Облік грошових коштів

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 

Кафедра обліку і аудиту 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Фінансовий облік" 
 

на тему:

"Облік  грошових коштів" 
 
 
 
 
 
 

Керівник  роботи :

Петришина Н.С

Виконала :

 студентка  групи Оаз-4.4

Собко А.В 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Хмельницький, 2010 
 

Зміст 

Вступ.............................................................................................................................3

Розділ 1 Теоретичні аспекти обліку грошових коштів

1. Економічна суть грошового обігу і розрахунків................................................5
2. Характеристика рахунків з обліку готівки та інших грошових коштів.........10
3. Відображення операцій з грошовими коштами на рахунках бухгалтерського обліку....................................................................................................................16

Розділ 2 Облік грошових коштів

2.1 Облік  руху грошових коштів на рахунках  в банках.........................................21

2.2 Облік  операцій з короткостроковими векселями одержаними та поточними фінаннсовими інвестиціями.....................................................................................24

2.3 Облік  заборгованості покупців і замовників....................................................30

2.4 Шляхи удосконалення обліку наявності та руху грошових коштів...............33

Висновки....................................................................................................................36

Список  використаних джерел..................................................................................38

Розрахункова  частина (варіант 2) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

 Актуальність  моєї курсової роботи на тему “Облік грошових коштів” покликана розкрити суть системи грошового обігу в національній практиці.

   В умовах ринкової економіки  підприємства постійно підтримують  фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства й окремими особами, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. У цьому зв'язку зростає роль обліку коштів. Кошти присутні на початковому і кінцевому етапах облікового циклу, що включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їхній продаж і одержання виторгу.

 Організація грошового обігу контролюється  і регламентується. Від своєчасного і якісного внутрішнього контролюішнього контролю залежить не тільки схоронність коштів засновників, але і кредитоспроможність підприємства. Внутрішній контроль включає не тільки бухгалтерський облік, а усю фінансово-господарську діяльність структурних підрозділів і підприємства в цілому. Контроль спрямований на постійне удосконалювання господарських процесів, що є життєвою необхідністю сучасного підприємства.

 На  сучасному етапі, коли у більшості  підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємства виживати напряму залежить від уміння управляти  грошовими потоками. До останнього часу управлінню грошовими активами у вітчизняній практиці не приділялося достатньої уваги. Але цей вид активів є найобмеженішим в сучасних умовах, і управління ним безпосередньо впливає на розвиток підприємства і формування кінцевих результатів його господарської діяльності. Тому грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства. Управління ними ґрунтується на даних обліку через організацію і контроль за рухом грошових потоків, а також запасів грошових активів із точки зору ефективності платежів і оптимального забезпечення операційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами. Цим і пояснюється актуальність даної роботи.

 Метою курсової роботи є більш детальне вивчення природи грошових коштів, а саме з’ясування поняття, принципи, систему грошових коштів; організації обліку грошових коштів; здійснити аналіз нормативної бази, яка регламентує питання грошових коштів у касі підприємства і на розрахункових рахунках, дослідити питання контролю та аудиту грошових коштів, а також аналізу грошових потоків.

 Для досягнення цієї мети вирішуються, зокрема, такі задачі:

 розглядаються сутність грошей, їх функції та механізм впливу на економічні процеси;

 вивчено правове регулювання бухгалтерського  обліку в Україні;

 наведено  основні вимоги щодо організації  готівкових та безготівкових розрахунків на підприємствах України;

 наведено  схему та описано етапи проведення аудиту грошових коштів;

 приділено увагу питанню порушення законодавства з готівкового обігу та відповідно, відповідальності за такі порушення;

 Об’єктом дослідження є формування, облік та використання грошових коштів. Предметом дослідження є методологічні аспекти організації і ведення бухгалтерського обліку та аудиту грошових коштів.

 Для вивчення предмету дослідження в  роботі застосовуються різні методи та прийоми аналізу: математико-статистичні, методи економічної статистики, методи фінансового аналізу, прийоми групування, порівняння.

