної ефективності податку. Останнім нормативним документом, що регламентує стягнення ПДВ є Податковий кодекс України. Ставка податку на сьогодні – 20%. При цьому, в Податковому кодексі України, який розробив Уряд, її пропонується знизити до 17% з 1 січня 2014 року.

Головна особливість  цього податку полягає в тому, що його платниками фактично є кінцеві споживачі товарів і послуг, причому як споживачі товарів і послуг виробничо-технічного призначення, так і споживачі товарів і послуг особистого призначення. За допомогою цього податку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється та частина створеного в суспільстві продукту, яка має централізуватись і задовольняти загальнодержавні потреби. Він стимулює економію витрат усіх видів матеріальних ресурсів, які не входять до складу валових витрат і собівартості продукції і, отже, не відшкодовуються підприємству, яке в такому разі виступає не як проміжний, а як кінцевий споживач (наприклад будівельні матеріали для капітальних вкладень та інших робіт з поліпшення основних засобів, здійснених за рахунок власного прибутку або інших джерел фінансування, ряд витрат, не пов’язаних з веденням господарської діяльності). У сфері обігу податок на додану вартість стимулює продавців до стримування продажних цін на товари та послуги.

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не лише товари, але й роботи і послуги, забезпечує надійність та стабільність надходжень до бюджету. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю його сплати. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб’єктами господарювання.

 ПДВ як один із  головних податків, на якому базується  податкова система України, є предметом широких дискусій щодо доцільності його застосування та наслідків справляння для економічного розвитку і бюджету країни.

 Окремі питання  функціонування та удосконалення  адміністрування податку на додану  вартість в Україні досліджували  О. Данілов, Б. Карпінський, В. Копилов, С. Лекарь, В. Лисенко, В. Мельник, М.Науменко, А. Сігайов, А. Скрипник, А. Соколовська, В. Парнюк, Т. Паянок та інші.

 Деякі вітчизняні  науковці та державні діячі  вважають, що «діюча ставка ПДВ є дещо завищеною та наголошують на необхідності її зниження. І хоча зниження ставки податку має позитивне значення, оскільки воно буде сприяти збільшенню обсягів реалізації за рахунок зниження цін, що призведе до прискорення кругообігу фінансових ресурсів, що вкрай важливо для ефективного функціонування фінансової системи, все ж основні проблеми ПДВ полягають у невідпрацьованому механізмі його справляння».

 Гострота дискусій  щодо ПДВ у світі та в  Україні викликана істотними  побічними ефектами, з якими на  практиці виявилось пов’язане  запровадження найпривабливішої його риси – механізму відшкодування сум податку, сплачених у складі ціни товарів (робіт, послуг).

Тому обрана тема дослідження  є особливо актуальною в сучасних умовах господарювання.

Мета і завдання дослідження Метою дипломної роботи є характеристика діючої системи обліку й аудиту податку на додану вартість, розгляд організації та методики його нарахування.

Відповідно до поставленої  мети передбачено вирішення таких  основних завдань:

1) визначити зміст  та структуру податкової системи та обліку за податками й платежами в Україні, її складові ;

2) дослідити економічну  сутність та значення податку  на додану вартість в діяльності  підприємства;

3) дослідити систему  обліку податку на додану вартість  на базовому підприємстві та визначити основні проблеми, які стосуються обліку розрахунків за цим податком;

4) дослідити принципи  побудови контролю ПДВ на базовому  підприємстві;

5) описати методику  проведення аудиту ПДВ.

Об’єктом дослідження обрано господарські операції, які є об’єктом обкладання податком на додану вартість кондитерської фабрики ПАТ  «Тера» (м. Тернопіль).

Предметом дослідження виступає методика та організація обліку й аудиту податку на додану вартість, а також його нарахування в умовах специфіки галузі даного підприємства.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено базові положення економічної теорії, висновки, сформульовані в наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників бухгалтерського, фінансового, управлінського обліку, економічного аналізу, аудиту.  У дипломній  роботі використовувались такі методи: системний аналіз – для деталізації предмету дослідження на окремі важливіші складові елементи; синтез – для узагальнення розрізнених аспектів методики ведення податкового обліку; аналогія – для дослідження відповідності нормативних актів бухгалтерського обліку податковому законодавству; інформаційне моделювання (уявне і матеріальне) – для забезпечення дослідження нормативно-довідковими матеріалами; абстрагування – для формулювання узагальнених висновків на основі системного аналізу і синтезу теорії й практики організації бухгалтерського та податкового обліку розрахунків за податком на додану вартість; групування – для визначення залежностей між показниками; графічний – для наочного зображення результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні шляхів та розробці рекомендацій і пропозицій з удосконалення організації та методики обліку та аудиту податку на додану вартість базового підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження визначено положення з обліку податку на додану вартість та його нарахування, які прийняті підприємством для подальшого їх практичного застосування.

 

 

РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНА  ПРИРОДА ТА ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

 

1.1. Загальна  характеристика податкової системи  та податкових розрахунків в  Україні

 

Основним методом формування доходів будь-якої держави є податки, що і визначає їх місце в ринковій економіці. Податок – складна  категорія, що має юридичне і економічне значення. Податок є формою примусового відчуження результатів діяльності суб’єктів, які реалізують свій податковий обов'язок, що на підставі закону (або акту) вноситься до бюджету відповідного рівня (або цільового фонду) і виступає як обов'язковий, безумовний, нецільовий, безоплатний, безповоротний грошовий платіж [39, 25].

Становлення ринкових відносин в Україні потребує подальшого розвитку і вдосконалення системи оподаткування. Система оподаткування – це системно визначені платники податків, їхні обовязки і права, обєкти оподаткування, види податків, зборів і платежів, а також порядок їх стягнення.

Платник податку –  це фізична чи юридична особа, яка згідно з чинним законодавством, зобовязана сплачувати податки. Реалізація такого зобовязання залежить як від наявності певних заохочувальних стимулів, їх правового регулювання, так і від розподілу прав та обовязків субєктів податкових відносин.

 Обєкт оподаткування  – це власне те, що підлягає  оподаткуванню. Ставка податку – законодавчо встановлений розмір податку. Система оподаткування і сукупність податкових органів становить податкову систему.

При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння.

З одного боку, податкова  система являє собою сукупність податків, зборів, платежів і законодавчо закріплених важелів акумуляції доходів держави. Тут робиться акцент на матеріальну сторону податкової системи, що запезпечує механізм дії податків [26, 7].

З іншого боку, податкова  система містить в собі досить широкий спектр процесуальних відносин щодо встановлення, зміни, скасування податків, зборів, платежів, забезпечення їхньої сплати, організації контролю й застосування відповідальності за порушення податкового законодавства. Це начебто, тіньова але не менш важлива частина податкової системи.

Таким чином, у широкому значенні податкова система являє  собою сукупність податків, зборів і платежів, законодавчо закріплених у даній державі (таблиця 1.1); принципів, форм і методів їх встановлення, зміни або скасування; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таблиця 1.1

Структура податкової системи України 

Загальнодержавні  податки і збори		Місцеві податки  і збори
Податки	Збори	Податки	Збори
1	2	3	4
ПДВ	Збір за першу реєстрацію транспортного засобу	Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки	Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Акцизний  податок	Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства	Єдиний податок	Збір за місця для паркування транспортних засобів
Податок на прибуток  підприємств	Збір за спеціальне використання води		Туристичний збір
Податок на доходи фізичних осіб	Збір за спеціальне використання лісових ресурсів