 При написанні курсової роботи були використані нормативно-правові документі, періодичні видання, книги, інтернет-ресурси.

Розділ 1 Теоретичні аспекти обліку грошових коштів

1. Економічна суть грошового обігу і розрахунків

 

 Суть  грошового обігу

 Грошовий  обіг - це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу. За його допомогою здійснюється розширене  відтворення. Поряд з кредитом та фінансами він виступає складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою особливу специфіку й механізм впливу на економіку. Опосередковуючи рух реальних товарів і послуг у процесі суспільного відтворення, грошовий обіг вимагає лише строго визначеної маси грошей. 
Вилучення грошей зі сфери обігу можливе лише в разі зменшення у ній маси товарів або значного збільшення швидкості обігу грошової одиниці. За умов золотомонетного стандарту зайві гроші автоматично залишають сферу обігу, перетворюючись у скарби. За наявності паперових грошових знаків кожен суб'єкт економічних відносин для отримання реальних товарів чи послуг прагне знову спрямувати гроші в обіг, щоб не зазнати збитків від можливого їхнього знецінення. Оскільки вилучення грошей з обігу вимагає значних витрат, то держава, вдаючись до регулювання їхньої кількості, такі витрати перекладає на інших суб'єктів ринку і насамперед на широкі верстви населення. Саме така політика, покликана стабілізувати економіку, фінанси й грошовий обіг, здійснюється нині в Україні.

 Стабільність  грошового обігу залежить насамперед від стану економіки. В суспільстві, де збалансовані процеси відтворення  в народному господарстві, підтримується  й стабільний грошовий обіг. Більше того, він активно впливає на стан і розвиток економіки. Там же, де виникли диспропорції у відтворювальному процесі, де спостерігається падіння виробництва валового національного продукту, а держава не може збалансувати надходження та видатки, грошовий обіг підривається інфляційними процесами.

 Грошовий  обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є провідною ланкою і відіграє домінуючу роль у саморозвитку господарських процесів. Грошова  система включає такі складові частини: товар, що відіграє роль загального еквівалента; грошову одиницю - масштаб цін; узаконений засіб обігу та платежу (банкноти, казначейські, чи скарбницькі, білети, монети), порядок випуску банкнот і казначейських білетів (паперових грошей) в обіг.[10]

 Грошовою  одиницею України стала гривня. Порядок  її виготовлення і введення в обіг та підтримання стабільності розроблено Національним банком. Перевага гривні полягає в тому, що на відміну  від безконтрольного й незабезпеченого  випуску карбованців вона надходитиме в обіг в обмеженій кількості лише під реальні товари, тому не буде переповнювати канали обігу. Всі гривні є банківськими білетами, тобто банкнотами, що теж дуже важливо.

 На  перший погляд може здатися, що особливої  різниці між банкнотами і казначейськими білетами нібито немає: обидва види грошей забезпечені товаром. Проте, якщо банкноти випускаються в обіг від імені Національного банку, то казначейські білети - від імені уряду держави. Коли перші забезпечені всіма активами банку (золотом, коштовностями, іноземною валютою) й обмежено випускаються під реальні товарно-грошові угоди, то казначейські білети забезпечені державним майном, випускаються примусовим курсом для задоволення поточних потреб держави, тому часто не зв'язані з товарною масою. Отже, банкнотний обіг значною мірою є незалежним від органів держави, більше захищений від знецінення і краще гарантує стабільність грошового обігу.

 Регулювання грошового обігу

 Регулювання грошового обігу здійснюється на основі використання законів грошового обігу. Рівновага товарної й грошової маси залежить від трьох факторів: кількості проданих товарів, рівня товарних цін, швидкості обертання грошової одиниці. Всі ці фактори безпосередньо залежать від стану й рівня виробництва, використання переваг суспільного поділу праці, рівня продуктивності праці. Закономірності тут такі: 1) чим розвинутіший суспільний поділ праці, тим більша кількість товарів продається; 2) чим вищий рівень продуктивності праці, тим нижчі вартість і ціна товарів. За золотовалютного обігу потрібна кількість грошей для безперешкодної реалізації товарів підтримується автоматично, бо скарби залежно від стану виробництва постійно діяли як відводні й приводні канали для припливу або відпливу грошей з обігу.

 Україна розбудовує новий паперо-грошовий обіг. Підтримувати товарно-грошову рівновагу в нас зобов'язаний Національний банк. Його органи, спираючись на класичну закономірність, яку відкрили економісти ще у XVIII ст., повинні забезпечувати таку рівновагу:

 Г*П=Т*С. 
де Г- середня маса грошей, яка перебуває в обігу;

 П - кількість оборотів середньої грошової маси;

 Т- обсяг  товарів, які перебувають в обігу;

 Ц- ціни товарів на ринку.

 Це  означає, що маса грошей, помножена  на швидкість їх обертання, має дорівнювати  обсягу випущених товарів, помноженому на рівень цін. Якщо рівновага порушується, то за допомогою відповідних інтервенцій, тобто фінансово-економічних заходів, необхідно один з показників (а можливо й усі водночас) підкоригувати: збільшити виробництво чи імпорт товарів, відрегулювати (прискорити) швидкість обертання грошей, скоротити грошову масу і, нарешті, підвищити ціни.

 Звичайно, найкращий спосіб підтримування  збалансованості - швидке розширення якісної  товарної маси в Україні, особливо за допомогою роздержавлення й приватизації, переведення державного сектора на засади комерційного розрахунку, підтримки соціальне значущих галузей суспільного виробництва, розбудови економіки відкритого типу, інтегрованої у світовий простір. Цінова політика має орієнтуватися на вільні ціни світового ринку. Нормальну кількість грошей для підтримки даної товарної маси забезпечить внутрішня, а потім зовнішня конвертованість національної грошової одиниці.

 Більш ефективною є політика прискорення  швидкості обертання грошової маси, якої можна досягти, скажімо, переходом до щотижневих виплат заробітної плати, широким упровадженням кредитних грошей та розширенням безготівкових розрахунків, введенням електронних карток споживача та іншими заходами. Все це дало б змогу проводити гнучку політику грошового обігу, своєчасно вилучати надлишкову масу грошей з обігу й підтримувати фінансову стабільність.

 Величезні потенційні можливості криються в забезпеченні бездефіцитного державного бюджету  України та ліквідації невпинної  кредитної експансії.

 Отже, Національний банк України повинен ефективно виконувати свою головну функцію регулятора грошового обігу.

 Банкрутство готівкового та безготівкового обігу  Залежно від форми грошей їх обіг поділяється на безготівковий і  готівковий. У ринковій економіці  будь-якої країни переважна частина  грошового обігу зосереджена в безготівковому обігу. Він здійснюється шляхом оплати покупок і боргів перерахуванням грошових сум з рахунку на рахунок без використання грошей у готівковій формі. Переважання даної частини грошового обороту зумовлено насамперед вигідністю таких розрахунків для економічних суб'єктів. Рівень розвитку безготівкового обороту в тій чи іншій країні залежить від рівня розвитку товарно-грошових відносин, досконалості банківської справи, цілей і методів регулювання грошового обороту. Скажімо, нині у зв'язку з низьким рівнем товарно-грошових відносин та примітивністю банківського обслуговування у сфері особистого споживання безготівкові гроші використовуються вкрай недостатньо. 
Готівковий оборот здійснюється через оплату купівлі товарів і послуг та боргових зобов'язань у сфері особистого споживання за допомогою банківських чи казначейських білетів та розмінною монетою. Це пов'язано з тим, що розмір грошових платежів тут у середньому менший, а потреба в негайному їх здійсненні значно вища. Тому платежі готівкою в сфері особистого споживання вигідніші й зручніші, ніж через банки. Але з розвитком товарно-грошових відносин, удосконаленням кредиту та комп'ютеризацією банківської справи сфера готівкового обороту поступово звужуватиметься.